Тема: ПІДГОТОВКА ВИСТУПУ. МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

План

1. Основні етапи підготовки виступу.

2. Основні джерела накопичення матеріалу.

3. Допоміжні матеріали, їх види та правила використання:

а) визначення;.

б) порівняння;

в) приклади;

г) посилання на авторитети;

д) статистичні дані;

е) наочність.

4. Структура виступу, основні вимоги до неї.

 

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ

Інвенція, диспозиція, елокуція, меморія, акція, підготовка, підготовленість, докомунікативна, комунікативна й посткомунікативна фази; опосередкований і безпосередній досвід, бібліографія, інтерв’ю, структура, композиція, когезія, ретроспекція, проспекція, етикетні формули.

 

ЗАВДАННЯ

1. Укласти конспект відповіді на третє питання плану (див. самостійну роботу № 3).

2. Виділити в поданому нижче тексті структурні та композиційні частини, сформулювати

їхні цільові установки (письмово):

Відомий байкар Езоп був рабом у давньогрецького філософа Ксанфа. Він мусив готувати різні страви. Одного разу, коли Ксанф перебував у доброму гуморі, він наказав Езопові приготувати для гостей найсолодшу страву. Езоп купив та приготував язик. На питання господаря, чому саме язик, раб-мудрець відповів: „Адже саме за допомогою язика будують міста, вивчають науки, просять, вітаються, миряться, освідчуються в коханні. Тому, очевидно, немає нічого солодшого, ніж язик”.

Дуже сподобалося це Ксанфові та його гостям.

Іншим разом, зацікавлений дотепністю Езопа Ксанф задумав, аби раб подав на стіл для гостей найгіркіше, що може бути. Езоп знову подав язик, що викликало загальне здивування. Пояснення було таке: „Що може бути найгіркішим від язика? Язиком люди знищують один одного, оббріхують, лицемірять, сваряться, вбивають, розв’язують війни...”

Гості та господар погодилися з Езопом, хоча він і стверджував речі, які, на перший погляд, виключають одна одну.

(Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика. – Львів, 2001. – С.162)

3. Укласти розгорнутий план власного виступу з обраної теми (письмово).

4. Підготуватися до написання тестів на тему «Допоміжні матеріали» та контрольної

роботи за темами першого модуля

 

ЛІТЕРАТУРА

а)основна

1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика. – Львів, 2001. – С. 143-148, 155-160.

2. Чибісова Н.Г., Тарасова О.І. Риторика. – К., 2003. – С. 66-71.

3. Колотілова Н.А. Риторика. – К., 2007. – С. 21-30, 57-73.

4. Сопер П. Основы искусства речи. – Ростов-на-Дону, 2002. – С. 79-139.

5. Апресян Г.З. Ораторское искусство. – М., 1978. – С. 109-160, 179-187, 232-244.

6. Гурвич С.С., Погорелко В.Ф., Терман М.А. Основы риторики. – К., 1978. – С. 71-86,

216-228.

7. Клюев Е.В. Риторика. – М., 2001. – С. 62-147.

8. Томан І. Мистецтво говорити. – К., 1996. – С. 151-159, 185-191, 199-209, 223-230.

б)додаткова

1. Глазова О. Плани-конспекти уроків практичної риторики // Дивослово. – 2002. – №4. –

С. 33-40.

2. Рада І. Опорний конспект – метод навчання практичної риторики // Українська мова і

література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. – 2004. – №2. – С. 85-91.

3. Маркичева Т.Б., Ножин Е.А. Мастерство публичного выступления. – М., 1989. –

С. 66-118.

4. Михневич А. Ораторское искусство лектора. – М., 1984. – С. 138-140, 157-170.

5. Ножин Е.А. Мастерство устного выступления. – М., 1978. – С. 77-161.

6. Жаркова Л.П. Майстерність публічного виступу. – К., 1982. – С. 86-95.

7. Одинцов В.В. Структура публичной речи. – М., 1976. – С. 15-26.

8. Основы лекторского мастерства. – М., 1978. – С. 39-68, 110-125.

9. Как слово наше отзовется. – М., 1984. – Т.1. – С. 266-299.

