Сучасний ринок іноземних інвестицій: основні тенденції оподаткування

Сучасній історії світової економіки властиве стрімке зрос­тання ринку капіталу, у т.ч. прямих і портфельних інвестицій. Про це свідчать дані таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Прямі іноземні інвестиції у світовій економіці у 1980-2000рр, млрд дол США * *

 

Роки Щорічні ПП Накопичені ПП

Джерело: [39, с. 92-93].

* Прямі іноземні інвестиції - це одержання права контролю резидентом однієї країни над підприємством - резидентом іншої країни з метою одержання прибутку. На відміну від прямих портфельні інвестиції, це вкладення капіталу в іноземні цінні папери, які не дають інвестору права реального контролю над об'єктом інвестування. ** Падіння обсягів ПІІ в 2001 р. не усуває загальної тенденції до їх зростання. За даними експертів ЕШ (Есопотіс ІпіеИі^епсе ІІпіІ), їх обсяг уже в 2003 р. зріс на 9% (ЫХр.//*ту*.акт.ги).


Міжнародне оподаткування


Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування


 


Посилення припливу прямих іноземних інвестицій в еко­номіку було зумовлене корінною зміною відносин до них з боку політиків і громадськості багатьох країн. Якщо в перші повоєнні десятиліття відношення до них було насторожене, а іноді й воро­же, то нині замість заходів контролю й обмеження з'явилися чис­ленні стимули залучення іноземного капіталу. За обсягом нако­пичених зарубіжних інвестицій провідне місце займають Китай та США.

За 20 років (1981—2001) обсяг прямих іноземних інвестицій у США збільшився в 22 рази і в 2000 р. досяг 1,23 трлн дол. На ча­стку цієї країни припадає більше 20% світового обсягу іноземних інвестицій (таблицю 2.7).

Таблиця 2.7. Динаміка накопичених прямих іноземних інвестицій у США в 1960-2000 рр., млрд. дол.

 

 
1                    
Усього 6,9 13,3 65,5 403,7 535,6 1238,6
У тому числі: Канада 1,9 3,1 9,8 27,7 45,6 100,8
Європа У тому числі: 4,7 9,6 43,5 256,5 332,4 890,6
ЄС 1,4 3,6 37,8 229,9 302,2 802,7
Велика Британія 2,2 4,1 11,3 108,1 116,3 229,7
Ірландія - - 0,2 0,9 4,7 23,0
Люксембург - - 1,9 1,8 5,7 83,3
Нідерланди 0,09 2,1 16,1 64,3 65,1 152,4
ФРН 0,001 0,7 5Д- ,27,8- 46,0 122,8
Франція 0,02 0;3 2,7 19,5 36,2 119,1
Швеція - - 1,3 5,4 9,6 27,4
Швейцарія - - 3,7 17,5 27,5 81,7
Латинська Америка У тому числі: - 0,2 6,7 19,7 27,9 42,7
Бермудські о-ви - - - 2,2 2,6 14,9
Карибські о-ви - - - 3,2 7,2 12,5
Мексика - - - 0,6 1,8 2,5
Панама - - 0,7 3,2 4,9 4,0

 

Близький Схід - - 0,7 4,1 5,8 8,4
АТР (Асоціація Тихоокеанського регіону)            
У тому числі: 0,1 0,4 4,7 95,1 122,7 194,0
Сінгапур - - - 1,1 1,6 7,7
Тайвань - - - 0,9 2,7 3,2
Японія 0,09 0,3 4,2 83,5 105,0 163,2
Африка - - 0,01 0,6 1,1 2,1

Джерело: [68, с 16].

Промислово розвинуті країни як найбільші імпортери іно­земного капіталу самі залишаються основними експортерами інвестицій. Перевага, яка робиться інвесторами промислово роз­винутим країнам, визначається:

• ємністю внутрішнього ринку цих країн;

• ліберальною зовнішньоторговельною політикою;

• наявністю висококваліфікованої робочої сили;

• наявністю бази для високотехнологічного виробництва;

• наявністю системи міжнародних договорів, які передбача­ють податкові пільги і схоронність інвестицій.

На американському ринку іноземного капіталу, наприклад, провідні позиції належать інвестиціям з 6-ти розвинутих країн (див. табл.2.7), хоча на ньому працюють капітали понад 80-ти іно­земних держав.

