Тема 2. Історія становлення вікової психології

Історичні витоки вікової психології. Роль античних мислителів у становленні генезисного підходу до психіки людини (Аристотель, Хрисипп, Зенон, Діоген).

Ідеї вікової мінливості психіки у працях чеських (Я. А. Коменський), французьких (Ж.-Ж. Руссо, К. А. Гельвецій), англійських (Дж. Локк), російських (В. М. Татищев, О. М. Радищев), німецьких (Тидеман) та українських (І. Гізель, Г. Кониський) вчених ХVІІ – ХVІІІ ст. Поява перших щоденників-спостережень.

Зародження нової галузі – вікової психології у ХІХ ст. Роль біогенетичного закону Е. Геккеля, праць К. Ушинського „Людина як предмет виховання” та В. Прейєра „Душа дитини” у становленні вікової психології. Педологія, її основні принципи та роль у становленні вікової психології.

Завершення формування вікової психології у ХХ ст. Внесок В. Штерна, К. Гроса, К. Левина, Е. Шпрангера, Ш. Бюлер, З. Фройда, А. Біне, А. Валлона, Ж. Піаже, Л. Кольберга, П. Блонського, Л. Виготського, Б. Ананьєва, О. Запорожця, П. Гальперіна, Д. Ельконіна, Г. Люблінської, Л. Обухової, Ст. Холла, Дж. Болдуїна, А. Гезелла, А. Бандури, Е. Еріксона, Д. Левінсона, Р. Гулда у становлення вікової психології як науки. Розвиток вікової психології в Україні (І. Сікорський, М. Ланге, В. Зеньковський, С. Балей, Г. Костюк, С. Максименко).

 

НАУКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Бюлер К. Очерк духовного развития ребенка. – М., 1936.

2. Гезелл А. Педология раннего возраста. – М.-Л., 1932.

3. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Радянська школа, 1989. – С. 476–485.

4. Ярошевский М. Г. История психологии. – М.: Мысль, 1985. – С. 274–283.