10. Зрінські Л. Неписані правила. - К.,1988. – С. 72-80.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Підготовка до виступу включає кілька етапів: моделювання аудиторії, вибір теми, вирішення питання про мету, збирання матеріалу, укладання основи виступу, проба промови, безпосередньо виступ, саморецензія.

Зверніть увагу на необхідність моделювання аудиторії, при цьому враховуються соціально-демографічні, соціально-психологічні та індивідуально-особистісні фактори (див. Сагач Г.М.). Вони не тільки впливають на вибір теми та мети виступу, але й визначають особливості викладу матеріалу (обсяг питань, популярність/науковість, співвідношення емоційності й логічності, спосіб і вид аргументації, прийоми захоплення й підтримки уваги, монолог/діалог тощо) та невербальну поведінку оратора (зовнішній вигляд, темп мовлення.

Однією із важливих фаз підготовки до виступу є збирання й накопичення матеріалу. Основними його джерелами є: – 1)власні знання та досвід (миттєвий і осмислений); 2)досвід інших людей; 3)література (у тому числі й засоби масової інформації).

Підготовка до виступу розпочинається з актуалізації власних знань й опитування людей, яке може проводитися у вигляді інтерв’ю та анкетування. Продумайте кілька питань, які дадуть можливість виявити думки ваших товаришів щодо вибраної теми, їхнє ставлення до аналізованих проблем. Пам’ятайте основні правила анкетування: треба чітко і зрозуміло формулювати питання та мету опитування; не можна зловживати часом і увагою опитуваних; отриману інформацію необхідно точно цитувати. Будьте готові провести опитування у групі.

Підбір літератури в картотеці бібліографічного відділу робиться в останню чергу. Опрацювання літератури здійснюється в такій послідовності: читання-відбір, читання-ознайомлення, читання-вивчення. Студенти повинні усвідомлювати відмінності між видами читання й чітко уявляти, якими мають бути результати кожного з них. Варто згадати й особливості різновидів конспектування: фактографічного, вільного, творчого, оцінювального та лекторського.

Крім основних матеріалів при підготовці тексту виступу використовують і допоміжні: визначення, порівняння, приклади, посилання на авторитети, статистичні дані, наочність (див. самостійну роботу № 3).

Одне із завдань заняття – конкретизувати й уточнити знання щодо структури та композиції промови (з основними вимогами щодо письмового твору студенти ознайомилися ще у школі).

Структура виступу містить: вступ (10-12 %), основну частину, висновки (4-5 %). У вступі виділяють зачин і зав’язку, мета яких – зацікавити слухачів, підготувати їх до сприйняття матеріалу. Головна частина представляє собою виклад плану й аргументацію тез. Висновки можуть мати форму нагадування, узагальнення, заклику, ілюстрації або зазначення перспектив. Взагалі, структура виступу повинна відповідати принципам цілеспрямованості, послідовності, взаємного узгодження, стислості, посилення, результативності та пропорційності.

Структуру як модель побудови виступу з певних складових частин слід відрізняти від композиції – закономірного, вмотивованого змістом і задумом порядку всіх частин промови, тобто внутрішньої структури. Виконуючи друге завдання, необхідно визначити: 1)елементи зовнішньої структури (вступ, основна частина, висновки та різновид їх);

2)елементи композиції (в розповіді – експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію і розв’язку, вказавши основні смислові компоненти).

Основним завданням, яке стоїть перед студентами, є початок роботи над промовою. Вони мають зазначити напрямки розкриття обраної теми, окреслити коло питань, що будуть розглядатися, сформулювати мету виступу, укласти розгорнутий план. Він повинен відображати всі структурні й композиційні складові, питання мають бути сформульовані закінченими реченнями.

Крім того, необхідно почати збирати основні й допоміжні матеріали до промови, попередньо засвоївши різновиди останніх.

Студенти повинні знати: основні фази й етапи підготовки до виступу; джерела накопичення матеріалу; структурні й композиційні компоненти промови; принципи побудови структури виступу; види допоміжних матеріалів та правила їхнього використання.

Студенти повинні вміти: виділяти структурні та композиційні компоненти в тексті; укладати структурний і композиційний план власної промови.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які основні фази й етапи підготовки виступу ви знаєте?

