Характеристика руху робочої сили

Категорія чисельності працівників за деяким винятком є надзвичайно мінливою. Вона змінюється внаслідок того, що одних робітників включають у списки, інші вибувають з підприємства, крім того відбувається також внут­рішнє переміщення працівників. Цей процес зумовлений рядом причин, вивчення і виявлення закономірностей яких важливе завдання статистики.

Рух кадрів, як внутрішній, так і зовнішній - явище суспільне необхідне, оскільки дозволяє розв'язувати питання про забезпечення підприємств кад­рами робітників. Не менш важливою є роль, яку відіграє він у процесі відтво­рення робочої сили. Хоча це призводить до певних втрат. Знижується проду­ктивність праці у період адаптації працівника на новому місці, витрачаються кошти на його перепідготовку, знижується якість продукції, інші показники.

Розрізняють зовнішній оборот робочої сили, коли приймають нових ро­бітників або їх звільняють з роботи, і внутрішній оборот - переміщення пра­цівників у межах підприємства, коли їх переводять з однієї категорії персо­налу в іншу. І якщо при зовнішньому обороті змінюється як середньосписко­ва чисельність, так і чисельність працівників окремих категорій, то при внут­рішньому - змінюється лише чисельність окремих категорій.

Статистичне вивчення руху працівників підприємства здійснюється в розрізі джерел комплектування персоналу і причин їх вибуття з списків під­приємства. Джерелами комплектування є: організований набір, випускники ПТУ, переведені з інших підприємств, прийняті самим підприємством. За­гальну чисельність всіх прийнятих на роботу на даному підприємстві нази­вають абсолютним показником загального обороту робочої сили.

Вибуття працівників з підприємства визначається також у розрізі при­чин: переведення на інші підприємства чи в організації, у зв'язку із закінчен­ням строку договору, звільненням за власним бажанням, за рішенням судо­вих органів чи адміністрації.

За даними про наявність і рух персоналу в цілому і за категоріями та групами персоналу при необхідності будують баланс руху кадрів (баланс ре­сурсів робочої сили) за такою схемою:

Кате­горії і групи персо­налу Наявність на початок періоду Поступило за період Вибуло за період Наявність на кінець періоду Втому числі тих, що працюва­ли весь період
        Всього в т.ч. за джерелами Всього в т.ч. за джерелами        
                           

Загальна чисельність працівників, які прийняті і вибули з підприємства у звітному періоді, є абсолютними показниками загального обороту прибуття і вибуття. Абсолютні показники руху характеризують лише зовнішній аспект

цього процесу, не розкриваючи його закономірностей. Тому поряд з абсолю­тними показниками руху робочої сили розраховують відносні показники, які розкривають інтенсивність руху і виражаються у вигляді коефіцієнтів. Пока­зники інтенсивності обороту визначаються окремо по прийому і вибуттю шляхом зіставлення кількості прийнятих чи звільнених з середньосписковою чисельністю працівників. Найдетальніше вивчають рух робітників.

Деякі економісти вважають, що названі показники слід розраховувати ін­шим методом. Так, В.Н.Сивцов у навчальному посібнику «Статистика про­мышленности» зіставляє кількість прийнятих Тпр і кількість звільнених Тзв включаючи переведених з одних категорій в інші даного підприємства, зі спи­сковою чисельністю працівників на кінець року. З цим важко погодитись, оскільки у таких випадках коефіцієнти обчислюються некоректно, порушуєть­ся один із головних принципів статистики - зіставність величин. У даному ви­падку порівнюють інтервальний показник (число прийнятих чи звільнених за рік) з моментним показником (спискова чисельність на кінець року).

Державні і статистичні органи систематично вивчають плинність робо­чої сили. Детально вивчаються її причини: невдоволеність умовами праці, заробітною платою, побутовими умовами, використання працівника не за спеціальністю і т. ін. Особлива увага при цьому приділяється молоді, оскіль­ки за цією категорією спостерігається найбільша плинність. Створення нор­мального клімату в колективі, сприятливих умов праці і побуту дозволяють запобігти плинності кадрів, забезпечити їх стабільність.

Для характеристики стабільності кадрів використовують коефіцієнт ста­більності, який, як правило, визначають за категорією робітників. Обчислю­ють його, зіставляючи чисельність працівників, які рахувались у списках під­приємства протягом всього року, з чисельністю працівників на кінець року.