Тема 4. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ

Методичні вказівки до вивчення теми

За сучасних умов переходу економіки України до ринкових відносин особливо важливим і практично значущим для забезпечення беззбиткової діяльності суб'єктів господарювання та запобігання їх банкрутству є систематичний та якісний аналіз фінансової діяльності, зокрема аналіз фінансових звітів. Для забезпечення якісного та детального аналізу фінансових звітів необхідно оволодіти загальними концептуально-методичними принципами у підходах і трактуваннях фінансового стану підприємства.

Підфінансовим станом підприємства розуміють його спроможність фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективного використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю [3, с. 409]. Тобто фінансовий стан — це рівень збалансованості окремих структурних елементів активів і капіталу підприємства, а також рівень ефективності їх використання. Оптимізація фінансового стану підприємства є однією з головних умов успішного його розвитку в перспективі. У той же час кризовий фінансовий стан підприємства свідчить про серйозну загрозу можливості банкрутства [4, т. 2, с. 476].

Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким і кризовим [3, с. 409—410]. Він характеризується сукупністю показників, які відображають процес формування і використання фінансових ресурсів підприємства. У ринковій економіці фінансовий стан підприємства, по суті, — це кінцеві результати його діяльності. Крім того, фінансовий стан господарюючого суб'єкта — це характеристика його фінансової конкурентоспроможності, використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед державою та партнерами по бізнесу.

Фінансовий аналіз — це спосіб накопичення, трансформації й використання інформації фінансового характеру. Фінансовий аналіз підприємства включає велику кількість різних видів оцінок результатів його діяльності. Оптимізація та обсяги даного аналізу залежать насамперед від поставленої мети: визначення доходності фірми для порівняння її з аналогічними показниками інших підприємств чи оцінка підприємства з точки зору його ринкової вартості.

Фінансовий аналіз складається з трьох взаємозв'язаних розділів:

a) аналіз фінансових результатів;

б) аналіз фінансового стану;

в) аналіз ділової активності.

Слід підкреслити, що основу фінансового аналізу, як і фінансового менеджменту в цілому, складає аналіз фінансових звітів .

Фінансова інформація — це набір даних (у систематизованій певним чином формі) про склад:

- господарських ресурсів,зобов'язань і фінансових джерел підприємства;

- рівня прибутку й витрат, які дають змогу оцінити очікувані доходи та пов'язані з ними ризики;

- оборотів підприємства та якості його активів;

- обсягу та якості грошових потоків.

Фінансова звітність — це сукупність форм звітності, які складені на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень [1, с. 170—171].

У світовій і національній практиці фінансова звітність базується на принципах:

a) відкритості інформації;

б) зрозумілості фінансовоїзвітності особам, які приймають ділові рішення на її основі;

в) корисності чи значущості та вірогідності;

г) припущень і обмежень, які дають змогу адекватної інтерпретації фінансової звітності [1, с. 172—174].

Головна мета аналізу фінансових звітів — своєчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності та знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства та підвищення його платоспроможності.

При цьому треба вирішити такі завдання:

1. На підставі вивчення взаємозв'язку між різними показниками виробничої, комерційної і фінансової діяльності дати оцінку виконання плану з надходження фінансових ресурсів та їх використання з позиції поліпшення фінансового стану підприємства.

2. Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і позичкових ресурсів, розробка моделей фінансового стану за різноманітних варіантів використання ресурсів.

3. Розробка конкретних заходів, які спрямовані на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства [3, с. 410].

Слід пам'ятати, що основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є звітний бухгалтерський баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про власний капітал (форма № 3), звіт про рух грошових коштів (форма № 4), відомості про стан майна підприємства (форма № 5) та інші форми звітності, дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які деталізують окремі статті балансу.

За допомогою аналізу фінансових звітів проводять:

- попередню (загальну) оцінку фінансового стану підприємства та змін його фінансових показників за звітний період;

- аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

- аналіз кредитоспроможності підприємства та ліквідності його балансу;

- аналіз фінансових результатів підприємства;

- аналіз обігу оборотних активів;

- оцінку потенційного банкрутства;

- аналіз доходності (рентабельності);

- аналіз використання капіталу;

- аналіз рівня самофінансування;

- аналіз валютної самоокупності .

Основним звітним документом фірми є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово - господарського стану суб’єкта господарювання на певну дату.

Для аналізу фінансових звітів використовують різні методи й прийоми. Доприйомів належать:

a) горизонтальний (часовий) аналіз;

б) вертикальний (структурний) аналіз;

в) трендовий аналіз;

г) аналіз відносних показників (коефіцієнтів);

д) порівняльний аналіз;

е) факторний аналіз.

Методи можна узагальнити в дві основні групи:

- неформалізовані: експертних оцінок; порівняльні; побудови системи показників; побудови системи аналітичних таблиць та ін.;

- формалізовані: ланцюгових підстановок; абсолютних різниць; балансовий; процентних чисел; простих і складних процентів; дисконтування та ін.

В аналізі також широко застосовують традиційні методи економічної статистики: середніх та відносних величин; групування; індексний та ін. [2, с. 263—265].