2. Поясніть відмінності у значенні термінів «підготовка» й «підготовленість» оратора до

виступу.

3. Назвіть основні джерела накопичення матеріалу до виступу.

4. Що таке миттєвий і осмислений досвід?

5. Сформулюйте правила опитування й вимоги щодо питань анкети.

6. Як здійснюється підбір літератури до теми?

7. Схарактеризуйте послідовність опрацювання літератури: читання-відбір, читання

ознайомлення, читання-вивчення.

8. У чому полягають особливості різновидів конспектування: фактографічного, вільного,

творчого, оцінювального та лекторського?

9. Що таке допоміжні матеріали? Яка їх роль у виступі?

8. Для чого застосовуються різні види визначень? Схарактеризуйте їх.

10. Назвіть різновиди порівнянь, наведіть приклади.

11. Про що слід пам’ятати, підбираючи приклади? Які види прикладів ви знаєте?

12. Яких правил необхідно дотримуватися, використовуючи посилання на авторитети? За

яких умов посилання на власний авторитет, суспільну думку й видатну особистість

буде дійсно авторитетним?

13. У чому полягають особливості застосування статистичних даних?

14. Назвіть види наочності, сформулюйте правила їх використання.

15. Як пов’язані між собою усі типи допоміжних матеріалів?

16. Сформулюйте загальні критерії доцільності уживання допоміжних матеріалів.

17. Назвіть основні структурні компоненти промови. Схарактеризуйте різновиди вступу.

18. У чому полягають особливості різних форм висновків?

19. Розкажіть про головні принципи структури виступу.

20. Які недоліки структури промови ви можете назвати?

21. Чим відрізняється композиція виступу від структури? Схарактеризуйте складові

композиції.

22. Поясніть сутність термінів «когезія», «ретроспекція», «проспекція».

23. Згадайте, якого вигляду може набувати основа виступу?

24. Визначте відмінність між планом, розгорнутим планом і планом-конспектом виступу.

 

 

Практичне заняття № 3

 

Тема: ЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОМОВИ

 

План

1. Теза та аргумент як складові аргументації. Види аргументів.

2. Способи аргументації.

3. Прийоми ефективної аргументації.

4. Види суперечок. Методи ведення дискусії.

 

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ

Теза, аргумент, демонстрація, хрія (міркування), силогізм (умовивід), індукція, дедукція, нисхідна/висхідна аргументація, однобічна/двобічна аргументація, аналогія, дебати, дискусія, полеміка, диспут, суперечка; еклектика, софістика, еристика.

 

ЗАВДАННЯ

1. Виконати за підручником С.Д. Абрамовича впр.4 (стор.172) – письмово.

2. Виписати визначення термінів дебати, дискусія, полеміка, диспут, суперечка;

порівняти їх поняттєвий зміст(письмово).

3.Знайти основну тезу, яку намагався обгрунту­вати автор у наведеному тексті й основні

аргументи, на які він спирався (письмово). Визначити види аргументів та спосіб

аргументації.

Конкуренція має потребу в рекламі

Реклама є невід’ємною умовою успішної конкуренції. З одного боку, вона містить у собі певну інформацію, а з іншого ‒ і слугує орієнтиром для споживачів.

Було б помилкою спиратися лише на здатність споживачів при виборі товару судити про нього лише за зовнішнім виглядом.

Окрім того, реклама не дає ринку застоюватися. Тільки за допомогою реклами новий виробник може отримати доступ на вже сформований ринок. Реклама сприяє конкуренції, забезпечує доступ на ринок нових виробників, оживляючи і розширюючи сам ринок товарів і послуг.

Конкуренція ‒ це не просто економічна категорія, вона входить до складу основних людських потреб. Численні соціологічні дослідження показали, що найбільше задоволення при досягненні успіху або певних цілей людина відчуває не за умов «свободи від гонитьби за успіхом», а й перемагаючи супротивника. Як не можна виключити конкуренцію із буденного життя людини без шкоди для її особистості, так не можна виключити конкуренцію з економіки без шкоди для останньої.

Конкуренція і реклама не можуть існувати одна без одної. Займаються рекламою і такі державні інститути та організації, як політичні партії, профспілки, релігійні об'єднання, армія і навіть сама держава.

