Засоби, які використовують у випадку порушення секреції підшлункової залози. Побічна дія на розвиток плода та організм людини.

Захворювання підшлункової залози з порушенням її зовнішньої секреції проявляються у формі гострого або хронічного панкреатиту.

Для лікування хронічного панкреатиту, пухлин та атрофії залозистих елементів використовують: поліферментні препарати або засоби замісної терапії – панкреатин, креон, три фермент, фестал, мезим – форте. Ферментні препарати містять основні ферменти підшлункової залози – трипсин, амілазу, ліпазу, які забезпечують перетравлювання білків, вуглеводів та жирів.

Для лікування гострого панкреатиту використовують:

- антиферментні препарати: апротинін (контрикал, трасилол, гордокс)

- М – холіноблокатори

Контрикал – інгібітор протеолітичних ферментів (трипсину, хімотрипсину, плазміну, калікреїну), який отримують із легень великої рогатої худоби. Препарат знижує активність ферментів підшлункової залози та попереджує розсмоктування утворених тромбів (інгібітор фібринолізу).

Засоби для лікування підшлункової залози можуть викликати таку побічну дію як гіперурикемія та гіперурикурія (підвищення сечової кислоти). Гіперурикемія матері небезпечна для плоду через її тератогенний вплив і можливість формування природжених нефропатій – анатомічних і гістологічних.

 

Дитині призначено мікстуру, що містить відхаркувальний засіб. Щоб прискорити її одужання, мати самостійно підвищила дозу препарату, внаслідок чого у дитини виникло блювання. Назвіть можливий препарат.

Термопсіс