і практики

Поняття і принципи методології конституційної науки і практи­ки, Структура методології конституційної науки і практики. Мето­ди і методики конституційної науки і практики. Антропологічний методологічний підхід до конституційної науки і практики.

Загальнонаукові методи пізнання в конституційному праві. І Проблема використання методологічного інструментарію філософ­ських систем у конституційному праві. Новітні методологічні засоби міждисциплінарного синтезу в конституційно-правовій науці.

Спеціально-наукові (конкретні) методи наукового дослідження конституційних процесів: системний, структурно-функціональний, порівняльно-правовий, історичний, конкретно-соціологічний, статистичний, формально-юридичний, метод правового моделюван­ні Значення компаративістського дослідження в конституційному прані. Апробування конституційно-правових новацій в експери­ментальному режимі.

Тема 4. Система конституційного права України

Поняття та зміст системи конституційного права України.

Принципи конституційного права України.

Поняття норми конституційного права. Основні (загальні) влас­тивості конституційно-правових норм. Особливості конституційно-правових норм.

Структура норми конституційного права: поняття, характерис­тика елементів. Особливості структури конституційно-правових норм.

Критерії класифікації конституційно-правових норм. Види конституційно-правових норм.

Матеріальні та процесуальні конституційно-правові норми. Проблема конституційно-процесуального права в Україні.

Інститути конституційного права України: поняття, закономір­ності формування і розвитку.

Класифікація і характеристика інститутів конституційного пра­ва України.

Тема 5. Джерела конституційного права України

Поняття і склад джерел конституційного права. Прикладне зна­чення системності складу джерел конституційного права в умовах формування правової держави.

Класифікація джерел конституційного права. Види джерел кон­ституційного права України.

Конституція України - основне джерело конституційного права України..

Закон як джерело конституційного права. Проблема конститу­ційного закону, рішень і правових позицій Конституційного Суду України.

Нормативно-правові акти органів виконавчої влади як джерело конституційного права. Правові акти Президента України.

Акти органів місцевого самоврядування як джерело конститу­ційного права. Статути територіальних громад у системі джерел конституційного права.

Договір як джерело конституційного права. Особливості між­народно-правових договорів як джерел конституційного права.

Інші джерела конституційного права та їх особливості. Акти Центральної виборчої комісії і територіальних виборчих комісій. Акти Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Використання правових звичаїв у конституційному регулюванні суспільних відносин. Судовий прецедент у системі джерел консти­туційного права.

Тема 6. Основи теорії конституції

Основні історичні етапи розвитку конституцій (XVIII - XXI ст.ст.).

Теорії походження конституції. Поняття конституції.

Сутність конституції. Основні наукові підходи до розуміння сут­ності конституції.

Юридичні властивості конституцій.

Роль (функції) конституції.

Класифікація конституцій.

Структура конституції.

Мова і стиль конституції.

Прийняття та зміна конституцій.

Реалізація конституційних норм.

Тема 7. Конституція України - Основний Закон
держави і суспільства

Конституція України (1996 р.) як акт установчої влади україн­ського народу.

Конституція України: структура, основні соціально-правові прі­оритети, загальна характеристика.

Порядок прийняття і внесення змін до Конституції України.

Правова охорона Конституції України: поняття, функції,

суб’єкти.

історичний досвід і сучасна організація правової охорони Кон­ституції України.

Механізм реалізації Конституції України.

Тема 8. Конституційно-правові відносини

Поняття й особливості конституційно-правових відносин. Владовідносини і відносини координації, субординації і реординації в конституційному праві. Склад конституційно-правових, відносин. І Проблема загально-регулятивних відносин у конституційному праві.

Суб’єкти конституційно-правових відносин: загальна характе­ристика та класифікація.

Громадянин як суб’єкт конституційно-правових відносин.

Народ, нація, корінні народи, національні меншини як суб’єкти конституційно-правових відносин.

Держава та її органи як суб’єкти конституційно-правових від­носин.

Політичні партії як суб’єкти конституційно-правових відносин.

Громадські об’єднання як суб’єкти конституційно-правових від­носин.

Територіальна громада як суб’єкт конституційно-правових від­носин.

Проблема юридичних осіб публічного права. Особливості юри­дичної особи публічного права: конституційно-правовий аспект.

Об’єкти конституційно-правових відносин: поняття, характе­ристика, класифікація.

Зміст конституційно-правових відносин.

Підстави виникнення і динаміки конституційно-правових від­носин.

Тема 9. Конституційні конфлікти

Конфліктність у конституційно-правових відносинах. Проблема конфронтаційних відносин публічно-владних структур.

Конституційний конфлікт: поняття й ознаки. Функції консти­туційних конфліктів. Класифікація конституційних конфліктів. Структура конституційних конфліктів. Конституційний і політич­ний конфлікт. Конституційний конфлікт, конституційна криза, кон­ституційна реформа, конституційна революція.

Причини та умови виникнення конституційних конфліктів. Си­туаційне моделювання виникнення конституційних конфліктів. Динаміка конституційних конфліктів. Управління конфліктними ситуаціями. Прогнозування та профілактика конституційних кон­фліктів.

Припинення конституційних конфліктів. Процедури вирішення конституційних конфліктів. Погоджувальні процедури у зв’язках між державними структурами. Теорія консенсусу. Консенсусний характер взаємодії органів публічної влади.

Поняття й завдання конституційної конфліктології. Предмет конституційної конфліктології. Конституційна конфліктологія в системі конституційно-правової науки.

Тема 10. Конституційний контроль

Історія та теоретичне обґрунтування конституційного контролю.

Поняття конституційного контролю. Конституційний контроль та нагляд: співвідношення.

Моделі конституційного контролю: американська (децентралі­зована) модель та європейська (централізована) модель.

Види конституційного контролю.

 

 

Об’єкти та суб’єкти конституційного контролю. Органи консти­туційного контролю.

Тема 11. Конституційно-правова відповідальність

Поняття і функції конституційно-правової відповідальності. Конституційно-правова відповідальність як вид юридичної. відпо­відальності. Особливості конституційно-правової відповідальнос­ті. Конституційно-правова відповідальність і політична відпові­дальність.

Підстави конституційно-правової відповідальності.

Поняття і склад конституційних правопорушень. .

Суб’єкт правопорушення за конституційним правом.

Об’єкт правопорушення за конституційним правом. Види об’єктів правопорушень. Предмет правопорушення.

Об’єктивна сторона правопорушень за конституційним правом. ( Обов’язкові й факультативні ознаки об’єктивної сторони правопо­рушення. Дії, бездіяльність та їх наслідки при характеристиці пра­вопорушень. Причинний зв’язок.

Суб’єктивна сторона правопорушень за конституційним пра­вом. Поняття і форми вини правопорушника. Мотив і мета право­порушення.

Санкції за конституційним правом.

Тема 12. Конституційний розвиток України

Історичний розвиток конституційних ідей і конституційно-пра­вових доктрин в Україні.

