Скільки елементів змісту підлягають обов’язковому відображенню на дрібномасштабних загальногеографічних (оглядових) картах?

а) три; б) п’ять; в) вісім; г) десять.

 

415. Гіпсометричним способом зображають на оглядових картах:

а) рельєф суходолу та дна океану; б) водні об’єкти суходолу;

в) населені пункти; г) межі політико-адміністративного поділу.

 

416. Лінії, по всій довжині яких глибини морів залишаються незмінними, називають:

а) ізогіпсами; б) ізобатами; в) ізогієтами; г) ізобарами.

 

417. Лінійними умовними знаками відображають на оглядових картах:

а) межі політико-адміністративного поділу; б) відносно великі озера;

в) населені пункти; г) рельєф суходолу.

 

418. Позамасштабними умовними знаками відображають на оглядових картах:

а) межі політико-адміністративного поділу; б) шляхи сполучення;

в) населені пункти; г) рельєф суходолу.

 

419. На тематичній карті адміністративно-територіального устрою України для відображення територій областей використаний спосіб:

а) ізоліній; б) якісного фону; в) картодіаграм; г) ареалів.

 

420. Канали на фізичній карті України показані способом:

а) ізоліній; б) ліній руху; в) лінійних знаків; г) ареалів.

 

Який спосіб зображення використовується на тематичних картах для відображення якісно відмінних явищ, які мають суцільне поширення на всій зображуваній території?

а) ареалів; б) якісного фону; в) картограм; г) крапковий.

 

Який спосіб зображення використовується на тематичних картах для відображення однорідних явищ, які мають певні кількісні величини у межах одиниць адміністративно-територіального поділу?

а) ізоліній; б) якісного фону; в) крапковий; г) ареалів.

 

Який спосіб зображення використаний на тематичній карті якщо діаграмний знак характеризує величину явища розміщеного не у точці, а стосується усієї адміністративної одиниці?

а) значків; б) картодіаграм; в) крапковий; г) картограм.

 

Який спосіб зображення використаний на тематичній карті якщо всі площі одиниць політико-адміністративного поділу зафарбовують певним кольором різної насиченості, яким присвоюється певні кількісні величини явища?

а) якісного фону; б) картодіаграм; в) крапковий; г) картограм.

 

425. Способом якісного фону на географічних картах прийнято зображати:

а) спеціалізацію промислових центрів; б) геологічну будову;

в) кліматичні характеристики; г) інтенсивність певного явища.

 

426. Способом картограм на географічних картах прийнято зображати:

а) спеціалізацію промислових об’єктів; б) геологічну будову;

в) кліматичні характеристики; г) інтенсивність певного явища у межах території адміністративної одиниці.

 

427. Способом картодіаграм на географічних картах прийнято зображати:

а) сумарну кількісну величину явища у межах території адміністративної одиниці;

б) геологічну будову;

в) кліматичні характеристики;

г) інтенсивність певного явища у межах території адміністративної одиниці.

 

428. Способом ізоліній на географічних картах прийнято зображати:

а) ареали поширення явищ; б) природні зони;

в) кліматичні характеристики; г) напрямки переміщень явищ чи об’єктів.

 

429. На топографічних картах не відображають:

а) рельєф; б) вік гірських порід; в) рослинний покрив; г) населені пункти.

 

430. На топографічних картах не відображають:

а) шляхи сполучення; б) особливості клімату; в) гідрографію; г) державні кордони.

 

431. Рельєф місцевості на топографічних картах відображають передусім за допомогою:

а) ізогіпс та пошарового зафарбування; б) якісного фону;

в) горизонталей; г) способу лінійних знаків.

 

432. Лінії, які сполучають точки з однаковими абсолютними висотами, називаються:

а) паралелями; б) горизонталями; в) лініями сітки; г) контурами

 

433. Джерела, колодязі наносять на планах місцевості та топографічних картах умовними знаками:

а) лінійними; б) позамасштабними; в) контурними; г) площадними.

 

434. Струмки, грунтові дороги наносять на планах місцевості та топографічних картах умовними знаками:

а) лінійними; б) позамасштабними; в) контурними; г) площадними.

 

435. При складанні топографічних карт в Україні використовують спеціальну:

а) поперечну цилінд­ричну проекцію; б) нормальну циліндричну проекцію;

в) поперечну азимутальну проекцію; г) конічну проекцію.

 

436. Для зображення невеликих територій у цій проекції, усю поверхню Землі було уявно поді­лено на геодезичні зони різницею довгот:

а) 3°; б) 5°; в) 6°; г) 15°.

 

437. Щоб уникнути від’ємних значень прямокутної координати Y, за лінію відліку її береться:

а) осьовий меридіан геодезичної зони;

б) уявна лінія, що віддалена від осьового меридіана геодезичної зони на 500 км на захід;

в) екватор;

г) нульовий меридіан.

