Суть, причини та види державного боргу.

Державний борг це накопичена сума позичених урядом коштів для фінансування бюджетних дефіцитів. Фактично сума державного боргу дорівнює сумі накопичених минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків.

Між розміром державного боргу та бюджетного дефіциту існує пряма позитивна залежність. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання державного боргу, в свою чергу збільшує державний дефіцит. Збільшення державного боргу протягом року дорівнює дефіциту бюджету.

Всі зміни у величині державного боргу відбиваються на обсязі бюджетного дефіциту. На обсяг дефіциту суттєво впливає інфляція. Обслуговування державного боргу передбачає виплату відсотків. Номінальна сума відсоткової платні дорівнює , де – номінальна процентна ставка, – обсяг державного боргу. Реальна процентна ставка (r), згідно рівняння Фішера, менша номінальної на величину процента інфляції (p) тобто : r = i-p. Звідси, реальна величина бюджетних видатків менша від номінальної на величину P_d×p. Отже, бюджетний дефіцит за винятком інфляційної процентної частки платежів (операційний дефіцит - ОВД) дорівнює , де - фактичний бюджетний дефіцит.

Розрахунок операційного бюджетного дефіциту, має велике значення для реальної оцінки бюджетно-податкової політики. Справа в тому , що оголошуваний у звітах бюджетний дефіцит не враховує темпів інфляції. А тому він завищується на величину . При високих темпах інфляції ця величина може бути досить значною. А тому, в результаті можливі ситуації, коли спостерігається зростання номінального державного боргу в той час як реальна заборгованість зменшується.

Основними причинами створення та росту державного боргу є: циклічне падіння виробництва яке спричиняє втрату доходів для держави ;скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного зменшення видатків; збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів. Певна частина державного боргу походить з дефіцитного фінансування війн та відсутності політичної волі (наприклад, надмірне збільшення державних видатків напередодні виборів з метою завоювання голосів виборців та збереження влади; збільшення податків індукує незадоволення політичною владою).

Показником розміру державного боргу є його абсолютна сума. Але цей показник не являється показовим макроекономічним індикатором, оскільки: по-перше - борг зростає у міру збільшення ВВП; по-друге - на його величину впливає інфляція. А тому, для оцінки заборгованості держави використовують такі відносні показники : відношення боргу до ВВП і відношення суми обслуговування боргу до ВВП.

Відношення боргу до ВВП залежить від таких факторів: темп зростання реального ВВП, обсяг первинного бюджетного дефіциту, рівень реальної процентної ставки, якою визначається розмір виплат по боргу. Зменшення заборгованості в економіці можливе за умови, що темпи зростання реального ВВП вищі за темпи зростання реальної процентної ставки, а частка первинного бюджетного дефіциту відносно ВВП зменшується.

Державний борг складається із внутрішнього та зовнішнього боргу держави.

Внутрішній борг держави- заборгованість держави домогосподарствам, фірмам, та інституціям даної країни , які володіють цінними паперами, випущеними урядом.

Зовнішній борг держави - заборгованість держави іноземним урядам, фірмам, інституціям, громадянам та міжнародним фінансово-кредитним організаціям.

Наслідки виникнення і зростання зовнішнього державного боргу для країни є більш обтяжливими ніж внутрішнього боргу. По-перше, іноземний кредитор, першим чим надати позику ставить перед країною-позичальником певні економічні, соціальні а іноді і політичні умови після виконання яких і надається кредит. По-друге, обслуговування зовнішнього боргу зв’язане з вивозом за кордон частини створеного в країні продукту в рахунок погашення сум основного боргу і виплати процентів. По-третє, зростання зовнішнього боргу зменшує міжнародний авторитет країни. По-четверте, якщо уряд бере позики для рефінансування боргу або сплати процентів по державному боргу, то це неминуче веде до збільшення ставки проценту на капітал.