Основні етапи розвитку вітчизняного конституційного будівництва. •

Універсали Української Центральної Ради і Конституція Української Народної Республіки 1918 р.

Конституція УСРР 1919 р. Конституція СРСР 1924 р. і Конституція УСРР 1929 р. Конституція СРСР 1936 р. і Конституцій УРСР 1937 р. Конституція СРСР 1977 р. і Конституція УРСР 1978 р.

Удосконалення конституційного законодавства в Україні (1989— 1995 рр.). Декларація про державний суверенітет України (від 16 липня 1990 р.). Постанова Верховної Ради Української PCP «Про проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 р. Закон Української PCP «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 р. Зміни, доповнення до Конституції України 1978 р. Концеп­ція нової Конституції України (1991 р.). Конституційно-проектні роботи (1991-1996 рр.). Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України (1995 р.).

Прийняття Конституції України 1996 р. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Конституції України» від 8 грудня 2004 р. Рішення Конституційного Суду України від ЗО вересня 2010 р. у справі за конституційним поданням 252 народних депута­тів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р. № 2222-ІУ (справа про дотримання процедури внесення змін до Конституції України). Закон України «Про віднов­лення дії окремих положень Конституції України» від 21 лютого 2014 р.

Тенденції розвитку Конституції України.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Тема 13. Конституційний лад України

Поняття і зміст конституційного ладу: теоретичний аспект. Пра­вова держава та громадянське суспільство як інституціоналізація змісту конституційного ладу.

Основи конституційного ладу в системі Конституції України.

Принципи конституційного ладу України.

Конституційні (основні) характеристики Української держави.

Гуманістичні основи конституційного ладу. Політичні основи конституційного ладу. Соціально-економічні основи конституцій­ного ладу. Національно-культурні основи конституційного ладу. Екологічні основи конституційного ладу.

Гарантії конституційного ладу України. Охорона конституцій­ного ладу України: поняття, суб’єкти, засоби,

Тема 14. Конституційні форми народовладдя в Україні

Поняття і сутність народовладдя. Суверенітет народу: гносео­логічні витоки і сучасне розуміння. Конституційні основи народо­владдя. Український народ - носій суверенітету та єдине джерело влади в Україні.

Конституційно-правові основи демократії. Безпосередня демо­кратія: поняття, конституційна природа, форми.

Концепція народного представництва. Поняття і форми пред­ставницької демократії.

Поняття і конституційно-правова регламентація референдумів. І Піди референдумів. Порядок призначення, організації і проведен­ня референдумів.

Виборче право і виборча система: поняття та принципи. Пра­вове регулювання і порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування. Вибори Президента України. Вибори народних депутатів України. Місцеві вибори. Відповідаль­ність за порушення виборчого законодавства.

Тема 15. Конституційні основи громадянського
суспільства в Україні

Формування і розвиток теорії громадянського суспільства.

Поняття громадянського суспільства. Структура і принципи само­організації громадянського суспільства. Взаємодія держави і гро­мадянського суспільства. Особистість і громадянське суспільство.

Соціально-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства. Конституційні основи формування і розвитку і громадянського суспільства в Україні. Основні інститути громадянського суспільства і конституційні засоби забезпечення їх функціо­нування в Україні.

Конституційно-правовий статус об’єднань громадян,

Поняття і види громадських об’єднань. Порядок створення гро­мадських об’єднань. Права та діяльність громадських об’єднань.

Припинення діяльності громадських об’єднань.

Конституційне право на свободу об’єднання в політичні пар­ій. Поняття й ознаки багатопартійності. Конституційно-правовий • га гус політичних партій. Порядок створення політичних партій. Принципи діяльності політичних партій. Припинення діяльності політичних партій.

Конституційні основи партійної системи України. Конституційні принципи і засоби участі політичних партій в інституціоналізації органів публічної влади.

Тема 16. Конституційний статус людини
і громадянина в Україні

Людина, особистість, громадянин у сучасному конституціоналізмі. Понятійні засоби, що визначають конституційний статус лю­дини і громадянина.

Принципи конституційного статусу людини і громадянина.

Поняття і юридична природа конституційних прав і свобод лю­дини і громадянина. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індиві­дуальних і колективних прав. Конституційні обов’язки людини і громадянина.

Гарантії здійснення прав і свобод людини і громадянина. Завдан­ня органів законодавчої, виконавчої та судової влади, контрольно-наглядових, правоохоронних органів, об’єднань громадян у забез­печенні правової захищеності особистості.

Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове становище людини і громадянина.

Тема 17. Громадянські (правові) стани особистості

в Україні

Поняття і види громадянських (правових) станів особистості.

Поняття і принципи громадянства України. Належність до гро­мадянства України. Набуття громадянства України. Умови прий­няття до громадянства України. Поновлення у громадянстві Украї­ни. Припинення громадянства України. Громадянство дітей.

Поняття іноземця. Основи правового статусу іноземців. Права, свободи та обов’язки іноземців. Режими проживання іноземних громадян.

Особи без громадянства: поняття й особливості правового ста­тусу. Проблема полігромадянства.

Поняття й особливості правового статусу біженця. Умови і поря­док набуття та втрати статусу біженця. Права та обов’язки біженця.

Особливості правового статусу осіб, які потребують додатково­го або тимчасового захисту.

Особливості правового статусу закордонних українців.

Тема 18. Державний лад України

Поняття державного ладу України. Державний лад і форма дер­жави: поняття і співвідношення.

Принципи державного ладу України: загальна характеристика.

Суверенітет держави. Україна — суверенна і незалежна держава.

Україна - демократична, правова держава. Зміст і практична ре­алізація принципу поділу влади в Україні.

Україна - соціальна держава.

Україна - республіка. Парламентська і президентська респуб­ліки: особливості організації та функціонування державної влади, управління та місцевого самоврядування. Парламентсько- президентська і президентсько-парламентська республіки.

Конституційна організація державної влади і місцевого самоврядування в Україні.

Конституційна система функцій Української держави.

Поняття, система і функції державних символів України. Конституційне закріплення і правовий порядок використання держав­них символів України.

Тема 19, Державний устрій і територіальна організація

України

Державна територія: поняття і склад.

Державний кордон: поняття, види, порядок установлення, ре­жими.

Поняття і принципи державного устрою. Державно-правові (юридичні) ознаки унітарної держави.

Тема 20. Конституційні основи
державної влади в Україні

Принципи організації і діяльності органів державної влади в Україні. Демократизація організації і діяльності державного апарату.

Система органів державної влади в Україні.

Проблема територіальної автономії і національно-територіаль­них утворень у місцях компактного проживання національних меншин (національних груп), корінних народів.

Політико-правові засоби вдосконалення і гармонізації міжнаціо­нальних відносин в Україні.

Адміністративно-територіальний устрій України та порядок ви­рішення питань територіального розподілу.

