Податковий контроль, його зміст, особливості

Особливості податкового контролю:

1. Це спеціальний вид державного фінансового контролю, який здійснюється спеціальними суб’єктами (ст. 41 Податкового Кодексу України) та відносно спеціального об’єкта – централізованих грошових фондів.

2. Включає контроль за податковою дисципліною, тобто чітким дотриманням встановлених приписів, порядку формування централізованих грошових фондів

3. Чітка цілеспрямованість

4. Пов’язаний не тільки з грошовими а і з матеріальними коштами

5. Виражає відносини влади та підпорядкування

6. Реалізується через сукупність активних дій як підконтрольних суб’єктів так і контролюючих (ст. 20-21 ПКУ, ст. 15-17 ПКУ)

Податковий контроль – це спеціальний вид державного фінансового контролю, який здійснюється у формі діяльності податкових органів щодо забезпечення законності, фінансової дисципліни при мобілізації централізованих і децентралізованих грошових фондів.

Об’єктом податкового контролю є грошові відносини, що виникають при формуванні публічних грошових фондів.

Предметом є фактично первинна документація, що свідчить про рух контрольованих грошових фондів своєчасну та повну реалізацію податкового обов’язку.

Методи податкового контролю (ст. 61 ПКУ):

1. Ведення обліку платників податків (глава 6 ПКУ)

Для фізичних осіб впроваджено механізм їх обліку через присвоєння індивідуальних податкових номерів

Реєстрації в державному реєстрі фізичних осіб платників податків підлягають усі фізичні особи незалежно від їх віку, громадянства у разі наявності у них обов’язку щодо сплати податків та об’єктів оподаткування а також набуття статусу засновника юридичної особи. Включенню до цього реєстру підлягають і самозайняті особи – фізичні особи підприємці, чи особи які здійснюють незалежно професійну діяльність. Одним із способів ідентифікації платників податків є визначення податкової адреси.

Податковою адресою фізичної особи є місце її проживання за яким вона береться на облік у відповідному органі ДПС (п.45 ст. 45 ПКУ)

Для юридичних осіб податковою адресою є місцезнаходження, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі.

2. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів податкової служби (глава 7 податкового кодексу) – проявляється у зборі податковим органом податкової інформації від суб’єктів інформаційних відносин (державний реєстратор юридичних та фізичних осіб, державні органи реєстрація рухомого та нерухомого майна, банки та інші фінансово-кредитні установи). За способами реалізації збір податкової інформація поділяється:

a. Витребування інформація (направлення запиту)

b. Зустрічна звірка – це співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється податковими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, виду, обсягу операція та розрахунків що здійснюються між ними для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податку.

3. Податкова перевірка – це основний метод податкового контролю, представляє собою діяльність податкових органів з аналізу та дослідження первинної облікової, звітної документації, пов’язаною зі сплатою податкових платежів з метою перевірки правильності їх нарахування, своєчасності і повноти сплати, правильного ведення податкового обліку та здійснення податкової звітності (глава 8) Відповідно до ст. 75 ПКУ виділяються наступні види податкових перевірок:

a. Каморальна перевірка – це перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних податкової декларації

b. Документальні перевірки – це перевірки предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених податковим кодексом податків та зборів, дотримання валютного законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, яка проводиться на підставі аналізу податкових декларації, бухгалтерської, фінансової, статистичної звітності, ведення чого передбачено діючим законодавством.

c. Планова перевірка – це перевірка, яка проводиться на підставі плану графіку податкового органу, наказу керівника та при умові ознайомлення платника податку з останнім документом не менш ніж за 10 календарних днів до її початку. Періодичність таких перевірок залежить від ступеню ризику не сплати податків:

i. Платники з незначним ступенем ризику – перевіряються не частіше одного разу на 3

ii. Середнім – 1 раз на 2

iii. Високим – не частіше 1 разу на 1 рік

d. Позапланові перевірки – це перевірки які не передбачені в плані роботи органу і які проводяться за наявності хоча б однієї з підстав зазначених в ст. 78 ПКУ. Позапланова перевірка проводиться на підстав рішення керівника органу (наказу) тривалість такої перевірки 15 робочих днів для великих платників податків, для малих 5 днів і для інших суб’єктів – 10.

e. Виїзні – це перевірки які проводяться за місцем знаходження платників податків чи за місцем розташування об’єкта його права власності

f. Не виїзні

g. Фактична перевірка (ст. 80) – здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів

h. права власності такого платника з метою перевірки дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу, дотримання законодавства щодо дотримання трудового договору.

Особливості фактичної перевірки:

1. Здійснюється без попередження платника, проводиться на підстав наказу, копія якого вручається платнику податку до початку її проведення

2. Проводиться двома і більше посадовими особами податкового органу у присутності посадових осіб суб’єктів господарювання

3. До початку проведення може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 20 ст. 20) та хронометраж господарських операцій

4. Тривалість проведення перевірок не повинна перевищувати 10 діб.

