ворчґ вґдпустки

’ворча вґдпустка нада№тьсЯ працґвникам длЯ закґнченнЯ дисертацґйних робґт, написаннЯ пґдручникґв та в ґнших випадках, передбачених законодавством. ’ривалґсть, порЯдок, умови наданнЯ та оплати творчих вґдпусток установлюютьсЯ Љабґнетом Њґнґстрґв “кра»ни.

1. ‚ґдповґдно до ст. 16 ‡акону “кра»ни ЗЏро вґдпусткиИ Љабґнет Њґнґстрґв “кра»ни постановою Ь 45 вґд 19 сґчнЯ 1998 р. затвердив умови, тривалґсть, порЯдок наданнЯ та оплати творчих вґдпусток

2. ’ворчґ вґдпустки надаютьсЯ працґвникам пґдпри№мств, установ та органґзацґй незалежно вґд форм власностґ за основним мґсцем »х роботи длЯ закґнченнЯ дисертацґ» на здобуттЯ наукового ступенЯ кандидата або доктора наук, длЯ написаннЯ пґдручника, а також монографґ», довґдника тощо.

3. Џрацґвнику, Який успґшно по№дну№ основну дґЯльнґсть ґз науковою роботою, нада№тьсЯ творча вґдпустка длЯ закґнченнЯ дисертацґ» на здобуттЯ наукового ступенЯ кандидата наук тривалґстю до трьох мґсЯцґв та на здобуттЯ наукового ступенЯ доктора наук С до шести мґсЯцґв.

„лЯ отриманнЯ творчо» вґдпустки працґвник до сво№» заЯви дода№ рекомендацґю вчено» ради навчального вищого закладу освґти IIIСTV рґвнЯ акредитацґ» чи науково-дослґдного ґнституту вґдповґдного профґлю (науково-технґчно» ради центрального органу виконавчо» влади) про доцґльнґсть наданнЯ творчо» вґдпустки.

™об отримати таку рекомендацґю, здобувач наукового ступенЯ ма№ зробити наукову доповґдь на засґданнґ кафедри, вґддґлу або лабораторґ», де проводитьсЯ наукова робота. ‡а результатами доповґдґ

кафедра, вґддґл, лабораторґЯ надають вченґй радґ мотивований висновок з обгрунтуваннЯм тривалостґ творчо» вґдпустки.

4. Ћсобам, Якґ закґнчили аспґрантуру чи докторантуру, творча вґдпустка длЯ закґнченнЯ дисертацґ» на здобуттЯ наукового ступенЯ вґдповґдно кандидата ґ доктора наук не нада№тьсЯ.

’ворча вґдпустка не нада№тьсЯ також здобувачу одного й того самого наукового ступенЯ повторно.

5. Џрацґвнику, Який успґшно по№дну№ основну дґЯльнґсть ґз творчою роботою, нада№тьсЯ творча вґдпустка длЯ написаннЯ пґдручника чи науково» працґ тривалґстю до трьох мґсЯцґв. „о сво№» заЯви працґвник дода№ довґдку видавництва про включеннЯ пґдручника чи науково» працґ до плану випуску видань на поточний рґк.

џкщо пґдручник чи наукова працЯ створю№тьсЯ авторським колективом, творча вґдпустка нада№тьсЯ одному з його членґв за письмовою заЯвою, пґдписаною всґма членами авторського колективу.

6. ’ворчґ вґдпустки оформлюютьсЯ наказом власника або уповноваженого ним органу пґдпри№мства, установи, органґзацґ».

7. Ќа час творчих вґдпусток за працґвниками зберґга№тьсЯ мґсце роботи (посада) та заробґтна плата.

8. ЋбчисленнЯ середньо» заробґтно» плати длЯ оплати часу творчо» вґдпустки провадитьсЯ виходЯчи з виплат за останнґ 12 календарних мґсЯцґв роботи, що передують мґсЯцю наданнЯ вґдпустки. Џрацґвниковґ, Який пропрацював на пґдпри№мствґ, в установґ, органґзацґ» менше року, середню заробґтну плату обчислюють виходЯчи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа наступного мґсЯцЯ пґслЯ оформленнЯ на роботу до першого числа мґсЯцЯ, в Якому нада№тьсЯ вґдпустка. —ас, протЯгом Якого працґвники згґдно з чинним законодавством або з ґнших поважних причин не працювали ґ за ними не зберґгавсЯ заробґток або зберґгавсЯ частково, виключа№тьсЯ з розрахункового перґоду 9. ’ворчґ вґдпустки надаютьсЯ працґвникам порЯд з ґншими вґдпустками, передбаченими законодавством

48. ЏорЯдок наданнЯ ґ використаннЯ щорґчних вґдпусток.

‚ґдпустки надаютьсЯ працґвникам за наЯвностґ у них вґдповґдного стажу, Який да№ право на вґдпустку. ‡аконодавством “кра»ни визначено порЯдок обчисленнЯ стажу, Який да№ право на щорґчнґ вґдпустки. Џри цьому встановленґ правила обчисленнЯ стажу роботи, Який да№ право на щорґчну основну вґдпустку, ґ окремо визнача№тьсЯ стаж роботи, з Яким пов'Язу№тьсЯ право на щорґчну додаткову вґдпустку.

Љрґм стажу, що да№ право на щорґчну основну вґдпустку, ‡акон “кра»ни ЗЏро вґдпусткиИ регулю№ порЯдок обчисленнЯ стажу, Який да№ право на щорґчну додаткову вґдпустку.

“ випадку переведеннЯ працґвника на роботу на ґнше пґдпри№мство, при умовґ, що вґн повнґстю або частково не використав щорґчнґ основну та додатковґ вґдпустки, то до стажу роботи, Який да№ право на такґ вґдпустки, зарахову№тьсЯ час, Який не був ним використаний длЯ вґдпустки за попереднґм мґсцем роботи.

™орґчнґ основна ґ додаткова вґдпустки повно» тривалостґ за перший рґк роботи надаютьсЯ пґслЯ закґнченнЯ шести мґсЯцґв безперервно» роботи на даному пґдпри№мствґ.

‡аконом “кра»ни ЗЏро вґдпусткиИ передбачено певнґ категорґ» працґвникґв, Яким щорґчна вґдпустка повно» тривалостґ нада№тьсЯ до закґнченнЯ шестимґсЯчного термґну безперервно» роботи у перший рґк за »хнґм бажаннЯм.

§ншґ категорґ» працґвникґв, Яким щорґчна вґдпустка може надаватисЯ повно» тривалостґ до закґнченнЯ шести мґсЯцґв роботи на пґдпри№мствґ, передбачаютьсЯ спецґальним законодавством, колективним чи трудовим договором.

™орґчнґ вґдпустки за наступнґ роки роботи надаютьсЯ працґвнику у будь-Який час вґдповґдного робочого року згґдно з графґком вґдпусток. –ей графґк затверджуютьсЯ роботодавцем за погодженнЯм з виборним органом первинно» профспґлково» органґзацґ» (профспґлковим предствником). ‡аконодавством визначено певний порЯдок та умови складаннЯ графґка вґдпусток. ‡окрема, при його розробцґ необхґдно враховувати ґнтереси виробництва, а також особистґ ґнтереси працґвникґв та можливостґ длЯ »х вґдпочинку. Љрґм того, законодавство встановлю№ перелґк категорґй працґвникґв, Яким вґдпустки надаютьсЯ у зручний длЯ них час, що теж ма№ бути враховано при складаннґ графґка. Џраво працґвника на вґдпустку у зручний длЯ нього час означа№ обов'Язок роботодавцЯ надати вґдпустку працґвнику у перґод, коли вґн бажа№, враховуючи при цьому ґнтереси виробництва.

‡акон також визнача№ перелґк категорґй працґвникґв, Яким вґдпустка нада№тьсЯ у визначений перґод часу.

џкщо працґвник ма№ право на щорґчнґ основну та додаткову вґдпустки, то вони можуть надаватисЯ Як одночасно, так ґ окремо. ‡агальна тривалґсть щорґчних основно» ґ додатково» вґдпустки не може перевищувати 59 календарних днґв, а длЯ працґвникґв, Якґ працюють на пґдземних гґрничих роботах, С 69 календарних днґв. Џрацґвник ма№ право вимагати перенесеннЯ вґдпустки на ґнший перґод, нґж це передбачено графґком вґдпусток, у разґ, Якщо роботодавець не повґдомив працґвника про дату »» початку не пґзнґше нґж за два тижнґ. ЏеренесеннЯ вґдпустки на вимогу працґвника передбачено також при несво№часнґй виплатґ роботодавцем заробґтно» плати працґвнику за час щорґчно» вґдпустки. ‚ґдповґдно до ч. ‡ ст. 115 Љ‡пЏ “кра»ни щорґчна вґдпустка повинна бути оплачена не пґзнґше нґж за три днґ до »» початку.

™орґчна вґдпустка повинна бути перенесена на ґнший перґод або »» тривалґсть продовжена у таких випадках, передбачених законодавством:

1) тимчасова непрацездатнґсть працґвника;

2) виконаннЯ працґвниками державних або громадських обов'Язкґв, Якщо на час »х виконаннЯ згґдно з законодавством вґн пґдлЯга№ звґльненню вґд основно» роботи зґ збереженнЯм заробґтно» плати;

3) настаннЯ строку вґдпустки по вагґтностґ та пологах;

4) збґг щорґчно» вґдпустки з вґдпусткою у зв'Язку з навчаннЯм.

“ випадках, коли зазначенґ обставини настають до моменту наданнЯ щорґчно» вґдпустки, вона переноситьсЯ на ґнший перґод, а Якщо цґ обставини настали в перґод перебуваннЯ працґвника у вґдпустцґ, то тодґ за письмовим зверненнЯм працґвника вґдпустка продовжу№тьсЯ на термґн тривалостґ таких обставин.

‡акон “кра»ни ЗЏро вґдпусткиИ нада№ право роботодавцю за власною ґнґцґативою переносити вґдпустку на ґнший перґод, Якщо наданнЯ вґдпустки у ранґше передбачений перґод може несприЯтливо позначитись на нормальному ходґ роботи пґдпри№мства. Џри цьому таке перенесеннЯ допуска№тьсЯ за наЯвностґ на це письмово» згоди самого працґвника, а також воно ма№ бути погоджене з виборним органом первинно» профспґлково» органґзацґ» (профспґлковим представником) чи ґншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. ЏеренесеннЯ вґдпустки допуска№тьсЯ за умови, що частина вґдпустки тривалґстю не менше 24 календарних днґв буде використана у поточному робочому роцґ.

