Метод достовірних еквівалентів (коефіцієнтів визначеності)

На відміну від попереднього методу у цьому випадку здійснюється коригування не норми дисконту, а очікуваних значень потоку платежів шляхом введення спеціальних понижуючих коефіцієнтів для кожного періоду реалізації проекту. Теоретично значення коефіцієнтів можуть бути визначені із співвідношення:

(5.1)

де - величина чистих надходжень від безризикової операції у періоді t (наприклад, періодичний платіж за довготерміновою облігацією, щорічна сума процентів по банківському депозиту та ін.); - очікувана (запланована) величина простих надходжень від реалізації проекту у періоді t; t – норма періоду.

Тоді достовірний еквівалент очікуваного платежу може бути визначений як:

, . (5.2)

Таким чином здійснюється приведення очікуваних (запланованих) надходжень до величини платежів, отримання яких практично не викликає сумнівів і значення яких можуть бути визначені абсолютно точно (достовірно).

Проте в реальній практиці для визначення значень коефіцієнтів найчастіше використовують метод експертних оцінок. В цьому випадку коефіцієнти відображають ступінь впевненості спеціалістів-експертів у тому, що надходження очікуваного платежу здійсниться, або, іншими словами – у достовірності його величини.

Після цього як значення коефіцієнтів тим або іншим шляхом визначені, розраховують критерій NPV (IRR, PI) для відкоригованого потоку платежів за формулою:

(5.3)

Перевага віддається проекту, скоригований потік платежів якого забезпечує отримання більшої величини NPV. Множники , що при цьому використовуються, отримали назву коефіцієнтів достовірності або визначеності (certainty coefficients).

Нехай у попередньому прикладі в результаті опитування експертів отримані наступні значення коефіцієнтів достовірності: 0,9, 0,85 і 0,6 відповідно.

Розрахунок скоригованого потоку платежів для нашого випадку наведений у табл. 5.1.

Таблиця 5.1