С Л О В Н И К Т Е Р М І Н І В

Абзими — антитіла, що проявляють каталітичну активність.

Аденін — пуринова азотиста основа, що входить до складу

нуклеїнових кислот. Аденін комплементарний тиміну та урацшгу.

Аеробні організми, аероби — організми, шо існують, якщо є в

середовищі вільний кисень.

Алель- одна із двох альтернативних структурних форм гена.

Ампліфікація— утворення додаткових копій нуклеотидних

послідовностей ДНК.

Анаеробні організми, анаероби— організми, що існують, якщо в

середовищі відсутній вільний кисень.

Антибіотики — специфічні хімічні речовини, що синтезуються

мікроорганізмами і здатні у малих кількостях справляти вибіркову

токсичну дію на інші мікроорганізми і клітини пухлин.

Антигени - речовини, що сприймаються організмом як чужорідні та

викликають імунну відповідь.

Антитіло - білок (імуноглобулін), що синтезується В-лімфоцитами у

відповідь на появу в організмі анти гена.

Ауксини фітогормони, що стимулюють ріст рослин.

Ауткросинг - міграція трансгенів із генетично модифікованих

рослин до диких або сільськогосподарських рослин.

Бактеріофаг - вірус, що інфікує бактерії.

Біодеградація— руйнування речовин, що забруднюють довкілля, за

допомогою живих організмів.

Біоконтроль - процес, у якому живі організми використовуються

для обмеження росту і розвитку патогенних мікроорганізмів.

Біореактор (ферментер)— пристрій, в якому відбуваються біохімічні реакції за участі мікроорганізмів, їх клітинних екстрактів або ферментів.

Біотсхнологія— це наука про методи і технології створення

генетично змінених біологічних о б ’єктів для інтенсифікації виробництва й одержання нових видів продуктів.

Блоттинг— перенесення розділених молекул з одного середовища

(наприклад гелю) на твердий носій (нітроцелюлозний фільтр).

Вектор- молекула ДНК, що використовується для перенесення

генів від органїзму-донора до організму-реципієнта, а також для

клонування нуклеотидних послідовностей.

Вестерн-блоттинг - перенесення білкових молекул, розділених за

допомогою гель-електрофорезу, на твердий носій.

Віріон— вірусна частинка.

Вірулентність— характеристика патогенності мікроорганізму.

Віруси — неклітинні форми життя, здатні проникати у живі клітини і

розмножуватися тільки всередині цих клітин.

В -клітини - лімфоцити, що продукують антитіла, походять з клітин

кісткового мозку.

Вторинні метаболіти — речовини, що не є необхідними для росту і

функціонування клітин мікроорганізмів.

Гамети репродуктивні гаплоїдні клітини багатоклітинних

організмів.

Ген- ділянка ДНК, що кодує первинну структуру поліпептиду,

молекули транспортної або рибосомної РНК.

Генетичний код - система запису генетичної інформації у вигляді

послідовності нуклеотидів, в якій кожні три нуклеотиди (кодоп) кодують одну амінокислоту.

Генна імунізація - індукція імунної відповіді шляхом уведення у

клітини гена, що кодує білок-антиген.

Генна інженерія - ; напрям молекулярної біології, пов’язаний зі

створенням in vitro нових комбінацій генетичного матеріалу, зчагного синтезувати продукти обміну.

Генна терапія in vivo - введення гена безпосередньо в тканину або

орган хворого з метою корекції генетичних дефектів.

Геном— основний гаплоїдний набір хромосом організму.

Геномна бібліотека, банк генів — набір клонованих фрагментів

ДНК, що в сукупності утворюють індивідуальний геном.

Ген-репортер — ген, що кодує білок, який легко виявити. Такі гени

використовують для перевірки включення рекомбінантнох ДНК у клітину.

Гетеромерний білок - білок, що складається з двох і більше різних

поліпептидних ланцюгів (субодиниць).

Гібридизація ДНК — з’єднання фрагментів або цілих молекул ДНК

із різних джерел.

Г'ібридома- гібридна клітина, одержана шляхом злиття лімфоцитів і

мієломних клітин. Гібридоми володіють здатністю до необмеженого росту і синтезу моноклонапьних антитіл.

Глікозилювашія- ковалентне приєднання вуглеводного залишку до

білкової молекули.

Гомозиготність - наявність ідентичних алелей в одному або кількох

локусах. Клітина або організм з такими алелями називається гомозиготою.