Внутрішній державний борг виражає відношення між економічними суб’єктами країни, її громадянами. Основним негативом цього боргу є те що він призводить до перерозподілу доходів на користь високорентабельних підприємств і заможніх громадян, серед яких здебільшого розміщуються державні цінні папери, від яких вони отримують доходи. Відшкодовують же сам державний борг і проценти по ньому усі громадяни - платники податків.

2.2. Економічні наслідки державного боргу.

Економічні наслідки впливу державного боргу на економіку можна умовно поділити на дві групи: уявні і дійсні.

Розглянемо уявні наслідки. Таких проблем дві. Суть першої полягає в тому, що великий державний борг може привести до розвалу економіки і до банкрутства держави. Насправді такої небезпеки не існує. У держави є три компенсуючих механізми, які не дозволяють їй збанкрутувати:

по-перше, рефінансування. При настанні строку погашення облігацій уряд продає нові облігації і виручку використовує для виплати власникам погашуваних облігацій;

по-друге, оподаткування. Для отримання достатніх коштів для виплати процентів і основної суми державного боргу уряд може підвищити податкові ставки, або ввести і стягувати нові податки. При цьому окремі фірми можуть збанкрутувати, а уряд не може;

по-третє, емісія грошей. Для погашення основної суми боргу та виплати процентів уряд може включити друкарський станок і випустити в обіг певну суму грошей. Звичайно, додаткова кількість грошей може мати інфляційний ефект, але банкрутства держави не відбудеться.

Суть другої проблеми полягає в тому, що зростання державного боргу означає накладання економічного тягаря на плечі майбутніх поколінь. На справді це не так. Справа в тому, що власником боргових зобов’язань держави є громадяни та інституції (підприємства, банки, страхові компанії, урядові заклади і трастові фонди) даної країни. Отже, державний борг є водночас і суспільним активом.

Сутність дійсних наслідків впливу державного боргу на економіку полягає в наступному.

По-перше, постійне збільшення державою позик на ринку капіталів підриває приватні інвестиції через ефект витіснення. Суть ефекту витіснення полягає в тому, що при фінансуванні бюджетного дефіциту за допомогою випуску державних цінних паперів на відкритому ринку країни, зростає ставка проценту. Зростання процентних ставок в свою чергу призводить до зменшення приватних інвестицій і частково – до скорочення споживчих витрат. У підсумку в економіці відбувається падіння доходу. Отже, боргове фінансування бюджетного дефіциту значно послаблює ефективність стимулюючої фіскальної політики. Наслідки біжучого скорочення приватних інвестицій проявляються в майбутньому, але тільки в тому випадку, якщо зайняті державою кошти, будуть використані непродуктивно, тобто використані на біжучі державні потреби (наприклад, на виплату заробітної плати державним службовцям, закордонні поїздки працівників влади, ремонт службових приміщень та ін.). Якщо ж держава здійснюватиме інвестиційну діяльність, то вона тим самим компенсуватиме зменшення приватних інвестицій, і майбутні покоління успадкують виробничий потенціал у попередніх або збільшених масштабах.

Зростаюче боргове фінансування бюджетного дефіциту негативно впливає на економіку не лише за рахунок ефекту витіснення, але й за рахунок ефекту чистого експорту. При зростанні внутрішніх процентних ставок відбувається збільшення зовнішнього попиту на вітчизняні цінні папери. Це призводить до підвищення попиту на іноземну валюту, необхідну для їх придбання. В результаті обмінний курс національної валюти підвищується, що спричиняє зниження експорту та збільшення імпорту. Скорочення чистого експорту стримує розвиток, в експортних галузях знижується виробництво і зайнятість, зростає рівень безробіття.

По-друге, наявність великого державного боргу уповільнює економічне зростання. Зростання державного боргу одночасно означає і зростання витрат по його обслуговуванню. Джерелом формування доходів по обслуговуванню боргу є зростання податків. В свою чергу зростання податків негативно впливає на приватні інвестиції, зменшує виробничі потужності, призначені майбутньому поколінню, яке буде мати нижчий рівень доходу. До довгострокових наслідків боргу належить і негативний вплив податків на економічні стимули. Збільшення податків депресивно впливає на стимули до праці, до інновацій та інвестування.

