Сучасний стан документознавства як науки навчальної дисципліни та перспективи розвитку

Д-знавство як наука дуже молода. Їй всього 40 років (1960р,). Основоположником сучасного д-ства вважається Костянтин Мітяєв. Курс сучасного д-навства він почав викладати у 1943 р.у Московському держ.історико-архітектурному інституті, курс називався "Теорія і практика архівної справи", "Загальне д-знавство".

З 1963 р. викладає курс "Загальне д-ство" для студентів, організаторів загального діловодства. Основоположне значення для розвитку д-знавства як науки і навчальної дисципліни мала стаття опублікована в 1964 р. в журналі "Вопросы архивоведения" під назвою "Документоведение, его задачи и перспективы развития".

В лоні діловодства і арх. справи народжується д-знавство.

З кінця 80-х р. в межах книгознавства, бібліотекознавства формується концепція д-знавства, яка пов’язана з сприйняттям д-та в найширшому тлумаченні і ототожненням на теоретичному, історичному рівнях д-та і книги.

Комплексний характер д-знавства як науки в тому, що вона входить в сферу філософії, психології, логіки і естетики, лінгвістики і кібернетики, наукознавства і управ-ління, що є підтвердженням того, що інформаційно-комунікаційна діяльність вимагає не вузько спеціальних знань, а багатогранної підготовки на базі комплексу соціальних наук, бо д-т є матеріальним об’єктом, і відбиває процеси і явища, які в ній проходять.

Сучасний стан документознавства тісно пов`язаний з розвитком інформаційних технологій, які змінюють сам характер цієї дисципліни. Змінюються усі елементи, які складають документознавство: технології створення документів, методи та засоби їх обробки, зберігання, розповсюдження, тощо. Тому комплексний характер науки, який полягає у тому що інформаційно-комунікаційна діяльність вимагає не вузьких спеціально-прикладних знань, а фундаментальної, багатогранної підготовки на базі комплексу соціальних наук, в умовах сьогодення набуває все більшого значення.