“ разґ перенесеннЯ щорґчно» вґдпустки новий термґн »» наданнЯ встановлю№тьсЯ за погодженнЯм мґж працґвником ґ роботодавцем. ‡аборонЯ№тьсЯ ненаданнЯ щорґчних вґдпусток повно» тривалостґ протЯгом двох рокґв пґдрЯд, а також ненаданнЯ »х протЯгом робочого року неповнолґтнґм ґ працґвникам, що мають право на щорґчнґ додатковґ вґдпустки за роботу зґ шкґдливими ґ важкими умовами чи з особливим характером працґ.

‡акон передбача№ право працґвника використати щорґчну вґдпустку повнґстю або частинами. Џодґл щорґчно» вґдпустки на частини допуска№тьсЯ на проханнЯ працґвника при наЯвностґ згоди роботодавцЯ за умови, щоб основна безперервна »» частина становила не менше 14 календарних днґв.

‚ґдкликати працґвникґв зґ щорґчно» вґдпустки допуска№тьсЯ за законодавством лише у таких випадках:

1) длЯ запобґганнЯ стихґйному лиху, виробничґй аварґ» ґ негайного усуненнЯ »х наслґдкґв;

2) длЯ запобґганнЯ нещасних випадкґв, простою, загибелґ чи зґпсуттЯ майна пґдпри№мства.

‚ґдкликаннЯ працґвника з вґдпустки, крґм того, допуска№тьсЯ за наЯвностґ згоди самого працґвника, а також щоб при цьому наданнЯ невикористано» частини щорґчно» вґдпустки було не пґзнґше 12 мґсЯцґв пґслЯ закґнченнЯ робочого року, за Який вона нада№тьсЯ. ‡акон також встановлю№, що основна безперервна частина вґдпустки до вґдкликаннЯ ма№ становити не менше 14 календарних днґв.

‡аконом “кра»ни ЗЏро державну службуИ передбачено особливґ правила вґдкликаннЯ з вґдпустки державних службовцґв. Ћстаннґ можуть бути вґдкликанґ за рґшеннЯм керґвника державного органу незалежно вґд »х згоди. Џри цьому частина невикористано» вґдпустки, Яка залишиласЯ, нада№тьсЯ державному службовцю у будь-Який ґнший час вґдповґдного року чи при№дну№тьсЯ до вґдпустки у наступному роцґ.

Џрацґвники митних органґв за рґшеннЯм керґвника цього органу можуть бути вґдкликанґ зґ щорґчно» вґдпустки у винЯткових випадках, коли подальше перебуваннЯ службово» особи у вґдпустцґ може негативно вплинути на нормальний хґд роботи митницґ. Џри цьому обов'Язковою № згода самого працґвника.

49. ‚ґдпусстки без збереженнЯ заробґтно» плати.

‘таттЯ 84. ‚ґдпустки без збереженнЯ заробґтно» плати

“ випадках, передбачених статтею 25 ‡акону “кра»ни "Џро вґдпустки", працґвнику за його бажаннЯм нада№тьсЯ в обов'Язковому порЯдку вґдпустка без збереженнЯ заробґтно» плати.

‡а сґмейними обставинами та з ґнших причин працґвнику може надаватисЯ вґдпустка без збереженнЯ заробґтно» плати на термґн, обумовлений угодою мґж працґвником та власником або уповноваженим ним органом, але не бґльше 15 календарних днґв на рґк.

50. ЏонЯттЯ заробґтно» плати та »» структура. Њетоди правового регулюваннЯ заробґтно» плати.

‡аробґтна плата Р це винагорода, обчислена, Як правило, у грошовому виразґ, Яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачу№ працґвниковґ за виконану ним роботу.

ђозмґр заробґтно» плати залежить вґд складностґ та умов виконувано» роботи, професґйно-дґлових Якостей працґвника, результатґв його працґ та господарсько» дґЯльностґ пґдпри№мства.

‡гґдно з ст. 214 ’рудового кодексу заробґтна платнЯ ма№ чґтку структуру:

1) Ћсновна заробґтна платнЯ.

2) „одаткова заробґтна платнЯ.

’ак пункт 2 ст. 214 визнача№, що основна заробґтна плата Р це винагорода за виконану роботу вґдповґдно до встановлених норм працґ. Ћсновна заробґтна платавстановлю№тьсЯ у виглЯдґ тарифних ставок (окладґв). ’арифнґ ставки (оклади) встановлюютьсЯ за робґтничими професґЯми, Як правило, в розрахунку на годину (годинна тарифна ставка) або на робочий день (деннґ тарифнґ ставки), що дорґвню№ восьми годинам. Џосадовґ оклади встановлюютьсЯ длЯ працґвникґв, що вґдповґдно до класифґкацґ» професґй належать до законодавцґв, вищих державних службовцґв, керґвникґв, професґоналґв, фахґвцґв ґ технґчних службовцґв, у розрахунку на мґсЯць (мґсЯчнґ посадовґ оклади). ЊґсЯчнґ оклади можуть встановлюватисЯ ґ за робґтничими професґЯми.

“ пунктґ 3 цґ№» статтґ да№тьсЯ визначеннЯ додатково» заробґтно» плати Яка виплачу№тьсЯ у виглЯдґ виплат за перевиконаннЯ норм працґ при вґдрЯднґй формґ заробґтно» плати, а також доплат, надбавок, премґй, винагороду за вислугу рокґв, за результатами роботи пґдпри№мства за рґк, ґнших видґв заохочувальних виплат. Џроект трудового кодексу, на мою думку, краще висвґтлю№ понЯттЯ заробґтно» плати та »» системи на вґдмґну вґд нинґ дґючого кодексу. ‚ґн увґбрав та скомбґнував у собґ понЯттЯ про заробґтну плату Якґ даютьсЯ нинґ дґючому Љ‡пЏ та ‡“ ЗЏро оплату працґИ, що на мою думку буде бґльш зручним так Як всґ основнґ понЯттЯ про заробґтну плату зґбранґ в одному мґсцґ.

етод державного регулюваннЯ означа№, що держава регулю№ оплату працґ працґвникґв пґдпри№мств усґх форм власностґ шлЯхом встановленнЯ розмґру мґнґмально» заробґтно» плати та ґнших державних норм ґ гарантґй; визначеннЯ умов ґ розмґрґв оплати працґ керґвникґв пґдпри№мств, заснованих на державнґй, комунальнґй власностґ, працґвникґв пґдпри№мств, установ та органґзацґй, що фґнансуютьсЯ чи дотуютьсЯ з бюджету; регулюваннЯ фондґв оплати працґ працґвникґв пґдпри№мств-монополґстґв згґдно з перелґком, що визнача№тьсЯ Љабґнетом Њґнґстрґв “кра»ни, а також шлЯхом оподаткуваннЯ доходґв працґвникґв.

Ћдним ґз основних елементґв державного регулюваннЯ заробґтно» плати № визначеннЯ ґ гарантуваннЯ »» мґнґмального рґвнЯ.

50. ’арифна система оплати працґ

‘таттЯ 6. ’арифна система оплати працґ

Ћсновою органґзацґ» оплати працґ № тарифна система, Яка включа№: тарифнґ сґтки, тарифнґ ставки, схеми посадових окладґв ґ тарифно-квалґфґкацґйнґ характеристики (довґдники).

’арифна система оплати працґ використову№тьсЯ длЯ розподґлу робґт залежно вґд »х складностґ, а працґвникґв - залежно вґд »х квалґфґкацґ» та за розрЯдами тарифно» сґтки. ‚она № основою формуваннЯ та диференцґацґ» розмґрґв заробґтно» плати.

’арифна сґтка (схема посадових окладґв) форму№тьсЯ на основґ:

тарифно» ставки робґтника першого розрЯду, Яка встановлю№тьсЯ у розмґрґ, що перевищу№ законодавчо встановлений розмґр мґнґмально» заробґтно» плати;

{Ђбзац другий частини третьо» статтґ 6 в редакцґ» ‡аконґв Ь 1766-III вґд 01.06.2000, Ь 2190-IV вґд 18.11.2004}

мґжквалґфґкацґйних (мґжпосадових) спґввґдношень розмґрґв тарифних ставок (посадових окладґв).

’арифно-квалґфґкацґйнґ характеристики (довґдники) розроблЯютьсЯ центральним органом виконавчо» влади, що забезпечу№ формуваннЯ державно» полґтики у сферах трудових вґдносин, соцґального захисту населеннЯ.

51. Џочасова система оплати працґ

Џочасова форма оплати працґ може застосовуватисЯ на пґдпри№мствах:

1) за умови, коли у робґтника вґдсутнЯ реальна можливґсть длЯ збґльшеннЯ випуску продукцґ», наприклад, Якщо його виробґток обумовлений режимом роботи устаткуваннЯ, продуктивнґстю машин ґ агрегатґв. (–е характерно длЯ автоматичних лґнґй конве№рґв ґ потокових лґнґй з безперервним ґ точно регламентованим режимом, длЯ робґт на високомеханґзованому устаткуваннґ);

2) у тому випадку, Якщо результати працґ робґтника не можуть бути конкретно вимґрЯнґ ґ кґлькґсно вираженґ;

3) Якщо економґчно недоцґльно стимулювати зростаннЯ виробґтку понад оптимально передбачений технологґчними параметрами, а також коли

перевиконаннЯ цих норм може досЯгатисЯ через порушеннЯ технологґчних режимґв ґ вґдповґдно погґршеннЯ Якостґ робґт, а вґдтак ґ продукцґ».

52. ‚ґдрЯдна система оплати працґ

ма№ такґ рґзновиди :прЯма вґдрЯдна; вґдрЯдно-премґальна; вґдрЯдно-прогресивна; акордна; побґчно-вґдрЯдна.

· Џри прЯмґй вґдрЯднґй системґ виплата заробґтно» плати прЯмо пропорцґйна кґлькостґ вироблено» продукцґ» чи виконано» роботи. Џомноживши вґдрЯдну розцґнку на обсЯг виробленнЯ, визначають розмґр заробґтно» плати.

