РІДКІ ДІЕЛЕКТРИКИ.

1. Класифікація рідких діелектриків і вимоги, що пред'являються до них.

2. Електропровідність рідких діелектриків.

3. Пробій рідких діелектриків.

4. Застосування рідких діелектриків.

 

1. Застосування електроізоляційних рідин дозволяє забезпечити надійну і тривалу роботу електроізоляції елементів конструкції, що знаходяться під напругою, і відводити від них теплоту, що виділяється при їх роботі.

Класифікація рідких діелектриків.

1. За хімічною природою:

n нафтові електроізоляційні масла;

n синтетичні рідини.

2. За специфікою застосування для:

n трансформаторів і вимикачів;

n конденсаторів:

n кабелів;

n систем циркуляційного охолоджування;

n виробів випрямних установок і турбогенераторів.

3. За верхнею межею допустимої робочої температури:

n до 95 °С (всі нафтові масла);

n до 130 °С;

n до 200 °С;

n до 250 °С.

4. За ступенем горючості: горючі і негорючі.

5. За ступенем чистоти рідини:

n діелектрики забруднені;

n діелектрики технічно чисті;

n діелектрики особливо ретельно очищені.

 

До рідких діелектриків пред'являють такі вимоги:

1. Висока електрична міцність.

2. Високий електричний опір.

3. Величина діелектричної проникності вибирається залежно від особливостей всієї системи ізоляції.

4. Тангенс кута діелектричних втрат мінімальний.

5. Висока стабільність в умовах експлуатації і зберігання.

6. В'язкість мінімальна в робочому діапазоні температур.

7. Сумісність з твердою ізоляцією і конструкційними матеріалами.

8. Економічність застосування.

 

2. Електропровідність рідких діелектриків залежить від ступеня їх чистоти.

Електропровідність рідких діелектриків, що не мають ніяких домішок - іонна, вона визначається перенесенням електричним полем іонів, утворених внаслідок часткової дисоціації молекул самої рідини. Залишкова питома провідність гранично чистого неполярного нафтового масла має порядок 10 См/м.

У неполярних рідких діелектриках дисоціація молекул на іони незначна, тому число носіїв заряду в одиниці об'єму невелике і провідність мала. Джерелом іонів у неполярній рідині можуть бути домішки - волога, різні полярні рідини, частинки твердих речовин, молекули яких дисоціюють на іони. У таких випадках провідність рідини називають домішковою. Якщо в рідині міститься навіть невелика кількість домішок, то провідність сильно збільшується. Молекули полярної рідини дисоціюють на іони у більшій мірі, тому провідність велика. Коли у полярній рідині міститься навіть невелика кількість полярної домішки, то її молекули практично усі дисоціюють, зростає і кількість дисоційованих молекул рідини і провідність сильно збільшується.

При збільшенні температури питомий опір убуває, а провідність збільшується, це пов'язано зі збільшенням рухливості електронів.

При проходженні постійного струму через забруднені діелектрики спостерігається спад струму з часом, що супроводиться явищем електричного очищення.

 

3. У рідких діелектриках механізм пробою дуже сильно залежить від чистоти рідини.

Пробій забруднених рідин відбувається в результаті утворення містків з забруднень. Причиною пробою може бути емульсійна вода і газові включення.

У гранично чистих рідких діелектриках спостерігається електрична форма пробою. Процес електричного пробою починається з інжекції електронів у рідкий діелектрик з катода і утворення електронної лавини. В ході розпоширення лавини виникають стимероподібні утворення, які в результаті процесів фотоіонізації переміщаються від анода до катода із швидкістю 105 м/с. Пробій завершується, коли плазмовий канал замикає електроди. Густина рідини істотно більше за густину газу; отже, довжина вільного пробігу електронів, що проводять іонізацію, тут менше. Тому енергію, достатню для іонізації, електрон набуває при напруженості в 100 разів більше, ніж у газах. Пробій завершується, коли плазмений канал замикає електроди. Електрична міцність при електричній формі пробою досягає граничних для рідких діелектриків величин – 10-7В/м

У рідині, що містить гази, пробій починається з іонізації газових включень. У результаті іонізації температура стінок газових включень зростає, що приводить до закипання мікрооб¢ємів рідини, що примикають до газових включень. Об¢єм газу збільшується, включення зливаються, утворюючи між електродами містки, по яких проходить розряд у газі.

Механізм пробою зволожених рідин залежить від вмісту і стану води в них. Вода, що міститься в рідинному діелектрику у вільному вигляді, може бути в емульсійному стані, коли утворюються сферичні крапельки води. В електричному полі водяні включення втягуються в простір між електродами і деформуються. При цьому утворюються еліпсоїди обертання, які поляризуються і притягуються один до одного і, зливаючись, замикають електроди містками з малим електричним опором, по якому проходить розряд.

У забруднених твердими частинками рідини частки забруднень – волоконце, сажа, продукти руйнування твердої ізоляції в електричному полі – поляризуються, втягуються в міжелектродний простір і утворюють між електродами суцільні кола з пониженим електричним опором. По цих колах і проходить розряд.

Форма і тривалість імпульсу напруги, форми електродів і відстані між ними впливають на пробій рідких діелектриків.

 

4. Рідкі діелектрики представляють собою електроізоляційні рідини, які використовують в електричних апаратах високої напруги, а також у блоках електронної апаратури. Використання електроізоляційних рідин дозволяє забезпечити надійну і довгу роботу електричної ізоляції елементів конструкцій, яка знаходиться під напругою, і відводити від них теплоту, яка виділяється при роботі.

