Зміст рейтингової системи оцінювання успішності студентів,

звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”, на прикладі першого курсу навчання у НГУ, 2 семестр, 2 модуль

І курс, 2 семестр. Модуль 2
1.Своєчасний повторний медичний огляд та надання медичної довідки	Відмітка у викладача про надану лікарю медичну довідку	10 очок
2. Доповнення та корекція індивідуальної оздоровчої програми студента „100 хвилин”,	Відмітка в журналі викладача	10 очок
3.Відвідання занять-консультацій викладача	Відмітки в журналі викладача	Не більше 10 очок
4.Визначення стану здоров'я через повторне тестування: якщо покращились усі дані про психофізичний стан; покращилась частина показників; відсутнє покращення жодного з показників, хоча студент виконував програму занять	Відмітки в журналі викладача Відмітки в журналі викладача Відмітки в журналі викладача	60 очок 51 очко 21 очко
5.Студент надав свій коментар до виконаної програми занять	Відмітка в журналі викладача	10 очок
Елементи можливої корекції рейтингового оцінювання: студент, пізніше терміну виконав етапи 1 і 2, але розглянув літературу (написав тези на наукову конференцію); студент виконав етап 3, пропустив етап 4, але за покращення здоров'я отримав 60 або 51 очко	Відмітка в журналі викладача Відмітка в журналі викладача	20 очок 20 очок
Разом за модуль 2 не більше 100 очок

Особливість застосованої системи рейтингового оцінювання полягає у тому, що визначаючи успішність студентів, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”, ми відійшли від традиційно-декларативного для дисципліни способу визначення рівня знань та умінь. Впроваджене рейтингове оцінювання, на відміну від реферативної технології, має та меті розгортання фізкультурної діяльності та діяльності будівництва власного здоров'я. Обираючи саме такі пріоритети, як бажаний результат НФО, ми намагались поєднати завдання формування знань та умінь і завдання розгортання фізкультурно-оздоровчих занять, як стрижня ЗСЖ студентів.

Перед початком формуючого педагогічного експерименту, метою якого була практична перевірка розробленої інноваційної педагогічної технології, ми провели експертизу виконаних теоретико-методичних розробок. Експертиза торкалась двох основних елементів технології, якими є рекомендована студентам у якості основи для розробки ними індивідуальної програми занять попередньо складена програма „100 хвилин”(196),а також рейтингова система оцінювання успішності студентів. Ці експертні оцінки ми врахували при встановленні якості та під час вдосконалення самої інноваційної педагогічної технології НФО студентів, звільнених за станом здоров'я від практичних занять з „Фізичного виховання”.

До експертизи рейтингової системи оцінювання успішності студентів, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”, ми залучили учасників ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Здоров'я і освіта: проблеми та перспективи”. 10 експертів дали позитивну оцінку рейтинговій системі, а сформульовані зауваження були враховані у подальшій роботі під час формуючого експерименту (Додаток В).

До експертизи програми „100 хвилин” були залучені викладачі кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини та валеології Дніпропетровської державної медичної академії у кількості 10 фахівців, які в цілому підтримали спрямованість даної програми і надали рекомендації щодо її вдосконалення.

Таким чином, теоретичній перевірці важливих елементів розробленої інноваційної педагогічної технології була присвячена проведена експертна оцінка. Визначені перспективи її використання до категорії студентів, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”, перед пробним застосуванням технології у формуючому педагогічному експерименті.

Підсумовуючи роботу з вивчення літературних джерел, і роботу з педагогічного проектування інноваційної технології непрофесійної фізкультурної освіти, ми маємо достатні підстави зробити наступне узагальнення. Важлива задача дослідження полягала у тому, щоб обґрунтувати систему педагогічних заходів щодо засвоєння комплексу методичних знань та використання їх у оздоровчих заняттях студентів, звільнених за станом здоров'я від практичних занять з „Фізичного виховання”. Узагальнюючи ці заходи в оптимальному поєднанні, ми ставили задачу розробити педагогічну технологію НФО, яка має сприяти активізації самостійних оздоровчих занять студентів даної категорії. Як видно із змісту даного розділу, обидві ці задачі дослідження слід вважати розв’язаними.