 

438. Величина Х у прямокутній системі координат на топографічних картах означає:

а) відстань від точки до екватора;

б) відстань від точки до осьового меридіана геодезичної зони;

в) відстань від точки до нульового меридіану;

г) відстань від точки до бічного меридіана геодезичної зони.

 

439. Відрізок, який на плані масштабу в 1 см – 5 м має довжину 3 см, на місцевості відповідатиме відстані у:

а) 1,5 м б) 15 м; в) 150 м; г) 1,5 км.

 

440. Числовий масштаб 1:1000 не буде відповідати такому іменованому:

а) в 1 см – 1000 см б) в 1 см – 10 м; в) в 1 см – 100 м; г) в 1 мм – 10 м.

 

441. Іменований масштаб в 1 см – 5 м буде відповідати такому числовому:

а) 1:50 б) 1:200; в) 1:500; г) 1:5000.

 

442. Верхня частина справжнього плану місцевості завжди спрямована на:

а) захід; б) схід в) північ г) південь.

 

443. Якщо годинну стрілку спрямувати на Сонце, а кут між годинною стрілкою і цифрою 12 поділити пополам, то бісектриса буде відносно точно показувати напрямок на:

а) захід; б) схід в) північ г) південь.

 

444. Точний напрям на північ завжди показує завжди:

а) магнітний меридіан; б) кожен географічний меридіан;

в) вертикаль кілометрової сітки; г) тільки осьовий меридіан геодезичної зони.

 

445. Кут між напрямом на північний полюс і напрямом на будь-який предмет називають:

а) азимутом дійсним; б) азимутом магнітним; в) дирекційним кутом; г) магнітним схиленням.

 

446. Кут між північним напрямом магнітного меридіана і напрямом на будь-який предмет називають:

а) азимутом дійсним; б) азимутом магнітним; в) дирекційним кутом; г) магнітним схиленням.

 

447. Кут між північним напрямом вертикалі кілометрової сітки і напрямом на будь-який предмет називають:

а) азимутом дійсним; б) азимутом магнітним; в) дирекційним кутом; г) магнітним схиленням.

 

448. Кут між північними напрямками стрілки компаса і географічного меридіана називають:

а) румбом; б) магнітним схиленням; в) зближенням меридіанів; г) азимутом магнітним.

 

449. Кут між північними напрямками вертикалі кілометрової сітки і географічного меридіана називають:

а) румбом; б) магнітним схиленням; в) зближенням меридіанів; г) азимутом магнітним.

 

450. Кут між напрямом на предмет і найближчим напрямом меридіана із вказанням чверті називають:

а) румбом; б) магнітним схиленням; в) зближенням меридіанів; г) азимутом магнітним.

 

451. Календарний план роботи вчителя складається:

а) кожної чверті; б) двічі на рік; в) один раз на рік; г) щотижнево.

 

452. Поурочний план роботи вчителя складається:

а) кожної чверті; б) двічі на рік; в) один раз на рік; г) до кожного уроку.

 

453. На початку вивчення теми доцільно проводити:

а) урок корекції знань; б) вступний урок; в) урок узагальнення та систематизації знань; г) диспут.

 

454. Урок, який за структурою включає вступ, перевірку домашнього завдання, вивчення нового матеріалу та його закріплення, називають:

а) уроком корекції знань; б) вступним уроком; в) уроком розширення та поглиблення знань; г) комбінованим.

 

455. Урок розширення та поглиблення знань доцільно проводити у формі:

а) комбінованого; б) нестандартного; в) практичної роботи; г) контрольної роботи.

 

456. Урок формування вмінь і навичок учнів також вважається уроком:

а) корекції та контролю; б) застосування набутих знань на практиці;

в) узагальнення та систематизації знань; г) розширення та поглиблення знань.

 

457. Урок формування вмінь і навичок учнів проводиться:

а) у формі практичної роботи; б) на початку вивчення теми; в) у формі заліку; г) у формі лекції.

 

458. До уроків нестандартних активних форм навчання належать зокрема:

а) контрольні роботи; б) конференції; в) заліки; г)практичні роботи.

 

459. До уроків нестандартних активних форм навчання належать зокрема:

а) контрольні роботи; б) рольові ігри; в) заліки; г) практичні роботи.

 

460. Уроки нестандартних активних форм навчання можуть проводитись у формі:

а) контрольної роботи; б)диспуту; в) заліку; г) практичної роботи.

 

461. Уроки нестандартних активних форм навчання можуть проводитись у формі:

а) контрольної роботи; б) заочних мандрівок; в) заліку; г) практичної роботи.

 

462. Урок корекції та контролю знань проводиться зазвичай:

а) при вивченні нового матеріалу; б) наприкінці вивченої теми; в) у формі лекції; г) на початку вивчення нового матеріалу.

 

463. Урок корекції та контролю не можна провести у формі:

а) лекції; б) заліку; в) контрольної роботи; г) самостійної роботи.

 

464. Уроки корекції та контролю однотипні з уроками:

а) комбінованими; б) вивчення нового матеріалу; в) перевірки та обліку знань; г) вступними.