Гуанін — пуринова азотиста основа, що входить до складу

нуклеїнових кислот. Гуанін комплементарний цитозину.

Дезоксирибоза - пентоза, що входить до складу ДНК.

Дезоксирибонуклеаза І, ДНКаза І- фермент, що розщеплює

дволанцюгову ДНК. Використовується для очищення препаратів РНК.

Д езоксирибонуклеїнова ки сло та, Д Н К - полімер, що складається з дезоксирибонуклеотидів; видоспецифічний носій генетичної інформації.

Д енатурація Д Н К — втрата просторової структури ДНК унаслідок

руйнування водневих зв’язків (відокремлення ланцюгів ДНК один від

одного).

Дидезоксинуклеотид— нуклеозидгрифосфат, позбавлений 2 ’- і

З ’-гідроксильних груп у структурі пентози.

Д иплоїд організм, клітини якого містять два гомологічні набори

хромосом.

Д Н К -полім ераза — фермент, що каталізує реплікацію ДНК.

Д Н К -полім ераза - термостабільна ДНК-полімераза бактерії

Домінантність - участь лише одного алеля у виявленні ознаки

гетерозиготного організму.

Екзон- інформативна ділянка гена еукаріог (містить інформацію

про структуру поліпептиду або РНК).

Електрогіорацін - утворення пор у клітинних мембранах під дією

електричного струму. Через такі пори у клітини проникає чужорідна ДНК.

Електрофорез- метод розділення заряджених молекул (ДНК, РНК,

білків), заснований на різній швидкості їх переміщення в електричному полі.

Ефективність трансформації - відношення кількості

трансформованих клітин до кількості трансформуючої ДНК. Виражають як число трансформантів на 1 мкг ДНК.

Є м ність вектора - максимальний розмір ділянки ДНК, що може

бути клонований у даному векторі.

Замісна терапія — введення в організм метаболітів, кофакторів,

гормонів з метою поповнення їх дефіциту, обумовленого генетичним

дефектом.

Зворотна транскриитаза - РНК-залежна ДІ ІК-полімераза, що

використовує молекулу РНК як матрицю для синтезу комплементарного ланцюга ДНК.

Імуноаф інна хром атограф ія - метод фракціонування й очистки

білків, за якого фіксоване на матриці антитіло зв’язує специфічний білок.

Імунологічний ан ал із — метод, що ґрунтується на здатності антитіла взаємодіяти зі специфічним компонентом біологічного зразка.

Імунотерапія - використання антитіл для лікування хворих.

Інсектицид- речовина, що знищує комах.

Інтерлеіікіни — ростові фактори імунної системи — білки, що

продукуються Т-лімфоцитами та макрофагами і стимулюють проліферацію лімфоцитів і деяких інших клітин організму.

Інтерферони— білкові фактори, що синтезуються специфічними

клітинами у відповідь на вірусну інфекцію. Ііггерферони є універсальними

противірусними агентами.

Інтрон- неінформативна ділянка гена еукаріот (некодуюча

послідовність).

Клітинна інженерія - напрям біології, спрямований на добування

нової генегичної інформації за допомогою гібридизації і реконструкції

клітин, що є в культурі.

Клітинна лінія — клітини, які можна культивувати поза організмом

протягом невизначено тривалого часу.

Клон - популяція молекул, клітин або організмів, що є точними

копіями одного спільного предка. Клони одержують нестатевим шляхом.

Кодон - послідовність із трьох нуклеотидів, що кодує певну

амінокислоту.

Комплементарна ДНК, кДНК- молекула ДНК, що синтезована на

основі мРНК за участі РНК-залежної ДНК-нолімерази (зворотної

транскриптази).

Корончатмїі гал — пухлина рослин, появу якої спричиняють бактерії

роду Agrobacterium.

Косміда - плазміди, які містять вбудовану Cos-ділянку ДНК фага À.

Коферментаціи - одночасний ріст двох мікроорганізмів в одному

біореакторі.

Ксенобіотики- неприродні, синтетичні хімічні речовини.

К ультура — популяція клітин або мікроорганізмів, що вирощується в контрольованих умовах in vitro.

«Липкі» кінці -- взаємно комплементарні одноланцюгові ділянки ДНК, що утворюються під час розриву дволанцюгових ДНК за учас ті ресгриктаз.

Лізис- руйнування клітинних стінок унаслідок дії різних агентів.