Зменшення великих державних дефіцитів і державного боргу може бути досягнуто адміністративними і економічними заходами. До адміністративних заходів відносимо законодавчу заборону або скорочення державних дефіцитів. До економічних – досягнення збалансованості бюджету, яке може бути досягнуто шляхом збільшення надходжень (податків), тобто зростання ролі держави в економіці, або шляхом скорочення видатків уряду, тобто обмеження державного впливу на економіку.

Наявність негативних наслідків зростання державного боргу вимагає, з одного боку, ефективного використання державних, особливо зовнішніх, запозичень, а з іншого – управління державним боргом. Обсяг залучення зовнішніх позик визначається, по-перше, тим, скільки іноземного капіталу країна може ефективно поглинути так, щоб прибуток від виробничого використання запозичень (інвестицій) перевищував вартість залучення капіталу; по-друге, тим, який обсяг боргу держава може обслуговувати без ризику виникнення проблем із зовнішніми платежами (боргової кризи).

Управління зовнішньою заборгованістю ділиться на три стадії: залучення фінансування, його розміщення (використання) та погашення боргу. Воно передбачає: аналіз можливості країни позичити кошти (кредитоспроможності); оцінка платоспроможності (здатність обслуговувати борг); контроль за рівнем та складом зовнішнього боргу. Ефективність управління зовнішнім боргом в значній мірі визначається іншими видами економічної політики. Так, розмір зовнішніх займів безпосередньо залежить від грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики, цінової політики, торговельної політики, політики валютних курсів. В свою чергу, рівень зовнішньої заборгованості та умови надання зовнішніх позик значною мірою визначають характер економічної політики країни.

Наявність зовнішнього боргу передбачає необхідність своєчасного його обслуговування відповідно до укладених угод. Неспроможність країни-боржника обслуговувати зовнішню заборгованість в повному обсязі означає виникнення боргової кризи.

Вихід з боргової кризи передбачає зменшення розмірів та зміну структури заборгованості, відстрочку сплати боргу або перегляд інших умов його повернення.

Традиційним методом зменшення боргу є його реструктуризація, яка передбачає перегляд умов його обслуговування (відсоток, суми, строки сплати). Реструктуризація боргу, як правило, відбувається в рамках “Паризького клубу”. Уряди-кредитори, які є членами цього клубу надають найбіднішим країнам-боржникам один із варіантів такої допомоги: часткове анулювання боргу, подальше продовження термінів дії боргових зобов’язань, зниження відсотків по обслуговуванню боргу.

Зараз загальноприйнятим методом скорочення зовнішнього боргу є конверсія боргу (борговий своп), яка може набирати таких форм: викуп боргу, капіталізація боргу, конверсія “борг-борг”.

Викуп боргу – це надання країні-боржникові можливості викупити власні боргові зобов’язання на вторинному ринку боргів, термін погашення яких настав. При цьому викуп боргів здійснюється зі знижкою їх номінальної ціни за грошові кошти. Викуп боргу країною-боржником означає остаточне погашення її зобов’язань перед кредиторами.

Капіталізація боргу – це обмін зовнішнього боргу на власність країни, це надання іноземним банкам можливості обмінювати боргові зобов’язання даної країни на акції її промислових, торговельних та інших корпорацій. При цьому іноземні небанківські організації отримують можливість купувати ці боргові зобов’язання на вторинному ринку цінних паперів.

Конверсія “борг-борг” – це заміна існуючих боргових зобов’язань новими. При цьому змінюються умови боргових зобов’язань. Наприклад, номінальна вартість нових зобов’язань може бути встановлена з дисконтом до номіналу старих боргових зобов’язань, може змінитися валюта боргу, може змінитися відсоток доходу за новими цінними паперами при збереженні номінальної вартості облігацій та ін.

Розглянуті методи зменшення боргового тягаря можуть спричинити скорочення валютних резервів країни-боржника та зростанням інфляції.