Зазначене дозволяє зробити декілька важливих для нас підсумовуючих висновків, які напряму торкаються модернізації вузівського „Фізичного виховання”.

Отже, у даному розділі представлене обґрунтування та описання нової інноваційної педагогічної технології непрофесійної фізкультурної освіти студентів, звільнених за станом здоров'я від практичних занять з „Фізичного виховання”. Викладене дає підстави стверджувати, що дана інноваційна технологія має свою концептуальну основу, змістовну і процесуальну частини, якими повинна відзначатись якісно розроблена педагогічна технологія. Тим не менш у науці вважається, що лише досвід практичного застосування цієї технології може засвідчити її ефективність, а це можливо перевірити в умовах запланованого педагогічного експерименту.

Технологія непрофесійної фізкультурної освіти студентів, що була створена для основної медичної групи (135), являє собою педагогічне явище, яке всебічно охоплює основні складові механізму відповідної взаємодії у системі „викладач - студент”. За рахунок цього технологія НФО забезпечує виникнення, розгортання і збереження у цієї категорії студентів фізкультурної діяльності і діяльності будівництва власного здоров'я.

Урахування психофізичних особливостей контингенту студентів з послабленим здоров’ям, а також основних положень існуючої технології НФО студентів основної групи, створили достатні передумови для проектування нової інноваційної педагогічної технології непрофесійної фізкультурної освіти студентів, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”.

Індивідуальний підхід до опанування НФО в роботі із студентами, які мають різні захворювання, потребував внесення суттєвих корективів до вже існуючої технології, розробки і впровадження таких методів та засобів опанування змістом непрофесійної фізкультурної освіти, які дозволили зробити нову створювану інноваційну технологію адекватною даному контингенту. Головна особливість полягає в тому, що усі нездорові студенти мають поміж собою суттєві відмінності у характері патологій (ураження серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, дихальної системи, тощо, при цьому ще й різного ступеню важкості), тож проведення з ними групових оздоровчих занять за якоюсь однією методикою є неможливим.

Питання до самоконтролю

1.Поясніть, що являють собою інноваційні педагогічні технології.

2.Поясніть, що являє собою . реферативна форма навчання студентів, звільнених від занять з «Фізичного виховання».

3.Поясніть, зміст викладеного на рис. 7. «Зміст навчального процесу з НФО студентів, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”.

4.Поясніть, відмінності валеологічної та клініко-профілактичної стратегій досягнення здорового стану (табл. 5).

5.Поясніть, роль самоконтролю з боку студенів у процесі НФО.

Після опанування змістом розділу студенти повинні вміти:

- пояснити, чому виникла необхідність не обмежуватись технологією НФО студентів основної медичної групи і докласти зусиль до розробки інноваційної технології, придатної для студентів з послабленим здоров’ям;

- пояснити, зміст та особливості кожного із змістових модулів у процесі опанування студентами непрофесійною фізкультурною освітою;

- пояснити, особливості етапів формування мотивації до занять з фізичного виховання, визначених Є. А. Захариною;

- пояснити, методологію та зміст інноваційної педагогічної технології НФО студентів, узагальнені у схемах, які подані на рис. 8 і 9;

- пояснити, особливості застосованої системи рейтингового оцінювання успішності студентів, звільнених від практичних занять з «Фізичного виховання».