Тема 21. Законодавча влада в Україні

Законодавча влада в Україні. Український парламентаризм: істо­рія становлення і сучасний етап розвитку. Конституційна природа парламенту - Верховної Ради України.

Конституційний склад і структура Верховної Ради України. Принципи діяльності Верховної Ради України. Функції і повнова­ження Верховної Ради України.

Організація і порядок роботи Верховної Ради України. Сесія - основна організаційно-правова форма діяльності Верховної Ради України. Апарат Верховної Ради України,

Парламентські процедури: законодавча, установча, процедура здійснення парламентського контролю.

Акти Верховної Ради України.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Конституційно-правовий статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності. Природа депутатського мандата.

Тема 22. Президент України

Інститут президентства в Україні: історія становлення й сучас­ний етап розвитку. Роль і положення Президента України в системі органів державної влади.

Конституційно-правовий статус Президента України. Порядок вступу на пост Президента України.

Повноваження Президента України. Акти Президента України.

Підстави та порядок припинення повноважень Президента України. Процедура імпічменту.

Адміністрація Президента України.

Інститут Представників Президента України: загальна характе­ристика. Представник Президента України у Верховній Раді Украї­ни. Представник Президента України в Кабінеті Міністрів України, Представник Президента України в Конституційному Суді України. Представник Президента України в Центральній виборчій комісії.

. Тема 23. Виконавча влада в Україні

Поняття виконавчої влади та її місце в механізмі державної вла­ди. Система виконавчої влади в Україні.

Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі виконавчої влади. Порядок формування Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України: склад і компетенція. Прем’єр-міністр України: порядок призначення, статус, повноваження і політична роль. Ор­ганізація і порядок діяльності Кабінету Міністрів України. Відстав­ка Кабінету Міністрів України. Акти Кабінету Міністрів України.

Система центральних органів виконавчої влади. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: порядок формування, принципи діяльності, статус, структура, основні завдання, повно­важення, акти.

Конституційно-правовий статус і система органів виконавчої влади на місцях. Місцеві державні адміністрації: правова природа, порядок формування, структура, принципи діяльності, компетен­ція, акти.

Тема 24. Конституційні основи судової влади.
Контрольно-наглядові та правоохоронні органи в Україні

Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування.

Судова система України. Система судів загальної юрисдикції.

Конституційні принципи судочинства.

Конституційно-правовий статус суддів.

Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції.

Правоохоронні та контрольно-наглядові органи: система і ком­петенція.

Конституційно-правовий статус прокуратури України.

Тема 25. Конституційна юстиція в Україні

Поняття конституційної юстиції. Становлення і розвиток кон­ституційної юстиції в Україні. Нормативне регулювання конститу­ційної юстиції.

Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Правова природа Конституційного Суду України. Функції і повноваження Конституційного Суду України.

Склад і порядок формування Конституційного Суду України. ( татус судді Конституційного Суду України. Структура та органі­зація діяльності Конституційного Суду України.

Принципи конституційного судочинства. Суб’єкти і форми звер­тання до Конституційного Суду України. Учасники конституційно­го судового процесу. Поняття й характеристика стадій конституцій­ного судочинства. Процесуальні строки.Поняття і правова природа актів Конституційного Суду України. Види, порядок прийняття та виконання актів Конституційного Суду України. Правові позиції Конституційного Суду України: поняття і значення.

Сучасний етап розвитку конституційної юстиції: проблеми і тенденції.

- Тема 26. Місцеве самоврядування в Україні

ПоНяття і правова природа публічно-самоврядної влади.

Поняття і принципи місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування. Територіальна громада - первинний суб’єкт місцевого самоврядування. Конституційно-правовий статус органів місцевого самоврядування. Компетенція органів місцевого самоврядування.

Способи формування органів місцевого самоврядування. Кон­ституювання органів місцевого самоврядування, формування ка­дрового складу.

Проблема трансформації суверенних прав держави в самовряд­ні повноваження територіальних громад. Відносини органів місце­вого самоврядування з центральними органами державної влади. Конституційні принципи й види взаємодії органів місцевого само­врядування з місцевими органами виконавчої влади.

Конституційно-правовий статус депутата місцевої ради і право­ві гарантії його діяльності.

Тема 27. Сучасний етап конституційних
перетворень в Україні

Конституційна модернізація і реформа - органічна частина й основа політичного та правового реформування в державі та сус­пільстві.

Зміни до Конституції України. Перспективи конституційної мо­дернізації і реформування в Україні.

Сприйняття та втілення принципів європейського конституціо­налізму на сучасному етапі конституційних перетворень в Україні.

Сучасний конституціоналізм - мета конституційних перетво­рень в Україні.

V. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ 1 ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ»

ЗАВДАННЯ З МЕТОЮ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ, УМІНЬ

І НАВИЧОК СТУДЕНТІВ ОДОДО ЗАСТОСУВАННЯ
ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 1. Вступ до сучасного українського
конституціоналізму

Семінар

1. Конституціоналізм - політико-правова система держави і сус­пільства. Історична ретроспектива сучасного конституціона­лізму.

2. Принципи сучасного українського конституціоналізму. Прин­цип верховенства права. Принцип верховенства Конституції і законів України. Принцип пріоритету прав людини перед ін­шими соціальними цінностями та інтересами. Принцип кон­ституційної законності. Принцип демократизму.

3. Категоріальне значення людського виміру конституційного права. Людина і громадянин у системі категорій конституціо­налізму. Загальнолюдські політико-правові цінності сучасного конституціоналізму.

4. Публічна влада в системи сучасного українського Конституціо­налізму. Види влади та форми її інституціоналізації (основні інститути).

5. Зміст системи сучасного українського конституціоналізму. Конституція і конституційне законодавство. Конституційні правовідносини. Конституційна правосвідомість. Конститу­ційний правопорядок.

Завдання до теми

ФО:

1. Назвати складові системи сучасного конституціоналізму.

2. Назвати основні історичні етапи становлення і розвитку сучас­ного конституціоналізму.

3. Назвати принципи сучасного українського конституціоналізму.

4. Розкрити зміст та значення принципу верховенства права.

5. Розкрити зміст та значення принципу конституційної закон­ності.

6. Визначити поняття та основні ознаки (характеристики) публіч­ної влади.

7. Надати поняття конституційного правопорядку.

ПР:

1. Використовуючи монографічну і публіцистичну літературу, підготувати огляд існуючих дефініцій «конституціоналізму». На основі їх порівняльного аналізу аргументувати свою позицію на підтримку (або заперечення) однієї (на вибір) з поданих дефініцій.

2. Аргументувати проблематику вітчизняного конституціоналіз­му на сучасному етапі розвитку Української держави і суспільства.