Поряд з негативними наслідками впливу на економіку борг відіграє позитивну роль в економіці, яка перебуває на піднесенні. Із зростанням доходів за умов повної зайнятості збільшується обсяг заощадження, величина якого має витрачатися споживачами, фірмами і урядом. Процес, за допомогою якого заощадження передаються тим, хто здійснює видатки, є створення боргу, бо споживачі і фірми беруть у позику і витрачають великі суми заощаджень. Якщо ж домогосподарства і фірми не абсорбують збільшуваний обсяг заощаджень, то його може абсорбувати держава, збільшуючи суму державного боргу. Коли і цього не відбудеться, то економіка відійде від стану повної зайнятості і не реалізує свій потенціал зростання.

Висновки

1. Дефіцит бюджету – це надлишок видатків уряду над його доходами. Перевищення видатків над доходами свідчить про наявність бюджетного дефіциту. Слід розрізняти фактичне, циклічне і потенційно-бюджетне сальдо.

Фактичне бюджетне сальдо відображає вплив на державний бюджет фіскальної політики, так і циклічних кодувань.

Циклічне бюджетне сальдо відображає вплив на сальдо циклічних економічних коливань. Воно не дозволяє оцінити ефективність дискреційної політики уряду.

Потенційне бюджетне сальдо показує яким могло б бути бюджетне сальдо, коли б економіка функціонувала в умовах повної зайнятості. Воно виключає вплив циклічних коливань виробництва на стан державного бюджету а тому набуває здатності характеризувати рівень ефективності діяльності держави.

2. Концепція регулювання бюджету: щорічно збалансований бюджет; циклічно збалансований бюджет; функціональне орієнтування. Основна проблема щорічно збалансованого бюджету полягає в тому, що він має скоріше про циклічний, ніж анти циклічний характер. А якщо піднесення і складе не є приблизно однаковим, то інколи неможливо збалансувати бюджет. Функціональне фінансування розв’язує перш за все проблему стабілізації економіки, а проблема, пов’язана з бюджетним дефіцитом, має вторинне значення. Концепція функціонального фінансування передбачає використання як не інфляційних, так інфляційних джерел фінансування бюджетного дефіциту.

4. Державний борг – це нагромаджена сума дефіцитів мінус бюджетні надлишки. Він складається із внутрішнього та зовнішнього боргу держави. Наслідки виникнення і зростання зовнішнього державного боргу для країни є більш полегшеним ніж внутрішнього боргу.

Твердження, що великий державний борг може призвести державу до банкрутства є неправильним тому, що 1) борг треба лише рефінансувати, а не погасити; 2) держава має право збільшувати податки і виплати гроші .

Якщо не брати до уваги ефект витиснення, то державний борг не є знаряддям для перекладання економічного тягаря на майбутні погашення.

Основним недоліком наявності великого боргу є те, що він 1) уповільнює економічне зростання, так як зростають суми по його обслуговуванню; 2) вимагає збільшення, що негативно впливає на приватні інвестиції і економічні стимули до праці, інновацій та інвестування.

4. Наявність зовнішнього державного боргу вимагає своєчасного його обслуговування з метою недопущення сповзання в боргову кризу. Методом управління боргом є: реструктуризація боргу, конверсія боргу, викуп боргу, капіталізація боргу, конверсія “борг-борг”.

Основна література

1. Базилевич В. Д., Бластрик Л. О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – Тема 7. – С. 127-131.

2. Білик М. Оптимальне оподаткування в умовах дефіциту державного бюджету. // Економіст. – 2002. - № 5. – С. 36 – 39.

3. Будаговська С. та ін. Мікроекономіка і макроекономіка. – К.: Основи, 1998. – Ч. 2. – Тема 6. – С. 305 – 320.

4. Ватаманюк З. Г., Панчишин С. М., Реверчук С. К. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / За ред. З. Ватаманюка та С. Панчишина. – К.: Альтернатива, 2001. – Тема 16. – С. 334 – 351.

5. Вахненко Т. Напрями вдосконалення боргової політики держави. // Економіка України. – 2002. – № 5. – С. 16 – 24.

