Текстові сторінки видання. Правила переносу з рядка в рядок. Спускова сторінка
Текстові сторінки видання — це,
власне, весь основний текст видання. При їх верстанні слід дотримуватися таких основних вимог:
1) абсолютна точність розмірів сторінок як за шириною,
так і за висотою з мінімальним переносом;
2) однаковий характер усіх сторінок видання, які мають
однакові елементи, а саме — рівність відбивок всіх заголовків і підзаголовків різних рангів, приміток у тексті, зносок, підписів під рисунками; однаковий спосіб заверстки однотипних ілюстрацій, однакова відбивка колонтитулів і колонцифр, норм і сигнатур і т. п.
3) повне співпадання рядків та загальних розмірів парних
і непарних сторінок, а також суміщення тексту на цих
сторінках між собою на просвіт. Цього можна досягнути
шляхом приведення шрифтів різного кегля, формул, які є на
даній сторінці, до цілого числа рядків основного кегля
шрифтів за допомогою різного роду відбивок;
4) недопустимість «висячих рядків», тобто сторінка не
повинна починатися неповним кінцевим рядком і закінчува-
тися абзацним;
5) останній рядок непарної сторінки не повинен закінчу-
ватися переносом;
6) в суміжних рядках міжслівні пробіли не повинні різко
різнитися між собою за шириною. В трьох чи більше суміжних
рядках міжслівні пробіли не повинні розташовуватися один
під одним по вертикалі чи по нахиленій лінії, утворюючи так
звані «коридори» чи «сходи», які псують загальний вигляд
сторінки і ускладнюють читання;
7) текст кінцевого рядка повинен бути в 1,5—2 рази більшим від розміру абзацного відступу, тобто містити в собі 5—7 літер.
Правила переносу слів з одного рядка в інший. Усталеними правилами орфографії і пунктуації та технічними правилами складання заборонено:
1.Залишати в кінці рядка чи переносити в інший частину слова, яка не утворює склад, а також одну літеру.
2.Відділяти приголосну від наступної за нею голосної (за
винятком випадків, коли ця приголосна — остання літера
чітко вираженого префікса).
3. Відривати літеру «ь» від попередньої приголосної і літеру
«й» від попередньої голосної.
4. Відривати останню приголосну односкладового пре-
фікса від самого префікса при наступній приголосній («під-
бити», а не «пі-дбити»).
5. Залишати в кінці рядка при префіксі початкову частину
кореня, яка не утворює складу («при-слати», а не «прис-лати»
чи«присл-ати»).
6. Залишати в кінці рядка початкову частину другої основи
складного слова, якщо ця частина не утворює складу («п'яти-
річний», а не «п'ятирі-чний»).
7. Залишати в кінці рядка чи переносити дві однакові
приголосні («завдан-ня», а не «завда-ння»), за винятком
початкових подвійних приголосних кореня чи другої основи
складного слова («ново-введення», а не «новов-ведення»).
8. Розбивати односкладову частину складноскороченого
слова («спец-виставка», а не «спе-цвиставка»), буквені абре-
віатури — ті, що пишуться лише прописними літерами, або
частково прописними, або частково прописними з цифрами.
9. Відокремлювати позначення одиниць фізичних вели-
чин від цифр, до яких вони відносяться.
10. Розбивати переносом графічні скорочення типу
і «т. п.», і «т. д.»
11 Переносити на початок рядка знаки пунктуації, крім тире перед прямою мовою чи перед пунктами переліку, на початку рубрики допоміжної вказівки як знаку заміни слова.
12. Залишати в кінці рядка відкриту дужку чи відкриті
лапки,
А також забороняється:
13. Розділяти переносом цифри одного числа.
14. Відокремлювати ініціали від прізвища чи один від
одного.
15. Розділяти числа в цифровій формі, з'єднані знаком
тире.
16. Відокремлювати знаки №, §, % від цифр, до яких вони
належать.
17. В книжкових виданнях відокремлювати прислівники
і сполучники — від наступних слів і в середині речення; в
будь-яких виданнях — тільки однобуквені прислівники
і сполучники від наступного слова на початку речення.