ВТЗ:

Складовими змісту системи сучасного українського кон­ституціоналізму є: Конституція і конституційне законодавство;
________________________________________________________________________________________________________________________

ЗТЗ:

Конституціоналізм - це:

а) заборона обіймати посади і брати участь у виборах для осіб, які обіймали посади при колишньому політичному режимі;

б) неухильне дотримання конституційних норм і принципів при здійсненні публічної влади;

в) гарантованість і забезпечення конституційних прав і свобод людини;

г) обмеження прав і свобод людини і громадянина у зв’язку із суспільною необхідністю;

д) публічно-правова система конституційної організації сучас­ного суспільства на основі права, демократії та утвердження конституційно-правової свободи людини.

Література: 4, 59, 61, 66, 69, 70, 71, 83, 94, 95, 97, 99, 103, 113, 124. 129, 131, 132, 134, 140, 145, 147, 148, 152.

Тема 2. Конституційне право - галузь права, юридична
наука та навчальна дисципліна

Семінар

1. Поняття конституційного права України. Історія конституцій­ного права України.

2. Предмет конституційного права як галузі права.

3. Особливості методу конституційного регулювання.

4. Функції конституційного права як галузі права.

5. Предмет конституційного права як галузі законодавства. Осо­бливості складу, структури і технології законодавства, що регу­лює конституційно-правові відносини.

6. Поняття, предмет і система науки конституційного права. Дже­рела науки конституційного права. Завдання та функції науки конституційного права.

7. Поняття і завдання навчальної дисципліни конституційного права. Структура та зміст навчального курсу конституційного права.

Практичне заняття

1. Використовуючи теоретичні знання про сучасні наукові концепції праворозуміння, провести критичний аналіз формально- юридичного (аналітичного), «легалістського», соціологічного, і інститу ціонального напрямів, «політичної юриспруденції», юри­дичного реалізму та «елегантної юриспруденції» в теорії і практиці конституційного права.

Завдання до теми

ФО:

1. Назвати (приклади) законодавчі акти, що регламентують кон­ституційні відносини.

2. Визначити методи конституційно-правового регулювання, відображені в ч. З ст. 15; ст. 37; ст. 67; ст. 68; ч. З ст. 89; ч.ч. 2,4 ст. 90; ч. 4 ст. 94; ч.ч. З, 4 ст. 103 Конституції України.

3. Назвати функції конституційного права як галузі права.

4. Назвати (приклади) актуальні проблеми конституційно-пра­вових досліджень.

5. Назвати найбільш відомих і авторитетних учених-фахівців у сфері конституційного права дореволюційного, радянського і сучасного періодів.

ПР:

1. Анотувати 2 статті з періодичної преси (за останнє півріччя), присвячені конституційному праву.

2. У дореволюційний і радянський періоди галузь права, що ви­вчається, іменувалася державним правом, а нині - конституційним. Обгрунтувати, чим зумовлена така зміна. Провести дискусію про предмет і найменування галузі «конституційне», або «державне», право. Обґрунтувати назву провідної галузі в правовій системі України - конституційне право України.

3. Аргументовано обґрунтувати підвищення ролі науки консти­туційного права на сучасному етапі розвитку політико-правових процесів в Україні. Особливу увагу приділити прогностичній та експертній ролі науки конституційного права при здійсненні конституційно-проектних і законопроектних робіт.

4. Ґрунтуючись на положеннях ст. 15 Конституції України про те, що «суспільне життя в Україні ґрунтується на принципах по­літичного, економічного та ідеологічного різноманіття» і «жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова», розкрити зміст ідеологічної функції науки конституційного права, з подаль­шою дискусією про деідеологізацію науки, проблеми конституцій­ного забезпечення загальнонаціональних ідей.

ВТЗ:

1. Основними методами конституційно-правового регулювання є: імперативний метод;

2. Джерелами науки конституційного права є: правові акти, що містять конституційні норми;

ЗТЗ:

1. Наука конституційного права - це:

а) система знань про галузь, конституційного права;

б) система конституційно-правових інститутів;

в) учення про методи дослідження конституційно-правових явищ.

1, Конституційне право України як галузь права - це:

. а) система знань про Конституцію України і конституційне за­конодавство;

б) сукупність конституційно-правових відносин;

в) сукупність правових норм, що регулюють певні суспільні відносини.

Література: 4, 55, 64, 75, 83, 95, 98, 100. 113, 120, 127, 132, 134, 140, 149, 152.

Тема 3. Методологій конституційної науки і практики

Семінар

1. Поняття і принципи методології конституційної науки і прак­тики. Структура методології конституційної науки і практики. Методи і методики конституційної науки і практики.

2. Загальнонаукові методи пізнання в конституційному праві. Новітні методологічні засоби міждисциплінарного синтезу в конституційно-правовій науці.

3. Спеціально-наукові (конкретні) методи наукового досліджен­ня конституційних процесів: системний, структурно-функ­ціональний, порівняльно-правовий, історичний, конкретно- соціологічний, статистичний, формально-юридичний, метод правового моделювання.

4. Значення компаративістського дослідження в конституційному праві.

5. Апробування конституційно-правових новацій в експеримен­тальному режимі.

Завдання до теми

ПР:

Підготувати концепцію, програму і план конкретно-соціоло­гічного дослідження з проблеми: студентське самоврядування в І Національному університеті «Одеська юридична академія».

ФО:

1. Надати поняття методології конституційно-правової науки.

2. Визначити роль та значення компаративістського дослідження в конституційному праві.

3. Назвати спеціально-наукові методи дослідження конституцій­них процесів.

4. Назвати принципи методології конституційно-правової науки.

5. Визначити, який метод і методики дослідження є пріоритетни­ми на стадії підведення підсумків виборів депутатів.

Література:55, 59, 83, 95, 100, 113, 120, 123, 124, 132, 134, 140, 152.

Тема 4, Система конституційного
права України

Семінар

1. Поняття та зміст системи конституційного права України.

2. Принципи конституційного права України.

3. Поняття норми конституційного права. Основні (загальні) властивості конституційно-правових норм. Особливості кон­ституційно-правових норм.

4. Структура норми конституційного права: поняття, характе­ристика елементів. Особливості структури конституційно- правових норм.

5. Критерії класифікації конституційно-правових норм. Види конституційно-правових норм.

6. Матеріальні та процесуальні конституційно-правові норми. Проблема конституційно-процесуального права в Україні.

7. Інститути конституційного права України: поняття, класифіка­ція і характеристика.

Завдання до теми

ФО:

1. Визначити вид норм (за характером припису), закріплених у ст.ст. 40, 48, 60, 68, 89 Конституції України.

2. Назвати інститути конституційного права України (приклади).

3. Назвати можливі види гіпотез конституційно-правових норм.

4. Навести приклади відсильних і бланкетних норм у Конституції України.

5. Навести приклади процесуальних норм за Конституцією Укра­їни.

6. Навести приклади статутарних норм за Конституцією України.