· ‚ґдрЯдно-премґальна система оплати працґ вґдрґзнЯ№тьсЯ вґд прЯмо» вґдрЯдно» системи тим, що робґтником, крґм заробґтно» плати по основних вґдрЯдних розцґнках, виплачують премґ» по встановленґй шкалґ за тґ чи ґншґ Якґснґ ґ кґлькґснґ показники роботи. ’акими показниками звичайно бувають: перевиконаннЯ норм виробґтку, пґдвищеннЯ Якостґ продукцґ», вґдсутнґсть браку ґ т.д.

· Џри вґдрЯдно-прогресивнґй системґ частина продукцґ» чи робґт, випущено» чи здґйснено» в зв'Язку з перевиконаннЯм установлених норм, оплачують за пґдвищеними розцґнками.

· Ђкордною формою називають вґдрЯдну оплату працґ за кґнцевґ результати виробництва, тобто за виконаннЯ у визначений термґн закґнченого комплексу (циклу) робґт (готовий будґвельний об'№кт, монтаж обладнаннЯ та ґн.). Ђкордна система оплати працґ вводитьсЯ длЯ посиленнЯ матерґально» зацґкавленостґ у скороченнґ строкґв виконаннЯ робґт без зниженнЯ »х Якостґ.

· Џобґчно-вґдрЯдна система заробґтно» плати, Як правило, застосову№тьсЯ длЯ оплати працґ допомґжних робґтникґв, Якґ обслуговують основне виробництво, »х заробґток визнача№тьсЯ за вґдрЯдними розцґнками, що встановленґ на одиницю продукцґ», виготовлену робґтниками основного виробництва.

Џереважно заробґтна плата нарахову№тьсЯ ґ виплачу№тьсЯ ґндивґдуально кожному працґвнику. ђазом з тим ґсну№ колективна форма органґзацґ» працґ, Яка застосову№тьсЯ в бригадґ. Џри бригаднґй формґ органґзацґ» працґ заробґток кожного члена бригади визнача№тьсЯ на пґдставґ загальних результатґв роботи бригади. ‡агальний колективний заробґток бригади розподґлЯ№тьсЯ мґж членами бригади вґдповґдно до »х квалґфґкацґ» ґ вґдпрацьованого часу. Џри цьому застосову№тьсЯ коефґцґ№нт трудово» участґ.

“мовами, що визначають доцґльнґсть застосуваннЯ вґдрЯдно» форми оплати працґ, № такґ:

· необхґднґсть стимулюваннЯ до збґльшеннЯ виробґтку продукцґ» ґ скороченнЯ чисельностґ працґвникґв за рахунок ґнтенсифґкацґ» »хньо» працґ;

· реальна можливґсть застосуваннЯ технґчно обґрунтованих норм;

· наЯвнґсть у працґвникґв реально» можливостґ збґльшувати виробґток понад встановлену норму за ґснуючих органґзацґйно-технґчних умов виробництва;

· можливґсть ґ економґчна доцґльнґсть розробленнЯ норм працґ та облґку виробґтку працґвникґв, тобто витрати на нормуваннЯ робґт ґ »хнґй облґк мають перекриватисЯ економґчною ефективнґстю збґльшеннЯ виробґтку;

· вґдсутнґсть негативного впливу цґ№» форми оплати на Якґсть продукцґ», рґвень дотриманнЯ технологґчних режимґв ґ вимог технґки безпеки, рацґональнґсть використаннЯ матерґальних ресурсґв.

53. Џремґальна система оплати працґ

‚ажным инструментом повышениЯ материальной заинтересованности работников в улучшении результатов труда ЯвлЯетсЯ использование премиальных систем оплаты, в которых основнаЯ часть заработной платы (оплата по тарифу или сдельным расценкам, должностной оклад) дополнЯетсЯ премией за высокие результаты их деЯтельности.

‚ широком смысле премиЯ(от латинскогоpraemium - награда) Р денежное или иное материальное поощрение в награду за успехи в какой-либо деЯтельности.‚ организации оплаты труда премиЯ Р элемент заработной платы, призванный стимулировать работников к улучшению количественных и качественных показателей работы, к более эффективному решению различных хозЯйственных, управленческих и иных задач. Ћсновнойцелью премированиЯ ЯвлЯетсЯ повышение эффективности работы организации на основе стимулированиЯ трудовой активности работников.

ЋрганизациЯ премированиЯ работников осуществлЯетсЯ на основе устанавливаемых работодателЯми по согласованию с профсоюзами премиальных систем, находЯщих отражение в специальном Џоложении о премировании и коллективном договоре.

54. ‚инагорода за пґдсумками роботи за рґк

‚инагорода за пґдсумками роботи за рґк - особливий вид премґюваннЯ, встановлений з 1965 р. з метою полґпшити матерґальну зацґкавленґсть працґвникґв у пґдвищеннґ ефективностґ виробництва ґ полґпшеннґ Якостґ продукцґ», а також закрґпити кадри на виробництвґ “мови ґ розмґри винагороди встановлюютьсЯ в спецґальному положеннґ. “ розмґрґ премґ» врахову№тьсЯ стаж роботи на даному пґдпри№мствґ. “ повному розмґрґ така премґЯ виплачу№тьсЯ працґвникам, котрґ працювали весь календарний рґк. ‚инагорода виплачу№тьсЯ пґслЯ пґдведеннЯ пґдсумкґв господарсько» дґЯльностґ пґдпри№мства за рґк на зборах трудового колективу. ЏозбавленнЯ премґ» проводитьсЯ за конкретнґ упущеннЯ в роботґ, перелґк Яких встановлю№тьсЯ в локальному положеннґ.
Ќа ‡аходґ премґюваннЯ широко застосову№тьсЯ, причому показники включають не виконаннЯ норми працґ (це забезпечу№тьсЯ самою органґзацґ№ю працґ), а впровадженнЯ нововведень. ‡астосову№тьсЯ система "вґдкладених премґй", Якґ можуть виплачуватисЯ ґ через 5 рокґв залежно вґд "поведґнки" продукцґ» на ринку збуту.

56. ЏорЯдок виплати заробґтно» плати

‚ґдповґдно до ‡акону, розмґр заробґтно» плати за першу половину мґсЯцЯ визнача№тьсЯ колективним договором або нормативним актом роботодавцЯ, погодженим з виборним органом первинно» профспґлково» органґзацґ» чи ґншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разґ вґдсутностґ таких органґв С представниками, обраними ґ уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично вґдпрацьований час з розрахунку тарифно» ставки (посадового окладу) працґвника. ђозмґр заробґтно» плати за першу половину мґсЯцЯ ма№ бути не менше оплати за фактично вґдпрацьований час з розрахунку тарифно» ставки (посадового окладу) працґвника. Џершою половиною мґсЯцЯ вважа№тьсЯ 15 календарних днґв.

Ћтже, заробґтна плата за першу половину мґсЯцЯ (15 календарних днґв) ма№ виплачуватись в перґод з 16 по 22 число, а за другу С з 1 по 7 число. Љонкретнґ термґни виплати заробґтно» плати встановлюютьсЯ пґдпри№мствами самостґйно в колективному договорґ або ґншому нормативному актґ роботодавцЯ.

‚иплата заробґтно» плати один раз на мґсЯць № порушеннЯм законодавства про оплату працґ, за що виннґ особи, вґдповґдно до ст. 36 ‡акону “кра»ни ЗЏро оплату працґИ, притЯгаютьсЯ до дисциплґнарно», адмґнґстративно» та кримґнально» вґдповґдальностґ згґдно з законодавством.

57. ЋбмеженнЯ вґдрахувань ґз заробґтно» плати. ‚ґдрахуваннЯ, що можуть приводитисЯ за наказом чи розпорЯдженнЯм власника.

‚ґдрахуваннЯ ґз заробґтно» плати можуть провадитись тґльки у випадках, передбачених законодавством “кра»ни. ‚ґдрахуваннЯ ґз заробґтно» плати працґвникґв длЯ покриттЯ »х заборгованостґ пґдпри№мству, установґ ґ органґзацґ», де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорЯдженнЯм) власника або уповноваженого ним органу: 1) длЯ поверненнЯ авансу, виданого в рахунок заробґтно» плати; длЯ поверненнЯ сум, зайво виплачених внаслґдок лґчильних помилок; длЯ погашеннЯ невитраченого ґ сво№часно не поверненого авансу, виданого на службове вґдрЯдженнЯ або переведеннЯ до ґншо» мґсцевостґ; на господарськґ потреби, Якщо працґвник не оспорю№ пґдстав ґ розмґру вґдрахуваннЯ. “ цих випадках власник або уповноважений ним орган вправґ видати наказ (розпорЯдженнЯ) про вґдрахуваннЯ не пґзнґше одного мґсЯцЯ з днЯ закґнченнЯ строку, встановленого длЯ поверненнЯ авансу, погашеннЯ заборгованостґ або з днЯ виплати неправильно обчислено» суми; 2) при звґльненнґ працґвника до закґнченнЯ того робочого року, в рахунок Якого вґн вже одержав вґдпустку, за невґдробленґ днґ вґдпустки. ‚ґдрахуваннЯ за цґ днґ не провадитьсЯ, Якщо працґвник звґльнЯ№тьсЯ з роботи з пґдстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статтґ 36 ґ пунктах 1, 2 ґ 5 статтґ 40 цього Љодексу, а також при направленнґ на навчаннЯ та в звХЯзку з переходом на пенсґю;

3) при вґдшкодуваннґ шкоди, завдано» з вини працґвника пґдпри№мству, установґ, органґзацґ» (статтЯ 136).