Залучення зарубіжних, особливо прямих інвестицій стало предметом міждержавної конкуренції. Така конкуренція стала однією з важливих причин проведення податкових реформ у про­мислово розвинутих країнах, внаслідок чого знизився рівень опо­даткування прибутку підприємств. У ряді країн Західної Європи податки на прибуток корпорації за 1988 — 1998 рр. скоротилися приблизно на третину: в Іспанії — з 50% до 35%, у Данії - з 50% до 34%, в Австрії з 55% до 34%, Швеції - з 52% до 28%, в Ірландії — з 47% до 32%. Знизилися податкові ставки на корпо­рації і в інших країнах світу: у США — з 46% до 34%, у Японії — з 42% до 37,5%. Усе це зумовило зростання прибутковості від інве-


 



 


Міжнародне оподаткування

стицій — у 1997 р. її середня ставка склала 15% річних, а в країнах, які переживають економічний підйом, вона сягає 20—25%.Тен-денція до скорочення податку на прибуток корпорацій і зростан­ня прибутковості від інвестицій зберігається і на початку XXI ст. (табл. 2.8).

Таблиця 2.8. Середня ставка податку на прибуток корпорацій

 

Країна Середній рівень податку %
Ірландія 16,00
Швейцарія 20,97
Велика Британія 30,00
Нідерланди 35,00
Франція 36,40
Німеччина 41,60
США 35,00
Бельгія 40,17
Італія 36,00

Джерело: [99, р. 111].

Тому зовсім логічно, що зарубіжні капіталовкладення спря­мовуються в країни з високою економічною кон'юнктурою. Од­ним з важливих елементів її поліпшення вважається полегшення для інвесторів податкового тягаря — тривале економічне підне­сення в ряді промислово розвинутих країн фахівці пов'язують з лібералізацією податкової політики в ці роки. Варто відзначити, що в силу особливостей історичного розвитку, різні країни мають зовсім різні можливості маневру в податковій політиці, коли мова йде про оподаткування прибутку корпорацій. Так, до початку 1990-х років частка податку на прибуток корпорацій у бюджеті США становила 7,3%, а прибуткового податку з громадян —35%, в Англії відповідно — 11% і 28%, у Німеччині 4,7% і 27,4%, у Франції — 5,4% і 11,8%. Залежно від цього окремі країни не мо­жуть дозволити собі значно скоротити корпоративний податок, не завдавши серйозного збитку скарбниці.

Тому важливим елементом у міждержавній конкуренції на рин­ку капіталів стає пільгове оподаткування, яке виступає в двох видах:

• пільгове оподаткування окремих галузей економіки;


Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»

• пільгове оподаткування окремих територій.

Обидва ці види мають безперечну перевагу перед тотальним зниженням податкових ставок на прибуток: вони не завдають збитку бюджету країни. Перший вид часто поширюється на нова­торські високотехнологічні виробництва — тут податкові пільги супроводжуються розширенням податкової бази і тому сума по­датків, які збираються, може навіть зрости. Коли ж податкові пільги застосовуються до інших галузей економіки, то скарбниця теж від цього нічого не втрачає: в інших галузях прибуток близь­кий до нуля чи взагалі відсутній, тому і до надання пільг подат­кові збори тут були незначні. Приплив інвестицій, у тому числі й зарубіжних, спричинений податковими пільгами, збільшення по­даткових зборів спочатку не принесе, зате розширить податкову базу в майбутньому.

Аналогічні результати приносять податкові пільги для окре­мих територій. Використовуючи їх як стимули для інвесторів, значних успіхів у залученні зарубіжних капіталовкладень досяг-ли Велика Британія, Іспанія й особливо Ірландія, що викликало восени 1998 р. деяку напруженість у відносинах між країнами Європейського Союзу*.

