Добавки та присадки до якісної товарної оливи самостійно додавати не треба, бо вона має у своєму складі весь комплекс компонентів, що забезпечує нормальну роботу двигуна.

Експлуатація автомобіля з часом може призвести до додаткових витрат внаслідок інтенсивного його зношування. При зменшенні тиску в оливній системі, збільшенні витрат оливи слід визначити причину цього. Це може бути: мала в'язкість оливи (наприклад, використання оливи зимового призначення влітку); розбавлення оливи паливом, що не згоріло; збільшення зазорів внаслідок довгочасного зношування. Малов'язку оливу слід негайно замінити на оливу відповідної даному двигуну в'язкості. У випадках розбавлення оливи паливом, що не згоріло, необхідна термінова її заміна. Виявити вміст палива в оливі можна за температурою спалаху, яку визначають у лабораторії.

В разі зношування двигуна, яке відбувалося протягом декількох років, до оливи можна додавати протизношувальні присадки - модифікатори тертя (їх називають деякі виробники реметалізаторами). При використанні модифікаторів "заліковуються" деякі дефекти ("зникають" мікротріщини, вирівнюються поверхні тертя, зменшуються зазори). На металевих поверхнях відбуваються адсорбційні і хемосорбційні процеси та утворюються додаткові шари. Характер утворення таких шарів різними модифікаторами однаковий, може превалювати фізичний чи хімічний процес при порівнянні одного модифікатора з іншим (тобто різних виробництв), які б "порівняльні" характеристики не давали виробники модифікаторів.

Заливати оливу з добавкою модифікатора тертя іноді необхідно декілька разів (2-3 рази). Можна використовувати оливи, у складі яких вже є модифікатор тертя (найчастіше це - дисульфід молібдену). Після досягнення бажаного результату (необхідного тиску, зменшення витрат оливи на угар) наступний раз заливають оливу без модифікатора. При тривалому використанні модифікатора тертя останній може накопичуватись у системі.

Модіфікатори тертя, які пропонують, це - м'які метали (мідь, свинець, срібло та ін.) і їх оксиди, полімери, дисульфід молібдену, сполуки із вмістом заліза, металокераміка тощо.

Якщо на упаковці продукції написано, що перед використанням її необхідно перемішати, такі препарати купляти і використовувати

не слід, бо вони дуже скоро будуть виділятися з оливи і засмічувати оливну систему.

Модифікатори на основі кольорових металів (міді, свинцю, срібла та ін. ) і їх оксидів дають позитивний результат, але вони одночасно є каталізаторами окислення оливи (прискорюють її спрацювання). З часом вони можуть накопичуватися, наприклад, у зазорах поршневих кілець. У продукції деяких виготовлювачів срібла, яке вони рекламують, не виявляється Іноді замість срібла виявляють графіт.

Полімери, в основному, це - політетрафторетилен - ПТФЕ, під дією температури і тиску розкладаються (деполімеризуються) і відкладаються, особливо в зоні "кільце - циліндр", утворюються шлами і осади із вмістом фтора (шкідливою речовиною), засмічуються фільтри і маленькі перепускні канали. Це відноситься, наприклад, до торгової марки ПТФЕ - "ТЕФЛОН" та ін.

При дослідженні таких продуктів, як "ER" виявилось, що він містить хлорпарафін (хлорпарафін - канцероген), "Белый графит" ("Xeramic") - розчин нітриду бору в оливі.

"Залізні" модифікатори в певних умовах спричиняють іржавіння.

У продажу є велика кількість різних присадок, часто з гучною і багатообіцяючою рекламою, але із сумнівною якістю. Сертифікаційних випробувань такі продукти не проходять, чим іноді користуються виробники сумнівної продукції. Тому до їх придбання і використання треба ставитись дуже обережно. Як правило, нічого корисного від несертифікованої продукції не слід чекати. Краще за все - проконсультуватися з фахівцем, а не з продавцем хімічних препаратів, а потім вирішувати: чи купувати, чи не купувати.

До того часу, доки виготівники присадок, добавок і розчинників не будуть описувати склад своїх продуктів (хоча б основних компонентів), їх використання може викликати сумнів.

Фірми-виготовлювачі автомобілів витрачають величезні кошти на гарантійні рекламації у випадках відмови їх техніки. Якби додаткові добавки і присадки дійсно підвищували ефективність, збільшували довговічність машин, то автовиробники використовували б їх самі або пропонували своїм покупцям їх використання. Деякі фірми-виготовлювачі автомобілів застерігають від використання подібних автохімічних продуктів. До таких продуктів можуть бути віднесені деякі присадки, наприклад, такі, що "зберігають" в'язкість оливи незмінною, антикорозійні, такі, що запобігають утворенню різних відкладень, деякі інші.