Історико-технічна довідка

Вік вітчизняної пляшки порівно із близькосхідними скляними посудинами, відомими від III тисячоліття до н. е. У XV–XVI століттях на території сучасної України найпоширенішою формою такої тари, як і в Європі, була «цибуляста» куля, дещо приплюснута з полюсів. Часто пляшки мали злегка сплющені обриси й тонке конічне або паралельне горлечко з широким розгорнутим гирлом. Та вже в XVI столітті з розвитком виробництва й торгівлі стало зрозуміло, що транспортувати їх такими вкрай незручно. Тож склороби почали сплющувати пляшки ще й із боків. Для стійкості їх денця іноді обплітали скляним джгутом – гладеньким чи гофрованим, що створювало своєрідний піддон. У Німеччині вперше з’являються прямокутні або квадратні скляні посудини з коротким горлечком, які в нас пізніше стали йменувати квартами, а в Росії штофами. Слово «штоф» має південно-німецьке походження; від кінця XII століття його вживали на означення кубка з олова, срібла або дерева об’ємом 800–850 мл. До України кварта потрапила в першій половині XVII сторіччя й невдовзі зажила тут такої популярності, що без неї не обходилося жодне застілля.