Особливості сприйняття революційної музики населенням України на прикладі мешканців м. Запоріжжя

Спираючись на результати теоретичного дослідження, ми провели фокус-групу, де прийняли участь 8 осіб вікової категорії 18-35 років. Перед тим, як перейти до аналізу отриманих результатів, відзначимо добру групову динаміку дискусії, учасники швидко почали взаємодіяти один з одним, відповідали змістовно і кожен мав змогу висловити свою думку. Таким чином були отримані ґрунтовні дані для їх подальшої обробки.

Як відмітили інформанти, тема музики є для них дуже близькою. Фокус-група показала, що загалом музика займає чільне місце у житті молоді і супроводжує її майже кожен день. Доступні технології роблять можливою майже постійну її присутність у житті молоді. Але, треба зазначити деякі відмінності у об’ємах споживання музики молоді із різною освітою. Так інформанти без вищої освіти показали меншу зацікавленість, ніж інформанти із вищою. Музичні уподобання сучасної молоді є досить еклектичними – вони не віддають перевагу якомусь одному жанрові, це пояснюється музичним розмаїттям, що спричинила глобалізація світу. Попитом користується як вітчизняна, так і зарубіжна музика. Говорячи про свої музичні смаки, інформанти відмітили, що цілком негативну реакцію у них викликають такі жанри як «важка музика», «транс» та «російський реп». «Важка музика» є доволі елітарним жанром, тому у широких мас викликає негативні емоції. «Транс» видається молоді монотонним, нецікавим та нудним. «Російський реп» викликає негативну реакцію не через мову, а через «убогі» тексти та погане виконання. «Російський реп» є масовим жанром; серед молоді склалася думка, що він є дуже доступним. Оскільки реп читають, а не співають, все більше з’являється виконавців без вокальних даних, що створює йому негативний образ серед меломанів. Всі три жанри критикуються за відсутність мелодії, що, як зазначили інформанти, є більш важливою складовою, у порівнянні із текстом.

Інформантам було запропоновано для обговорення три революційні пісні, що відповідають трьом вищезазначеним моделям революційної музики: «Інтернаціонал», гімн Румунії та «Разом нас багато».

Першою фокус-група прослухала «Інтернаціонал». Незважаючи на те, що серед присутніх лише одна учасниця впізнала гімн жовтневої революції, учасники серед перших асоціацій назвали Радянський союз, комуністичну партію, авторитарний режим та пролетаріат. Загалом ця пісня викликала доволі однозначну негативну реакцію. Було зазначено, що прослухавши пісню, вони відчули, що ними намагаються маніпулювати, змушують забути про себе і зробити частиною «безликого натовпу». Ця реакція є цілком очікуваною. В української молоді викликає відчуження образ СРСР, зважаючи на тоталітарний режим та масову колективізацію, що є неприйнятною для українського менталітету, якому притаманний індивідуалізм. Образ революціонера, що відповідає цій пісні є цілком однозначним – це пролетарій без власної думки, оскільки за нього все робить влада. За покликом владних структур він готовий йти на війну, віддати життя. З одного боку, на асоціацію із пролетаріатом наштовхує змішаний хор, де поруч звучать чоловічі та жіночі голоси, що створює враження колективної роботи пліч-о-пліч всього народу. З іншого боку, образ людини, що сліпо довіряє владі викликаний тим, що загалом, «Інтернаціонал» звучить весело та урочисто, що викликає дисонанс із текстом пісні, де лунають такі фрази як «проклятьем заклеймённый» та «последний и решительный бой». До того ж, образ легко керованої людини міг бути викликаний не суто піснею, а її політичним змістом. Почувши російську мову, інформанти пригадали і події та явища, якими пронизана історія УРСР.

Тим не менш, було зазначено, що ця музика здатна викликати патріотизм та надихнути натовп, але для цього потрібно створити спеціальні умови. Такою умовою є парад. Відчуття присутності на параді створили такі музичні засобі як: хорове виконання, що вказує на причетність до натовпу; маршовий ритм, що асоціюється із воєнізацією населення, або воєнними демонстраціями, гучна динаміка пісні та такі музичні інструменти як тарілки та барабани, що за словами інформантів «акцентують увагу» та «залишають тебе у напрузі». Саме на параді можна відчути себе частиною натовпу та піддатися загальному почуттю патріотизму та піднесенню. Найбільший резонанс ця пісня здатна викликати саме на військовому параді. Де демонструється міць та сила влади та держави в цілому, оскільки пісня сприймалася як «агресивна» і та, що має «атакуючий» характер.