Допоміжна література

1. Воронин Ю. Приоритеты бюджетной политики. // Экономист. – 2002. - № 6. – С. 52 – 63.

2. Галабурда М. К. Обгрунтування ролі внутрішнього боргу в Україні. // Фінанси України. – 2002. - № 9. – С. 65 – 70.

3. Камаєв В. Д. и др. Учебник по основам экономической теории. – М.: «Владокс», 1994. – Тема 14. – С. 272-281

4. Крижанівська О. Ю. Бюджетний дефіцит у макроекономічній стабілізації. // Фінанси України. – 2002. - № 6. – С. 26 – 29.

5. Лагун В. Д. Монетарна і фіскальна політика у стратегії економічного зростання. // Фінанси України. – 2002. № 8. – С. 11 – 18.

6. Опарін В., Федосов В. Концептуальні основи фінансової стратегії економічного зростання в Україні. // Економіка України. – 2002. - № 2. – С. 10 – 20.

7. Рожко О. Д. Державний борг у забезпеченні економічного зростання. // Фінанси України. – 2003. - № 1. – С. 82 – 85.

8. Савченко А. Г. Та інші. Макроекономіка. Підручник. – Київ: Либідь, 1999. – Гл. 8. – С. 181-188.

9. Хансен Дж. Украина: дефицит бюджета и экономичиский кризис // Финансовые риски. Аналитический обзор. – 1998. - № 2. С. 77 – 84.

Словник нових термінів і понять

Боргова криза – криза зовнішньої заборгованості, яка проявляється в неспроможності країни-боржника обслуговувати зовнішню заборгованість у повному обсязі.

Борговий своп (конверсія боргу) - загальноприйнятий метод скорочення зовнішнього боргу, який може набирати таких форм: викуп боргу, капіталізація боргу, конверсія “борг-борг”.

Бюджет повної зайнятості (структурний бюджет) – характеризує рівень урядових видатків і надходжень, дефіциту або надлишку бюджету за умови, що упродовж року економіка функціонувала за повної зайнятості.

Бюджетна концепція функціональних фінансів – передбачає забезпечення збалансованості економіки, а не бюджету. При цьому досягнення макроекономічної стабільності може супроводжуватися як сталим позитивним сальдо, так і сталим бюджетним дефіцитом.

Викуп державного боргу – надання країні-боржникові можливості викупити власні боргові зобов’язання на вторинному ринку боргів.

Внутрішній державний борг – заборгованість держави своїм громадянам, фірмам та інституціям (тобто коли власниками державних цінних паперів є резиденти).

Державний борг – загальна сума заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, що дорівнює сумі його минулих бюджетних дефіцитів мінус бюджетні надлишки.

Ефект витіснення – зростання процентних ставок і як наслідок зменшення запланованих інвестиційних видатків в економіці, що спричинюється збільшенням взятих урядом позик на грошовому ринку.

Ефект чистого експорту – зростання внутрішніх процентних ставок спричиняє збільшення зовнішнього попиту на вітчизняні цінні папери, що призводить до підвищення попиту на іноземну валюту і обмінного курсу національної валюти і як результат – до скорочення експорту та збільшення імпорту.

Зовнішній державний борг – заборгованість держави іноземним громадянам, фірмам та інституціям.

Капіталізація боргу – обмін зовнішнього боргу на власність країни; надання іноземним банкам можливості обмінювати боргові зобов’язання даної країни на акції її промислових, торговельних та інших корпорацій.

Конверсія “борг-борг” – заміна існуючих боргових зобов’язань новими.

Обслуговування державного боргу – сплата основної суми боргу і відсотків по ньому.

Потенційне (структурне) бюджетне сальдо – сальдо бюджету повної зайнятості.

Реструктуризація зовнішнього боргу – перегляд умов його обслуговування: відсотків, суми, строків сплати.

Рефінансування державного боргу – виплата власникам державних цінних паперів, строк погашення яких настав, грошей, отриманих від продажу нових цінних паперів, або обмін погашених цінних паперів на нові.