ВТЗ:

1. Конституційні норми можна класифікувати за такими підста­вами: за характером приписів, що містяться в них, - на правомочні, зобов’язальні, заборонні;_____________________________________________________________________________________________________

2. Структура конституційних норм може бути: трьохелементною

(гіпотеза, диспозиція, санкція);___________________________ _______________________________________________________________________________

ЗТЗ:

Закон України набирає чинності (якщо в законі не зазначено тер­міну введення його в дію):

а) з дня опублікування;

б) через 7 днів після прийняття;

в) через 10 днів після прийняття;

г) через 10 днів після опублікування.

Література: 4, 55, 64, 83, 95, 100, 113, 124, 132, 134, 139, 140, 152.

Тема 5. Джерела конституційного права
України

Семінар

1. Поняття і класифікація джерел конституційного права. Види джерел конституційного права України.

2. Конституція України - основне джерело конституційного пра­ва України.

3. Закон як джерело конституційного права. Проблема консти­туційного закону, рішень і правових позицій Конституційного Суду України.

4. Нормативно-правові акти органів виконавчої влади як джерело конституційного права. Правові акти Президента України.

5. Акти органів місцевого самоврядування як джерело конститу­ційного права. Статути територіальних громад у системі дже­рел конституційного права.

6. Договір як джерело конституційного права. Особливості міжнародно-правових договорів як джерел конституційного права.

7. Інші джерела конституційного права та їх особливості. Акти Центральної виборчої комісії і територіальних виборчих комі­сій. Акти Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

8. Використання правових звичаїв у конституційному регулюван­ні суспільних відносин. Судовий прецедент у системі джерел конституційного права.

Практичне заняття

Система джерел конституційного права України характеризу­ється ієрархічністю. Виходячи з аналізу ст. 8 Конституції Укра­їни, рішень Конституційного Суду України: від 3 жовтня 1997 р.

№ 4-зп (справа про набрання чинності Конституцією України), від 12 лютого 2002 р. № З-рп/2002 (справа про електроенергетику), від 19 червня 2001 р. № 9-рп/2001 (справа про стаж наукової роботи), від 16 січня 2003 р. № 1-рп/2003 (справа про Конституцію Автономної Республіки Крим), розкрити зміст і сутність ієрархії конституційно-правових актів з подальшим обґрунтуванням при­кладного значення системності складу джерел конституційного права в умовах формування правової держави.

Завдання до теми

ПР:

У ч. 2 ст. 9 Конституції України закріплено, що укладення між­народних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України. Чи означає це, що норми, які містяться в міжнародних договорах, ма­ють пріоритет над нормами Конституції України? Навести точки зору, які існують щодо цього в науковій літературі. Хто має пра­во встановлювати відповідність або невідповідність Конституції України міжнародних договорів?

ФО:

1. Назвати офіційні видання нормативно-правових актів: законів України, актів Президента України, постанов Кабінету Міні­стрів, рішень місцевої ради.

2. Навести приклад використання правового звичаю в конститу­ційному регулюванні суспільних відносин.

3. Керуючись Законом України «Про виконання рішень та засто­сування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., надати тлумачення терміна «практика Євро­пейського суду з прав людини як джерело права».

ЗТЗ:

1. Офіційними друкованими виданнями, в яких відбувається офі­ційне оприлюднення державною мовою законів України, є:

а) журнал «Право України»;

б) газета «Голос України»;

в) Відомості Верховної Ради України;

г) журнал «Юридичний вісник»;

д) Офіційний Вісник України.

2. Визначити суб’єктів законодавчої ініціативи:

а) Верховна Рада України;

б) народний депутат України;

в) обласні ради;

г) Кабінет Міністрів України;

д) Президент України;

е) комітети Верховної Ради України; є) Національний банк України.

3. Визначити зміст права законодавчої ініціативи:

а) виступ у пресі з пропозицією щодо прийняття нового закону;

б) звернення з пропозицією до Верховної Ради України;

в) внесення законопроекту до Верховної Ради України;

г) участь у розробці законопроекту;

д) присутність при обговоренні законопроекту, виступ на деба­тах.

4. Визначити юридичні особливості указів Президента України:

а) приймаються з основних питань компетенції Президента України;

б) можуть носити як нормативний, так і індивідуальний характер;

в) видаються згідно з чинним законодавством;

г) можуть змінювати закони України;

д) можуть використовуватися як засіб заповнення або подолан­ня прогалин у законодавстві.

Література: 4, 55, 83, 95, 100, 113, 124, 130, 132, 134, 140, 152.

Тепла 6. Основи теорії конституції

Семінар

1. Основні історичні етапи розвитку конституцій (XVIII - XXI ст.ст.). Теорії походження конституції. Поняття конституції.

2. Сутність конституції. Основні наукові підходи до розуміння

сутності конституції. • V

3. Юридичні властивості конституцій.

4. Роль (функції) конституції.

5. Класифікація конституцій.

6. Структура конституції. Мова і стиль конституції.

7. Прийняття та зміна конституцій.

8. Реалізація конституційних норм.

ФО:

1. Назвати функції конституції.

2. Назвати основні наукові підходи до розуміння сутності консти­туції.

3. Назвати юридичні властивості конституції.

4. Назвати способи прийняття конституції.

5. Розкрити особливості октройованої конституції.

6. Визначити характеристики жорсткої конституції.

ВТЗ:

1. Юридичними властивостями конституції як нормативно-правового акта є: особливий суб’єкт, який приймає конституцію (конституційний законодавець);

2. Основні функції конституції: юридична,________________

3. Види конституції:

1) за формою - писані,__________________________________ ;

2) за часом дії -________________________________________ ;

3) за способом прийняття -______________________________ ;

4) за порядком внесення змін, поправок та доповнень -

Література: 4, 55, 77, 83, Ж 95, 100, 102, 103, 113, 124, 129, 132,Ї34, 140, 143,152.

Тепла 7. Конституція України - Основний Закон
держави і суспільства

Семінар

1. Конституція України (1996 р.) як акт установчої влади україн­ського народу.

2. Конституція України: структура, основні соціально-правові пріоритети, загальна характеристика.

3. Порядок прийняття і внесення змін до Конституції України.

4. Правова охорона Конституції України: поняття, функції, суб’єкти. Історичний досвід і сучасна організація правової охо­рони Конституції України.

5. Механізм реалізації Конституції України.

ФО:

1. Назвати складові структури Конституції України.

2. Назвати суб’єкти правової охорони Конституції України.

3. Назвати основні проблеми становлення системи правової охо­рони Конституції в сучасній Україні.

4. Надати визначення Конституції України.

5. Коли та яким органом була прийнята чинна Конституція Укра­їни.

ВТЗ:

1. Структурно Конституція України складається з: преамбули,

2. Основними етапами процесу внесення змін до розділів: І «За­гальні положення», III «Вибори. Референдум», XIII «Внесення змін до Конституції України» Конституції України є:

1) подання законопроекту до Верховної Ради України Президен­том України або не менш як двома третинами від конституцій­ного складу;

2) ____________________________________________ ;

3) ___________________________________________________.

