Правець – гостра токсична ранова інфекція, яка викликається нейротоксином C. tetani, і проявляється судомами скелетних м’язів і періодичними генералізованими судомами.
| Механізм та шляхи передачі захворювання | Патогенез | Форми захворювання/ інкуб. період | Основні клінічні ознаки | Імунітет | Профілактика | Лабораторна діагностика |
| Контактний Фактори передачі: інорідні тіла в рані; Нестерильний інструмент, тощо Джерело інфекції Тварини, людина (клостридії –постійні коменсали ШКТ людей і тварин) | 1.Потрапляння спор у рану 2.проростання спор в анаеробних умовах 3. Фіксація екзотоксину в м’я-зево-нейронних синапсах 4. Ретро-градний аксональний транспорт токсину до ЦНС 5.Фіксація в синапсах гальмінівних нейронів, зв’язування медіаторів | Інкубаційний період – від 2 до 14 діб. Форми: -рановий правець; -правець новонароджених; - після-пологовий правець; - крипто-генний правець. | Посмикування в області рани; Розвиток вегетативних порушень; Тризм; розвиток судом по нисхідному типу; Опістотонус; параліч | Постінфек-ційний, Антибакте-ріальний Антитоксич-ний, Слабко напружений, нетривалий. | Неспецифічна Хірургічна обробка рани, видалення чужерідних тіл, згустків крові; дотримання асептики при хірургічних втручаннях Специфічна: 1) планова (імунізація дітей АКДП,АДП); 2) екстрена: -активна (анатоксин); -активно-пасивна (анатоксин+сироватка; Пасивна (антитоксична сироватка) | Здійснюється рідко Основні методи: 1. Бактеріоскопічний 2. Біологічна проба (реакція нейтралізації на білих мишах) 3. Бактеріологічний (посів по Філдсу) 4. Серологічний (визначення тетеноспазміну в матеріалі за допомогою ІФА, |
5. Епідеміологія, патогенез і лабораторна діагностика ботулізму
Ботулізм – гостре інфекційне захворювання, обумовлене специфічною дією нейротоксину С.botulinum , яке характеризується розвитком прогресуючих в’ялих паралічів і гастроінтестинального синдрому
| Механізм та шляхи передачі захворювання | Патогенез | Форми захворювання/ інкуб. період | Основні клінічні ознаки | Імунітет | Профілактика | Лабораторна діагностика |
| Аліментарний Фактори передачі: Консервовані продукти, м’ясні вироби; В’ялена, копчена, солона риба | Екзотоксин накопичується в продуктах, при потраплянні в шлунок може активуватись протеолітичними ферментами; Всмоктування в кров; Фіксація в нервово-м’язових синапсах; транспорт до ЦНС | Інкубаційний період - від 2 годин до 10 діб Форми: 1)гастроінтестинальна; 2) рановий ботулізм; 3) ботулізм новонароджених | Симптоми харчової токсикоінфекції + неврологічні порушення з боку рухомих ЧМН (порушення ковтання, птоз, очні симптоми) Вегетативні порушення | Постінфек-ційний, Антибакте-ріальний Антитоксич-ний, Слабко напружений, нетривалий. | Неспецифічна: Контроль за виготовленням консервованої іжі; Специфічна екстрена: 1) активна (рідко); 2) пасивна (полівалентна антитоксична вакцина) | 1)Бактеріоскопічний метод 2)Біологічна проба 3)Бактеріологічний метод 4)Серологічний метод для виявлення ботулотоксину в харчових продуктах, матеріалі від хворого (ІФА, РНГА з анти тільним діагности кумом) |
1.4.2. Перелік теоретичних питань.
1. Морфобіологічна характеристика патогенних клостридій, значення в патології людини.
2. Морфологія, культуральні, вірулентні властивості збудника правця. Характеристика токсину, механізм дії.
3. Принципи лабораторної діагностики правця.
4. Специфічна профілактика і лікування правця.
5. Морфологія, культуральні, вірулентні властивості збудника ботулізму. Характеристика токсинів, антигенні властивості, механізм дії.
6. Мікробіологічна діагностика ботулізму.
7. Специфічна профілактика і терапія ботулізму. Характеристика імунобіологічних препаратів.
8. Реакція нейтралізації, методика визначення екзотоксинів патогенних клостридій.
1.5.3. Джерела навчальної інформації.
Література (основна):
- К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор. 262-269.
- К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. Стр. 316-322, 329-333.
- В.Д.Тимаков.Микробиология, 1983. Стр. 330-336.
- А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петерб.,2002. Стр.427-435.
- И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999. Стр.291-297.
- Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Под ред. И.Л.Дикого, Харьков, 1999. Стр.308-310, 314-316,317-319.
- С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.243-249.
- Л.Б.Борисов. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии, 1984. Стр. 193-198, 148-149.
- Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология,иммунология, М., 2002. Стр 453-455.
- Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, 1973. Стр. 150-154.
- М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., 1973. Стр.270-276.
Література (додаткова):
- Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.
- Б.Л.Черкасский. Особо опасные инфекции, М.: «Медицина», 1996. Стр. 50-56.
- А.Н.Маянский. Микробиология для врачей. Н.Новгород, 1999. Стр.139-153.
- Лекційний матеріал.
1.6. Орієнтовна основа дії (ОДД)
Схема мікробіологічної діагностики правця
Матеріал для дослідження: рановий вміст, ексудат, некротизовані тканини, тампони з рани, при пологовому правцеві – віділення і біоптати з матки, вагіни; при правцеві новонароджених – виділення з пупка
Бактеріоскопічний метод (попередня діагностика):
Мазок, забарвлення за Грамом (виявлення типових бактерій у вигляді «барабанних паличок)
Імунофлюоресцентна мікроскопія
Бактеріологічне метод
1) Матеріал прогрівають при 800С протягом 20 хв;
2) Висів матеріалу на середовище Кітта-Тароцці або у конденсаційну воду скошеного кров’яного агару по Філдсу;
3) Інкубація 48-72 год., пересів на кров’яний агар Цейслера;
4) Інкубація 24-48 год, ізольовані колонії пересівають на Кітта-Тароцці;
5) Інкубація 24-48 год.
6) Ідентифікація чистої культури на підставі:
a. Морфології, культуральних властивостей;
b. Ферментативних ознак;
c. Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації)
Методи для визначення нейротоксину клостридій правця в дослідному матеріалі
Біологічний метод (реакція нейтралізації)
i. введення суміші фільтрату матеріалу ( або рідкої культури) і антитоксичної сироватки, попередньо витриманої в термостаті 30-40хв. (контрольна миша)
ii. введення фільтрату матеріалу без антитоксичної сироватки (дослідна миша);
iii. врахування результатів біологічної проби через 4-5 діб
Серологічний метод:
iv. визначення тетаноспазміну за допомогою РНГА з анти тільним еритроцитарним діагности кумом;
v. виявлення токсину за допомогою ІФА
Схема мікробіологічної діагностики ботулізму
Матеріал для дослідження: промивні води шлунка, блювотні маси, кров, залишки харчових продуктів
Бактеріоскопічний метод (попередня діагностика):
Мазок із залишків харчових продуктів,, забарвлення за Грамом (виявлення типових бактерій у вигляді «тенісних ракеток»)
Бактеріологічне метод
1. Матеріал прогрівають при 800С протягом 20 хв;
2. Висів матеріалу на середовище Кітта-Тароцці; інкубація 48-72 год.,
3. пересів на кров’яний агар Цейслера; інкубація 24-48 год.
4. ізольовані колонії пересівають на Кітта-Тароцці; інкубація 24-48 год.
5. Ідентифікація чистої культури на підставі:
i. Морфології, культуральних властивостей;
ii. Ферментативних ознак;
iii. Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації) для визначення серотипу токсину
Методи для визначення типу ботулотоксину в дослідному матеріалі
Біологічний метод (реакція нейтралізації) – проводять на 5 парах мишей
vi. введення суміші фільтрату матеріалу ( або рідкої культури) і антитоксичної сироватки певного типу (A, B, E, F), попередньо витриманої в термостаті 30-40хв. (контрольні миші)
vii. введення фільтрату матеріалу без антитоксичної сироватки (дослідна миша);
viii. врахування результатів біологічної проби через 2-3 доби
Серологічний метод:
ix. визначення ботулотоксину за допомогою РНГА з анти тільним еритроцитарним діагности кумом;
x. виявлення токсину за допомогою ІФА, імуноелектрофорезу
1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
1.7.1. Методика проведення заняття.
17. Вивчити морфологію збудників правця і ботулізму в демонстраційних препаратах, забарвлених за Грамом. Мікроскопічну картину замалювати у протокол, звертаючи увагу на форму, розмір і місце розташування спор.
18. Вивчити характер росту клостридій у середовищі Кітта-Тароцці, лакмусовому молоці.
19. Ознайомитись з поживними середовищами, які використовують для виділення патогенних клостридій з дослідного матеріалу і накопичення чистої культури (кров’яно-цукровий агар Цейслера, середовище Вільсон Блера, середовище Кітта-Тароцці, скошений кров’яно-цукровий агар по Філдсу).
20. Врахувати результати демонстраційної РПГА, поставленою з метою виявлення ботулотоксину в різних взірцях харчових продуктів.
21. Ознайомитись з препаратами, які використовують для діагностики, специфічного лікування і профілактики правця і ботулізму. Дані внести у протокол.
22. Внести схему лабораторної діагностики правця і ботулізму у протокол.
23. Оформити протокол, зробити висновки.
Автор: доцент, к.м.н. Вовк І.М.