Основні компоненти

Основними компонентами інформаційної технології, використовуваної в експертній системі, є: інтерфейс користувача, база знань, інтерпретатор, модуль створення системи.

Інтерфейс користувача. Менеджер (фахівець) використовує інтерфейс для уведення інформації й команд в експертну систему й одержання вихідної інформації з її. Команди містять у собі параметри, що направляють процес обробки знань. Інформація звичайно видається у формі значень, що привласнюють певним змінним.

Менеджер може використати чотири методи уведення інформації: меню, команди, природна мова й власний інтерфейс.

Технологія експертних систем передбачає можливість одержувати як вихідну інформацію не тільки рішення, але й необхідні пояснення. Розрізняють два види пояснень:

- пояснення, що видаються по запитах. Користувач у будь-який момент може вимагати від експертної системи пояснення своїх дій;

- пояснення отриманого рішення проблеми. Після одержання рішення користувач може зажадати пояснень того, як воно було отримано. Система повинна пояс­нити кожен крок своїх міркувань, що ведуть до рішення завдання.

Хоча технологія роботи з експертною системою не є простою, користувальницький інтерфейс цих систем є дружнім і звичайно не викликає труднощів при веденні діалогу.

База знань. Вона містить факти, що описують проблемну область, а також логічний взаємозв'язок цих фактів. Центральне місце в базі знань належить правилам. Правило визначає, що варто робити в даній конкретній ситуації, і складається із двох частин: умови, що може виконуватися чи ні, і дії, яку варто зробити, якщо умова виконується.

Всі використовувані в експертній системі правила утворять систему правил, що навіть для порівняно простої системи може містити кілька тисяч правил.

Інтерпретатор. Це частина експертної системи, що виконує у певному порядку обробку знань (мислення), що перебувають у базі знань. Технологія роботи інтерпретатора зводиться до послідовного розгляду сукупності правил (правило за правилом). Якщо умова, що міститься в правилі, дотримується, виконується певна дія, і користувачеві надається варіант рішення його проблеми.

Крім того, у багатьох експертних системах уводяться додаткові блоки: база даних, блок розрахунку, блок уведення й коректування даних. Блок розрахунку необхідний у ситуаціях, пов'язаних із прийняттям управлінських рішень. При цьому важливу роль грає база даних, де втримуються планові, фізичні, розрахункові, звітні й інші постійні або оперативні показники. Блок уведення й коректування даних використається для оперативного й своєчасного відбиття поточних змін у базі даних.

Модуль створення системи. Він служить для створення набору (ієрархії) правил. Існують два підходи, які можуть бути покладені в основу модуля створення системи: використання алгоритмічних мов програмування й використання оболонок експертних систем.

Для подання бази знань спеціально розроблені мови Лісп і Пролог, хоча можна використати й будь-яку відому алгоритмічну мову.

Оболонка експертних систем являє собою готове програмне середовище, що може бути пристосована до рішення певної проблеми шляхом створення відповідної бази знань. У більшості випадків використання оболонок дозволяє створювати експертні системи швидше й легше в порівнянні із програмуванням.

 

Література:

1. Информатика: учебник для студентов экономических специальностей ВУЗов. / Под ред. Макаровой Н.В. –М.: Финансы и статистика, 2001.