Для аналізу фінансових звітів використовують комплекс показників, які всебічно характеризують стан підприємства, дають відповідь про надійність підприємства як партнера у фінансовому відношенні та про можливість встановлення з ним ділових відносин. У кожного з партнерів підприємства — акціонерів, банків, податкових адміністрацій — свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів [2, с. 266—275].

При аналізі майна підприємства потрібно спочатку згрупувати статті активу та пасиву підприємства (скласти агрегований баланс), далі проаналізувати окремо довгострокові й нематеріальні активи; поточні активи; розбити активи за групами ризику й проаналізувати відхилення за певний час, а потім дослідити окремо власні, позикові й залучені кошти підприємства.

Після зробленого аналізу доцільно розрахувати й розглянути в динаміці основні показники оцінки майна підприємства, такі як коефіцієнт зносу, коефіцієнт оновлення та коефіцієнт вибуття основних активів.

Доцільно також проаналізувати ефективність та інтенсивність використання капіталу, оцінити ділову активність підприємства, а також розрахувати ефект фінансового левериджу (важеля).

Зауважимо, що ліквідність підприємства — це його спроможність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості. Аналізуючи ліквідність доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності. Аналіз ліквідності здійснюють на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань з наявністю ліквідних коштів, ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передусім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності та формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.

Для аналізу ліквідності доцільно також розраховувати в динаміці коефіцієнти абсолютної ліквідності, покриття, поточної ліквідності, критичної оцінки, поточної заборгованості, період інкасації дебіторської заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, обіг матеріальних запасів, обіг постійних та всіх активів.

Слід підкреслити, що аналіз ліквідності доцільно доповнити аналізом платоспроможності, яка характеризує здатність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають з кредитних та інших операцій грошового характеру [2, с. 275—279].

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини й структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі рівня його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі види фінансової стійкості підприємства:

- абсолютна фінансова стійкість;

- нормально стійкий фінансовий стан;

- нестійкий фінансовий стан;

- кризовий фінансовий стан.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси і витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватися за своїми зобов'язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників [див. додатки до теми 3].

Після того, як фінансові звіти проаналізовані, аналітик виконуєкомплексну оцінку фінансового стану підприємства, оцінюючи тенденції найбільш загальних показників, які ґрунтовно характеризують фінансовий стан підприємства. Показниками і факторами належного фінансового стану підприємства, зокрема, можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.

До найбільш загальних показників комплексної оцінки фінансового стану підприємства належать показники доходності та рентабельності (див. додатки до теми 3).

Важливе значення мають аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв'язку прибутку з показниками рентабельності. При цьому важливо проаналізувати зв'язок прибутку підприємства з формуючими прибуток факторами, що полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях.

Для аналізу тенденції показників фінансового стану доцільно використовувати показники річного діапазону (з виділенням квартальних або щомісячних даних)

Питання до теми

1. Сутність, цілі та завдання аналізу фінансових звітів.

2. Призначення та види фінансових звітів.

3. Бухгалтерський баланс та його значення для аналізу фінансового стану підприємства.

4. Методичні принципи оцінки балансу.

5. Побудова та оцінка балансу.

6. Аналіз майна та капіталу підприємства.

7. Оцінка ліквідності підприємства та резерви її поліпшення.

8. Платоспроможність підприємства та шляхи її підвищення.

9. Управління фінансовою стійкістю підприємства.

10. Оцінка рентабельності та прибутковості підприємства.

11. Комплекс оціночних показників, їх характеристика, методи розрахунку.

12. Методи комплексної оцінки фінансового стану підприємства.

13. Значення фінансового аналізу в управлінні підприємством.

14. Методи фінансового аналізу та їх характеристика.

15. Показники оцінки майнового стану підприємства, методика розрахунків і характеристика.

16. Показники фінансової стійкості і структури капіталу, методика розрахунків і характеристика.

17. Показники ділової активності, методика розрахунків і характеристика.

18. Показники ринкової активності, методика розрахунків і характеристика.

19. Аналіз динаміки і структури активу та пасиву балансу.

20. Аналіз звіту про рух грошових коштів.

21. Критерії і методика оцінки незадовільної структури балансу підприємства

Література

1. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы: Курс лекций / Под ред.И. П. Мерзлякова. — М.: Инфра-М, 1999. — С. 170—186.

2. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. проф. А. М. Поддерьогіна. — К.: КНЕУ, 1999. — С. 264—283.

3. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий: Уч. пособие. — Минск: М И П «Экоперспектива», 1998. — С. 409—410.

4. Бланк.И. А. Основи финансового менеджмента. Т. 2. — К.: Ника-центр , 1999.—С. 476.

5. Ришар Ж. Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприятия: Пер. с франц. / Под ред. Л. П. Белых. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. — С. 11.

6. Чедвик Л. Основи финансового учета: Пер. с англ. / Под ред.

Микрюкова В. А.— М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — С. 17, 193.

7. Маркарьян 3. А., Герасименко Г. П. Финансовый анализ. — М.: