Виконання робіт щодо інвентаризації земель

Виконавцями робіт щодо інвентаризації земель є госпроз­рахункові підрозділи при міських управліннях та районних відділах земельних ресурсів або інші організації, які мають доз­воли (ліцензії) на здійснення топографо-геодезичних та земле­впорядних робіт (далі - підрядчик).


Земельне право України

Всі роботи щодо інвентаризації земель поділяються на два етапи: 1 етап - підготовчий; 2 етап - виробничий.

Підготовчий етап виконується підрядчиком за участю за­мовника і полягає у:

? збиранні, вивченні й оцінці забезпечення топографо-гео­дезичними, планово-картографічними матеріалами райо­ну робіт;

? підготовці висновків про необхідність обстеження і зру­шення планово-висотної опори та виготовлення планової топографічної основи;

? розробленні технічного завдання;

? підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми);

? аналізі технічної, методичної і технологічної забезпече­ності робіт щодо інвентаризації земель;

? складанні схеми розбивки населеного пункту на райони, квартали і масиви;

? аналізі наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території;

? аналізі та оцінці наявних матеріалів містобудівної доку­ментації, даних про розміри санітарно-захисних, охорон­них та захисних зон, державних будівельних норм;

? аналізі технічних звітів про встановлення зовнішніх меж землекористувань;

? аналізі матеріалів щодо внутрігосподарського землевпо­рядкування.

. Вивченню і аналізу підлягають:

? облікові картки (паспорти) земельних ділянок;

? документи і матеріали про відведення земельних ділянок;

? матеріали щодо виносу в натуру, встановлення (понов­лення) і визначення меж земельних ділянок та меж насе­леного пункту;

? матеріали і обстеження бюро технічної інвентаризації (БТІ) будівель і споруд на земельних ділянках індивіду­альної забудови;


Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови

? інформація про землекористувачів та землевласників;

? матеріали про підприємства та організації, що мають у своєму складі шкідливі або небезпечні виробництва та накопичувачі токсичних відходів;

? матеріали та документи, що мають кадастровий зміст (реє­стри, таблиці тощо) в різних організаціях і управліннях комунального господарства, благоустрою, озеленення тощо;

? затверджена містобудівна та проектна документація (в тому числі для індивідуальних забудовників).

На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання (ТЗ) на проведення інвентаризації земель, яке передбачає такі етапи робіт:

? структуризація території населеного пункту на мікрорай­они, квартали, розбивочні масиви та їх кодування;

? встановлення етапності виконання інвентаризаційних робіт;

? формування землевпорядної документації на окремий квартал, розбивочний масив, мікрорайон;

? обстеження пунктів геодезичної мережі;

? обстеження існуючих меж кварталу, масиву, мікрорайону;

? обстеження існуючих меж землеволодінь і землекористувань;

? складання акта встановлення та погодження меж населе­ного пункту і землекористувань;

? складання експлікації земель по кварталах, розбивочних масивах, мікрорайонах і в цілому по населеному пункту.

В залежності від площі населеного пункту вибирається загаль­на схема інвентаризації, яка повинна врахувати наявний терито­ріальний розподіл та особливості території населеного пункту.

Села, в залежності від їх площі та структури, можуть не мати квартальної розбивки. У ролі облікової кадастрової одиниці виступає конкретне землеволодіння або землекористування, а в ролі кадастрової одиниці може виступати мікрорайон, квар­тал або інший компактний масив, обмежений існуючою забу­довою, лініями відводу землі та червоними лініями (де можли­во), або природними межами (наприклад, міський парк,


 




Земельне право України

промислова зона, масив земель сільськогосподарського призна­чення тощо). Система кварталів або масивів об'єднується в рай­они. Кодування кварталів, масивів, землеволодінь та землеко-ристувань виконується відповідно до Вказівок щодо ведення реєстраційної (поземельної) книги.

На підставі аналізу наявних планово-картографічних матер­іалів створюється робочий інвентаризаційний план та готується рішення стосовно подальшого проведешія робіт, яке приймаєть­ся виконавчими комітетами міських, селищних та сільських рад.

При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в такому порядку:

? на планово-картографічний матеріал переносяться межі кварталів, розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі населеного пункту;

? схематично наносяться межі землекористування всере­дині кожного кварталу (масиву).

Основним фактором, що визначає усі параметри земельно-кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відоб­раження кадастрових об'єктів. Ці вимоги, у свою чергу, визна­чаються цільовим призначенням, якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути:

? у містах республіканського і обласного підпорядкуван­ня - 1кв.м (0,0001 га);

? для ділянок садово-городніх товариств - 2,5 кв.м (0,00025 га);

? у містах районного підпорядкування і селищах - 15 кв.м (0,0015 га);

? у селах - 100 кв.м (0,010 га).

На основі вищевикладеного рекомендуються такі масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів):

? у містах республіканського і обласного підпорядкуван­ня - не дрібніше 1:500;

? у містах районного підпорядкування і селищах - не дрібніше 1:1000;

♦ у селах - 1:2000.
476


Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови

Для забезпечення необхідної точності відображення прий­нятої облікової одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обгрунтування і межових знаків відносно найб­лижчих пунктів державної геодезичної сітки не повинна пере­вищувати:

? у містах республіканського і обласного підпорядкуван­ня - 10 см;

? у містах районного підпорядкування, в селищах - 20 см;

? у селах - 40 см. Помилка взаємного розташування сумі­жних точок межі не повинна перевищувати 0,1 мм у мас­штабі плану.