ПІСЛЯМОВА

Як було передбачено, у навчальному посібнику обґрунтована й викладена авторська позиція науковців і практиків щодо направленості інноваційної реформи дисципліни „Фізичне виховання” в сучасній вищій школі України. Очевидно, що лише та інноваційна реформа, яка має на меті зміну успадкованої від СРСР системи вищої освіти, здатна сприяти суттєвому покращенню якості життя українців. Нова якість життя, гідна справжньої європейської країни, якою ми прагнемо стати, не може бути забезпечена лише шляхом вдосконалення існуючої практики виховання та освіти. Адже тільки патріотично налаштована, високо моральна й професійно гарно наповнена, діяльна та здорова людина здатна брати на себе відповідальність за майбутнє країни. Але таку особу здатна викохати вже принципово інша за якістю вища школа.

Ми вбачаємо єдино можливим стрижнем докорінної, інноваційної реформи національної вищої школи саме педагогічну антропологію, яка найкращим чином прислуговується становленню свідомої, відповідальної й такої, що розвивається, особи випускника. При цьому ми включаємо до кола інтересів педагогічної антропології положення християнської антропології, яка подає викладачам, приклад виховання моральної людини. Це особливо важливо в умовах, коли моральні орієнтири виховання, що існували за часів СРСР, вже втрачені, а інші, приміром, зрозуміла й мобілізуюча народ національна ідея, не з’явились.

У посібнику узагальнені результати досліджень і розробок присвячених формуванню такого напрямку педагогічної валеології, як креативна валеологія. Саме креативна валеологіяприймає на себе відповідальність за становлення творчої особи студентів, як фізкультурно-діяльних особистостей і будівничих власного здоров’я. При цьому, під креативною валеологією ми розуміємо не якійсь окремий розділ знань про здоров’я людини, але область розробки та використання дієвих педагогічних технологій, методологічною основою яких виступають положення педагогічної антропології, що сприяють становленню студентів, які щиро турбуються про власне здоров’я.

У посібнику представлено концепцію креативної валеології, а також обґрунтовану та експериментально перевірену педагогічну технологію непрофесійної фізкультурної освіти, актуального й важливого напрямку залучення студентів технічних і гуманітарних спеціальностей до надбань культури фізичної та накопичених валеологічних знань шляхом їх формування, як фізкультурно-діяльних особистостей й будівничих власного здоров’я.

У навчальних посібниках з такою ж назвою, виданих у 2004 і 2011 рр., ми писали і знов підтверджуємо, що беремо на себе сміливість ситуацію у вітчизняній теорії і практиці фізичної культури умовно поділити на період до та після видання цих посібників, а також ряду інших друкованих робіт за темою креативної валеології. Викладене в них показало історичну обмеженість, минущість у нинішній історичній ситуації зусиль, що продовжуються, по вдосконаленню практики фізичного виховання, жорстко орієнтованого лише на оптимізацію розвитку фізичних якостей студентів. Як самоціль, коли не звертається увага на формування діяльної особи будівничого власного здоров’я, ці зусилля можна впевнено назвати, дорогою у нікуди.

Якщо розвиток фізичних якостей, формування гами рухових вмінь та навичок й спеціальна фізична підготовка (приміром, у курсантів деяких типів військових училищ за обмеженою кількістю „не цивільних” спеціальностей), безперечно, важливі в умовах практики професійно-прикладної фізичної підготовки, то для сучасних потреб суспільства самих лише цих якостей випускників університетів принципово недостатньо. Адже добре відомо, якими б інтенсивними й методично правильно організованими не були заняття, проведені навіть протягом всього періоду навчання студентів у вузі, у пересічних (бездіяльних з точки зору турботи про власне здоров’я фізкультурників), вже через рік-два після їхнього випуску від багатьох сформованих фізичних якостей не залишиться й сліду.