Сеньйораж – доход від друкування грошей.

Управління зовнішнім боргом – утримання зростання зовнішніх зобов’язань країни у межах її спроможності обслуговувати борг.

Фактичне бюджетне сальдо – сальдо яке формується в умовах фактичного рівня зайнятості.

Фактичний бюджет – відображає реальні надходження, видатки і дефіцит за певний період.

Циклічне бюджетне сальдо – сальдо, яке формується під дією циклічних економічних коливань.

Циклічний бюджет – характеризує вплив ділового циклу на бюджет та вимірює зміни надходжень, видатків і дефіцитів, які виникають через те, що економіка не працює за потенційного обсягу виробництва, а перебуває у стані піднесення або спаду (визначається дією автоматичних стабілізаторів). Циклічний бюджет є різницею між фактичним і структурним бюджетом (бюджетом повної зайнятості).

Циклічно збалансований бюджет – рівність обсягу чистих урядових надходжень та обсягу урядових видатків на товари і послуги протягом ділового циклу; дефіцити, що виникають у фазі спаду, нейтралізуються надлишками бюджету у фазі піднесення.

Щорічно збалансований бюджет - рівність урядових видатків і надходжень кожного року.

Реферати

1. Фіскальна політика та її вплив на наповненість бюджету.

2. Бюджетний дефіцит у макроекономічній стабілізації.

3. Державний борг у забезпечені економічного зростання.

Література:

1. Долан Э.Дж. Макроэкономика.- СПб.: СПб-оркестр: Литера плюс, 1994.- Гл. 7. – С. 161 – 169.

2. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика.- М.: Республика, 1995. Т.1 – Гл. 20. – С. 365 – 371.

3. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Макроекономіка. – Львів: Просвіта, 1997.- Розд. 18. – С. 450 – 471.

4. Мэнкью Н.Г. Макроэкономика.- М.: Изд-во МГУ, 1994. – Гл. 16. – С. 616 – 636.

5. Самуельсон П. Економіка. - Львів: Світ, 1993.- Гл. 17. – С. 280 – 287.

6. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика.- М.: Дело, 1993.- Гл. 28. – С. 523 – 531.

7. Самуельсон П. А., Нордгауз В. Д. Макроекономіка. – К.: Основи. – розд. 16 – С. 387 – 412.

Семінар

1. Поняття і типи бюджетного дефіциту.

2. Принципи формування державного бюджету.

3. Державний борг, принципи формування і методи його визначення.

4. Економічні наслідки державного боргу.

5. Управління зовнішнім державним боргом та механізм його скорочення.

Контрольні питання

1. Чому фактичне бюджетне сальдо не являється доказом того, що уряд проводить стимулюючу фіскальну політику? Як розраховується фактичне бюджетне сальдо?

2. Що являє собою циклічний бюджет? Під впливом яких факторів формується його сальдо? Чому дорівнює сальдо цього бюджету?

3. Що таке бюджет повної зайнятості? Чим він відрізняється від фактичного бюджету? Як розраховується сальдо цього бюджету? Для чого необхідний аналіз бюджету повної зайнятості?

4. Назвіть основні концепції бюджетної політики. В чому суть кожної із них? Які концепції, на Ваш погляд, в сучасних умовах надається перевага і чому?

5. Чому і коли бюджетний дефіцит не відіграє позитивної ролі для економіки? Які джерела фінансування бюджетного дефіциту Ви знаєте? Розкрийте їх зміст.

6. Що входить в поняття “державний борг”? Який взаємозв’язок між бюджетним дефіцитом і державним боргом? Назвіть та розкрийте зміст видів державного боргу.

7. Назвіть основні причини виникнення і росту державного боргу.

8. Назвіть показники виміру розміру державного боргу.

9. Чи може державний борг привести до банкрутства держави і нації в цілому? Якщо ні, то чому?

10. Чи являється державний борг економічним тягарем для майбутніх поколінь? Якщо ні, то чому?