ЗТЗ:

1. Законопроект про внесення змін до Конституції України може подати до Верховної Ради України (ініціатори внесення змін до Конституції України):

а) Президент України;

б) не менш як третина народних депутатів України від консти­туційного складу Верховної Ради України;

в) Кабінет Міністрів України;

г) народні депутати України;

д) не менше ніж одна п’ята народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

2. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають:

а) скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадя­нина;

б) якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності або на порушення територіальної цілісності України;

в) якщо вони спрямовані на зміну конституційного ладу Украї­ни;

г) якщо вони передбачають зміну повноважень Верховної Ради України.

3. Зазначити суб’єктів, уповноважених визначати конституційність законів України:

а) органи міліції;

б) прокуратура;

в) Рахункова палата;

г) Міністерство юстиції;

д) Служба безпеки України;

е) Конституційний Суд України; є) Верховна Рада України;

ж) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Література: 4, 55, 57, 83, 93, 95, 100, 106, 113, 121, 124, 129, 130, 132, 134, 136 140, 152.

Тема 8. Конституційно-правові відносини

Семінар

1. Поняття й особливості конституційно-правових відносин. Склад конституційно-правових відносин.

2. Суб’єкти конституційно-правових відносин: загальна характе­ристика та класифікація.

3. Об’єкти конституційно-правових відносин: поняття, характе­ристика, класифікація.

4. Зміст конституційно-правових відносин.

5. Підстави виникнення і динаміки конституційно-правових від­носин.

Практичне заняття

На прикладі конкретних конституційно-правових відносин ви­значити підстави їх виникнення і динаміки, провести структурний аналіз правовідносин.

При підготовці до заняття кожен студент реферативно описує конституційно-правові відносини.

Завдання до теми

ПР:

Навести приклади і провести структурний аналіз конституційно- правових відносин, у яких одним із суб’єктів виступає: народ Укра­йні; українська держава; органи місцевого самоврядування.

ЗТЗ:

1. Визначити суб’єктів конституційно-правових відносин:

а) держава та її органи;

б) речі, послуги, нематеріальні блага;

в) громадяни та юридичні особи;

г) громадські організації;

д) іноземці.

2. Визначити мінімальний вік настання конституційної правоздат­ності:

а) з моменту народження;

б) з 14 років;

в) з 15 років;

г) з 16 років;

д) з 18 років;

е) з 25 років.

3. Визначити найменування владної правосуб’єктності державно­го органу:

а) правоздатність;

б) дієздатність;

в) компетенція;

г) деліктоздатність;

д) повноваження.

4. Визначити конституційно-правові відносини, в яких держава виступає як суб’єкт:

а) конфіскація майна;

б) прийом громадян на роботу;

в) демаркація державного кордону;

г) референдум.

Література: 4, 55, 83, 95, 100, 113, 124, 132,134, 140, 146, 152.

 

Тепла 9. Конституційні конфлікти

Семінар

1. Конфліктність у конституційно-правових відносинах. Пробле­ма конфронтаційних відносин публічно-владних структур.

2. Конституційний конфлікт: поняття, ознаки, функції, класифі­кація, структура.

3. Причини та умови виникнення конституційних конфліктів. Управління конфліктними ситуаціями. Прогнозування та про­філактика конституційних конфліктів.

4. Припинення конституційних конфліктів. Процедури вирішен­ня конституційних конфліктів. Погоджувальні процедури у зв’язках між державними структурами. Консенсусний харак­тер взаємодії органів публічної влади.

5. Поняття й завдання конституційної конфліктології, Предмет конституційної конфліктології. Конституційна конфліктологія в системі конституційно-правової науки.

Практичне заняття

1. Використовуючи публіцистичну літературу, навести прикла­ди конфліктних ситуацій: між центральними органами державної влади; між політичними партіями (блоками); місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; владни­ми структурами України та Автономної Республіки Крим. З подаль­шим аналізом одного з конфліктів (на вибір студента) за схемою: вербальний опис природи виникнення, характеру, динаміки, на­слідків можливих моделей припинення (вирішення).

2. Використовуючи матеріали періодичних видань (пріоритет­ну увагу доцільно приділити матеріалами газет «Голос України», «Урядовий кур’єр»), навести приклад і провести конфліктологічний аналіз (тобто визначити природу (конституційний конфлікт, політичний конфлікт, конституційна криза, політична криза, парла­ментська криза), об’єкт, предмет) конфліктної ситуації, що виникла в результаті конкурентної діяльності «груп інтересів», які внаслі­док партійної належності або з інших політичних мотивів протиді­ють у парламентському середовищі. Моделюючи можливі способи вирішення цієї конфліктогенної проблеми, доцільно враховувати рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 р, № 18-

рп/2004 (справа про інтерес, що охороняється законом). Зокрема, у и, 3.1. цього рішення зазначається, що «поняття «інтерес», з урахуванням його як етимологічного, так і загальносоціологічного, пси­хологічного значення, використовується в широкому або вузькому значенні як самостійний об’єкт правовідносин, реалізація якого за­довольняється або блокується нормативними способами» (Вісник і Конституційногл Суду України. - 2004. - № 6).

Завдання до геми

ІТР:

1. На основі системного аналізу статей Конституції України і формулювати конституційні основи консенсусного режиму взає­модії центральних органів державної влади (Верховної Ради Украї- п и , 11 резидента України, Кабінету Міністрів України).

2. Підготувати реферативний опис ролі Конституційного Суду України у вирішенні конституційних конфліктів, колізій правових норм із використанням прикладів практики органів конституцій­ної юстиції. Наприклад, рішенням Конституційного Суду України під 25 грудня 2003 р. № 21-рп/2003 - справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві (Вісник Конституційного Суду України. - 2003. - № 6) - було врегульовано питання організації і здійснення публічної влади (управління) у столиці України шляхом створення єдиного в організаційному відношенні органу — Київської міської державної адміністрації, що дозволило уникнути конфліктної тенденції «двовладдя».

ФО:

1. Навести приклад конфлікту компетенційного характеру між публічно-владними органами.

2. Назвати основні стадії конституційного конфлікту.

3. Перерахувати фактори (умови), що враховуються при визна- м пні способу вирішення конституційного конфлікту.

ВТЗ:

1. Основні причини конфліктів у конституційно-правовій сфері; перехідний етап розвитку суспільства і держави; _______________________________________________________

2. Особливості конституційних конфліктів: особливий

суб’єктний склад; __________________________________________

3. Конституційні конфлікти можна класифікувати по таких під­ставах: за змістом;

Література: 4, 55, 58, 83, 95, 100, 113, 124, 132, 134, 140, 152.

Тема 10. Конституційний контроль

Семінар

1. Історія та теоретичне обґрунтування конституційного контролю.

2. Поняття конституційного контролю. Конституційний контроль та нагляд: співвідношення.

3. Моделі конституційного контролю: американська (децентралі­зована) модель та європейська (централізована) модель.

4. Види конституційного контролю.