(‘таттЯ 127 ґз змґнами, внесеними згґдно з “казом Џ‚ђ N 6237-10 вґд 24.01.83; ‡аконом N 263/95-‚ђ вґд 05.07.95)

вирахуваннЯ грошових сум ґз заробґтно» плати працґвника, що проводЯтьсЯ роботодавцем у випадках, передбачених зак-вом “кра»ни. “. ґз з. п. працґвникґв длЯ покриттЯ »х заборгованостґ пґдпри№мству, установґ та органґзацґ», де вони працюють, можуть проводитисЯ за наказом (розпорЯдженнЯм) власника або уповноваженого ним органу: 1) длЯ поверненнЯ авансу, виданого в рахунок зарплати; длЯ поверненнЯ сум, виплачених внаслґдок лґчильних помилок; длЯ погашеннЯ невитраченого ґ сво№часно не поверненого авансу, виданого на служб, вґдрЯдженнЯ або переведеннЯ до ш. мґсцевостґ; на госп. потреби, Якщо працґвник не оспорю№ пґдстав ґ розмґру вґдрахуваннЯ (у цих випадках власник або уповноважений ним орган ма№ право видати наказ про вґдрахуваннЯ не пґзнґше одного мґсЯцЯ вґд днЯ закґнченнЯ строку, встановленого длЯ поверненнЯ авансу, погашеннЯ заборгованостґ або вґд днЯ виплати неправильно обчислено» суми); 2) при звґльненнґ працґвника до закґнченнЯ того роб. року, в рахунок Якого вґн уже одержав вґдпустку, за невґдпрацьованґ днґ вґдпустки; вґдрахуваннЯ за цґ днґ не проводитьсЯ, Якщо працґвник звґльнЯ№тьсЯ з роботи з пґдстав, зазначених в п. ‡, 5, 6 ст. 36 ґ п. 1, 2 ґ 5 ст. 40 Љ‡пЏ “кра»ни, а також при направленнґ на навчаннЯ та у зв'Язку з переходом на пенсґю; 3) при вґдшкодуваннґ шкоди, завдано» з вини працґвника пґдпри№мству, установґ, органґзацґ» (ст. 136 Љ‡пЏ).

58. ЏонЯттЯ компенсацґйних виплат ґ »х види

Љомпенсацґйнґ виплати С це грошовґ виплати понад заробґтну плату з метою вґдшкодуваннЯ працґвникам матерґальних витрат, по-в' Язаних з виконаннЯм трудових чи ґнших передбачених законом обов'Язкґв.Љомпенсацґйнґ виплати в окремих випадках здґйснюютьсЯ у по№днаннґ з гарантґйними виплатами..

‚иди компенсацґйних виплат
-“ разґ службового вґдрЯдженнЯ -Џри пере»здґ на роботу в ґншу мґсцевґсть -‡а використаннЯ особистих легких автомобґлґв длЯ службових по»здок - у звХЯзку з порушеннЯм строкґв виплати ‡Џ.	-за амортизацґю ґнструментґв, Якґ належать працґвниковґ -Џри роботах у польових умовах -Ќа про»зд у пасажирському транспортнґ длЯ службових по»здок -Џри пґдвищеннґ квалґфґкацґ» на виробництвґ

59. ѓарантґйнґ виплати ґ доплати.

ѓарантґйнґ виплати - це суми, що зберґгають працґвнику заробґтну плату (повнґстю або частково) за час, коли вґн з поважних причин, передбачених законом, звґльнЯ№тьсЯ вґд виконаннЯ трудових обов'Язкґв ґ за ним зберґга№тьсЯ мґсце роботи. ѓарантґйнґ доплати - це суми, Якґ виплачуютьсЯ понад заробґтну плату працґвниковґ при скороченнґ робочого часу або переведеннґ на ґншу роботу у встановлених законом випадках. –ґ виплати не № заробґтною платою, але тґсно з нею пов'Язанґ: 1) здґйснюютьсЯ з фонду оплати працґ 2) розмґр »х, Як правило, порґвню№тьсЯ з тими самими показниками, що ґ заробґтна плата.

„о основних гарантґйних виплат належать: 1) виплати працґвникам за час виконаннЯ державних або громадських обов'Язкґв (ст. 119 Љ‡пЏ) 2) виплати при пере»здґ на роботу в ґншу мґсцевґсть (ст. 120Љ‡пЏ) 3) виплати при службових вґдрЯдженнЯх (ст. 121 Љ‡пЏ, постанова Љабґнету Њґнґстрґв “кра»ни вґд 23 квґтнЯ 1999 р. Ь663 "Џро норми вґдшкодуваннЯ витрат на вґдрЯдженнЯ в межах “кра»ни та за кордон". 4) виплати за час пґдвищеннЯ квалґфґкацґ» з вґдривом вґд виробництва (ст. 122 Љ‡пЏ, постанова Љабґнету Њґнґстрґв “кра»ни вґд 28 червнЯ 1997 р. Ь695 "Џро гарантґ» ґ компенсацґ» длЯ працґвникґв, Якґ направлЯютьсЯ длЯ пґдвищеннЯ квалґфґкацґ», пґдготовки, перепґдготовки, навчаннЯ ґнших професґй з вґдривом вґд виробництва")

5) виплати за час перебуваннЯ в медичному закладґ на обстеженнґ (ст. 123 Љ‡пЏ) 6) виплати донорам (ст. 124 Љ‡пЏ, ст. 9 ‡акону “кра»ни вґд 23 червнЯ 1995 р. "Џро донорство кровґ та »» компонентґв") 7) виплати працґвникам - авторам винаходґв, корисних моделей, промислових зразкґв ґ рацґоналґзаторських пропозицґй (ст. 126 Љ‡пЏ) 8) виплати за участь в колективних переговорах ґ пґдготовцґ проекту колективного договору або угоди (ст. 12 ‡акону “кра»ни "Џро колективнґ договори ґ угоди") 9) виплати незалежним посередникам, членам примирних комґсґй ґ трудових арбґтражґв пґд час роботи в примирних органах, тобто за участь у вирґшеннґ колективного трудового спору (ст. 14 ‡акону “кра»ни "Џро порЯдок вирґшеннЯ колективних трудових спорґв (конфлґктґв)").

ѓарантґйнґ доплати виплачуютьсЯ працґвниковґ у разґ зниженнЯ заробґтку. „о основних видґв гарантґйних доплат належать:

1) доплати неповнолґтнґм працґвникам (ст. 194 Љ‡пЏ)

2) доплати при переведеннґ працґвника на ґншу роботу ґ перемґщеннґ (при переведеннґ на ґншу нижчеоплачувану роботу ґ перемґщеннґ - ст. 114 Љ‡пЏ, при переведеннґ на легшу роботу вагґтних жґнок ґ жґнок, Якґ мають дґтей вґком до 3 рокґв, - ст. 178 Љ‡пЏ) та в ґнших випадках.

Љомпенсацґйнґ виплати - це суми, Якґ виплачуютьсЯ працґвникам понад оплати за працю длЯ компенсацґ» витрат, пов'Язаних з виконаннЯм ними сво»х трудових обов'Язкґв, а також витрат у зв'Язку з пере»здом при прийнЯттґ на роботу в ґншу мґсцевґсть. „о основних видґв компенсацґйних виплат потрґбно вґднести:

1) виплати при пере»здґ на роботу в ґншу мґсцевґсть (ст. 120 Љ‡пЏ, постанова Љабґнету Њґнґстрґв “кра»ни вґд 2 березнЯ 1998 р. Ь255 "Џро гарантґ» ґ компенсацґ» при пере»здґ на роботу в ґншу мґсцевґсть")

2) витрати на вґдрЯдженнЯ при направленнґ в службове вґдрЯдженнЯ (ст. 121 Љ‡пЏ, постанова Љабґнету Њґнґстрґв “кра»ни вґд 23 квґтнЯ 1999 р. Ь663 "Џро норми вґдшкодуваннЯ витрат на вґдрЯдженнЯ в межах “кра»ни та за кордон")

3) компенсацґю за зношуваннЯ ґнструментґв, що належать працґвникам (ст. 125 Љ‡пѓ§)

4) виплати при призовґ на вґйськову службу, або проходженнґ вґйськових зборґв (статтґ 21, 29 ‡акону “кра»ни "Џро загальний вґйськовий обов'Язок ґ вґйськову службу")

5) при направленнґ длЯ пґдвищеннЯ квалґфґкацґ», пґдготовки, перепґдготовки, навчаннЯ ґнших професґй з вґдривом вґд виробництва (постанова Љабґнету Њґнґстрґв “кра»ни вґд 28 червнЯ 1997 р. Ь695 "Џро гарантґ» ґ компенсацґ» длЯ працґвникґв, Якґ направлЯютьсЯ длЯ пґдвищеннЯ квалґфґкацґ», пґдготовки, перепґдготовки, навчаннЯ ґншим професґЯм з вґдривом вґд виробництва")

6) компенсацґю витрат за використаннЯ особистих легкових автомобґлґв длЯ службових по»здок (Ќорми витрат на представницькґ цґлґ, рекламу та виплату компенсацґ» за використаннЯ особистих легкових автомобґлґв длЯ службових по»здок та порЯдок »х витрачаннЯ, затвердженґ наказом Њґнґстерства фґнансґв “кра»ни ґ Њґнґстерства економґки “кра»ни вґд 12 листопада 1993 р. Ь88)

7) компенсацґю окремим категорґЯм працґвникґв бюджетних установ ґ органґзацґй витрат на про»зд у пасажирському транспортґ у зв'Язку з виконаннЯм ними службових обов'Язкґв (ЏорЯдок вґдшкодуваннЯ витрат на про»зд пасажирським транспортом окремим категорґЯм працґвникґв бюджетних установ ґ органґзацґй у зв'Язку з виконаннЯм ними службових обов'Язкґв, затверджений постановою Љабґнету Њґнґстрґв “кра»ни вґд 22 серпнЯ 1997 р. Ь922).

60. Џравове регулюваннЯ внутрґшнього трудового розпорЯдку

„исциплґна працґ полЯга№ Як у сумлґнному ставленнґ до справи, Яка доруча№тьсЯ, так ґ в знаннґ та виконаннґ конкретних правил поведґнки, що встановленґ длЯ працґвникґв даного пґдпри№мства.

ЉонкретизацґЯ ґ розвиток норм законодавства про працю здґйснюютьсЯ за допомогою правил внутрґшнього трудового розпорЯдку, Якими регламентуютьсЯ умови ґ порЯдок виконаннЯ кожним працґвником сво№» трудово» функцґ» вґдповґдно з обсЯгом роботи ґ колом обов'Язкґв, що передбаченґ трудовим договором.

‡а сво№ю юридичною природою правила внутрґшнього трудового розпорЯдку становлЯть собою нормативнґ угоди. ‚они видаютьсЯ вґдповґдними органами державного управлґннЯ за погодженнЯм з профспґлковими органами ґ не можуть суперечити законодавству про працю.

Џравила внутрґшнього трудового розпорЯдку можуть бути трьох видґв: типовґ, галузевґ та конкретних пґдпри№мств.

