Показник гранично допустимого забруднення

 

 

Згідно з [7], оцінка і аналіз якості атмосферного повітря може проводитися на основі розрахунку показника гранично допустимого забруднення (ГДЗ).

Показник гранично допустимого забруднення атмосферного повітря – відносний інтегральний критерій оцінки забруднення атмосферного повітря населених місць, який характеризує інтенсивність та характер сумісної дії всієї сукупності присутніх у ньому шкідливих домішок. ГДЗ розраховується для кожного випадку на основі визначених експериментально та затверджених у встановленому порядку коефіцієнтів комбінованої дії (Ккд). Ккд відображає характер сумісної біологічної дії одночасно присутніх в атмосферному повітрі ЗР (сумація, посилення, послаблення або незалежна дія). Його цифрове значення встановлюється експериментальним (або розрахунковим) шляхом та виражається в долях від індивідуальних ГДК ЗР (додаток А). ГДЗ розраховуєтьсяза формулою (1.15):

 

ГДЗ = Ккд • 100 %. (1.15)

 

У випадках, коли значення Ккд відсутні, їх визначення проводиться за формулою (1.16):

 

, (1.16)

 

де n - число речовин, присутніх у повітряному середовищі, для яких

офіційно не встановлено характер комбінованої дії.

У випадках, коли присутні в атмосферному повітрі ЗР являють собою складну суміш з встановленими та не встановленими коефіцієнтами комбінованої дії, для розрахунку ГДЗ значення Ккд цієї суміші визначається за формулою (1.17):

 

, (1.17)

 

де Ккд_сс - коефіцієнт комбінованої дії складної суміші;

Ккд - коефіцієнти комбінованої дії сумісно присутніх речовин, 1, 2, 3,...,

n (наведені в додатку А);

n - число речовин в суміші, значення Ккд яких відсутні в офіційних

списках;

Кm - числове значення коефіцієнта для речовин з незалежним

характером комбінованої дії (додаток А).

В разі присутності у повітрі однієї домішки показник ГДЗ = 100 %.

Оцінка фактичного або прогнозного (розрахункового) рівня забруднення атмосферного повітря проводиться шляхом співставлення показника забруднення (ПЗ) однією речовиною або сумарного показника забруднення (Σ ПЗ) сумішшю речовин з показником гранично допустимого забруднення. Допустимим визнається рівень, що не перевищує ГДЗ.

Показник фактичного або прогнозного забруднення атмосферного повітря однією речовиною розраховується за формулою (1.18):

 

, (1.18)

 

де C - фактична або прогнозна концентрація конкретної речовини, мг/м³;

ГДК - значення гранично допустимої концентрації цієї речовини, мг/м³.

Сумарний показник забруднення (Σ ПЗ) сумішшю речовин розраховується за формулою (1.19):

 

, (1.19)

 

де C₁, C₂, ... C_n - значення фактичних або прогнозних концентрацій

речовин, що входять до складу суміші, мг/м³;

ГДК₁, ГДК₂, ... ГДК_n - значення гранично допустимих концентрацій

відповідних ЗР, що входять до складу суміші, мг/м³;

К₁, К₂, ... К_n - значення коефіцієнтів, які враховують клас небезпечності

відповідної речовини: для речовин 1-го класу - 0,8; 2-го класу - 0,9; 3-го

класу - 1,0; 4-го класу - 1,1.

У випадку відсутності значень ГДК при прогнозуванні приземних концентрацій приймаються значення орієнтовно-безпечних рівнів впливу (ОБРВ) без врахування значень коефіцієнтів К.

У відповідності з ГОСТ 17.2.3.01-86 "Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества атмосферного воздуха" та "Руководства по контролю загрязнения атмосферы" (РД 52.04.186-89) для оцінки результатів досліджень на стаціонарних і маршрутних постах використовуються максимальні разові і середньодобові ГДК, на підфакельних - максимальні разові ГДК; для оцінки прогнозних (розрахункових) концентрацій використовуються значення максимальних разових ГДК.

У відповідності з ОНД-86 "Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий" для речовин, які мають встановлені лише середньодобові ГДК використовується наближене співвідношення між максимальними значеннями разових і середньодобових концентрацій і вимагається, щоб 0,1С ≤ ГДК_сд.

Для встановлення ПЗ атмосферного повітря використовуються значення фактичних концентрацій, одержані при їх статистичній обробці. При цьому для розрахунку ПЗ або Σ ПЗ значення C приймаються:

- для характеристики забруднення атмосферного повітря в районі окремих стаціонарних постів - середньоарифметичне значення з числа разових або середньодобових концентрацій, виміряних протягом року;

- для характеристики забруднення атмосферного повітря в зоні впливу окремого об’єкта чи групи об’єктів - максимальне значення концентрації, визначене як статистично достовірна максимальна величина з числа разових концентрацій, виявлених в окремих точках населеного пункту (на стаціонарних, маршрутних чи підфакельних постах) або в точках при експедиційних (епізодичних) обстеженнях.

Оцінка забруднення атмосферного повітря проводиться з урахуванням кратності перевищення показників забруднення (ПЗ) їх нормативного значення (ГДЗ) і включає визначення рівня забруднення (допустимий, недопустимий) та ступеню його небезпечності (безпечний слабко небезпечний, помірно небезпечний, небезпечний, дуже небезпечний) згідно з табл. 1.2.

У випадках, коли при оцінці забруднення атмосферного повітря сумішшю речовин виявляється перевищення значення ГДЗ, повинні визначатись провідні компоненти; провідними вважаються ті речовини в суміші, індивідуальні значення ПЗ яких перевищують допустимі рівні (згідно з табл. 1.2, гр. 3) [7].

 

Таблиця 1.2 – Параметри оцінки забруднення атмосферного повітря [7]

Рівень забруднення	Ступінь небезпечності	Кратність перевищення ГДЗ	Процент випадків перевищення ГДЗ
Допустимий	Безпечний	< 1
Недопустимий	Слабко небезпечний	> 1 - 2	> 0 - 4
Недопустимий	Помірно небезпечний	> 2 – 4,4	> 4 - 10
Недопустимий	Небезпечний	> 4,4 - 8	> 10 - 25
Недопустимий	Дуже небезпечний	> 8	> 25