Без реклами не можуть обійтися і різні економічні системи, зокрема тоді, коли вони вже подолали етап задоволення примітивних життєвих потреб, тобто тоді, коли
з'являються товари і послуги понад «життєво необхідний» рівень.

Кінець кінцем це мета будь-якої економіки, будь-якого народного господарства.

(Хоменко І.В. Еристика. – К., 2001. – С. 24)

4. Проаналізуйте наведені тексти. Визначте правильність/неправильність аргументацій та

критик, що в них містяться. Які помилки та прийоми маніпулювання в них наявні?

(усно)

а)Мері: Джон, ти знову почав курити? Ти ж знаєш, що перед операцією лікар сказав, що твій організм більше не може виносити нікотину.

Джон: Тобі легко казати! А я готовий сперечатися, що у тебе не менше сорока фунтів зайвої ваги. І що лікар думає з цього приводу?

б) Панове присяжні засідателі! Пане суддя! Мій клієнт зізнався, що крав. Це цінне і щире визнання. Я б навіть сказав, що воно свідчить про надзвичайну цілісність і глибину натури, про людину чесну і сміливу. Але чи можна, панове, щоб людина, яка має такі рідкісні якості, була засуджена?

в) Адвокат, виступаючи з захисною промовою, сказав: “Товариші судді, якщо по совісті говорити...” Прокурор, піднявшись зі свого місця, кинув адвокату репліку:

“ А у вас є совість?”

5. Підготуватися до написання тестів на тему «Логічні помилки».

 

ЛІТЕРАТУРА

а)основна

1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика. – Львів, 2001. – С. 163-171.

2. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К., 2003. – С. 110-133, 216-220.

3. Чибісова Н.Г., Тарасова О.І. Риторика. – К., 2003. – С. 68-71, 82-97.

4. Колотілова Н.А. Риторика. – К., 2007. – С. 33-49, 62-71.

5. Олійник О. Риторика. – К., 2009. – С. 50-52, 124-129.

6. Онуфрієнко Г.С. Риторика. – К.,2008. – С. 411-493.

6. Сагач Г.М. Золотослів. – К., 1993. – С. 92-99.

7. Сопер П. Основы искусства речи. – Ростов-на-Дону, 2002. – С. 231-267, 332-342.

8. Апресян Г.З. Ораторское искусство. – М., 1978. – С. 109-160.

9. Гурвич С.С., Погорелко В.Ф., Терман М.А. Основы риторики. – К., 1978. – С .71-86.

10. Клюев Е.В. Риторика. – М., 2001. – С. 62-146.

11. Томан І. Мистецтво говорити. – К., 1996. – С. 199-209.

б)додаткова

1. Мацько Л., Мацько О. Аргументація як розділ риторики // Дивослово. – 2003. – №10.–

С. 55-58.

2. Жаркова Л.П. Майстерність публічного виступу. – К., 1982. – С. 86-95.

3. Маркичева Т.Б., Ножин Е.А. Мастерство публичного выступления. – М., 1989. –

С.66-90, 146-173.

4. Михневич А. Ораторское искусство лектора. – М., 1984. – С. 59-73, 157-170.

5. Ножин Е.А. Мастерство устного выступления. – М., 1978. – С. 77-161, 243-251.

6. Одинцов В.В. Структура публичной речи. – М., 1976. – С. 15-26, 51-55.

7. Основы лекторского мастерства. – М., 1978. – С.39-68, 110-125, 197-211.

8. Баранов А.Н. Парламентские дебаты: традиция и новаторство. – М., 1991. – С. 28-40.

9. Учіться висловлюватися. – К., 1990. – С. 58-63.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Особлива увага при укладанні тексту виступу приділяється аргументації – системі наведення доказів для обґрунтування своєї думки, яка містить тезу, аргумент і демонстрацію. Зверніть увагу на вимоги до тези й аргументів та класифікацію їх (логічні та емоційні; «за» і «проти»; сильні, слабкі та неістинні; коректні та некоректні, прямі та непрямі). Розташування доказів залежить від способу аргументації: нисхідної/висхідної, однобічної/двобічної, індуктивної/дедуктивної. Їх вибір визначається темою виступу та особливостями аудиторії. Ці ж чинники впливають і на спосіб викладу матеріалу: стадійний, концентричний, спіральний, ступеневий, пунктирний, контрастний. Подумайте, який різновид аргументації і спосіб викладу доцільно вибрати для вашої аудиторії (власна група). Засвоївши теоретичні положення, можна виконувати третє завдання.