11. Чому державний борг є тягарем для економіки? Які основні напрями впливу державного боргу на економіку?

12. В чому суть “ефекту витіснення” та ефекту “чистого експорту”? Який вплив їх на економіку?

13. Які методи скорочення зовнішньої заборгованості? Якому з методів Ви віддали б перевагу і чому?

Задачі

Припустимо, що державний борг на початку поточного року становив 2000 грошових одиниць, а номінальний бюджетний дефіцит, створений протягом цього року – 400 грошових одиниць. Рівень інфляції в країні складає 5%. Тоді операційний дефіцит становитиме: а) 100; б) 200; в) 300; г) 400 грошових одиниць.

1. Фактичний обсяг ВВП склав 170 млрд. грн.. ВВП в умовах повної зайнятості склав 210 млрд. грн. Середня ставка податку склала 10% величини фактичного ВВП. Державні видатки склали 19 млрд. грн. Визначити: 1) величину сальдо державного бюджету; 2) як зміниться сальдо державного бюджету, якщо економіка досягне стану повної зайнятості?

2. Уряд збільшив державні закупівлі і податки водночас на 100 млн. грн. Розрахуйте на яку величину змінився ВВП, якщо MРS=0,2, а МСТ=0,25.

3. Реальний ВВП в наслідок падіння виробництва зменшився на 1000 млн. грн. MРС=0,75, а МСТ=0,24. На яку суму потрібно збільшити державні видатки або знизити чисті податки, щоб нейтралізувати падіння виробництва.

4. Уряд отримав позику від іноземних банків в розмірі 1,2 млрд. дол. за річної ставки 8,5%. Ці кошти інвестуються в реалізацію проектів, які дають змогу збільшити ВВП країни протягом наступних років на 350 млн. дол. Визначте: 1) на яку величину зросте сума державного боргу; 2) чи збільшується фінансовий тягар на громадян даної країни?

5. Уряд отримав позику на суму 160 млн. дол. терміном на 1 рік за ставки 4%. Визначте: 1) яку суму боргу уряд повинен виплатити в кінці року; 2) яка буде сума боргу і величина відсотку з урахуванням того, що річний темп інфляції становить 3%.

Тести

1. Якщо уряд щороку буде прагнути до збалансованого бюджету, то такий бюджет:

а) буде зменшувати коливання у межах економічного циклу;

б) буде посилювати коливання в межах економічного циклу;

в) не буде впливати на обсяг виробництва і рівень зайнятості;

г) буде сприяти послабленню інфляції;

д) буде стимулювати сукупний попит.

2. Державний бюджет, збалансований на циклічній основі, був би наслідком :

а) зростання державних видатків і зниження податків у період економічного спаду;

б) скорочення державних видатків і зниження податків у період економічного спаду;

в) зростання державних видатків і зниження податків у період інфляційного піднесення;

г) зростання державних видатків за незмінних ставках податків в період інфляційного піднесення;

д)скорочення державних видатків і зниження податків у період економічного спаду.

 

3. Бюджетний дефіцит може фінансуватися за рахунок:

а) зменшення трансферів;

б) державного запозичення;

в) зменшення державних закупівель;

д) усі відповіді вірні;

г) усі відповіді не вірні.

10. Дефіцит державного бюджету виникає тоді, коли:

а) сума активів держави перевищує розмір її зобов’язань;

б) сума видатків держави перевищує суму податкових надходжень;

в) видатки держави зменшуються;

г) сума податкових надходжень скорочується;

д) зобов’язання держави перевищують її активи.

11. Ефект витіснення передбачає, що:

а) зростання державних видатки призводить до зменшення приватних інвестицій;

б) імпорт заміщується виробництвом товарів в середині країни;

в) зростання приватних інвестицій призводить до зменшення державних видатків;

г) споживання товарів і послуг зростає, а обсяг інвестицій скорочується;

д) всі попередні відповіді вірні.