 

465. Проблемно-пошуковий та науково-дослідницький методи навчання ефективно використовувати при проведенні уроків:

а) корекції знань; б) вивчення нового матеріалу; в) практичних робіт; г) заліків.

 

466. На вступних уроках з теми вчителю доцільно використовувати:

а) лекцію чи бесіду; б) самостійну роботу; в) практичну роботу; г) урок-конференцію.

 

467. До видів позакласної роботи не відноситься:

а) туристсько-краєзнавчий клуб; б) гурток; в) факультатив; г) секція.

 

468. Краєзнавчий принцип навчання є найбільш ефективним при вивченні шкільного курсу географії:

а) 6 класу; б) 7 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

469. З особливості природи своєї області передбачено навчальною програмою коротко ознайомитись у шкільному курсі географії:

а) 6 класу; б) 7 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

470. Вивчення властивостей природних земних оболонок у цілому передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 6 класу; б) 7 класу; в) 8 класу; г) 9 класу.

 

471. Вивчення взаємозв’язків природних компонентів в природних комплексах в околицях свого населеного пункту передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 5 класу; б) 6 класу; в) 7 класу; г) 8 класу.

 

472. Вивчення історії географічного пізнання Землі передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 5 класу; б) 6 класу; в) 7 класу; г) 8 класу.

 

473. Початкові відомості про плани місцевості та картографічні способи зображення Землі передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 6 класу; б) 7 класу; в) 8 класу; г) 9 класу.

 

474. Практична робота, яка присвячена складанню порівняльної характеристики окремих океанів, передбачена навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 6 класу; б) 7 класу; в) 8 класу; г) 9 класу.

 

475. Практична робота, яка присвячена складанню порівняльної характеристики зональних природних комплексів України, передбачена навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 6 класу; б) 7 класу; в) 8 класу; г) 9 класу.

 

476. Вивчення природи Українських Карпат передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 6 класу; б) 7 класу; в) 8 класу; г) 9 класу.

 

477. Практична робота, яка присвячена складанню порівняльної характеристики економіко-географічних районів України, передбачена навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 6 класу; б) 7 класу; в) 8 класу; г) 9 класу.

 

478. Вивчення демографічних проблем в Україні передбачено навчальною програмою шкільного курс навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 6 класу; б) 7 класу; в) 8 класу; г) 9 класу.

 

479. Вивчення економічного потенціалу України передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

480. Вивчення структури національного господарського комплексу передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

481. Пріоритетні напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України вивчаються в шкільному курсі географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

482. Вивчення природних оболонок Землі у межах території України передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

483. Вивчення соціально-економічних історико-географічних регіонів світу передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

484. Вивчення особливостей взаємодії суспільства і природи передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

485. Аналіз глобальних проблем людства у масштабах усього світу передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

486. Аналіз проблем інтеграції національних економік, всесвітніх економічних відносин передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

 

487. Практична робота із складання опису погоди за даними календаря погоди передбачена навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 6 класу; б) 7 класу; в) 8 класу; г) 9 класу.

 

488. Проведення практичної роботи зі складання таблиці «Етапи географічного пізнання Землі» передбачено шкільною програмою курсу:

а) 6 класу; б) 7 класу; в) 8 класу; г) 9 класу.

 

489. Практична робота із розв’язування задач з перетворення масштабів та вимірювання відстаней на плані та карті передбачена навчальною програмою навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 6 класу; б) 7 класу; в) 8 класу; г) 9 класу.

 

490. Проведення практичної роботи з позначення на контурній карті світу об’єктів географічної номенклатури кожного материка передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 5 класу; б) 6 класу; в) 7 класу; г) 8 класу.

 

491. Проведення практичної роботи з опису типів клімату планети за кліматичними картами передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 5 класу; б) 6 класу; в) 7 класу; г) 8 класу.

 

492. Проведення практичної роботи з визначення основних видів забруднення навколишнього середовища та встановлення джерел їх надходження передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

493. Проведення практичної роботи з розв’язування задач на визначення поясного і місцевого часу передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

494. Проведення практичної роботи з формування навиків роботи з топографічними картами передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

495. Проведення практичної роботи з вивчення геоекологічної ситуації та основних природоохоронних об’єктів України передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

496. Проведення практичної роботи з вивчення геополітичного положення України передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

497. Проведення практичної роботи з вивчення українських історичних земель передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

498. Проведення практичної роботи зі складання проекту перспективного соціально-економічного розвитку своєї області передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 7 класу; б) 8 класу; в) 9 класу; г) 10 класу.

 

499. Тему «Глобальні проблеми людства» в 10 класі доцільно провести у формі:

а) комбінованого уроку; б) практичної роботи; в) конференції; г) уроку корекції знань.

 

500. Проведення творчої роботи «Українці в Північній Америці» передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

а) 10 класу; б) 9 класу; в) 8 класу; г) 7 класу.