Етимологія та історія логістики

Відносно новий для економіки термін "логістика" має багатовікову історію. Грецьке за походженням слово "логісти­ка" є у всіх основних європейських мовах, але використо­вується у різних (в основному в двох) значеннях. В Древній Греції воно означало мистецтво міркування [6,с.87], виконання розрахунків [1,4]. Спеціальних державних контролерів називали логістами, і в IV ст. до н.е. в Древній Греції їх було десять. За [8] немає ніяких підстав вважати, що поняття логістики походить від грецького слова "логіка" чи прикметника "логічний". У Римській імперії це слово означало правила розподілу продуктів.

Дещо пізніше логістика зустрічається у військовій науці як фундаментальний механізм військового буття. Про військову логістику у Візантійській імперії Цісар Леонтас VI Візантійсь­кий (886 - 911 рр.) писав: "Справою логістики є утримувати армію, належно озброювати та організовувати, постачати військовими засобами, своєчасно і достатньо піклуватися про її потреби, кожний похід відповідно готувати. Це значить розраховувати час і простір, територію у зв'язку із пересуванням армій так само, як і правильно оцінити силу противника, і ці функції у відповідності до руху та розподілу власних збройних сил [8].

Подальший перебіг подій також підтверджує співіснування двох основних значень логістики. Так, німецький філософ, фізик, математик (XVII-XVIII ст. ст.), Вільгельм Лейбніц називав логістикою математичну логіку, формальну логіку. Таке розуміння було офіційно закріплене на філософсь­кому конгресі в Женеві в 1904р. Вперше застосування поняття логістики в літературі відомо з 1780р. В 1830 р швейцарський барон, французький генерал, а пізніше російський генерал-лейтенант, військовий теоретик А.А. Жоміні у своєму творі "Трактат про мистецтво воєн" визначає логістику як третю гілку військової науки поряд із стратегією і тактикою. Підтвердження вживання терміна логістики в такому розумінні можна знайти в США (1882,1917 р.р.), Англії (1879,1917р.р.), Італії (1898,1903 р.р.), Німеччині (1922 р) [8].

В німецькій літературі немає ніякого підтвердження, що поняття логістики застосовувалося під час другої світової війни. Однак побутує думка, що в середині нашого століття значення логістики знову набуло попередньої ваги у зв'язку з труднощами в постачанні американської армії у другій світовій війні і в Європу повернулось із мовного вживання в США. В східноєвропейських державах, особливо членах колишнього Варшавського пакту, цього поняття строго уникали як у військовому, так і мовному вживанні. Як складовій імперіаліс­тичної військової доктрини йому не було місця у соціалістич­ному мовному вживанні. Однак від середини 80-х років це грунтовно змінилось.

Успішне постачання американської армії у другій світовій війні логічно ініціювало розуміння того, що проблеми матеріально-технічного забезпечення, які вирішуються у про­мис­­ловості, споріднені із аналогічними проблемами у військовій логістиці. Іншими словами, чи не є проблеми гарантування безперервного процесу постачання, виробницт­ва, збуту, розподілу та доставки продукції до споживача (консу­мента) у промисловості характерними для логістичних процесів?

Саме таким чином з середини 50-х років поняття логістики увійшло в економічну термінологію США як логістика підприємства. Американський спеціаліст з системного аналізу професор О.Моргенштерн у своїй праці "Note of the formulation of the theory of logistics" (1955 р.) розглядає логістику як части­ну вчення про організацію і економіку виробництва, яка охоплює заготівельну, виробничу та дистрибуційну логістику [8].

Подальший перебіг розвитку теорії логістики в США дозволяє знайти такі категорії, як бізнес-логістика, маркетинг-логістика, промислова логістика, логістика менеджменту, логістика розподілу, логістика забезпечення тощо.

Аналогічний розвиток теорії логістики спостерігається і в Німеччині. На перших порах є відсутнім системоохоплюючий розгляд логістики. Логістичні рішення в цей час стосуються окремих функціональних сфер, що викликало вживання таких термінів як заготівельна логістика, транспортна логістика, торговельна логістика, логістика збуту, логістика переробки відходів, виробнича логістика тощо. Однак подальший розвиток теорії логістики досягає закономірного рівня і знаходить своє втілення в практичній діяльності у формі так званих логістичних центрів.