Виробничий етап виконується підрядчиком і включає:

? складання списку власників землі (землекористувачів):

? польове обстеження об'єктів інвентаризації з уточненням меж землекористувань.

Під час виконання робіт цього етапу необхідно керуватись такими принципами:

? основою для створення робочого інвентаризаційного пла­ну повинен бути планово-картографічний матеріал не дрібніше масштабу 1:2000, а в містах обласного (районно­го) підпорядкування - масштабу 1:500;

? відображення підземних споруд та рельєфу на вихідному матеріалі не обов'язкове;

? граничні похибки положення точок зйомочних мереж відносно планової опори не повинні перебільшувати: у містах республіканського і обласного підпорядкування -0,1 м; у містах районного підпорядкування і селищах -0,2 м; у селах - 0,4 м.

Роботи виробничого етапу в межах кварталу (масиву) по­чинаються із складання списку всіх землекористувачів (влас­ників землі). Від кожного землекористувача (власника землі) отримується інформація про фактичне користування земель­ною ділянкою, а також нотаріально завірені копії документів, що підтверджують право користування землею, право власності на землю. Відомості про землекористувачів (власників землі) гру-


Земельне право України

пуються в переліку визначеного зразка. Складається акт обсте­ження наявності та стану межових знаків, що закріплюють межі населеного пункту.

Польове обстеження включає у свій склад пошук, виявлен­ня та розпізнавання поворотних точок і ліній меж землекорис­тувань. При цьому можливе візуальне та інструментальне об­стеження, опитування землекористувачів (власників землі).

Поновлення втрачених знаків проводиться шляхом їх ви­несення в натуру від пунктів геодезичної мережі або при наяв­ності доброякісних матеріалів за промірами, на основі наявних матеріалів та документів.

Під час проведення польових обстежень проводиться тим­часове закріплення поворотних точок меж землекористувань, ведеться обрис земельної ділянки.

Подальше виконання робіт може здійснюватись за такими варіантами:

? у разі наявності плану масштабу не дрібніше 1:2000 тим­часово закріплені поворотні точки межі за допомогою промірів прив'язуються до пунктів полігонометріії (в обо­в'язковому порядку) і до характерних точок місцевості. За цими даними поворотні точки межі наносяться на план;

? у разі необхідності коригування плану в районі робіт про­кладається теодолітний хід, який прив'язується до точок геодезичної мережі або планової опори. З точок цього ходу проводиться дозйомка необхідних елементів ситу­ації і виявлення поворотних точок меж землекористувань. За цими даними точки меж та елементи ситуації нано­сяться на робочий інвентаризаційний план;

? у разі наявності матеріалів аерофотозйомки поворотні точки меж землекористувань наносяться на робочий інвентаризаційний план безпосередньо по їх віддешифро-ваному зображенню.

У разі відсутності спільних контурних точок на аерофотоз-німку та інвентаризаційному плані, по яких можна точно на­нести на інвентаризаційний план точки поворотів меж, визна­чається масштаб аерофотознімка в районі землекористування і 478


Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови

відповідно до визначеного масштабу та вимірів на аерофотоз-німку наносяться на інвентаризаційний план точки поворотів.

В усіх випадках необхідне обов'язкове координування меж, кварталів, масивів, мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ.

Усі геодезичні роботи по земельно-кадастровій інвентаризації земель виконуються відповідно до інструкції щодо топографіч­ної зйомки в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 (1982 р.) та згідно з вимогами Будівельних норм і правил - БНШ 1.02.07-87 "Инженерные изыскания для строительства".

Після закінчення натурних топографо-геодезичних робіт та землевпорядних робіт виконуються камеральні роботи. Це ро­боти щодо опрацювання результатів натурних топографо-гео­дезичних робіт, куди входить вирахування площ усіх землеко­ристувань у встановлених межах, а також формування документації. Виконує їх підрядчик.

У випадках відсутності чітких меж землекористувань, на підставі матеріалів польових обстежень і зібраних документів, у межах кожного кварталу (масиву), здійснюється встановлен­ня (поновлення) меж землекористувань в натурі, які закріплю­ються межовими знаками та за допомогою промірів прив'язу­ються до чітких контурів, складаються картки-кроки і акт закладки межових знаків. В акті, у разі неузгодженості меж земельних ділянок з суміжними землекористувачами, вказують шляхи вирішення спірних питань.

У складі документації щодо інвентаризації земель землеко­ристувачам (власникам землі) визначаються (фіксуються) об­меження щодо використання земельних ділянок, якщо такі передбачені законодавством, державними будівельними, сані­тарними, природоохоронними або іншими нормами.

Характер і конкретний зміст різних обмежень наведено у відповідних законодавчих і нормативних актах.

Графічний матеріал (складова частина документації) засві­дчується виконавцем (підрядчиком) та власниками землі або землекористувачами.


Земельне право України