12. Ефект витіснення, пов’язаний з державним боргом, який виник внаслідок державних видатків:

а) скорочує приватні інвестиційні видатки;

б) призводить до зростання ставки процента;

в) призводить до скорочення виробничого потенціалу в майбутньому;

г) всі попередні відповіді вірні;

д) всі попередні відповіді невірні.

13. Державний борг – це cума попередніх:

а) державних видатків;

б) державних дефіцитів;

в) державних дефіцитів за винятком бюджетних надлишків;

г) бюджетних надлишків за винятком державних дефіцитів;

д) видатків на оборону.

14. Державний борг не може призвести до банкрутства держави тому, що вона:

а) не обов’язково повинна погашати борг;

б) може рефінансувати борги;

в) може збільшити кількість грошей в обігу;

г) всі попередні відповіді вірні;

д) всі попередні відповіді невірні.

14. Маніпуляції з державними видатками і податками для досягнення бажаного рівноважного рівня доходів і виробництва належать до:

а) кредитної політики;

б) політики, що заснована на кейнсіанській функції споживання;

в) політики, яка орієнтується на дефляційний розрив;

г) кейнсіанської фіскальної політики;

д) всі попередні відповіді вірні.

16. Яке із наведених тверджень вірне:

а) інфляція збільшує реальну вартість номінального державного боргу;

б) величина державного боргу являє собою суму усіх дефіцитів державного боргу мінус бюджетні надлишки;

в) ефект витіснення зсуває криву інвестицій вліво;

г) зовнішній борг не може бути тягарем, який лягає на національну економіку;

д) внутрішній борг не призводить до перерозподілу доходів.

17. Яке з наступних тверджень вірне:

а) дефіцит державного бюджету виникає, якщо доходи держави зростають;

б) інфляція зменшує реальну вартість номінального державного боргу;

в)фінансуючи зростаючі видатки за рахунок збільшення індивідуальних податків, держава накладає тягар на майбутні покоління;

г) ефект витіснення призводить до зменшення державних видатків;

д) всі попередні відповіді вірні.

18. Яке із наступних тверджень невірне:

а) більш точну характеристику державного боргу дає не його абсолютна величина, а відношення її до обсягу ВВП;

б) бюджет, який балансується на циклічній основі, може призвести до скорочення державних видатків і збільшення податкових надходжень у період спаду;

в) внутрішній борг призводить до перерозподілу доходу;

г) історичною причиною державного боргу є, як правило, війни і економічні спади;

д) бюджет, який балансується на циклічній основі може призвести до скорочення державних видатків і збільшення податкових надходжень у період інфляційного піднесення.

 

19. Одна із реальних проблем державного боргу полягає у тому, що:

а) скорочується нерівність у доходах;

б) зростають стимули підвищення ефективності виробництва;

в) частина національного доходу вибуває за межі країни;

г) зростає частка заощаджень, за кожного рівня доходу, у розпорядження;

д) всі попередні відповіді невірні.

20. Проблеми пов’язані з зростанням державного боргу, мають другорядне значення порівняно з проблемами скорочення обсягу виробництва і зростання безробіття. Це твердження відображає точку зору прихильників:

а) щорічно збалансованого бюджету;

б) бюджету, який балансується на циклічній основі;

в) функціональних фінансів;

г) ефекту витіснення;

д) ефекту чистого експорту.

[1] Нагадаємо: якщо видатки більші за доходи, то виникає дефіцит державного бюджету, якщо видатки менші за доходи, то виникає профіцит державного бюджету

[2] Циклічне падіння виробництва викликає втрату доходів для державного бюджету. Величина цих втрат відображається через циклічне бюджетне сальдо і дорівнює різниці між фактичним і потенційним бюджетним сальдо: . Наприклад, млрд. грн., млрд. грн. Циклічне бюджетне сальдо дорівнює –30 млрд. грн. [-20-(+10)]. Отже, внаслідок циклічного падіння виробництва бюджет втратив 30 млрд. грн. доходу.

[3] Вважається, що дефіцит державного бюджету не є небезпечним для економіки, якщо він знаходиться на рівні 2-3% ВВП.