Визначення геоінформаційних систем та їх класифікація

Геоінформаційна система (ГІС) – спеціалізована інформаційна система, що призначена для роботи на інтегрованій основі з геопросторовими та різними за змістом семантичними даними.

Оскільки, ГІС – це складна інтегрована система (рис. 9.2), то вона підпорядковується всім принципам системного аналізу. Системний аналіз – це сукупність методів і засобів дослідження складних, багаторівневих і багатокомпонентних систем, об’єктів та процесів за допомогою системного підходу, врахуванню взаємозв’язків та взаємодій між елементами системи [30].

 

 

Рис. 9.2. Структура ГІС як автоматизованої інтегрованої інформаційної системи (за А.Д. Иванниковым [18])

 

Для ГІС характерна інтеграція з одного боку із системами збору інформації (дистанційне зондування, геодезична зйомка, моніторинг навколишнього середовища), з іншого – з системами збереження інформації (інформаційно-довідкові системи, бази даних, бази знань, експертні системи), з третього боку з системами обробки інформації (обробка зображень, моделювання, генералізація), з четвертого, з системами відображення інформації (комп’ютерна графіка, електроні карти, створення тривимірних сцен) [18].

Оскільки, геопросторові дані менш схильні до змін, ніж семантичні дані, то вони і є основою для інтеграції даних в інші автоматизовані системи (автоматизованого управління, проектування тощо) [30].

Під час інтеграції ГІС з іншими системами створюються нові технології. Технології включають в себе методи, прийоми, режими роботи, послідовність операцій і процедур, вони тісно пов’язані із застосовуваними засобами, обладнанням, інструментами, матеріалами. Геоінформаційна технологія – це сукупність прийомів, способів і методів застосування апаратно-програмних засобів обробки і передачі інформації на основі реалізації функціональних можливостей ГІС [18].

Розглянемо різноманітні методи класифікації ГІС (рис. 9.3). За проблемною орієнтацією виділяють наступні види ГІС:

 

Рис. 9.3. Класифікація ГІС з різних позицій

(розроблено автором за И.Г. Журкиным [18]

Універсальні географічні (комплексні або багатоцільові) для вирішення загальних проблем. Зазвичай це інтегровані ГІС, які поєднують системи цифрової обробки зображень (даних дистанційного зондування) з функціональними можливостями ГІС по моделюванню і багатофакторному аналізу даних в єдиному інтегрованому середовищі. Такі ГІС використовуються сферах державного управління та планування.

Галузеві (тематичні) – по проблемі однієї галузі. Основні проблеми, вирішувані сучасними ГІС зводяться до проблем оптимального взаєморозташування і визначення місцезнаходження, розміщення та розподілу об’єктів і ресурсів, їх класифікації, районування території, вибору оптимального маршруту. Коло проблем, вирішуваних ГІС може суттєво змінюватися в залежності від вимог часу і функціональних можливостей, що визначаються рівнем розробки структури баз даних та їх програмно-апаратною реалізацією.

Спеціалізовані. Предметом розгляду таких ГІС можуть бути: надра, природокористування, екологія, транспорт, зв'язок, соціально-економічні показники, міське господарство і т.д.

За цільовим призначення ГІС можуть бути:

Інформаційно-довідкові. Такі ГІС застосовуються або в мережі Інтернет, або тиражуються на компакт-дисках. Знаходять широке застосування для довідкових, туристичних та навчальних цілей.

Інвентаризаційні, кадастрові. Такі ГІС створюються для обліку та ведення земельного, лісового, водного, екологічного, містобудівного та інших видів кадастрів, а також систем муніципального управління.

ГІС для підтримки прийняття управлінських рішень. Зазвичай такі ГІС створюються або на державному рівні, або на рівні різного роду міністерств і відомств і служать основою для одержання оперативних даних в процесі прийняття рішень.

ГІС для управління процесами і системами. Такі ГІС допомагають здійснювати оперативне управління енергоресурсами, планувати роботу транспорту, зв’язку і т.д.

Територіальне охоплення ГІС характеризується в основному значенням показника масштабу математичної основи ГІС, що створюється, і становить для:

§ локальних – 1:10000 і крупніше;

§ муніципальних – 1:10000 – 1:25000;

§ регіональних – 1:100000 – 1:200000;

§ державних – 1:200000 – 1:1000000;

§ міждержавних – 1:1000000 – 1:4000000;

§ глобальних – від 1:4000000.