«Інтернаціонал» було визнано піснею, що запам’ятовується, оскільки наявні часто повторювані мелодійні фрагменти та текстові, серед яких: «последний бой» та «воспрянет род людской», що знову ж таки задає бойовий настрій. Повторювана мелодія спонукає до бажання надалі прослуховувати пісню, а текстові фрази є такими, що «засідають в голові». Велику роль у цьому відіграло знання російської мови. Це надало учасникам змогу одразу опредметнити пісню та запам’ятати деякі слова.

Наступною піснею для обговорення був гімн Румунії, що став символом революції 1989 року, коли був повалений режим Н.Чаушеску. Незважаючи на те, що гімн України в контексті революційних подій Майдану теж належить до цієї категорії, ми вирішили запропонувати гімн іншої країни з метою уникнення явних відповідей. Незважаючи на те, що ніхто з інформантів раніше не був знайомий із піснею, тим не менше жанровий різновид було впізнано. Серед варіантів жанрової приналежності пісні є також реквієм, оскільки у фокус-групи було загальне враження, що це є прощальна музика, що загалом відповідає настрою пісні, що була описана як «трагедійна», «печальна» та «спокійна».

Найбільш популярною асоціацією є образ солдата, з яким прощаються. У жінок пісня викликала бажання «помахати хусточкою», а у чоловіків «зняти шолома». Цей солдат є патріотом, він готовий на великі вчинки заради своєї країни, тільки почувши її поклик. Він не агресор, він не нападає, а захищає. При цьому він б’ється не тільки за державу, а за ідею та за свою сім’ю. Цей образ не є сліпим виконавцем чужої волі, але виконує накази заради високої мети. На образ солдата наштовхує аранжування пісні, що створює звучання подібне до військового оркестру – «кістяк» складають духові інструменти та ударні, що звучать спокійно, поволі, повністю відсутні інші інструменти. Крім того, незважаючи на те, що гімн виконується хором, цей хор повністю чоловічий, що створює враження, що твір присвячений саме чоловікові.

Ще однією асоціацією з гімном Румунії були названі скандинавські вікінги, що не суперечить образу солдата, оскільки вікінги є теж воїнами. Також музикою був викликаний образ церковного діяча – батюшки. За словами інформантів на таке сприйняття наштовхнуло хорове виконання та спокійна, дещо монотонна мелодія. Дійсно, канонічні церковні твори виконуються саме хором та у спокійній розміреній манері.

З усього вищесказаного можна зробити висновок про те, що гімн викликає патріотичний дух, бажання боротися не тільки заради себе, але заради високої, моральної мети, що сприймається як священна з дещо фаталістичним відтінком боротьби до смерті.

Останньою піснею, що прослухали інформанти була пісня «Разом нас багато» групи «Грінджоли», що стала одним із символів Помаранчевої революції в Україні у 2004 році. Ця пісня є знайомою учасникам фокус-групи, і зважаючи на негативні наслідки цих подій, інформанти дещо упереджено ставилися до треку, але зосередивши увагу на самому звучанні пісні, ми отримали найменш заангажовані враження.

Першою реакцією на пісню було заперечення: інформанти не визнавали, що пісня викликає в них хоч якість емоції. Проте не варто це сприймати саме на рахунок музики. Політичні асоціації мали негативний емоційний відтінок – Ющенко, Тимошенко, Руслана, що на той момент не була політичним діячем, але закликала натовп голосувати за В.Ющенко. Потім було зазначено, що «Разом нас багато» викликає роздратування як символ політичних подій, що принесли розчарування країні. Тим не менш, учасники подій на Майдані відчували і деяку ностальгію. Вони згадували тодішні події із теплотою, оскільки тоді вони почувалися частиною цілого – людей, що були однодумцями, пісня надихала їх, створювала піднесений патріотичний настрій.