Загальновідомо, що спонукальним мотивом до інвестування є його прибутковість. А залежить вона не тільки від величини по­датку на прибуток. Чималу роль в ефективності інвестицій відіграє податок на заробітну плату разом з іншими відрахування­ми на соціальні цілі. Його величина, виплачувана підприємства­ми в різних країнах, дуже різна і має тенденцію до зростання. Так, у країнах Західної Європи за 1988-1998 рр. податки на енергію і капітал знизилися на 10%, а на заробітну плату зросли на 7%. Оподаткування заробітної плати також стає об'єктом міждержав­ної конкуренції в процесі залучення іноземних і утримання в країні вітчизняних інвестицій. У США підприємства платять по­даток на заробітну плату у розмірі 7,51%, у Франції — від 4,5% до

* У Німеччині навіть заговорили в зв'язку з цим про "руйнівну конкуренцію в сфері оподаткування". Професор Мюнхенського університету А.ВайхенріДер підрахував, що внаслідок таких заходів у верфі Дубліну за 3 роки перетекло з Німеччини Інвестицій на суму в 10,5 млрд марок. Контрзаходи німецького уряду поклали кінець цьому процесу [83, с 136].


 




Міжнародне оподаткування


Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»


 


13,6%, у Німеччині — 6,8%, у Швеції — 39,3%, а в Україні (разом з іншими відрахуваннями на соціальні цілі) — близько 47%.

Високі податки на заробітну плату дуже відчутно познача­ються на інвестуванні в трудомістких галузях. Цим і користують­ся країни, які залучають за допомогою податкових пільг капітали в окремі галузі чи території, як це робить, наприклад, Ірландія. Тодішній комісар Євросоюзу Маріо Монті заявив у жовтні 1998 р., що третина безробіття в країнах Європи викликана високим рівнем оподаткування фонду заробітної плати і пов'язаним з ним недоінвестуванням економіки. Він висловив заклопотаність про­явами несумлінної конкуренції в сфері оподаткування. "Якщо ми не покінчимо з податковим раєм у деяких країнах, — відзначив він, — Європа стане податковим пеклом для багатьох" [83, с 134] . Невідкладним завданням визнане загальне зниження податків на заробітну плату.

Дедалі більше міцніючою тенденцією у світовій економіці і, насамперед, в економіці індустріально розвинутих країн стало по­силення пільг із стимулювання вітчизняних та іноземних інвес­тицій у розвиток науково-виробничої бази. Зазвичай встанов­люється інвестиційна податкова знижка, яка зменшує оподатко­вуваний прибуток (дохід) на величину капітальних витрат. Особ­ливість даної знижки в тому, що її величина віднімається від суми обчисленого податку, а не від величини оподатковуваного при­бутку. Знижка застосовується за певних умов — з метою стиму­лювання використання альтернативних видів енергії, нових тех­нологій у сфері енергетики, здійснення енергозберігаючих заходів і проведення відповідних науково-дослідних і дослідно-конструк­торських розробок (НДДКР), розвитку наукової бази і створення нових технологій. У всіх випадках верхню межу знижки встанов­люють звичайно на рівні 15—20% величини податку на прибуток, який підлягає сплаті в даному році.

Для посилення пільгового режиму в багатьох країнах широ­ко застосовують зменшення термінів амортизаційних відрахувань. Скорочення таких термінів створює сприятливі можливості масо­вого відновлення основного капіталу, прискореної модернізації промисловості і поліпшення технологічної бази економіки. В Японії корпораціям надається право вибору між податковою


знижкою на інвестиції і застосуванням прискореної амортизації. І це дуже розумно, тому що в одних вішадках необхідна прискорена амортизація, а в інших — податкова знижка. Ставки прискореної амортизації встановлені вище звичайних, як правило, на 30—40%. Термін дії пільги з прискореної амортизації в середньому складає два-три роки після придбання основних фондів [39, с 98].

Для устаткування, яке використовується з метою проведен­ня НДДКР, у багатьох країнах застосовується особливий пільго­вий порядок амортизації. Протягом перших п'яти років в аморти­заційний фонд дозволено списувати до 40% вартості активної ча­стини основних фондів і 10—15% вартості пасивної частини за умови, що устаткування цілком використовується з метою НДДКР, а будинки і споруди — не менше ніж на дві третини.

Форми податкових стимулів для залучення інвестицій у ви-сокотехнологічні галузі у світовій економіці відрізняються різно­маніттям і винахідливістю. Примітно, що країни, які роблять помітні успіхи в галузі технології, домагаються і помітних успіхів у залучсіпгі іноземного капіталу. Такий напрям припливу інозем­них інвестицій, очевидно, залишається магістральним напрямком і в найближчі десятиліття XXI ст.