Пам’ятайте про необхідність слідувати законам логіки у процесі аргументації. Порушення цих законів призводить до логічних помилок (див. самостійну роботу № 4). Виконуючи перше завдання, якраз й необхідно визначити вид логічної помилки та виправити висловлювання (див. зразок виконання).

Загальні правила ефективної аргументації передбачають емоційність викладу, незловживання логічним натиском, звертання до життєво важливих фактів, персоніфікацію ідей, відступи від теми, використання парадоксів, гумору, посилань на авторитети, наочності та ін. Їх варто враховувати при укладанні виступу.

На заняття треба ознайомитися з найбільш поширеними різновидами публічного спору та схарактеризувати через порівняльний аналіз відмінні риси кожного. Виконуючи друге завдання, належить вказати мету, предмет, засоби, кількість учасників (полілог/діалог), форми проведення (усна/писемна) і переваги дебатів, дискусії, полеміки, диспуту, суперечки.

Зверніть увагу на основні правила і прийоми ведення спору, на припустимі й неприпустимі викрути у суперечці (найкраще цей матеріал викладено в підручниках Н.Г.Чибісової та Н.А.Колтілової). Ознайомившись з теорією, можна виконувати четверте завдання.

Студенти повинні знати: складові аргументації; вимоги щодо тези та аргументів; різновиди доказів; види і способи аргументації та викладу матеріалу; прийоми ефективної аргументації; відмінності між видами спору; прийоми й методи ведення дискусії.

Студенти повинні вміти: виділяти тезу та аргументи, визначати різновиди аргументів; підбирати найбільш ефективні докази для обгрунтування тези; використовувати прийоми ефективної аргументації; демонструвати уміння вирішувати конфліктні ситуації та брати участь у дискусії.

 

Зразок виконання першого завдання

Неправильно: Цією пральною машиною користуємося я та моя донька. Їй вже більше сімнадцяти років (нерозрізнення об’єктів дії).

Правильно: Цією пральною машиною користуємося я та моя донька, якій вже більше сімнадцяти років.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення понять «аргументація», «теза», «аргумент», «демонстрація».

2. На чому базується система логічних доказів у виступі оратора?

3. Схарактеризуйте основні вимоги щодо тези та аргументів.

4. Назвіть види аргументів. Наведіть приклади кожного виду.

5. Які докази є некоректними й чому?

6. Чим повинен керуватися оратор, вибираючи аргументи? Чому одні й ті ж самі докази

по-різному впливають на людей?

7. У чому полягають особливості використання нисхідної та висхідної аргументацій?

8. Наскільки ефективними є однобічна та двобічна аргументації? Що таке

контраргументація?

9. Що таке індукція та дедукція? В яких аудиторіях їх краще використовувати?

10. Чому треба обережно користуватися доказом за аналогією?

11. Схарактеризуйте способи викладу матеріалу (стадійний, концентричний, спіральний,

ступеневий, пунктирний).

12. Який смисл має вислів «Де твоя логіка?»

13. Сформулюйте сутність основних законів логіки.

14. Що таке логічна помилка? Назвіть найбільш поширені види логічних помилок.

15. Розкажіть про основні правила ефективної аргументації.

16. Назвіть основні види спору. Установіть відмінності між ними.

17. Чому спір часто переходить у сварку?

18. Яких правил слід дотримуватися при веденні дискусії?

19. Схарактеризуйте коректні прийоми ведення дискусії.

20. Які прийоми ведення дискусії уважаються некоректними?

21. У чому полягає відмінність між полемічними прийомами і викрутасами? Коли люди

удаються до викрутасів?

22. Поясніть терміни «еклектика» та «софістика».

23. Як захиститися від заборонених прийомів у спорі?

 

 

Практичне заняття № 4