5. Об’єкти та суб’єкти конституційного контролю. Органи кон­ституційного контролю.

Практичне заняття

Подати експертний висновок про діючу в Україні модель кон­ституційного контролю.

Завдання до теми

ПР:

На підставі системного аналізу положень Конституції Украї­ни визначити правовий механізм охорони і захисту Конституції України.

ОНИ:

Проектується ситуація про порушення Верховною Радою Авто­номної Республіки Крим Конституції України. Керуючись консти­туційним законодавством, визначити суб’єктів, організаційний по­рядок і правову регламентацію забезпечення охорони Конституції і відновлення конституційної законності.

ФО:

1. Назвати, які моделі конституційного контролю виділяють у науці конституційного права.

2. Назвати основні відмінності «американської» та «європей­ської» моделей судового конституційного контролю.

3. Назвати, ким і коли вперше була розроблена наукова концеп­ція «європейської» («австрійської») моделі конституційного конт­ролю.

ЗТЗ:

1. Органами судового конституційного контролю в Україні є:

а) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

б) Верховний Суд України;

в) Вищий адміністративний суд України;

г) Конституційний Суд України;

д) Європейський Суд з прав людини.

2. Визначити органи, що здійснюють конституційний контроль (нагляд) в Україні:

а) Верховна Рада України;

б) Верховний Суд України;

в) Президент України;

г) суди загальної юрисдикції;

д) Кабінет Міністрів України;

е) Конституційний Суд України; є) Прокуратура України;

ж) Вища рада юстиції;

з) органи внутрішніх справ;

и) Служба безпеки України;

і) обласна державна адміністрація.

3. Визначити суб’єктів, уповноважених вирішувати питання про відповідність Конституції (конституційності) законів України:

а) Верховний Суд України;

б) Президент України;

в) Конституційний Суд України;

г) Прокуратура України;

д) Служба безпеки України.

ВТЗ:

1. Об’єктами конституційного контролю є: закони України,…

_____________________

2. Конституційний контроль класифікується по таких підставах: за часом здійснення (попередній і наступний);

Література: .4, 44, 83, 95, 100, 113, 124, 132, 133, 134, 140, 152.

Тема 11. Конституційно-правова відповідальність

Семінар

1. Поняття і функції конституційно-правової відповідальності. Конституційно-правова відповідальність як вид юридичної відповідальності. Особливості конституційно-правової відпо­відальності.

2. Підстави конституційно-правової відповідальності.

3. Поняття і склад конституційних правопорушень.

4. Суб’єкт правопорушень за конституційним правом.

5. Об’єкт правопорушення за конституційним правом. Види об’єктів правопорушень. Предмет правопорушення.

6. Об’єктивна сторона правопорушень за конституційним пра­вом. Обов’язкові й факультативні ознаки об’єктивної сторони правопорушення. Дії, бездіяльність та їх наслідки при характе­ристиці правопорушень. Причинний зв’язок.

7. Суб’єктивна сторона правопорушень за конституційним пра­вом. Поняття і форми вини правопорушника. Мотив і мета пра­вопорушення.

8. Санкції за конституційним правом.

Практичне заняття

Ситуативна пов’язаність конституційної відповідальності з полі­тичною відповідальністю обумовлена специфікою конституційно- правових відносин, які пов’язані з такими явищами, як влада, політика, держава, суверенітет, народ, нація. Конституційна відпо­відальність, яка настає за конституційне порушення (порушення конституційної заборони; вчинення дій, що суперечать загальним принципам і змісту Конституції), нерідко обумовлена боротьбою політичних сил.

Як приклад, можна звернутися до рішення Конституційного Суду України від 7 травня 2002 р. № 8-рп/2002, у якому констату­ється політична відповідальність Кабінету Міністрів (ст. 87, п. 10

ч. 1 ст. 106, ч. 4 ст. 115 Конституції України). Зазначається, що при­пинення повноважень членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади Президентом України відпо­відно до п. 10 ч. 1 ст. 106 Конституції України або відставка Кабі­нету Міністрів у зв’язку з прийняттям Верховною Радою резолюції недовіри відповідно до ст. 87 Конституції означає, що відповідна оцінка діяльності членів Кабінету Міністрів України та керівників інших центральних органів виконавчої влади може стосуватися як законності їхньої дії, так і мати політичний характер. Зокрема, від­ставка Кабінету Міністрів може бути наслідком політичної відпо­відальності як результату прийняття Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів, яка не має ознак юридичної відпові­дальності - порушення юридичних норм.

Проаналізувавши наведений матеріал, продовжити дискусію про співвідношення конституційної і політичної відповідальності з аргументованим викладом характерних особливостей конституцій­ної і політичної відповідальності в державно-правовій сфері.

Завдання до теми

ПР:

1. Провести дискусію щодо конституційної деліктоздатності держави, нації, народу.

2. Підготувати експертний висновок і на його основі взяти участь у дискусії про можливість застосування конституційної від­повідальності з іншими видами юридичної відповідальності, виді­ливши кілька варіантів роздільного і сукупного застосування кон­ституційної та інших видів відповідальності.

ФО:

1. Навести приклад правопорушення з конституційного права і провести структурний аналіз правопорушення.

2. Перерахувати види санкцій, застосовних до порушників у сфері регулювання конституційного права.

3. Назвати державні органи, які мають юрисдикційну правомоч­ність у сфері регулювання конституційного права.

ЗТЗ:

1. Визначити мінімальний вік настання конституційної відпові­дальності за законодавством України:

а) з 14 років;

б) з 15 років;

в) з 16 років;

г) із 17 років;

д) з 18 років;

е) з 25 років.

2. Визначити органи, повноважні притягувати правопорушників до конституційної відповідальності в Україні:

а) Рахункова палата;

б) Конституційний Суд України;

в) Верховна Рада України;

г) Кабінет Міністрів України;

д) місцеві суди;

е) органи прокуратури; є) органи міліції;

ж) Європейський Суд з прав людини.

ВТЗ:

1. Склад конституційного правопорушення:

1)об’єкт;

2)__________________________________________

3) ;________

4) __

2. Підставами для притягнення до конституційної відпові­

дальності може бути: конституційне правопорушення (де­лікт);

3. Суб’єкти конституційної відповідальності можна класифікува­ти на:

1) колективні;

2) ________________________________________________

4. Колективними суб’єктами констититуційної відповідальності є:

Верховна Рада України;_______________________________

5. Індивідуальними суб’єктами конституційної відповідальності є: народні депутати України;

Література: 4, 55, 63, 67, 81, 83, 95, 100, 113, 124, 132, 134, 140, 152.

 

Семінар

1. Історичний розвиток конституційних ідей і конституційно-правових доктрин в Україні.

2. Основні етапи розвитку вітчизняного конституційного будів­ництва.

3. Універсали Української Центральної Ради і Конституція Української Народної Республіки 1918 р.

