Перша зупинка — місто Фантазії

Ілля : Кожна команда за 10 хв. має представити свою емблему та девіз.

(Максимальна оцінка – 2 бали.)

ЗІР БДЖІЛ: Зір бджіл відрізняється від зору людини. Людина бачить 60 окремих кольорів. Бджоли бачать тільки 6: жовтий, синьо-зелений, «пурпуровий», фіолетовий, і не видимий для людини ультрафіолетовий. Майже усі білі квіти в природі поглинають ультрафіолетову частину спектру, тоді, як жовті і синіїх відбивають. Тому квіти, білі для ока людини, а для бджіл синьо-зелені.

ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ: Інтерференція світла спостерігається при відбитті його від бульбашки, тонкому шарі тонких плівок, наприклад від мильної бульбашки, тонкому шарі слюди.

Яскраве, так, що переливається усіма кольорами райдуги, забарвлення пір’я птахів, на поверхні яких розташовані тонкі, не помітні для ока людини прозорі лусочки, можна пояснити інтерференцією. Коли розглядати під мікроскопом крила метелика можна помітити, що вони складаються з великого числа елементів, розмір яких має порядок довжини хвилі видимого світла. Таким чином, крило метелика являє собою дифракційну гратку. Райдужну смужку можна побачити в очах бабочок та інших комах.

СОНАР ДЕЛЬФІНА: Як і кажани, дельфіни володіють чудовим природним сон аром. Ехолокація у дельфінів, як і у кажанів, здійснюється на ультразвукових частотах. Дельфіни здатні сприймати дуже слабкі луни – сигнали в найсильнішому шумі. Спостереження показали, що гідролокаційний апарат дельфінів перевершує існуючі гідролокатори не тільки за точністю, а й за далекістю дії. Дельфін може виявляти рибу, а також розрізняти їх види на відстані 3 км.

Сонари мають також ряд інших тварин. Вони є у найблищих родичів дельфінів – кашалотів. Кашалоти використовують свої сонари для пошуку глибоководних кальмарів, якими вони живляться. Сонар кашалота – своєрідна «далекобійна гармата», яка може працювати на відстані до 5 км. і займає майже третину тіла тварини.

БІОАКУСТИКА РИБ: Німий, як риба, кажемо ми, а чи справді це так?

Навпаки, рибам властива добре розвинена акустична сигналізація, що забезпечує можливість передачі інформації. Акустичному зв’язку сприяють умови поширення звуку у воді.

Звуки риб різноманітні за походженням. Звуки виникають під час руху риб. Вони зумовлені гідродинамічним шумом і тертям зчленувань кістяка.

Звуки можуть бути пов’язані з газовим обміном. Риби регулюють тиск усередині плавального міхура і кишечника, виштовхуючи повітря з плавального міхура в кишечник або з кишечника через рот і анальний отвір. Звук що виникає нагадує тоненький писк. Таке пищання чули від сома, коропа, вусаня, в’юна і т. д.

Виникають звуки і при захопленні і перетиранні їжі. Посилені плавальним міхуром, ці звуки нагадують різкий тріскіт і хрускіт. Видає звуки також плавальний міхур. Під час дії на такий випромінювач зовнішньої сили (удар, тиск, поштовх) він починає коливатися, і у воду імпульси звукових хвиль.

ЕЛЕКТРИЧНІ ЯВИЩА У РОСЛИНАХ. Перші беззаперечні докази існування електричних процесів у рослинних тканинах були отримані ще в 19 ст. Так звані струми ушкодження, раніше виявлені у тварин, встановили і в різноманітних рослинних тканинах. Зріз листа, бульби, стебла завжди заряджений негативно по відношенню до нормальної тканини.

Здатність багатьох квітів і листя закриватися та розкриватися залежно від часу доби зумовлена електричними сигналами, що являють собою потенціал дії.

Кислиця при подразнені складає листя, здійснює скорочувальні рухи.

Потенціал дії як засіб управління різноманітними фізіологічними функціями притаманний усім вищим рослинам. Тичинки васильків, соняшника, барбарису приходить у рух в разі легкого доторкання до них. Реакція багатьох квітів на механічне подразнення – виділення нектару. Виявилося, що під час механічного подразнення деяких частин квітки виникають електричні імпульси що передаються по клітинах в провідні пучки, і досягають нектарника, стимулюють його діяльність.

Рухом листя мімози також можна управляти за допомогою електричної системи сигналізації. Опускання листя мімози під дією механічного подразника зумовлено скороченням співчленові подушечки, що підтримують живець листка.

Окрім потенціалу дії, в провідних шляхах мімози може поширюватися інший тип – так звана повільна хвиля, яка з’являється під час розрізів, ушкоджень, опіків, хімічних подразнень. Ця хвиля пов’язана з поширенням специфічних речовин, що виникають у тканині під час ушкодження. Діставшись до стебла, повільна хвиля спричиняє виникненню потенціалу дії, який передається вздовж стебла і зумовлює опускання листка.

На кінець 18 ст. науці було відомо кілька видів комахоїдних рослин. Типовий приклад – Венерина мухоловка.

Для закриття її листа потрібно, щоб комаха двічі зачепила один і той самий волосок або послідовно два різні волоски з інтервалом не більше 20с. , якщо інтервал більше 20с. , то швидкість реакції листка знижується і він не закривається, таким чином, виключаються зайві рухи листка під дією випадкових поштовхів.

Виявилося, що під час подразнення в листі Венериної мухоловки спостерігаються електричні явища, що нагадують явища, які відбуваються під час поширення подразнень у нервовом’язових структурах тварин.

ЖИВІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ. Риби у зграях мають дивовижну здатність узгоджувати свої дії. На морській мілині можна бачити, як зграйка маленьких рибок діє як живий організм: кидок праворуч, ліворуч, назад. Вирішальну роль у цьому явищі відіграють електрики. Виявилося, що риби – єдині представники тваринного світу, які, по-перше, можуть створювати навколо себе електричні поля, а по-друге, мають у своїх організмах спеціальні приймачі – рецептори, за допомогою яких чутливо реагують на зміни цих полів. Є всі підстави думати, що саме за допомогою електричних полів деякі риби «спілкуються» між собою – подаючи сигнал про небезпеку, приваблюють інших риб.

Я:

Вже емблеми майорять,

Вже девізи весело звучать,

Впевнено ми вирушаємо,

Міста нові ми підкоряємо.