Літичний цикл - розмноження вірусу у клітині-хазяїні, що

завершується лізисом клітини.

Л окус місце на хромосомі, де знаходиться специфічний ген.

Макрофаг— лейкоцит, що має здатність до фагоцитозу.

Матрична РНК, мРНК - молекула РНК, що містить інформацію

про амінокислотну послідовність білкової молекули. мРНК служить

матрицею для синтезу клітинних білків.

Мезофіли організми, що ростуть за температури від 20 до 50"С;

оптимальна температура росту - 37‘С.

Меристема - тканина рослин, що має здатність до активного поділу.

У молодих рослин меристема міститься на кінчиках коренів і пагонів.

М утагенез — процес виникнення мутацій.

М утагени — фактори, які підвищують частоту виникнення мутацій.

М утант- організм, змінений у результаті мутації.

М утації— спонтанні або індуковані зміни структури генома, що

успадковуються.

Н еперервна ф ерм ен тац ія — культивування мікроорганізмів за

неперервного додавання в біореактор компонентів поживного середовища і видалення такого самого об’єму клітинної суспензії.

Н уклеозид - сполука, що складається з азотистої основи і вуглеводу

рибози (рибонуклеозиди) або дезоксирибози (дезоксирибонуклеозиди).

Нуклеоїд - ДНК-вмісна зона клітини прокаріот.

Періодична ферментація - культивування мікроорганізмів протягом

обмеженого інтервалу часу (до завершення процесу культивування не

додають поживні речовини і не видаляють синтезовані продукти).

П еріодична ф ерм ентація з д одаванн ям субстрату — культивування

мікроорганізмів протягом обмеженого інтервалу часу з періодичним

додаванням субстрату.

Плавлення Д Н К - термічна денатурація ДНК.

Плазміда- позахромосомна дволанцюгова молекула ДНК у

кільцевій формі, що автономно реплікується.

Полівалентна вакцина — вакцина, шо забезпечує імунну відповідь

на кілька інфекційних агентів або на різні епїтопи однієї молекули.

П оліедрин - білок капсиду бакуловірусів.

Полімеразна ланцюгова реакція, П Л Р — метод ампліфікації

специфічного сегмента Д ІЖ . Процес складаєт ься із циклічно повторюваних

реакцій: денатурація ДНК, приєднання праймерів, синтез ДНК.

Посттрансляційна модифікація - зміна структури білкових

молекул після завершення їх синтезу. До таких модифікацій належать:

фосфорилювання, глікозилювання, відщеплення сигнальних пептидів,

окиснення цистеїну та ін.

Праймер — короткий олігорибонуклеотид, з якого розпочинається

синтез ДНК.

Проект «Геном людини» — міжнародна програма, метою якої є

створення генетичних і фізичних карг генома людини і визначення повної нуклеотидної послідовності ДНК.

Прокаріотиорганізми, що не мають ядра. До прокаріотів належать

усі бактерії.

Протеїнази, протеази — ферменти, іцо розщеплюють пептидні

зв’язки в білкових молекулах.

Протеоліз- ферментативне розщеплення білків.

Протопласт— клітина, у якої зруйнована клітинна стінка.

Р еком бінаційнії білок — білок, що є продуктом експресії генів

рекомбінантної ДНК.

Ренатурація Д Н К - процес відновлення нативної структури

денатурованої ДНК.

Р еплікація - процес самоподвоєння ДНК.

Репресія- пригнічення транскрипції або трансляції.

Рестриктаза (рестрикцінна ендонуклеаза) — бактеріальний фермент, що розщеплює дволанцюгову молекулу ДНК у специфічних сайтах.

Ретровірусн — група РНК-вмісних вірусів, що містять зворотну

транскриптазу; синтезована на основі мРНК вірусу ДНК може

вбудовуватися у хромосому інфікованої вірусом клітини.

Рибоза - пентоза, що входить до складу РНК.

Рибозими РИК, що володіють каталітичними властивостями.

Рибонуклеїнова кислота, РН К - нуклеїнова кислота, що складається з

рибонуклеотидів. Розрізняють типи РНК: мРНК, тРНК, рРНК.

Рибосомна РН К, рР Н К — РНК, що входить до складу рибосом.

Ризосфера - шир грунту, що близько розташований біля коренів

рослин.

