ВИСНОВКИ

 

. Фінансова звітність, складання якої відповідає принципу корисності для прийняття рішень внутрішніми і зовнішніми користувачами, є важливим інструментом фінансового менеджменту. Деякі дані, необхідні для фінансового менеджменту, у фінансовій звітності російських підприємств відсутні, у зв'язку з чим необхідно користатися також даними бухгалтерського обліку.

Основними формами фінансової звітності служать: баланс, звіт про фінансові результати і звіт про рух коштів, а також примітки до звітності.

Головними видами аналізу для цілей фінансового менеджменту є: читання звітності, горизонтальний, вертикальный і трендовый аналіз, а також аналіз фінансових коефіцієнтів.

Найважливішими коефіцієнтами звітності, використовуваними у фінансовому керуванні, є:

• коефіцієнти ліквідності (коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт термінової ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності і чистий оборотний капітал);

• коефіцієнти ділової чи активності ефективності використання ресурсів (оборотність активів, оборотність дебіторської заборгованості, оборотність матеріально-виробничих запасів і тривалість операційного циклу);

• коефіцієнти рентабельності (рентабельність всіх активів підприємства, рентабельність реалізації, рентабельність власного капіталу);

• коефіцієнти структури капіталу (коефіцієнт власності, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт захищеності кредиторів);

• коефіцієнти ринкової активності (прибуток на одну акцію, співвідношення ринкової ціни акції і прибутку на одну акцію, балансова вартість однієї акції, співвідношення ринкової ціни однієї акції і її балансової вартості, прибутковість однієї акції і частка виплачених дивідендів.

Важливим інструментом фінансового менеджменту є не тільки аналіз рівня і динаміки даних коефіцієнтів у порівнянні з визначеною базою, але і визначення оптимальних пропорцій між ними з метою розробки найбільш конкурентноздатної фінансової стратегії.

Незважаючи на простоту й оперативність фінансових коефіцієнтів, при прийнятті фінансових рішень необхідно враховувати обмеженість цих показників, зв'язану з наступними обставинами:

• фінансові коефіцієнти в значній мірі залежать від облікової політики підприємства;

• диверсифицированная діяльність підприємства утрудняє порівняльний аналіз коефіцієнтів по галузях;

• коефіцієнти, обрані як базу порівняння, можуть не бути оптимальними;

• коефіцієнти не уловлюють особливостей елементів, що беруть участь у розрахунках коефіцієнтів.

Задача 1

Промислове підприємство «А» виробляє п'ять різних видів продук­ції на відокремлених дільницях виробництва.

 

Вид продукції	Обсяг виробництва, шт.	Ціна одиниці продукції, грн.	Витрати на одиницю продукції, грн.
			З01

 

За рахунок прибутку від реалізації продукції підприємство розпоча­ло підготовку до будівництва нового цеху, введення якого дозволить суттєво покращити технічні характеристики виробів і збільшити ціну кінцевої продукції на 10% без зменшення обсягу продажів. Витрати на будівництво цеху становлять 4,6 млн грн. (будівництво триває один рік); додаткові витрати на його утримання становитимуть 0,9 млн грн. на рік.

Необхідно визначити термін окупності капіталовкладень на будівництво нового цеху.

 

 

РОЗВЯЗОК.

1) Визначимо ціну продукції після введення в дію нового цеху, і таблиця прийме наступний вигляд:

 

Вид продукції	Обсяг виробництва, шт.	Ціна одиниці продукції, грн.	Витрати на одиницю продукції, грн.
		82,5
			З01
		57,2

 

2) Визначаємо прибуток до введення в дію і після введення в дію нового цеху:

 

П1=15000*(100-90)+150000*(40-38)+80000*(75-43)+2000*(300-301)+36000*(52-50)=3080000 (грн.)

П2=15000*(110-90)+150000*(44-38)+80000*(82,5-43)+2000*(330-301)+36000*(57,2-50)=4677200 (грн.)

 

3) Визначаємо різницю між прибутками після введення в дію нового цеху і до введення в дію:

 

П2-П1=4677200-3080000=1597200 (грн.)

 

4) Визначаємо термін окупності капіталовкладень на будівництво нового цеху:

1,5972*X = 4,6 + 0,9X

X=6,598