СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Заборов В.И., Клячко Л.Н., Росин Г.С. Защита от шума и вибрации черной металлургии. – М.: Металлургия, 1988. – 216с.

2. Инструкция по проектированию и расчету шумоглушения строительно-акустическими методами на предприятиях черной металлургии. –
Челябинск: ВНИИТБ ЧерМет, 1979. – 90с.

3. Средства защиты в машиностроении: Расчет и проектирование/ Справочник// С.В. Белов, А.Ф. Козьяков, О.Ф. Партолин и др./ Под ред. С.В. Белова. – М.: Машиностроение, 1989 – 368с.

4. Справочник по охране труда на промышленном предприятии/ К.Н. Ткачук, Д.Ф. Иванчук, Р.В. Сабарно, А.Г. Степанов. – К.: Технiка, 1991. – 285с.

 

5 ОЦІНКА НЕБЕЗПЕКИ ДОТИКУ ПРАЦЮЮЧИХ ДО ЧАСТИН УСТАТКУВАННЯ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД НАПРУГОЮ ЕЛЕКТРИЧНОГО ТОКУ, І РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОРАЗКИ ЛЮДИНИ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

Електробезпечність – це система організаційних і технічних заходів і засобів, направлених на захист людини від небезпечного і шкідливого впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики (ГОСТ 12.1.009-76).

Відсоток травмування, викликуваного електричним струмом невеликий (близько 1 % від загального числа травм), однак результат поразки надзвичайно небезпечний. З загального числа смертельних нещасних випадків на частку травматизму, який виникає від дії електричного струму, приходиться 20...40 %, причому більша частина смертельних поразок електричним струмом відбувається в мережах напругою до 1000 В.

Небезпека поразки людини електричним струмом виявляється, як правило, раптово, коли людина вже знаходиться під напругою, а результат поразки людини залежить не тільки від рівня напруги, прикладеного до тіла людини, але і від багатьох інших факторів. До них відноситься безпосередній вплив як на електричні характеристики ізоляції електроустановок, так і на спроможність організму людини чинити опір дії електричного струму. Це стан зовнішнього середовища, конструкція електроустановок, характер дотику і т.п. Правила будови електроустановок і ГОСТ 12.1.0.19-79 «Электробезопасность. Общие требования» виділяють слідуючи класи виробничих приміщень.

1. Приміщення з підвищеною небезпекою, що характеризуються наявністю однієї з умов: вогкості (відносна вологість повітря перевищує 75 %), струмопровідного пилу, високої температури, можливості одночасного дотику до металевих корпусів електроустановок і заземлених частин будівель, механізмів.

2. Особливо небезпечні приміщення (особлива вогкість, наявність хімічно активного середовища, наявність одночасно двох і більш умов по п. 1).

3. Приміщення без підвищеної небезпеки (відсутні умови по п.п. 1 і 2).

4. Території розміщення зовнішніх електроустановок, що прирівнюються до особливо небезпечних приміщень, тому що характеризуються наявністю умов, що створюють особливу небезпеку (див. п. 2).