’иповґ правила затверджуютьсЯ центральним органом виконавчо» влади за погодженнЯм з центральними профспґлковими органами.

61. ‡аохоченнЯ за успґхи у роботґ

„о працґвникґв пґдпри№мств, установ, органґзацґй можуть застосовуватись будь-Якґ заохоченнЯ, що мґстЯтьсЯ в затверджених трудовими колективами правилах внутрґшнього трудового розпорЯдку.

‘таттЯ 143. ‡аохоченнЯ за успґхи в роботґ

{‘таттЯ 143 ґз змґнами, внесеними згґдно ґз ‡аконом Ь 871-12 вґд 20.03.91}

‘таттЯ 144. ЏорЯдок застосуваннЯ заохочень

‡аохоченнЯ застосовуютьсЯ власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженнЯм з виборним органом первинно» профспґлково» органґзацґ» (профспґлковим представником) пґдпри№мства, установи, органґзацґ».

‡аохоченнЯ оголошуютьсЯ наказом (розпорЯдженнЯм) в урочистґй обстановцґ ґ заносЯтьсЯ до трудових книжок працґвникґв у вґдповґдностґ з правилами »х веденнЯ.

62. ЏонЯттЯ дисциплґнарно» вґдповґдальностґ та »» види

„исциплґнарна вґдповґдальнґсть згґдно з чинним законодавством “кра»ни наста№ за порушеннЯ трудово» дисциплґни й службових обов'Язкґв. ’акґ порушеннЯ можуть бути вираженґ Як у дґЯх, так ґ в бездґЯльностґ, допускатисЯ Як свґдомо, так ґ з необережностґ. „еЯкґ категорґ» державних службовцґв у зв'Язку з виконаннЯм сво»х повноважень вґдповґдають у дисциплґнарному порЯдку ґ за проступки, Якґ порочать »х Як державних службовцґв або дискредитують органи, в Яких вони працюють (керґвники, державнґ службовцґ Р спґвробґтники правоохоронних органґв, вґйськовослужбовцґ тощо).

‡аконодавством закрґплено такґ види дисциплґнарно» вґдповґдальностґ:

1) у порЯдку, встановленому законами “кра»ни;

2) у порЯдку, встановленому Љодексом законґв про працю “кра»ни (далґ Р Љ‡пЏ);

3) вґдповґдно до правил внутрґшнього трудового розпорЯдку длЯ робґтникґв ґ службовцґв;

4) на пґдставґ дисциплґнарних статутґв та положень, чинних у рґзних галузЯх чи сферах державного управлґннЯ.

‘таттЯ 140. ‡абезпеченнЯ трудово» дисциплґни

’рудова дисциплґна на пґдпри№мствах, в установах, органґзацґЯх забезпечу№тьсЯ створеннЯм необхґдних органґзацґйних та економґчних умов длЯ нормально» високопродуктивно» роботи, свґдомим ставленнЯм до працґ, методами переконаннЯ, вихованнЯ, а також заохоченнЯм за сумлґнну працю.

“ трудових колективах створю№тьсЯ обстановка нетерпимостґ до порушень трудово» дисциплґни, суворо» товарисько» вимогливостґ до працґвникґв, Якґ несумлґнно виконують трудовґ обов'Язки. ™одо окремих несумлґнних працґвникґв застосовуютьсЯ в необхґдних випадках заходи дисциплґнарного ґ громадського впливу.

63. ЏорЯдок застосуваннЯ дисциплґнарних стЯгнень

‘таттЯ 149. ЏорЯдок застосуваннЯ дисциплґнарних стЯгнень

„о застосуваннЯ дисциплґнарного стЯгненнЯ власник або уповноважений ним орган повинен зажадати вґд порушника трудово» дисциплґни письмовґ поЯсненнЯ.

‡а кожне порушеннЯ трудово» дисциплґни може бути застосовано лише одне дисциплґнарне стЯгненнЯ.

Џри обраннґ виду стЯгненнЯ власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступґнь тЯжкостґ вчиненого проступку ґ заподґЯну ним шкоду, обставини, за Яких вчинено проступок, ґ попередню роботу працґвника.

‘тЯгненнЯ оголошу№тьсЯ в наказґ (розпорЯдженнґ) ґ повґдомлЯ№тьсЯ працґвниковґ пґд розписку.

64. ЏонЯттЯ матерґально» вґдповґдальностґ по трудовому праву ґ »» вґдмґнґсть вґд майново» вґдповґдностґ по цивґльному правґ.

а вґдмґну вґд цивґльно-правово» майново» вґдповґдальностґ, матерґальна вґдповґдальнґсть за трудовим правом наста№ тґльки за завдану прЯму дґйсну шкоду. ‚ґдповґдно до постанови Џленуму ‚ерховного ‘уду “кра»ни вґд 29 груднЯ 1992 р. Ь 14 "Џро судову практику в справах про вґдшкодуваннЯ шкоди, заподґЯно» пґдпри№мствам, установам, органґзацґЯм »х працґвниками", пґд прЯмою дґйсною шкодою потрґбно розумґти втрату, погґршеннЯ або зниженнЯ цґнностґ майна, необхґднґсть длЯ пґдпри№мства понести затрати на вґдновленнЯ, придбаннЯ майна чи ґнших цґнностей або здґйснити зайвґ, тобто викликанґ внаслґдок порушеннЯ працґвником трудових обов'Язкґв, грошовґ виплати. ‡гґдно зґ ст. 130 Љ‡пЏ неодержанґ або списанґ в доход держави прибутки з пґдстав, пов'Язаних з неналежним виконаннЯм працґвником трудових обов'Язкґв (так само, Як й ґншґ неодержанґ прибутки), не можуть включатись до шкоди, Яка пґдлЯга№ вґдшкодуванню.

Ќайбґльш типовими випадками прЯмо» шкоди №: недостача ґ знищеннЯ цґнностей; витрати, понесенґ на вґдновленнЯ майнового стану.

65. пґдстави ґ умови матерґально» вґдповґдальностґ

‘таттЯ 130. ‡агальнґ пґдстави ґ умови матерґально» вґдповґдальностґ працґвникґв

Џрацґвники несуть матерґальну вґдповґдальнґсть за шкоду, заподґЯну пґдпри№мству, установґ, органґзацґ» внаслґдок порушеннЯ покладених на них трудових обов'Язкґв.

Џри покладеннґ матерґально» вґдповґдальностґ права ґ законнґ ґнтереси працґвникґв гарантуютьсЯ шлЯхом встановленнЯ вґдповґдальностґ тґльки за прЯму дґйсну шкоду, лише в межах ґ порЯдку, передбачених законодавством, ґ за умови, коли така шкода заподґЯна пґдпри№мству, установґ, органґзацґ» винними протиправними дґЯми (бездґЯльнґстю) працґвника. –Я вґдповґдальнґсть, Як правило, обмежу№тьсЯ певною частиною заробґтку працґвника ґ не повинна перевищувати повного розмґру заподґЯно» шкоди, за винЯтком випадкґв, передбачених законодавством.

‡а наЯвностґ зазначених пґдстав ґ умов матерґальна вґдповґдальнґсть може бути покладена незалежно вґд притЯгненнЯ працґвника до дисциплґнарно», адмґнґстративно» чи кримґнально» вґдповґдальностґ.

Ќа працґвникґв не може бути покладена вґдповґдальнґсть за шкоду, Яка вґдноситьсЯ до категорґ» нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподґЯну працґвником, що перебував у станґ крайньо» необхґдностґ. ‚ґдповґдальнґсть за не одержаний пґдпри№мством, установою, органґзацґ№ю прибуток може бути покладена лише на працґвникґв, що № посадовими особами.

Џрацґвник, Який заподґЯв шкоду, може добровґльно покрити »» повнґстю або частково. ‡а згодою власника або уповноваженого ним органу працґвник може передати длЯ покриттЯ заподґЯно» шкоди рґвноцґнне майно або поправити пошкоджене.

66. ‚иди матерґально» вґдповґдальностґ. Ћбмежена матерґальна вґдповґдальнґсть

Њатерґальна вґдповґдальнґсть працґвника виража№тьсЯ у його обов'Язку вґдшкодувати шкоду, завдану роботодавцю протиправними, винними дґЯми в процесґ здґйсненнЯ трудово» дґЯльностґ. ‡алежно вґд форми вини матерґальна вґдповґдальнґсть працґвникґв диференцґю№тьсЯ на два види: обмежену та повну.

Ћбмежена матерґальна вґдповґдальнґсть № основним, унґверсальним видом вґдповґдальностґ працґвника за трудовим правом “кра»ни. ‡а шкоду, заподґЯну пґдпри№мству, установґ, органґзацґ» при виконаннґ трудових обов'Язкґв, працґвники, з вини Яких заподґЯно шкоду, несуть матерґальну вґдповґдальнґсть у розмґрґ прЯмо» дґйсно» шкоди, але не бґльшу свого середнього мґсЯчного заробґтку. Њатерґальна вґдповґдальнґсть понад середнґй мґсЯчний заробґток допуска№тьсЯ лише у випадках, зазначених у законодавствґ (ст. 132 Љ‡пЏ).

‘ередньомґсЯчний заробґток № максимальною межею обсЯгу вґдповґдальностґ працґвника. Џри заподґЯннґ працґвником шкоди у меншому розмґрґ обсЯг вґдповґдальностґ визначатиметьсЯ розмґром тако» шкоди. џкщо ж дґйсна шкода перевищу№ заробґток працґвника, вґдповґдальнґсть настане в межах заробґтку.

