Стаття 24

1. Допомога, визначена в статті 23, забезпечується в охоплюваному випадку принаймні:

a) або особі, що підлягає забезпеченню, годувальник якої мав відповідно до встановлених правил стаж, який може бути 15-річним стажем сплати внесків чи роботи за наймом або 10-річним стажем проживання; проте стосовно допомоги, виплачуваної вдові, замість такого стажу може вимагатися наявність установленого строку проживання такої вдови в даній країні;

b) або, коли в принципі забезпеченню підлягають дружини і діти всіх осіб, які належали до самодіяльного населення, — особі, що підлягає забезпеченню, годувальник якої набув відповідно до встановлених правил трирічний стаж сплати внесків і за годувальника якої під час його працездатного віку було внесено встановлену річну або середньорічну кількість внесків.

2. Коли виплата допомоги у зв’язку з втратою годувальника обумовлюється мінімальним стажем сплати внесків чи роботи за наймом, скорочена допомога забезпечується принаймні:

a) або особі, що підлягає забезпеченню, годувальник якої набув відповідно до встановлених правил 5-річний стаж сплати внесків чи роботи за наймом;

b) або коли в принципі забезпеченню підлягають дружини і діти всіх осіб, які належали до самодіяльного населення, — особі, що підлягає забезпеченню, годувальник якої набув згідно з установленими правилами трирічний стаж сплати внесків, — за умови, що за цього годувальника в період його працездатного віку було внесено половину середньорічної або річної кількості внесків, установленої відповідно до пункту b) параграфа 1 цієї статті.

3. Вимоги параграфа 1 цієї статті вважаються виконаними, якщо допомога, обчислювана відповідно до положень розділу V, але на 10 відсотків менша від розміру, зазначеного в додатку до цього розділу для відповідного типового одержувача, забезпечується принаймні особі, що підлягає забезпеченню, годувальник якої набув відповідно до встановлених правил 5-річний стаж сплати внесків, роботи за наймом чи проживання в країні.

4. Пропорційне скорочення відсотка, зазначеного в додатку до розділу V, може бути здійснене у тому разі, коли стаж сплати внесків, роботи за наймом чи проживання, що дає право на допомогу, відповідну скороченому відсотку, перевищує п’ять років, але менший ніж 15 років сплати внесків чи роботи за наймом, або 10 років проживання; якщо таким стажем є стаж сплати внесків чи роботи за наймом, скорочена допомога виплачується відповідно до параграфа 2 цієї статті.

5. Положення параграфів 1 і 2 цієї статті вважаються виконаними, якщо допомога, обчислювана згідно з положеннями розділу V, видається принаймні особі, що підлягає забезпеченню, годувальник якої набув відповідно до встановлених правил стаж сплати внесків чи роботи за наймом, який не перевищує п’яти років у встановленому мінімальному віці і який із збільшенням віку може бути збільшений, але не може перевищити встановлену мінімальну кількість років.