Тим не менш, наразі пісня викликає недовіру в молоді. Інформанти зазначають, що вона є нещирою, штучною, такою, що була написана заради грошей, а не під впливом емоцій. Причину цього вони вбачають у тексті пісні, який закликає віддати свій голос за В.Ющенко, але мети, як такої в ній не простежується. Відтак «Разом нас багато» постає в образі «психолога, який знає куди треба надавити, щоб досягти найбільшого ефекту». Це свідчить про те, що пісня здатна як консолідувати народ, так і маніпулювати ним. Недовіра до пісні вбачається ще і у тому, що молодь визнає Помаранчеву революцію як таку, що не була природною, а є результатом дій зовнішніх сил, тобто є політичною технологією. Відповідним є і образ революціонера, викликаний піснею: ця людина безвольна, адже піддається на провокації; вона вкрай розчарована життям і сподівається на краще майбутнє; революціонер хапається за будь-яку можливість змінити життя, тому він радо вірує; ця людина аполітична тому мало розуміє у політиці і через це легко стає об’єктом маніпулювання.

Цікавою є асоціація пісні із лідером українського гурту «Танок на майдані Конго» Фаготом, оскільки він не був причасний до подій 2004 року. Але «Разом нас багато» написана і виконана у манері цього гурту, що користується попитом і повагою серед меломанів. Схожими рисами є: виконання української мовою, виразне хіп-хоп виконання, куплети, що виконані речитативом і співучий приспів, подібне аранжування, навіть схожі тембри голосів виконавців. Відтак гімн Помаранчевої революції постає як дуже струнка політична технологія, що використовує одночасно і популярний музичний продукт і «нові обличчя», адже «Грінджоли» сприймалися як прості хлопці, люди з натовпу, що написали пісню під впливом емоцій, в той час як «ТНМК» є справжніми зірками і не могли бути представлені в такому образі.

Незважаючи на те, що в цілому пісня викликає негативні емоції, інформанти зазначили, що їм подобається сама музика, тобто мелодія і ритм. Як зазначалося, ритм викликає добрий настрій, мелодія є гарною і масовий бек-вокал також сподобався навіть не прихильникам хіп-хоп жанру. Відштовхуючим фактором є «примітивний» та «безідейний» текст, що саме і є носієм політичної агітації. Як зазначали самі інформанти, сама пісня їм би сподобалась більше, якщо б вони не знали політичних подій, пов’язаних із піснею, якщо б в куплетах був інший текст, або вони б не знали української мови. Текст викликає негативні емоції не тільки через свій політичний зміст, але і через свою агресивну риторику, що інформанти з вищою освітою вважають принизливою для себе і прийнятною для «простих хлопців із двору», для яких вона є звичною.

На думку інформантів «Разом нас багато» є такою піснею, що легко запам’ятовується через постійно повторюваний мотив «разом нас багато, нас не подолати», що «в’їдається» у свідомість.

Як і у випадку з «Інтернаціоналом» були зазначені умови найбільш емоційного сприйняття пісні: головна площа країни – Майдан Незалежності, довкола натовп з революційною символікою і ця пісня, що звучить не тільки зі сцени Майдану, а звідусіль. Все це сприяє консолідації революційних сил і дозволяє відчути себе частиною однодумців.

На останок, фокус-групі був запропонований експеримент: наспівати мотив гімну Румунії. Інформанти не змогли відтворити почуту попередньо мелодію. Вони зазначали, що причиною цього є мотив «Разом нас багато», що «перебив» спогади про гімн. Дійсно, кількість повторюваних фрагментів як мелодії, так і тексту значно більша ніж в гімні Румунії. Велику роль має і рідна мова, що полегшує запам’ятовування тесту. Крім того, має місце і різний рівень емоційного залучення. Події, що мали місце в історії власного народу викликають яскравіші образи, є ближчими для аудиторії.

Таким чином, фокус-група показала, що на специфіку сприйняття та на формування образів впливають як загальне звучання пісні, так і окремі її елементи – інструменти, вокал, ритм, мелодія, композиція – це те, на що слухач звертає увагу в першу чергу. Відповідно до варіацій звучання цих компонентів формується ставлення до пісні та настрій. Ти не мне менш, на сприйняття революційної музики впливає не тільки її звучання, а й політичний та соціальний контекст.