Ћбмежена матерґальна вґдповґдальнґсть при заподґЯннґ шкоди працґвником полЯга№ в обов'Язку вґдшкодувати заподґЯну з його вини шкоду в розмґрґ прЯмо» дґйсно» шкоди, але не бґльше свого середнього мґсЯчного заробґтку. –ей вид вґдповґдальностґ № основним ґ наста№ в усґх випадках, коли чинним законодавством не передбачений бґльш високий розмґр вґдшкодуваннЯ. Ќазвана вґдповґдальнґсть № обмеженою тому, що вона обмежу№тьсЯ розмґром середнього мґсЯчного заробґтку працґвника. є» не можна назвати неповною, оскґльки при заподґЯнґ шкоди меншого розмґру, нґж середнЯ заробґтна плата працґвника, вґн буде нести вґдповґдальнґсть у повному розмґрґ шкоди. –Я вґдповґдальнґсть не № ґ частковою, оскґльки розмґр вґдшкодуваннЯ визнача№тьсЯ не часткою шкоди, а залежно вґд розмґру середньо» мґсЯчно» заробґтно» плати працґвника. ђозмґр середнього заробґтку становить заробґтну плату за два останнґ календарнґ мґсЯцґ роботи працґвника, що передували дню виЯвленнЯ шкоди, а Якщо шкода виЯвлена пґслЯ звґльненнЯ С дню звґльненнЯ. ‚ разґ, коли працґвник пропрацював на даному пґдпри№мствґ менше двох мґсЯцґв, середнЯ заробґтна плата обчислю№тьсЯ ґз заробґтку за фактично вґдпрацьований час.

Ћбмежена матерґальна вґдповґдальнґсть на пґдставґ п. 1 ст. 133 Љ‡пЏ наста№ у випадку, коли шкода заподґЯна зґпсуттЯм або знищеннЯм через недбалґсть матерґалґв, напґвфабрикатґв, виробґв (продукцґ») працґвником в ходґ трудового процесу. Ќа ґнших працґвникґв з числа службових осґб (наприклад майстра, технолога), Якщо шкода вґд зґпсуттЯ або знищеннЯ матерґальних цґнностей сталасЯ через недбалґсть, заподґЯна внаслґдок »х службових дґй чи бездґЯльностґ, матерґальна вґдповґдальнґсть може бути покладена також у межах середнього мґсЯчного заробґтку, але не на пґдставґ п. 1 ст. 133 Љ‡пЏ, а на пґдставґ ст. 132 Љ‡пЏ. ‚ґдповґдальнґсть у тому ж розмґрґ за зґпсуттЯ або знищеннЯ через недбалґсть ґнструментґв, вимґрювальних приладґв, спецґального одЯгу та ґнших предметґв поклада№тьсЯ на працґвника, Якщо названґ цґнностґ були виданґ йому в користуваннЯ в зв'Язку з виконаннЯм трудових обов'Язкґв.

Ќа пґдставґ п. 2 ст. 133 Љ‡пЏ за шкоду, заподґЯну зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою облґку ґ зберґганнЯ матерґальних чи грошових цґнностей, невжиттЯм необхґдних заходґв до запобґганнЯ простоЯм, випусковґ недоброЯкґ-. сно» продукцґ», розкраданню, знищенню ґ зґпсуттю матерґальних чи грошових цґнностей, матерґальну вґдповґдальнґсть в межах прЯмо» дґйсно» шкоди, але не бґльше середнього мґсЯчного заробґтку, несуть виннґ у цьому директори, начальники та ґншґ керґвники пґдпри№мств та »х заступники; керґвники та »х заступники будь-Яких структурних пґдроздґлґв, передбачених статутом пґдпри№мства чи ґншим вґдповґдним положеннЯм.

67 Џовна ґндивґдуальна матерґальна вґдповґдальнґсть на пґдставґ письмових договорґв

а шкоду, заподґЯну пґдпри№мству, працґвники несуть матерґальну вґдповґдальнґсть у повному обсЯзґ тґльки у випадках, прЯмо передбачених законодавством “кра»ни. Џерелґк цих випадкґв да№ ст. 134 Љ‡пЏ, Яка передбача№ вґсґм випадкґв тако» вґдповґдальностґ.

1. Њатерґальна вґдповґдальнґсть на пґдставґ письмових договорґв. Љрґм трудового договору мґж працґвником ґ пґдпри№мством може бути укладений письмовий договґр про прийнЯттЯ працґвником на себе повно» матерґально» вґдповґдальностґ за незабезпеченнЯ цґлостґ майна та ґнших цґнностей, переданих йому длЯ зберґганнЯ або длЯ ґнших цґлей.

’акґ письмовґ договори вґдповґдно до ст. 135' Љ‡пЏ можуть бути укладенґ пґдпри№мством з працґвниками, Якґ досЯгли вґсґмнадцЯтирґчного вґку, що займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'Язанґ ґз збереженнЯм, обробкою, продажем (вґдпуском), перевезеннЯм або застосуваннЯм у процессґ виробництва переданих »м цґнностей.

’аким чином, повну матерґальну вґдповґдальнґсть несе працґвник, посада Якого зазначена в спецґальному перелґку, коли з ним укладено договґр про повну матерґальну вґдповґдальнґсть ґ коли шкода заподґЯна незабезпеченнЯм цґлостґ майна або ґнших цґнностей, що переданґ йому длЯ зберґганнЯ або длЯ ґнших цґлей. ‡а вґдсутностґ цих умов на працґвника за заподґЯну шкоду може бути покладена лише обмежена матерґальна вґдповґдальнґсть, Якщо з ґнших пґдстав вґн не несе матерґально» вґдповґдальностґ у повному розмґрґ.

џкщо договґр про повну матерґальну вґдповґдальнґсть укладено з працґвником, посада Якого або виконувана робота не зазначена у перелґку працґвникґв, з Якими можна укладати письмовґ договори, такий працґвник може нести вґдповґдальнґсть за переданґ йому цґнностґ або ґнше майно лише в обмеженому розмґрґ, коли вґдсутнґ ґншґ пґдстави длЯ вґдповґдальностґ в повному розмґрґ. ’акґ ж наслґдки настають ґ тодґ, коли з працґвником можна було укласти договґр про повну матерґальну вґдповґдальнґсть, але вґн не був укладений. Џри цьому одностороннґ зобов'ЯзаннЯ працґвника щодо вґдповґдальностґ за збереженнЯ матерґальних цґнностей або покладеннЯ тако» вґдповґдальностґ наказом або розпорЯдженнЯм власника або уповноваженого ним органу правового значеннЯ не мають, оскґльки закон вимага№ укладеннЯ письмового договору, де повиннґ бути вказанґ зобов'ЯзаннЯ не тґльки працґвника, а й власника або уповноваженого ним органу про створеннЯ належних умов длЯ збереженнЯ цґнностей.

Џункт 1 ст. 134 Љ‡пЏ передбача№ повну матерґальну вґдповґдальнґсть працґвника на пґдставґ письмового договору Зза незабезпеченнЯ цґлостґ майна або ґнших цґнностейИ. Џри розглЯдґ спорґв про покладеннЯ вґдповґдальностґ на працґвника за цґ№ю пґдставою виника№ питаннЯ: чи може працґвник нести вґдповґдальнґсть за наЯвностґ майна, але пошкодженого, такого, що втратило сво» споживчґ Якостґ? Ќа це питаннЯ мимохґдь, побґчно дав роз'ЯсненнЯ Џленум ‚ерховного ‘уду “кра»ни в ч. 1 п. 8 постанови вґд 29 груднЯ 1992 p., Ь 14, зазначивши, що працґвник несе повну матерґальну вґдповґдальнґсть Зза незабезпеченнЯ цґлостґ майна та ґнших цґнностей (недостача, зґпсуттЯ)И.

ЏорЯд з ґндивґдуальною матерґальною вґдповґдальнґстю при спґльному виконаннґ працґвниками окремих видґв робґт, пов'Язаних ґз зберґганнЯм, обробкою, продажем (вґдпуском), перевезеннЯм або застосуваннЯм у процесґ виробництва переданих »м цґнностей, коли неможливо розмежувати матерґальну вґдповґдальнґсть кожного працґвника ґ укласти з ним договґр про повну матерґальну вґдповґдальнґсть, може запроваджуватись колективна (бригадна) матерґальна вґдповґдальнґсть.

68. Џовна матерґальна вґдповґдальнґсть за п.п. 2,3,4,5 ст.134 Љ‡пЏ “кра»ни

‘таттЯ 134. ‚ипадки повно» матерґально» вґдповґдальностґ

‚ґдповґдно до законодавства працґвники несуть матерґальну вґдповґдальнґсть у повному розмґрґ шкоди, заподґЯно» з »х вини пґдпри№мству, установґ, органґзацґ», у випадках, коли:

1) мґж працґвником ґ пґдпри№мством, установою, органґзацґ№ю вґдповґдно до статтґ 135-¹цього Љодексу укладено письмовий договґр про взЯттЯ на себе працґвником повно» матерґально» вґдповґдальностґ за незабезпеченнЯ цґлостґ майна та ґнших цґнностей, переданих йому длЯ зберґганнЯ або длЯ ґнших цґлей;

2) майно та ґншґ цґнностґ були одержанґ працґвником пґд звґт за разовою довґренґстю або за ґншими разовими документами;

3) шкоди завдано дґЯми працґвника, Якґ мають ознаки дґЯнь, переслґдуваних у кримґнальному порЯдку;

4) шкоди завдано працґвником, Який був у нетверезому станґ;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищеннЯм або умисним зґпсуттЯм матерґалґв, напґвфабрикатґв, виробґв (продукцґ»), в тому числґ при »х виготовленнґ, а також ґнструментґв, вимґрювальних приладґв, спецґального одЯгу та ґнших предметґв, виданих пґдпри№мством, установою, органґзацґ№ю працґвниковґ в користуваннЯ;

69. Џовна матерґальна вґдповґдальнґсть за п.п. 6,7,8,9 ст.134 Љ‡пЏ “кра»ни

6) вґдповґдно до законодавства на працґвника покладено повну матерґальну вґдповґдальнґсть за шкоду, заподґЯну пґдпри№мству, установґ, органґзацґ» при виконаннґ трудових обов'Язкґв;

7) шкоди завдано не при виконаннґ трудових обов'Язкґв;

8) службова особа, винна в незаконному звґльненнґ або переведеннґ працґвника на ґншу роботу;

9) керґвник пґдпри№мства, установи, органґзацґ» всґх форм власностґ, винний у несво№часнґй виплатґ заробґтно» плати понад один мґсЯць, що призвело до виплати компенсацґй за порушеннЯ строкґв »» виплати, ґ за умови, що „ержавний бюджет “кра»ни та мґсцевґ бюджети, юридичнґ особи державно» форми власностґ не мають заборгованостґ перед цим пґдпри№мством.