Обґрунтовані підходи, напрацьовані поняття й педагогічна технологія передбачають використання абсолютно нових дефініцій (приміром, непрофесійна фізкультурна освіта, середовище мешкання діяльної людини, фізкультурна діяльність, будівництво здоров’я, будівничий здоров’я, кожне з яких прописане з тією чи іншою глибиною, обумовленою станом „переднього краю” сучасної методології й науки. І це не є чимось не доопрацьованим: „Поняття, - пише Кантор, - це форма руху мислення, що пізнає, спосіб його функціонування, його апарат. За своїм змістом вони відображення загального, сутності речей, відтворення реальних відносин” (Кантор И.М. Понятийно-терминологическая система педагогики: Логико - методологические проблемы. Предсл. члена-корреспондента АПН СССР М.Н. Скаткина. – М.: Педагогика, 1980. – с.32). І далі: „…Вже найпростіше узагальнення, перше й найпростіше утворення понять (суджень, зауважень etc.) означає пізнання…все більш і більш глибокого об’єктивного зв’язку світу” (с.161).

Як відомо, теорії будуються з понять. Поняття визначають, вказують на принципові явища і, таким чином, виділяють ті особливості світу, що у даний час вважаються дослідникам важливими. При цьому: „...поняття, корисні для побудови теорії, володіють однією особливістю: вони прагнуть передати однакове значення всім, хто ними користується” (Тернер Дж. Структура социологической теории: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. статья Г.В. Осипова. – М.: Прогресс, 1985. – с.29). Отже: „Теорії суть поняття, організовані групи суджень” (там же, с.31). Відомий методолог науки К. Поппер, підкреслює, що діяльність вченого саме й полягає у висуванні і перевірці теорій (Поппер К. Логика и рост научного знания. Избранные работы: Пер. с англ. /Составление, общ. ред. и вступ. статья В.Н. Садовского. – М.: Прогресс, 1983. – с.52). У цьому є зміст і виправдання існування кожного вченого.

Запропоновані науковцями теорії не можна оцінювати за емоційними кваліфікаціями на кшталт „правильна-не правильна”, „імпонує–не імпонує”, „подобається–не подобається”. За такими критеріями застосовувати чи відкидати їх не можна. Але, перш ніж теорії будуть використані, як надійна підстава для подальших практичних кроків, вони мають потребу у перевірці.

Припустимі способи такої перевірки К. Поппер виклав у своїй праці „Логіка та ріст наукового знання”. Саме тут Поппер вказує: „…Метод критичної перевірки теорій... завжди йде наступним шляхом. З деякої нової ідеї, сформульованої в попередньому порядку і ще не виправданої ні в якому відношенні – деякого передбачення, чи гіпотези теоретичної системи, - за допомогою логічної дедукції виводяться наслідки. Потім отримані наслідки порівнюються один з одним та з іншими відповідними висловлюваннями з метою виявлення наявних між ними логічних відносин (типу еквівалентності, виводимості, сумісності чи несумісності)” (там же, с.52-53).

При цьому можна: „... виділити чотири різних шляхи, за якими відбувається перевірка теорії. По-перше, це логічне порівняння отриманих наслідків один з одним, за допомогою яких перевіряється внутрішня несуперечність системи. По-друге, це дослідження логічної форми теорії з метою визначити, чи має вона характер емпіричної, чи наукової теорії або тавтологічної. По-третє, це порівняння даної теорії з іншими теоріями, в основному з метою визначити, чи надає нова теорія внесок у науковий прогрес у тому випадку, якщо вона виживає після її різних перевірок... По-четверте, це перевірка теорії за допомогою емпіричного застосування виведених з її наслідків” (там же, с.53).

Вказане торкається, як наших напрацювань, так і теоретичних розробок колег, науковців і педагогів, які докладають зусилля щодо визначення шляхів реформування національної вищої школи й дисципліни „Фізичне виховання” у тому числі.

Усе зазначене вище не просто бажано, але й вкрай важливо здійснити у подальшому, маючи на увазі необхідність дати об’єктивну оцінку виконаної нами роботи у контексті інноваційної реформи вищої школи. Очевидно, що модернізація системи вищої освіти неможлива без перебудови змісту викладання окремих навчальних дисциплін. На прикладі «Фізичного виховання» ми показали можливі шляхи бажаного поступу нашої вищої освіти вперед.