Змістовий модуль 2
Тема 5
Відміна кріпацтва і демократичні реформи на українських землях другої половини ХІХ ст.(2 години)
План
1.Історіографія реформ другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
2.Причини падіння кріпосного права.
3.Селянська реформа 1861 року.: підготовка та проведення в українських губерніях.
4.Буржуазні реформи 60 – 70-х років та їх реалізація в Україні.
Тема 6
Розвиток промисловості та сільського господарства України в пореформений період. (2 години)
План
1.Історіографія проблеми.
2.Господарський потенціал України пореформеної доби.
3.Аграрні відносини в Наддніпрянській Україні в пореформений період.
4.Розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі.
Тема 7
Становлення і консолідація нації та піднесення національного руху на Україні другої половини ХІХ ст.(2 години)
План
1.Історіографія проблеми.
2.Становлення української нації.
3.Український національний рух другої половини ХІХ ст.
Тема 8
Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії другої половини ХІХ ст. (2 години)
План
1.Еволюція державного устрою Австрійської імперії.
2.Економічне становище Галичини, Буковини і Закарпаття.
3.Суспільно – політичний рух на західноукраїнських землях другої половини ХІХ ст.
4.Становище робітничого класу і селянства та їх боротьба за свої права.
Тема 9
Українська культура другої половини ХІХ ст. (2 години)
План
1.Розвиток освіти та науки.
2.Драматургія й театр.
3.Образотворче мистецтво.
СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ.
Тема 1 . Українські землі та європейська дипломатія кінця ХVІІІ-
Першої половини ХІХ ст. (2 години)
План
1. Українські землі після ліквідації Гетьманщини і поділів Польщі.
2. Українське козацтво – об’єкт російської й турецької дипломатії.
3. Західноукраїнські землі у фокусі європейської дипломатії на рубежі ХVІІ-ХІХ ст.
4. Європейська політика й Україна періоду наполеонівських війн.
Методичні рекомендації до вивчення теми.
Розкриваючи тему, слід акцентувати увагу на той факт, що українські землі в кінці ХVІІІ- на початку ХІХ ст. були об’єктом як дипломатичних, так і воєнно – політичних інтересів ряду європейських країн. Геополітичне становище України визначало місце останньої в експансіоністських планах її історичних сусідів. Активно втручаючись у “східне питання”, європейські й турецькі дипломати надавали етнічним українським територіям особливого значення. Інший вектор військових, політичних, економічних, соціокультурних інтересів європейських держав щодо України пов’язаний з діяльністю урядів Російської і Австрійської імперій, які загарбали окремі її частини. Тому, розглядаючи питання про становище українських земель після ліквідації Гетьманщини та поділів Польщі, необхідно охарактеризувати заходи, в основі яких лежали методи колонізаторської, асиміляційної політики, покликані якнайшвидше інтегрувати регіони до складу метрополії.
Значна роль в російській і турецькій дипломатії відводилась українському козацтву, питання про статус якого довелося вирішувати урядам обох країн. При розгляді питання потрібно охарактеризувати політику російської й турецької дипломатії щодо “козацького питання”, роль Задунайської Січі як вагомого військово – політичного фактора на Балканах, зусилля російської дипломатії щодо нейтралізації або залучення на свій бік задунайських козаків.
Розглядаючи західноукраїнські землі, необхідно зосередити увагу на “польське питання” і одну з його складових – “руське питання”, що поступово набуває самостійних обрисів і з часом виходить з тіні “польського”. Студенти мають дійти висновку, що польський табір у Галичині виявив велику організованість і державницьку волю, використовуючи всі наявні можливості й політичну кон’юнктуру в Австрії та Росії для досягнення своєї мети, що перешкоджало консолідації свідомих українських сил у боротьбі за національне самовизначення. Разом з тим, ситуація в західноукраїнському регіоні формувала національно орієнтовану свідомість українського населення краю.
return false">ссылка скрытаПри розгляді останнього питання слід визначити місце України в планах Наполеона, участь українського населення у російсько – французькій війні та її наслідки.
Література:
1. Абаліхін В.С. Участь народних мас України у Вітчизняній війні //УІЖ. – 1987. - № 10.
2. Буцик А.К. Внутрішня політика російського уряду і масовий революційно-визвольний рух в країні (1815-1825рр.). – К., 1972.
3. Голованов О. Інженерна підготовка міста Києва до оборони напередодні та під час війни 1812 року. //Київська старовина. – 2002. - № 4.
4. Захарчук О. Україна в планах Наполеона Бонапарта //Київська старовина. – 1995. - № 3.
5. Дмітрієнко М.Ф. Адміністративно-територіальний устрій українських земель: історія, проекти, реальність (ХІХ - початок ХХ ст.)//Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. – Вип.VІ. – К., 2003. – С.105-124.
6. Кабузан В.М. Народы России в ХVШ в. – М. 1990.
7. Його ж. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в ХVШ – первой половине ХІХ (1719-1858) – М., 1976.
8. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація гетьманщини. 1760-1830. – К., 1996.
9. Котляр Ф. Історія дипломатії Південно-Західної Русі. – К., 1002.
10. Лагунковська Л. Україна в складі Російської імперії ХІХ ст. // Історія в школі. – 2000. - № 3. – С. 27-30; № 7. – С. 32-34; № 9. – С. 29-33.
11. Правове становище українських земель у складі Російської та Австрійської імперії (ХІХ)//Історія України. – 1998. - № 25-28.
12. Шандра В.С. Малоросійське генерал-губернаторство в період урядування М.Г.Рєпіна (1816-1834). //УІЖ. - 2000. - № 4-5.
13. Шандра В.С. Новоросійський і бесарабський генерал-губернатор М.С.Воронцов. //УІЖ. – 2002. - № 1,3.
14. Шандра В.С. Київський генерал-губернатор О.П. Безон та інтеграція Правобережної України у складі Російської імперії. //Київська старовина. – 1997. - № 6.