70. Љолективна (бригадна) матерґальна вґдповґдальнґсть

‘таттЯ 135-². Љолективна (бригадна) матерґальна вґдповґдальнґсть

Џри спґльному виконаннґ працґвниками окремих видґв робґт, зв'Язаних ґз зберґганнЯм, обробкою, продажем (вґдпуском), перевезеннЯм або застосуваннЯм у процесґ виробництва переданих »м цґнностей, коли неможливо розмежувати матерґальну вґдповґдальнґсть кожного працґвника ґ укласти з ним договґр про повну матерґальну вґдповґдальнґсть, може запроваджуватисЯ колективна (бригадна) матерґальна вґдповґдальнґсть.

Љолективна (бригадна) матерґальна вґдповґдальнґсть установлю№тьсЯ власником або уповноваженим ним органом за погодженнЯм з виборним органом первинно» профспґлково» органґзацґ» (профспґлковим представником) пґдпри№мства, установи, органґзацґ». Џисьмовий договґр про колективну (бригадну) матерґальну вґдповґдальнґсть уклада№тьсЯ мґж пґдпри№мством, установою, органґзацґ№ю ґ всґма членами колективу (бригади).

Џерелґк робґт, при виконаннґ Яких може запроваджуватисЯ колективна (бригадна) матерґальна вґдповґдальнґсть, умови »» застосуваннЯ, а також типовий договґр про колективну (бригадну) матерґальну вґдповґдальнґсть розроблЯютьсЯ за участю профспґлкових об'№днань “кра»ни та затверджуютьсЯ центральним органом виконавчо» влади, що забезпечу№ формуваннЯ державно» полґтики у сферах трудових вґдносин, соцґального захисту населеннЯ.

71. ‚изначеннЯ розмґру шкоди, заподґЯно» пґдпри№мству, установґ, органґзацґ» працґвником

розмґр дґйсно» шкоди № саме тим критерґ№м, за допомогою Якого точно встановлю№тьсЯ сума, що пґддЯга№ вґдшкодуванню працґвником з урахуваннЯм виду вґдповґдальностґ, ступенЯ вини, конкретно» обстановки, за Яко» було заподґЯно шкоду, ‰ого майнового стану. Џленум ‚ерховного ‘уду “кра»ни в п. 15 постанови "Џро судову практику по справах про вґдшкодуваннЯ шкоди, заподґЯно» пґдпри№мствам, установам, органґзацґЯм »хнґми працґвниками" роз'Яснив, що розмґр шкоди, заподґЯно» пґдпри№мству, установґ, органґзацґ», суд визнача№ вґдповґдно до ст.1353 Љ‡пЏ ‡акону “кра»ни "Џро визначеннЯ розмґру збиткґв, завданих пґдпри№мству, установґ, органґзацґ» розкраданнЯм, знищеннЯм (псуваннЯм), недостачею або втратою дорогоцґнних металґв, дорогоцґнного камґннЯ та валютних цґнностей" ґ затвердженого постановою Љабґнету Њґнґстрґв “кра»ни ЏорЯдку визначеннЯ розмґру збиткґв вґд розкраданнЯ, нестачґ, знищеннЯ (псуваннЯ) матерґальних цґнностей.

‚изначаючи розмґр шкоди, суд ма№ виходити з цґн на матерґальнґ цґнностґ, що дґють у данґй мґсцевостґ на час вирґшеннЯ справи, ґ застосовувати встановленґ нормативно-правовими актами длЯ цих випадкґв кратнґсть, коефґцґ№нти, ґндекси, податок на додану вартґсть, акцизний збґр тощо. Џри вирґшеннґ позовґв, у Яких об'№днано декґлька вимог про вґдшкодуваннЯ працґвником шкоди, розмґр шкоди, що пґдлЯга№ вґдшкодуванню, визнача№тьсЯ по кожнґй з об'№днаних вимог з урахуваннЯм вґдповґдного »й виду ґ меж матерґально» вґдповґдальностґ. ‚изначена в такий спосґб сума вґдшкодуваннЯ по кожному випадку заподґЯннЯ шкоди включа№тьсЯ до загально» суми, Яка пґдлЯга№ стЯгненню з працґвника з урахуваннЯм передбаченого ст. 233 Љ‡пЏ

ђозмґр заподґЯно» пґдпри№мству прЯмо» дґйсно» шкоди вґдповґдно до ч. 1 ст. 135 ґ Љ‡пЏ “кра»ни щодо майна, Яке було в експлуатацґ» ґ на Яке передбачено амортизацґйнґ вґдрахуваннЯ, визнача№тьсЯ за фактичними втратами на пґдставґ даних бухгалтерського облґку з урахуваннЯм балансово» вартостґ (собґвартостґ) матерґальних цґнностей за винЯтком зносу згґдно з установленими нормами. Ћтже, розмґр прЯмо» дґйсно» шкоди спочатку визначають в натурґ, а потґм провадЯть грошову оцґнку вартостґ матерґальних цґнностей. ‚изначати обсЯг шкоди в натуральному вираженнґ не потрґбно лише в тих випадках, коли нестача стосу№тьсЯ грошових коштґв.

72. ЏорЯдок прокритттЯ шкоди, заподґЯно» працґвником

‘таттЯ 136. ЏорЯдок покриттЯ шкоди, заподґЯно» працґвником

ЏокриттЯ шкоди працґвниками в розмґрґ, що не перевищу№ середнього мґсЯчного заробґтку, провадитьсЯ за розпорЯдженнЯм власника або уповноваженого ним органу, керґвниками пґдпри№мств, установ, органґзацґй та »х заступниками - за розпорЯдженнЯм вищестоЯщого в порЯдку пґдлеглостґ органу шлЯхом вґдрахуваннЯ ґз заробґтно» плати працґвника.

ђозпорЯдженнЯ власника або уповноваженого ним органу, або вищестоЯщого в порЯдку пґдлеглостґ органу ма№ бути зроблено не пґзнґше двох тижнґв з днЯ виЯвленнЯ заподґЯно» працґвником шкоди ґ звернено до виконаннЯ не ранґше семи днґв з днЯ повґдомленнЯ про це працґвниковґ. џкщо працґвник не згоден з вґдрахуваннЯм або його розмґром, трудовий спґр за його заЯвою розглЯда№тьсЯ в порЯдку, передбаченому законодавством.

“ рештґ випадкґв покриттЯ шкоди провадитьсЯ шлЯхом поданнЯ власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у мґстґ, мґського чи мґськрайонного суду.

‘тЯгненнЯ з керґвникґв пґдпри№мств, установ, органґзацґй та »х заступникґв матерґально» шкоди в судовому порЯдку провадитьсЯ за позовом вищестоЯщого в порЯдку пґдлеглостґ органу.

73. ЏонЯттЯ нащасного випадку, пов'Язаний з виробництвом. Ђкт про нещасний випадок ґ його значеннЯ длЯ пенсґйного забезпеченнЯ.

‘таттЯ 47 ‡акону “кра»ни ХХ Џро загальнообовХЯзкове державне соцґальне страхуваннЯ вґд нещасного випадку на виробництвґ та професґйного захворюваннЯ, Якґ спричинили втрату працездатностґ ХХ мґстить вимоги, Якґ у вза№модґ» ґз основними принципами дають змогу визначити чґтке понЯттЯ ХХ професґйний ризик виробництва ХХ: ХХ“ разґ систематичних порушень нормативних актґв про охорону працґ, внаслґдок чого зроста№ ризик настаннЯ нещасного випадку ґ професґйного захворюваннЯ, пґдпри№мство може бути вґднесене до бґльш високого класу професґйного ризику виробництва ХХ. ’обто ХХпрофесґйний ризикХХ тотожний ризику настаннЯ нещасних випадкґв чи професґйних захворювань або ймовґрностґ ушкодженнЯ здоровХЯ, або смертґ працґвника, повХЯзаних з виконаннЯм ним трудових обовХЯзкґв. –е твердженнЯ пґдтверджу№тьсЯ ґншою частиною статтґ 47 цього ‡акону: ХХ ђозмґр страхового внеску залежить вґд класу професґйного ризику виробництва, до Якого належить пґдпри№мство, знижки до нього чи надбавки ХХ. Ќещасний випадок С це обмежена в часґ подґЯ або раптовий вплив на працґвника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталисЯ у процесґ виконаннЯ ним трудових обовХЯзкґв, внаслґдок Яких заподґЯно шкоду здоровХю або настала смерть.
Џерелґк обставин, за Яких наста№ страховий випадок, визнача№тьсЯ Љабґнетом Њґнґстрґв “кра»ни за поданнЯм спецґально уповноваженого центрального органу виконавчо» влади.
‚ окремих випадках, за наЯвностґ пґдстав, ”онд соцґального страхуваннЯ вґд нещасних випадкґв може визнати страховим нещасний випадок, що ставсЯ за обставин, не визначених передбаченим частиною другою цґ№» статтґ перелґком. §нвалґднґсть вважа№тьсЯ такою, що настала внаслґдок трудового калґцтва, Якщо нещасний випадок, Який спричинив ґнвалґднґсть, ставсЯ (ст. 26 ‡акону “кра»ни ХХ Џро пенсґйне забезпеченнЯХХ вґд 1991 р.):
-у разґ виконаннЯ трудових обовХЯзкґв, а також у разґ здґйсненнЯ будь-Яких дґй в ґнтересах пґдпри№мства чи органґзацґ», хоча й без спецґального дорученнЯ;
-по дорозґ на роботу чи з роботи;
-на територґ» пґдпри№мства, органґзацґ» або в ґншому мґсцґ роботи протЯгом робочого часу, необхґдного длЯ приведеннЯ в порЯдок знарЯдь виробництва, одЯгу тощо перед початком або пґслЯ закґнченнЯ роботи;
-поблизу пґдпри№мства, органґзацґ» або в ґншого мґсцЯ роботи протЯгом робочого часу, Якщо перебуваннЯ там не суперечило правилам внутрґшнього трудового розпорЯдку;
-пґд час виконаннЯ державних або громадських обовХЯзкґв;
-пґд час виконаннЯ дґй з метою рЯтуваннЯ людського життЯ, охорони державно», колективно» та ґндивґдуально» власностґ, а також охорони правопорЯдку.

74. ‘пецґальнґ правила по охоронґ працґ жґнок.