РН К-полімераза - фермент, що каталізує синтез РНК із

рибоиуклеотидтрифосфатів. Матрицею служить ДНК або РНК, відповідні

РНК-полімерази називають ДНК- або РНК-залежними.

С айт-специф ічний (олігонуклеотид-направлений) м утагенез —

внесення in vitro мутації в певний сайт клонованої нуклеотидної

послідовності. Цей метод дозволяє ідентифікувати функціональні ділянки в молекулах білків й одержувати білки із заданими властивостями.

Cos-сайти - нуклеотидні послідовності на кінцях генома фага X,що

необхідні для упаковки ДНК у фаі ові частинки.

Секвенування визначення нуклеотидної послідовності ДНК і РНК.

Сидерофор- низькомолекулярна речовина, що ефективно зв’язує

залізо. Синтезується мікроорганізмами, що мешкають у Грунті.

Симбіоз - взаємовигідне співіснування різних організмів.

С оматична клітин а нестатева клітина багатоклітинного

організму.

С товбурова клітин а — це недиференційована клітина, що здатна до

перетворення у спеціалізовані клітини організму.

С тр уктур н і гени — ділянки генома, що кодують РНК чи білок.

Т-ДНК - фрагмент Ті-плазміди, що вбудовується в ядерну ДНК

клітини-хазяїна. Спричиняє утворення пухлини (корончатого гала) у рослин.

Ті-гілазміда - плазміда Грунтової бактерії АугоЬасІепиіп Іи теГ асіет,

Т-ділянка якої здатна включатися в ядерну ДНК.

Тотипотентність властивість клітин реалізувати генетичну

інформацію ядра, яка забезпечує їх диференціацію, а також розвиток до цілого організму тотипотентних запліднених яйцеклітин.

Трансгениий організм - організм, геном якого містить чужорідний

генетичний матеріал.

Т рансдукція — перенесення генетичного матеріалу з однієї

бактеріальної клітини в іншу за допомогою бактеріофага.

Транскриптома - сукупність усіх видів РНК клітини.

Транскрипція— процес синтезу мРНК на основі ДНК.

Т ран сл я ц ія — процес синтезу білків на основі мРНК.

Т ран сп л ан тац ія - пересадка тканини або органа в рослину, тварину і людину.

Т ран сн ортн а РНК, тР Н К - РНК, що транспортує амінокислоти до рибосом.

Т рансф екціи - процес уведення ДНК бактеріофагів у клітини.

Трансформація - зміна спадкових властивостей клітини внаслідок

проникнення в неї чужорідної ДНК.

Урацил- піримідинова азотиста основа, що входить до складу РНК.

Урацил комплементарний аденіну.

Ф ерм енти — біологічні каталізатори білкової природи.

Фітопатогени- організми (гриби, бактерії, віруси), що спричиняють

захворювання росг.ин

Ф іторемедіація — використання рослин для очищення довкілля від

хімічних забруднень.

Ф олдинг — процес набування білком просторової структури.

Хемосинтез - тип живлення бактерій, що базується на засвоєнні СОг

за рахунок окиснення неорганічних сполук.

Химера - організм, що містить клітини, тканини й органи різних

організмів.

Хітииаза - фермент, що гідролізує. хітин клітинної стінки грибів,

синтезується рослинами і деякими бактеріями у відповідь на зараження патогенними грибами.

Хромосома- надмолекулярна с-фук^ура клітинного ядра, основу

якої утворює конденсована молекула ДНК; носій генетичної інформації.

Цитозин- піримідинова азотиста основа, що входить до складу

нуклеїнових кислот. Цитозин комплементарний гуаніну

Цитокініни — фітогормони, що індукують поділ клітин.

Чисті лінії - організми, гомозиготні за ознаками.

Штам- культура генетично однорідних мікроорганізмів.

Штучна бактеріальна хромосома векторна система на основі

Р-плазміди Е.соїі, використовується для клонування довгих

(100 - 300 тис. п. н.) послідовностей

Штучна хромосома людини — хромосома, що утворена шляхом

об’єднання теломери, центромери і ділянок геномної ДНК людини.

Штучна хромосома на основі дріад^ІР - рекомбінантна ДНК, що

складається з плазміди, центрсмерних і теломерних ділянок хромосом

дріжджів, маркерних генів.

Штучна хромосома Р1 — чекторна система на основі фага Р1,

використовується для введення у клітини Е.соїі нуклеотидних

послідовностей довжиною 100 — 300 тис. п. н.