У Франції до недавнього часу розвиток теорії логістики формувався термінологічно як матеріально-технічне забезпе­чення (МТЗ). В [3,с.9] автори вказують, що "... не менее века отделяет время, когда генерал Жомини, исследовавший военное искусство эпохи наполеоновских войн, впервые предложил соответствующее сегодняшним понятиям описание функций МТЗ, от появления термина "маркетинг", в муках рожденного Великой депрессией." Таке трактування існувало аж до 1986р., коли професійна асоціація "Національна рада керуючих МТЗ збуту" була перейменована в "Раду керуючих логістики".

В сучасних Європейських мовах слово логістика загалом використовується в двох значеннях: 1) математична логіка; 2) техніка і технологія транспортно-складських робіт у військовій і цивільній сферах. У деяких мовах (іспанській, італійській, англійській) це слово використовується тільки в другому значенні. Так, в найновішому виданні Американської енцикло­педії [6,с.87] логістика визначається як "управление переме­щением и материально-техническим обеспечением вооружен­ных сил. Наряду с тактикой, стратегией и разведкой логистика является одним из четырех важнейших элементов военной науки... Термином "логистика" может также обозна­чаться снаб­жен­ческо-сбытовая деятельность гражданских предприятий".

В якості умовних синонімів до терміну "логістика" в різні періоди використовувались такі терміни як "управління матеріалами", "тотальний розподіл", "рохрематика", "фізичний розподіл". З початку 90-х рр. термін "логістика" став всюди використовуватися не тільки в спеціальній літературі, але і в засобах масової інформації для означення нового напряму в науці - теорії і практиці управління матеріальним і відповідним інформаційним потоком, тобто у всьому комплексі питань, пов'язаних з процесами обігу сировини, матеріалів, готової продукції, їх доставкою від постачальника до заводу-виробника і від заводу-виробника до кінцевого споживача у відповідності до вимог та інтересів останнього [6].

За оцінками багатьох експертів загострення конкуренції на світових ринках диктує необхідність впровадження логістики в практичну діяльність підприємств як одного з найважливіших факторів конкурентності компаній. Такий основний в недалекому минулому фактор масштабності виробництва себе вичерпує і про це свідчить японський досвід, коли дрібносерійне виробництво також може бути досить ефективним. Настав час, коли стратегія розвитку багатьох провідних фірм будується не на високих, а на "помірних" темпах економічного росту, оскільки стало очевидним, що неоптимальні витрати компенсувати темпами росту не вдасться. Актуальність впровадження логістики підтверджується наведеним в [3], що витрати в сфері МТЗ складають 20-30% валового внутрішнього продукту розвинутих країн; [1], що 95-98% часу знаходження матеріалів на підприємстві припадає на виконання вантажних і транспортно-складських робіт, а один відсоток скорочення витрат на виконання логістичних функцій еквівалентний 10% приросту обсягу збуту; [6], що логістичні витрати в США в 1989р склали 11,1% вартості валового національного продукту.

Викладене аргументує велику необхідність розбудови теорії та практики логістики. В розвинутих країнах Америки, Європи уже тривалий час функціонують різноман­ітні національні товариства, організації, асоціації з логістики, створена з метою координації досліджень та розробок в галузі логістики міжнародна організація - Європейська логістична асоціація (ЕЛА). В США існують такі організації як Това­риство інженерів-логістів, Американське товариство з проблем управління закупівлею (одна з найстаріших логістичних організацій, заснована в 1915 р) та ін.

Названа актуальність підтверджується також великою кількістю періодичних видань, присвячених цілком або частко­во проблемам логістики (наприклад "Logistics Management" (Великобританія), "Logistica" (Італія), "Logistiсs" (Великоб­рита­нія), "Logistik Spek­trum" (ФРН), "Logistiques Ma­gasine" (Фран­ція), "Materials Management and Distribution" (Канада) та ін.).

Загалом в розвинутих промислових країнах відбувається теоретична розбудова логістики в напрямку формування відповідного інструментарію, уніфікованих логістичних рішень. Адже в сучасних умовах підсилюється твердження, що вироб­ничий процес досить суттєво реагує на помилки логістики. Якщо необхідні як безпосередньо, так і опосередко­вано матеріали та інформація не будуть вчасно і повністю отримані, то найкращі виробничі системи не зможуть функціонувати. Грунтуючись на цьому, вимагають визначення також категорії логістико­спроможності, якості концепції та системи логістики.