Нафтові масла одержують шляхом фракційної вакуумної перегонки нафти. Виділені фракції представляють собою складну суміш вуглеводородів парафінного, нафтенового і ароматичного рядів з невеликою домішкою інших компонентів, які містять сірку, кисень, азот. Області застосування: маслонаповнені трансформатори, масляні вимикачі, високовольтні силові кабелі, паперово-масляні конденсатори, високовольтні ізолятори.

Свіже трансформаторне масло (конденсаторне) має звичайно соломено-жовтий колір, причому, чим глибше очистка, тим світліше масло. Масла, які були в експлуатації, через накопичення продуктів окислення мають темний колір.

Нафтові електроізоляційні масла є горючими рідинами і вони представляють велику пожежну небезпеку у масляних господарствах енергосистем. Тому правила пожежної безпеки при роботі з маслонаповненим обладнанням повинні ретельно додержуватися.Пожежна безпека оцінюється за температурою спалаху парів трансформаторного масла у суміші з повітрям, яка не повинна бути нижче 135-140оС. У тих випадках, коли трансформаторне масло використовується у масляних вимикачах високої напруги, важливим параметром є температура застигання. Масло в цих електричних апаратах служить для охолодження каналів дуги і швидкого її гасіння у момент розриву контактів.

Характеристикою трансформаторних масел є кінематична в¢язкість при температурі 20 і 50оС, так як зі збільшенням в¢язкості понад допустимих меж погано відводиться теплота від обмоток і магнітопроводів трансформатора, що може привести до скорочення строку служби електричної ізоляції.

Важливою характеристикою масла є його електрична міцність, яка чутлива до зволоження. Правила технічної безпеки електростанцій передбачають визначені норми електричної міцності для чистого і сухого трансформаторного масла, яке приготували для заливки в апарат, який знаходиться в експлуатації

При роботі маслонаповнених трансформаторів чи інших електричних апаратів, які містять масла, спостерігається поступове погіршення робочих параметрів: tgd, колір, кислотність, в¢язкість, температура замерзання й ін. Ці процеси характеризуються поняттям “старіння”, яке супроводжується зміною хімічних і електрофізичних показників. Найбільш інтенсивні процеси старіння масла протікають при підвищенні температури масла до максимально допустимої (звичайна робоча температура масла не перевищує 95оС) при одночасному впливу електричного поля. Старіння прискорюється також за рахунок одночасного впливу світла, випромінювання високих енергій і присутності деяких матеріалів і з¢єднань, які є каталізаторами старіння. У процесі старіння масла утворюються нерозчинні осідання у вигляді «мула» або «шлаку», що значно погіршує теплоотвід від нагрітих деталей, руйнують ізоляцію обмоток і викликають корозію металів. Електричне поле прискорює процес старіння масла і змінює характер продуктів окислення масел. При старінні деяких сортів масел в електричному полі може спостерігатися також газовиділення.

Масла, які побували в експлуатації, підлягають регенерації (виділення домішок, очищення). Основні характеристики регенерованого масла повинні відповідати нормам на свіжі масла.

Крім трансформаторного масла, в електротехнічній промисловості використовують інші види масел. До них відносять конденсаторні, кабельні і масла для масляних вимикачів і контакторних пристроїв регулювання напруги під навантаженням.

Синтетичні рідкі діелектрики (СРД) застосовують, коли необхідно забезпечити тривалу роботу високовольтних електричних апаратів при підвищених теплових навантаженнях і напруженості електричного поля, в пожеже- і вибухонебезпечному середовищі (заливки герметичних кожухів, в яких розташовуються блоки електронної апаратури). Найбільше застосування отримали СРД на основі хлорованих вуглеців, що мають термічну стійкість, електричну стабільність, негорючість, велике значення діелектричної проникності і відносно невисоку вартість, але токсичні і в даний час майже не застосовуються (совтол, гексол).

Рідкі діелектрики на основі кремнійорганічних з'єднань є нетоксичними і екологічно безпечними. Ці рідини є полімерами з низьким ступенем полімеризації, в молекулах яких міститься силоксанна група, що повторюється

       
   


- Si - О - Si -

 

атоми кремнію якої пов'язані з органічними радикалами. Залежно від будови радикала (метил-, етил-, феніл-) розрізняють поліметилсилоксанові, поліетилсилоксанові, поліфенілсилоксанові. Їх діелектричні характеристики tgd =(2-3) 10-4, e = 2,4-2,5, r =1011-1012 Ом м, Uпр ³ 45 кВ.

Поліорганосилоксанові рідини застосовують в імпульсних трансформаторах, спеціальних конденсаторах, блоках радіо- і електронній апаратурі й ін.

Рідкі діелектрики на основі фтороорганічних з'єднань відрізняються не горючістю, високою хімічною, окислювальною і термічною стабільністю, високими електрофізичними і теплопередаючими властивостями. За хімічним складом є вуглеці, аміни й інші з'єднання, в яких атоми водню частково або повністю заміщені атомами фтору або хлору. Якщо атоми водню повністю заміщені на атоми фтору, їх називають перфторованими. Деякі фторвуглеводні і фторхлорвуглеводні знайшли використання як хладогени і отримали назву хладонів (раніше їх називали фреонами). При високих температурах хладони розкладаються з виділенням токсичних продуктів.

Фторвуглеводні рідини застосовуються в невеликих трансформаторах, блоках електронного устаткування й інших електричних апаратах, коли робочі температури великі для інших видів рідких діелектриків. Деякі перфторовані рідинні діелектрики можуть використовуватися для створення випарювального охолодженнях у силових трансформаторах.