18. В книжкових виданнях відокремлювати скорочення
від слів, до яких вони належать (не «п.Петро», а «п. Петро»)
76
19. Робити в книжкових виданнях при форматі складання
більше 3 1/2 кв. чотири переноси підряд, в решті видань —
не більше семи; при форматі до 3 1/2 кв. в книжкових
виданнях - не більше п'яти переносів підряд, в решті видань — не більше восьми переносів підряд.
20. Не рекомендується залишати закінчення «не» на
початку рядка і заперечення «не» в кінці рядка, переносити
в рядок склад, який утворює з наступним текстом змістові
сполучення.
21. Не рекомендується закінчувати переносом:
а) останній рядок на сторінці і особливо, якщо наступна
сторінка починається ілюстрацією, таблицею чи якщо на-
ступна сторінка розміщена на звороті листа;
б) рядок над ілюстрацією;
в) рядки в книгах для початкуючого читача;
г) рядок, який передує кінцевому.
Переноси в математичних формулах. Роз'єднувати форму-ли на частини по рядках треба в першу чергу на знаках від-ношення між лівою та правою частиною формул (=, <, >, ,); в другу чергу — на крапці, знаках додавання, віднімання; в третю чергу — на знакові множення у вигляді косого хреста.
Знак, на якому формула роз'єднується, при переносі залишається в кінці рядка і повторюється на початку наступ-ного. Не рекомендується розбивати формули на знаку ділення і будь-яких інших знаках, крім вище згаданих. При довгому чисельнику і короткому знаменнику дробу чи навпаки для зручності переносу формулу бажано перетворити так, щоб значна частина її була однорядковою і перенос можна було б зробити на одному із знаків цієї частини формули.
Перенос у хімічних формулах дозволяється тільки у випадку крайньої необхідності. Розбивку рекомендується робити на знаках напрямку реакції (стрілках), знаках рівності, рівнова-ги (), взаємодії (+ чи -). Не можна розбивати формули на знаках зв'язку та резонансу («). Знак, на якому зроблено перенос, повторюється на початку наступного рядка.
Крім уже згаданих переносів, у підготовці видань слід дотримуватися і всіх граматичних правил переносів.
Спускова сторінка — перша сторінка книги або її розділу чи частини, яка заверстується із спуском, тобто з відступом у верхній частині сторінки.
|
Розміри спусків у кожному виданні визначаються видав-ництвом чи видавничою організацією. Звичайний розмір спуску — близько 1/4 висоти сторінки складання, рахуючи від її верху до першого рядка тексту.
Всі елементи оформлення книги заставки, лінійки, висту-паючі буквиці, заголовки чи система заголовків на спусковій сторінці входять у розмір спуску.
За технічними правилами верстки, розміри спусків у межах одного видання повинні обов'язково бути однаковими.
При верстанні спускових сторінок в разі необхідності допустиме збільшення чи зменшення спуску на 1 чи 2 рядки лише для правильного її закінчення, тобто без «висячих» рядків і без переносу на парну сторінку.
При верхньому розміщенні колонтитулів і колонцифр останні на спускових сторінках не ставляться.
На практиці є п'ять варіантів верстання спускової сторінки.
1.Відкритий спуск — чистий простір, утворений внаслі-
док того, що початкова сторінка коротша за всі інші.
Візуально створює паузу, сигналізуючи про початок тексту
чи нової його частини.
2. Використання ініціалу — заголовної літери першого
слова текстової сторінки, збільшеної порівняно з іншими
заголовними літерами видання. За рахунок збільшення заго-
ловної літери відповідно збільшується спуск.
3. Збільшення зовнішнього чи внутрішнього поля сторінки
можливе внаслідок зменшення ширини початкової сторінки
порівняно з рештою сторінок, відповідно до композиційно-
конструктивних особливостей задуму оформлення. Збільшення
зовнішнього чи внутрішнього поля за рахунок сторінки
складання називають утяжкою.
4. Збільшення ширини сторінки складання щодо решти
сторінок за рахунок бічного поля.
5. Використання заставки — сюжетно-тематичного або декоративного зображення у верхній частині початкової сторінки чи розділу за рахунок спуску тексту.