Отторино Респігі

(9. VI. або VII 1879-1936)

Італійський композитор, піаніст, диригент, педагог. Після Пуччіні був першим італійським композитором, який в 1920-1930 р.р. завоював міжнародне визнання своїми програмними симфонічними творами, які стверджували в італійській музиці традиції імпресіонізму та неокласицизму. В творчості поєднував сучасну техніку письма, барвистість оркестровки та тяжіння до архаїчної мелодики, старовинних форм. В творчому доробку опери, балети, вокальні, оркестрові твори, концерти для скрипки, фортепіано, два квартети, п’єси для фортепіано, скрипки, віолончелі, романси, пісні.

Народився Респігі у Болоньї в родині музикантів. У дитинстві вчився грі на фортепіано у батька та на скрипці у Ф. Сарті. В 1901 році був на гастролях з оперною трупою у Петербурзі де протягом 5 місяців брав уроки у М. Римського-Корсакова. Закінчив болонський музичний ліцей, виступав як скрипаль, альтист. Гастролював як піаніст і диригент в країнах Європи, Америки.

1913-36 – професор, 1924-26 – директор консерваторії «Санта-Чечілія» в Римі.

Триптих «Фонтани Риму», «Пінії Риму», «Римські свята» – яскравий зразок стилю Респігі. Симфонічні поеми створюють своєрідну симфонічну трилогію, в якій композитор відобразив своє бачення Риму, сторінок його історії, народного життя і неповторних картин, образів римської природи. Значним в них є зовнішнє, декоративне начало.

Симфонічна поема «Фонтани Риму» була виконана у 1917 р., потім 1918 (диригент Тосканіні) та швидко отримала популярність. В поемі відображені образи чотирьох фонтанів Риму.

І ч. «Фонтан Валлє Джулія вранці» – зображує один з найдавніших фонтанів. Це імпресіоністичний пейзаж.

ІІ ч. «Фонтан Тритон вранці». Для цого фонтану характерні скульптурні зображення міфологічних істот – примхливих фігур тритонів, наяд і сирен. Це своєрідне фантастичне скерцо.

ІІІ ч. «Фонтан Треві вдень» – зображує найвідоміший з усіх римських фонтанів. Центром композиції є могутня статуя бога моря Нептуна, який стоїть на величезній раковині-колісниці та править гігантськими морськими коньками.

IV ч. «Фонтан вілли Медічі на сході сонця» зображує фонтан, який був побудований у 1540 році архітектором Липпі, будівником цієї вілли.

Симфонічна поема «Пінії Риму» (4 частини) була виконана у 1924 р. (диригент Тосканіні) з великим успіхом.

В 4-частинній симфонічній поемі «Римські свята» (прем’єра у 1929 р., диригент Б. Молінарі) найбільш яскраво виявляються національні риси музики Респігі. Композитор спирається на італійський фольклор (народну пісню і танець) та використовує засоби сучасного музичного письма. Величезний за складом оркестр вміщує розширену групу ударних та дерев’яних, використовуються мандоліна, фортепіано, орган.

І ч. «Циркове видовище» – побудована на контрастному протиставленні ворожих образів християн-мучеників, звірків і натовпу.

ІІ ч. «Ювілей». Це свято ввели у 1300 році, проводили через 100 потім через 50 та через 25 років. Паломникам відпускалися усі гріхи. Музика переносить слухачів в епоху середньовічча. Головна тема побудована на інтонаціях григоріанського хоралу. Поступово хорал переходить в радісний гімн.

ІІІ ч. «Жовтневе свято» – зображує народні веселощі у Римі епохи Відродження. Складається з окремих епізодів, які створюють вільну музичну форму.

IV ч. «Свято хрещення» – картина народного гуляння на площах Риму. Образ народу – хазяїна великого міста намальований за допомогою пісенно танцювальних мотивів (сальтарелла, вальс).

У 1929 р. Респігі зробив оркестрову транскрипцію П’яти етюдів-картин Рахманінова на прохання автора. Майстерність володіння виразними можливостями оркестрового письма та чутливе розуміння стилю Рахманінов оцінив високо, з подякою та захопленням.

 

Самостійна робота №12.

Тема:Музичне мистецтво першої половини 20 століття.

Мета:Ознайомитися з новими течіями часу.

 

ПЛАН

1.Суперечливий характер музичного мистецтва першої половини 20 століття.

2.Виникнення нових напрямків.

3.Народження атональної музики.

4.Неокласицизм та експресіонізм.

Література:

1. Алексеева Л.,Григорьев В. Зарубежная музыка 20 века.–М.,1986.с.14–19.

2. Каратыгин В.Новые течения в западно–европейской музыке, в сб.: Зарубежная музыка 20 века.–М.,1975,с.143–146.

3. 3. Навчальний посібник з світової музичної літератури. Укладач – Остапенко О. Н. Сєверодонецьк, 2004, с.47–48.

Завдання:підготуватися до понятійного диктанту.

Самостійна робота №13.

Тема:Розвиток національних музичних шкіл. Музична культура Фінляндії. Музична культура Іспанії.

Мета: Ознайомитися з яскравими представниками національних музичних шкіл.

ПЛАН

1.Ян Сібеліус – засновник фінської національної школи. Загальна характеристика творчості.

2.Концерт для скрипки з оркестром ре–мінор.Своєрідність концерту.

3. Музична культура Іспанії – загальна характеристика.

4. Яскраві представники національної музичної школи Іспанії: І.Альбеніс , Е.Гранадос, М. де Фалья, жанр фортепіанної мініатюри в їх творчості.

Література:

1. Алексеева Л.,Григорьев В., Зарубежная музыка 20 века.–М.,1986.с.106–110,144–149.

2. Навчальний посібник з світової музичної літератури. Укладач – Остапенко О. Н. Сєверодонецьк, 2004, с.48–53.

Завдання:скласти конспект, підготуватися до вікторини.

Самостійна робота № 14

Тема: Розвиток національних музичних шкіл О.Респігі.

Мета: ознайомитися з творчістю яскравого італійського композитора першої половини ХХ століття.

ПЛАН

1.Відтворення в творчості образів природи, побуту, мистецтва.

2.Вірність Респігі традиціям старої італійської музики.

3.Триптих «Фонтани Риму», «Пінії Риму», «Римські свята».

4.Краса оркестрового письма, мальовничість образів.

Література:

1.Богоявленский С.,Итальянская музыка первой половины ХХ века.Очерки.–Л.,1986,с.19–33.

Завдання: Скласти конспект, прослухати музику.