‚ґдповґдно до ст. 174 Љ‡пЏ заборонЯ№тьсЯ застосуваннЯ працґ жґнок на важких роботах ґ на роботах ґз шкґдливими або небезпечними умовами працґ, а також на пґдземних роботах, крґм деЯких пґдземних робґт (нефґзичних робґт або робґт по санґтарному та побутовому обслуговуванню). Ќе дозволЯ№тьсЯ використаннЯ працґ жґнок на пґдземних роботах у гґрничодобувнґй промисловостґ та на будґвництвґ пґдземних споруд, за винЯтком жґнок, Якґ:
а) займають керґвнґ пости ґ не виконують фґзично» роботи;
б) зайнЯтґ санґтарним та побутовим обслуговуваннЯм;
в) проходЯть курс навчаннЯ та допущенґ до стажуваннЯ у пґдземних частинах стажуваннЯ;
г) повиннґ спускатисЯ час вґд часу пґд землю [5].‡аборонЯ№тьсЯ також залучати жґнок до пґдґйманнЯ ґ перемґщеннЯ речей, маса Яких перевищу№ встановленґ длЯ жґнок норми. ‡алученнЯ жґнок до робґт у нґчний час не допуска№тьсЯ, за винЯтком тих галузей народного господарства, де це виклика№тьсЯ необхґднґстю ґ дозволЯ№тьсЯ Як тимчасовий захґд (ст. 175 Љ‡пЏ).
“ законодавствґ про охорону працґ придґлЯ№тьсЯ значна увага наданню пґльг вагґтним жґнкам ґ жґнкам, Якґ мають дґтей вґком до трьох рокґв. ’аких жґнок заборонЯ№тьсЯ залучати до роботи у нґчний час, до надурочних робґт ґ робґт у вихґднґ днґ, а також направлЯти у вґдрЯдженнЯ (ст. 176 Љ‡пЏ). Љрґм цього, жґнки, що мають дґтей вґком вґд трьох до чотирнадцЯти рокґв або дґтей-ґнвалґдґв, не можуть залучатисЯ до надурочних робґт або направлЯтисЯ у вґдрЯдженнЯ без »х згоди (ст. 177 Љ‡пЏ). ‚агґтним жґнкам, вґдповґдно до медичного висновку, знижують норми виробґтку, норми обслуговуваннЯ, або вони переводЯтьсЯ на ґншу роботу, Яка № легшою ґ виключа№ вплив несприЯтливих виробничих факторґв, ґз збереженнЯм середнього заробґтку за попередньою роботою (ст. 178 Љ‡пЏ) [2].
“ звХЯзку з вагґтнґстю ґ пологами жґнкам надаютьсЯ соцґальнґ вґдпустки, »х тривалґсть становить 70 календарних днґв до родґв ґ 56 С пґслЯ родґв. “ разґ ненормальних родґв або народженнЯ двох або бґльше дґтей вґдпустка пґслЯ родґв нада№тьсЯ тривалґстю 70 календарних днґв.

75. Џрава неповнолґтнґх у трудових правовґдносин

‘таттЯ 187. Џрава неповнолґтнґх у трудових правовґдносинах

Ќеповнолґтнґ, тобто особи, що не досЯгли вґсґмнадцЯти рокґв, у трудових правовґдносинах прирґвнюютьсЯ у правах до повнолґтнґх, а в галузґ охорони працґ, робочого часу, вґдпусток та деЯких ґнших умов працґ користуютьсЯ пґльгами, встановленими законодавством “кра»ни.

76. ‡астосуваннЯ працґ осґб з пониженою працездатнґсть

Ћсоби ґз зниженою працездатнґстю володґють усґ№ю повнотою соцґально-економґчних, полґтичних, особистих прав ґ обов'Язкґв. ‚ґдповґдно до ст. 1 ‡акону “кра»ни вґд 21 березнЯ 1991 р. ЗЏро основи соцґально» захищеностґ ґнвалґдґв в “кра»нґИ дискримґнацґЯ ґнвалґдґв заборонена ґ переслґду№тьсЯ законом.

‚ґдмова в укладеннґ трудового договору або у просуваннґ по службґ, звґльненнЯ з ґнґцґативи власника або уповноваженого ним органу, переведеннЯ ґнвалґдґв на ґншу роботу без »х згоди з мотивґв ґнвалґдностґ не допускаютьсЯ, за винЯтком випадкґв, коли за висновком медико-соцґально» експертизи стан здоров'Я ґнвалґда перешкоджа№ виконанню професґйних обов'Язкґв, загрожу№ здоров'ю ґ безпецґ працґ ґнших осґб, або продовженнЯ трудово» дґЯльностґ чи змґна »» характеру та обсЯгу загрожу№ погґршеннЯм здоров'Я ґнвалґда.

Џґдбґр робочого мґсцЯ здґйсню№тьсЯ органами Њґнґстерства працґ ґ соцґально» полґтики “кра»ни, мґсцевими ђадами народних депутатґв, громадськими органґзацґЯми ґнвалґдґв на пґдпри№мствах, де сталасЯ ґнвалґднґсть. Џри цьому повиннґ враховуватись побажаннЯ ґнвалґда, наЯвнґсть у нього професґйних навичок ґ знань.

77. ЏонЯтта та виникненнЯ трудових спорґв

’рудовґ спори розрґзнЯютьсЯ за сво»м змґстом, характером та порЯдком розглЯду.

‘таттЯ 221. Ћргани, Якґ розглЯдають трудовґ спори

’рудовґ спори розглЯдаютьсЯ:

1) комґсґЯми по трудових спорах;

2) районними, районними у мґстґ, мґськими чи мґськрайонними судами.

’акий порЯдок розглЯду трудових спорґв, що виникають мґж працґвником ґ власником або уповноваженим ним органом, застосову№тьсЯ незалежно вґд форми трудового договору.

“становлений порЯдок розглЯду трудових спорґв не поширю№тьсЯ на спори про дострокове звґльненнЯ вґд виборно» платно» посади членґв громадських та ґнших об'№днань громадЯн за рґшеннЯм органґв, що »х обрали.

78. ђозглЯд трудових спорґв у комґсґЯх по трудових спорах.

‘таттЯ 222. ЏорЯдок розглЯду трудових спорґв деЯких категорґй працґвникґв

Ћсобливостґ розглЯду трудових спорґв суддґв, прокурорсько-слґдчих працґвникґв, а також працґвникґв навчальних, наукових та ґнших установ прокуратури, Якґ мають класнґ чини, встановлю№тьсЯ законодавством.

{‘таттЯ 222 ґз змґнами, внесеними згґдно з “казами Џ‚ђ Ь 3866-08 вґд 05.06.75, Ь 4617-10 вґд 24.01.83; ‡аконом Ь 2134-12 вґд 18.02.92}

‘таттЯ 223. ЋрганґзацґЯ комґсґй по трудових спорах

ЉомґсґЯ по трудових спорах обира№тьсЯ загальними зборами (конференцґ№ю) трудового колективу пґдпри№мства, установи, органґзацґ» з числом працюючих не менш Як 15 чоловґк.

ЏорЯдок обраннЯ, чисельнґсть, склад ґ строк повноважень комґсґ» визначаютьсЯ загальними зборами (конференцґ№ю) трудового колективу пґдпри№мства, установи, органґзацґ». Џри цьому кґлькґсть робґтникґв у складґ комґсґ» по трудових спорах пґдпри№мства повинна бути не менше половини »» складу.

ЉомґсґЯ по трудових спорах обира№ ґз свого складу голову, його заступникґв ґ секретарЯ комґсґ».

‡а рґшеннЯм загальних зборґв (конференцґ») трудового колективу пґдпри№мства, установи, органґзацґ» можуть бути створенґ комґсґ» по трудових спорах у цехах та ґнших аналогґчних пґдроздґлах. –ґ комґсґ» обираютьсЯ колективами пґдроздґлґв ґ дґють на тих же пґдставах, що й комґсґ» по трудових спорах пґдпри№мств, установ, органґзацґй.

“ комґсґЯх по трудових спорах пґдроздґлґв можуть розглЯдатись трудовґ спори в межах повноважень цих пґдроздґлґв.

Ћрганґзацґйно-технґчне забезпеченнЯ комґсґ» по трудових спорах (наданнЯ обладнаного примґщеннЯ, друкарсько» та ґншо» технґки, необхґдно» лґтератури, органґзацґЯ дґловодства, облґк та зберґганнЯ заЯв працґвникґв ґ справ, пґдготовка та видача копґй рґшень ґ т. ґн.) здґйсню№тьсЯ власником або уповноваженим ним органом.

ЉомґсґЯ по трудових спорах пґдпри№мства, установи, органґзацґ» ма№ печатку встановленого зразка.

{‘таттЯ 223 ґз змґнами, внесеними згґдно з “казами Џ‚ђ Ь 3866-08 вґд 05.06.75, Ь 4617-10 вґд 24.01.83; ‡аконом Ь 2134-12 вґд 18.02.92}

‘таттЯ 224. ЉомпетенцґЯ комґсґ» по трудових спорах

ЉомґсґЯ по трудових спорах № обов'Язковим первинним органом по розглЯду трудових спорґв, що виникають на пґдпри№мствах, в установах, органґзацґЯх, за винЯтком спорґв, зазначених у статтЯх 222, 232 цього Љодексу.

’рудовий спґр пґдлЯга№ розглЯдовґ в комґсґ» по трудових спорах, Якщо працґвник самостґйно або з участю профспґлково» органґзацґ», що представлЯ№ його ґнтереси, не врегулював розбґжностґ при безпосереднґх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

{‘таттЯ 224 ґз змґнами, внесеними згґдно ґз ‡аконом Ь 2134-12 вґд 18.02.92}

‘таттЯ 225. ‘троки зверненнЯ до комґсґ» по трудових спорах та порЯдок прийнЯттЯ заЯв працґвника

Џрацґвник може звернутисЯ до комґсґ» по трудових спорах у тримґсЯчний строк з днЯ, коли вґн дґзнавсЯ або повинен був дґзнатисЯ про порушеннЯ свого права, а у спорах про виплату належно» йому заробґтно» плати - без обмеженнЯ будь-Яким строком.

“ разґ пропуску з поважних причин установленого строку комґсґЯ по трудових спорах може його поновити.

‡аЯва працґвника, що надґйшла до комґсґ», пґдлЯга№ обов'Язковґй ре№страцґ».

{‘таттЯ 225 ґз змґнами, внесеними згґдно з “казами Џ‚ђ Ь 3866-08 вґд 05.06