Обов’язки платників податків при проведенні перевірок (ст. 16, 85)

1. Зобов’язані виконувати вимоги податкових органів щодо усунення виявлених порушень

2. Зобов’язані надати посадовим особам усі документи що належать до предмета перевірки

Ст. 17 права

Права та обов’язки органів державної податкової служби (ст. 20-21 ПКУ)

Оформлення результатів перевірок ( ст. 86) результати перевірок оформлюються довідкою чи актом. Довідки без порушень ,акт з порушенням

Акт складається у двох примірниках підписується посадовими особами податкового органу, реєструється в органі податковому та протягом 5 робочих днів наступних за днем закінчення установленого для проведення перевірки надаються платнику податків.

Самостійно (главу 8, 6 ПКУ, ст. 15-17, 20-21, 41,42, 45, 55, 56, 88, 89, 92, 94, 95)

Державний фінансовий контроль реалізується державною фінансовою інспекцією через проведення:

1. Перевірки державних закупівель (ЗУ «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року)

2. Державний фінансовий аудит – перевірка та аналіз фактичного стану справ, щодо законного, ефективного використання державних, комунальних коштів, майна, правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

a. Фінансово-господарський аудит – аудит бюджетних установ, спрямований на запобігання фінансових порушень, забезпечення достовірності фінансової звітності в бюджетних установах

b. Аудит ефективності (виконання бюджетних програм) це сукупність дій зі збору, аналітичному опрацюванню, статистичних і звітних даних, матеріалів ревізій і перевірок, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладень для реалізації запланованих бюджетною програмою цілей. До підконтрольних суб’єктів відносяться всі юридичні особи незалежно від форми власності, організаційно-правової форми. Предметом виступає паспорт бюджетної програми.

c. Аудит діяльності суб’єктів господарювання (до підконтрольних суб’єктів відносяться суб’єкти господарювання, державного сектору економіки та інші суб’єкти господарювання які отримували чи отримують бюджетні кошти та майно)

d. Виконання місцевих бюджетів – проводиться з метою перевірки та аналізу фактичного виконання місцевих бюджетів, ефективності використання комунальних коштів, майна.

Постанова КМУ №1777, №1017, №361, №698

3. Інспектування – різновид державного фінансового контролю, який здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушень, встановлення винних посадових та матеріально-відповідальних осіб.

Види ревізій:

1. Планова виїзна ревізія – передбачена в плані роботи контролюючого органу, проводиться за місцем знаходження підконтрольного суб’єкту, не частіше одного разу на календарний рік при умові письмового повідомлення підконтрольного суб’єкта за 10 календарних днів до її початку. Строк проведення 30 робочих днів.

2. Позапланова – це ревізія яка не передбачена у роботі органу, і яка проводиться за наявності обставин визначених статтею 11 ЗУ «Про контрольно-ревізійну службу». Строк 15 робочих днів не частіше одного разу на квартал.

Порядок проведення:

1. Органи держфінінспекції за письмовим зверненням можуть отримувати від органів державної влади,місцевого самоврядування, підприємств, установ інформацію стосовно їх фінансового стану.

2. У ході підготовки до ревізії складається програма в двох примірниках, направлення на проведення ревізії, що має бути письмово вручено підконтрольній установі. Обов’язковий елемент.

3. Вимагати письмових пояснень від працівників підконтрольної установи в разі виявлення порушень.

4. Вилучати оригінали фінансово-господарських документів на підставі рішення суду; копії – якщо вони свідчать про факти виявлених порушень.

5. Вимагати проведення інвентаризації

6. Призупиняти планову виїзну ревізію у разі необхідності проведення зустрічних звірок

7. Результати оформляються актом який складається у 3 примірником підписується керівником, ревізором, бухгалтером. У разі підписання акта ревізії з запереченнями керівник підконтрольного суб’єкта протягом 5 робочих днів після повернення його держфінінспекцієй має подати на нього письмові пояснення, в свою чергу керівник такого органу керівник такого органу має подати свої письмові висновки.

8. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень держфінінспекція протягом 10 робочих днів після реєстрації акта надсилає підконтрольному суб’єкту письмову вимогу, щодо усунення порушень із зазначенням строку зворотного інформування.

За результатами проведеної ревізії держфінінспекція має право пред’являти цивільні позови до винних осіб, у судовому порядку стягувати в дохід держави одержані кошти за незаконними угодами, притягати до адміністративної, дисциплінарної, матеріальної відповідальності. Ст. 118, 117 Бюджетного Кодексу України. Зупиняти операції з бюджетними коштами, змінювати бюджетні асигнування.