4. Конституція УСРР 1919 р. Конституція СРСР 1924 р. і Кон­ституція УСРР 1929 р. Конституція СРСР 1936 р. і Консти­туція УРСР 1937 р. Конституція СРСР 1977 р. і Конституція УРСР 1978 р.

5. Удосконалення конституційного законодавства в Україні (1989— 1995 рр.). Конституційно-проектні роботи (1991—1996 рр.).

6. Прийняття Конституції України 1996 р. Внесення змін до Кон­ституції України 1996 р.

7. Сучасні тенденції розвитку Конституції України.

Практичне заняття

1. Подати правовий аналіз: Декларації про державний сувере­нітет України (від 16 липня 1990 р.), Постанови Верховної Ради Української PCP «Про проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 р., Закону Української PCP «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 р.

2. Подати порівняльно-правовий аналіз Концепції нової Консти­туції України (1991 р .) і чинної Конституції України.

Завдання до теми

ПР:

Визначити політико-правову природу Конституційного дого­вору між Верховною Радою і Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конститу­ції України» (від 8 червня 1995 р.).

ФО:

1. Назвати основні етапи вітчизняного конституційного будів­ництва.

б) з 15 років;

в) з 16 років;

г) із 17 років;

д) з 18 років;

е) з 25 років.

2. Визначити органи, повноважні притягувати правопорушників до конституційної відповідальності в Україні:

а) Рахункова палата;

б) Конституційний Суд України;

в) Верховна Рада України;

г) Кабінет Міністрів України;

д) місцеві суди;

е) органи прокуратури; є) органи міліції;

ж) Європейський Суд з прав людини.

ВТЗ:

1. Склад конституційного правопорушення:

1) об’єкт;

2) _________________________________

з) ______________________________________ ;________

4) _

2. Підставами для притягнення до конституційної відпові­

дальності може бути: конституційне правопорушення (де­лікт);

3. Суб’єкти конституційної відповідальності можна класифікува­ти на:

1) колективні;

2) ___________________________________________

4. Колективними суб’єктами конституційної відповідальності є:

Верховна Рада України;,______________________________

5. Індивідуальними суб’єктами конституційної відповідальності є: народні депутати України;

Література: 4, 55, 63, 67, 81, 83, 95, 100, 113, 124, 132, 134, 140, 152.

Семінар

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Тема 13. Конституційний лад України

Семінар

1. Поняття і зміст конституційного ладу: теоретичний аспект. Правова держава та громадянське суспільство як інституціоналізація змісту конституційного ладу.

2. Основи конституційного ладу в системі Конституції України.

3. Принципи конституційного ладу України.

4. Конституційні (основні) характеристики Української держави. Гуманістичні основи конституційного ладу. Політичні основи конституційного ладу. Соціально-економічні основи конститу­ційного ладу. Національно-культурні основи конституційного ладу. Екологічні основи конституційного ладу.

5. Гарантії конституційного ладу України.

6. Охорона конституційного ладу України: поняття, суб’єкти, за­соби.

Практичне заняття

1. Проаналізувати текст Конституції України щодо того, чи ство­рює вона умови для демократичного, гуманістичного розвитку сус­пільства. Виділити в тексті Конституції принципи конституційного ладу України.

2. Визначити (з вказівкою статей Конституції України) і сфор­мулювати (у науково-евристичному стилі) закріплені в Основному Законі правові, гуманістичні, економічні та політичні основи кон­ституційного ладу України.

Завдання до теми

ПР:

1. «Конституційний лад» належить до тих категорій, які, не ма­ючи свого легального (закріпленого в чинному законодавстві) ви­значення, набувають особливої важливості для науки і практики, оскільки включені в текст Конституції (див.: ст.ст. 5, 17, 37 Кон­ституції України). Конституційний лад є складним і багатофункці­ональним політико-правовим поняттям. У конституційно-правовій науці не існує його єдиного (уніфікованого) визначення. Навести приклади і проаналізувати відомі вам визначення конституційного ладу (не менше трьох дефініцій). Виділити визначення, яке, на вашу думку, найбільш повно і всебічно відображає сутність і зміст конституційного ладу. Аргументувати свої висновки.

2. Ознайомтеся з працями С. А. Котляревського (Котляревский С. А. Конституционное государство. Юридические предпосылки русских Основных Законов / под ред. и с предисл. В. А. Томсинова. -М., 2004. - (Сер.: Русское юридическое наследие). Підготуй­те реферативний виклад наукової концепції С. А. Котляревського про сутність конституційної держави, про співвідношення консти­туційної держави і суверенітету народу, про представницьку і без­посередню демократію в конституційній державі тощо. Проведіть порівняльно-правовий аналіз цієї концепції із сучасними підходами до визначення конституційної держави і їх відображенням у чинно­му конституційному законодавстві України.

3. Провести дискусію про співвідношення конституційного ладу і Конституції.

4. Організувати дискусію на тему «Основні проблеми захис­ту конституційного ладу України на сучасному етапі політико-правового реформування держави і суспільства», в ході якої виді­лити (визначити) об’єкти захисту конституційного ладу, суб’єкти захисту, конституційно-правові механізми захисту, роль державних органів і недержавних утворень у захисті, фактори, що визначають необхідність такого захисту в сучасних умовах.

Ф0:

1. Назвати організаційно-правові засоби забезпечення охорони конституційного ладу.

2. Назвати (приклади) рішення Конституційного Суду України, які стосуються основ конституційного ладу України.

ЗТЗ:

Визначити елементи поняття конституційного ладу:

а) політична організація суспільства;

б) державний лад;

в) місцеві ради;

г) конституційно-правові норми;

д) громадяни;

е) політичні відносини;

є) правосвідомість;

ж) суспільний лад. -

1. Зміст конституційного ладу інституціоналізується: правовою

державою;___________________________________________

2. Принципами конституційного ладу України є: верховенство

права;_________________________________________ ■

Література: 4, 55, 62, 67, 71, 78, 95, 100, 113, 124, 132, 134, 137, 140, 152.

Тема 14. Конституційні форми народовладдя в Україні

Семінар

1. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи на­родовладдя. Український народ - носій суверенітету та єдине джерело влади в Україні.

2. Конституційно-правові основи демократії. Безпосередня демо­кратія: поняття, конституційна природа, форми.

3. Концепція народного представництва. Поняття і форми пред­ставницької демократії.

4. Поняття і конституційно-правова регламентація референдумів. Види референдумів. Порядок призначення, організації і про­ведення референдумів.

5. Виборче право і виборча система: поняття та принципи.

6. Правове регулювання і порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування. Вибори Прези­дента України. Вибори народних депутатів України. Місцеві ви­бори. Відповідальність за порушення виборчого законодавства.

Практичне заняття

1. Скласти професійний портрет (професіограму) виборної по­садової особи (посадове становище визначає студент).

2. Подати юридичну характеристику та експертний аналіз рішен­ня Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 р. № 6-рп/ 2005 (справу за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статі 103 Кон­ституції