Етап роботи над текстом

Другий етап починається з вивчення і конспектування літератури з темикурсової роботи. Вивчення літератури необхідне починати з робіт присвячених теорії та методиці туристського вивчення країн. Найбільш повно відображають дану проблематику праці Д. С. Ушакова «Страноведение» і О. М. Сапожникової «Страноведение». Докладне вивчення цих навчальних посібників є запорукою вдалого досягнення мети курсової роботи. При їх вивченні особливу увагу студенту необхідно приділити виділенню характеристик тієї або іншої країни та впливу, який вони чинять на розвиток туризму.

У випадку якщо студент вже володіє знаннями щодо теорії та методики туристського вивчення країн й потребує лише їх актуалізації, достатньо звернутися до робіт таких авторів, як А. А. Романов «Страноведение»; Ю. Л. Кисильов, А. О. Яворська, Т. Т. Христов «Страноведение»; В. Ю. Воскресенський «Международный туризм»; «Туристське країнознавство» за ред. О. О. Любіцевой.

При безпосередньому складанні туристської характеристики країни необхідно приділити увагу дослідженням, присвяченим економічній, соціальній і політичній географії світу (наприклад, Р. де Блій, Муллер Пітер «Географія: світи, регіони»; «Соціально-економічна географія зарубіжного світу» за ред. В. В. Вольського; В. І. Бутов «Экономическая и социальная география зарубежного мира и Р Ф» та ін.). Роботи цієї спрямованості містять достатньо інформації для виявлення географічних, природничо-кліматичних, соціально-економічних і історико-культурних характеристик, які впливають на розвиток туризму в країні. Необхідно підкреслити, що при роботі з вказаними джерелами студенту необхідно навчитися виділяти інформацію, яка особливо його цікавить, щоб не «захлинутися» у великому потоці матеріалу.

Виявити та проаналізувати статистичні дані щодо внутрішніх і міжнародних туристських потоків, охарактеризувати види туризму та основні туристські центри країни допоможе студентам спеціалізована література, яка містить інформацію щодо туристських характеристик країн світу (А. А. Романов, Р. Г. Саакянц «География туризма»; Є. О. Окладнікова «Международный туризм»; А. А. Глушко, А. М. Сазикін «География туризма»; Ю. Л. Кисильов, А. О. Яворска, Т. Т. Христов «Страноведение»; В. Ю. Воскресенський «Международный туризм»; А. Г. Філіпова «География туризма» та ін.), а також довідники та путівники, що містять різносторонні відомості про країни.

Починати ознайомлення з виданням потрібно з титульного листа, з’ясувавши, де, ким, коли воно було видано. Потрібно переглянути зміст, який розкриває структуру видання, наповнення його розділів, звернутися до передмови, де розкриті призначення видання, завдання, поставлені в ньому автором.

Читаючи видання, потрібно уважно стежити за ходом авторської думки, вміти відрізняти головні положення від доказів. Часто статті з наукових збірок складні для сприйняття, тому необхідно їх читати кілька разів, намагаючись виділити головну ідею та аргументи, якими автор її доводить. З’ясувавши це, потрібно виписати всі необхідні цитати, цифри, факти, умови, аргументи, якими оперує автор, доводячи основну ідею.

Конспектуючи матеріал, слід постійно пам’ятати тему курсової роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до неї. Виписувати цитати потрібно на одну сторону окремих листів паперу стандартного розміру, що допомагає краще орієнтуватися в накопиченому матеріалі, систематизувати його за темами та проблемами.

Після конспектування матеріалу необхідно перечитати його знову, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення. Щоб зібрати матеріал з одного питання разом, можна розрізати ті конспекти, де розглянуто декілька питань.

Правильна та логічна структура курсової роботи - це запорука успіху розкриття теми.

Процес уточнення структури складний і може продовжуватися протягом всієї роботи над дослідженням. Попередній план дослідження потрібно обов’язково показати науковому керівнику, оскільки може трапитися, що потрібно буде переписувати текст.

Готуючись до викладу тексту курсової роботи, доцільно ще раз уважно прочитати тему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований і систематизований матеріал викладається відповідно змісту в вигляді окремих розділів і параграфів. Кожний розділ освітлює самостійне питання, а параграф - окрему частину цього питання.

Тема повинна бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, потрібно відзначити його головну ідею, а також тези кожного параграфа. Тези необхідно підтверджувати фактами та думками різних авторів. Потрібно уникати безсистемного викладу фактів без достатнього їх осмислення таі узагальнення.

Думки повинні бути зв’язаний між собою логічно. Один висновок повинен не суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть зв’язані між собою, текст втратить свою єдність. Один доказ повинен випливати з іншого. Для доказу кожного положення потрібно приводити аргументи, розташовуючи їх таким чином:

середній доказ - слабий доказ - сильний доказ або

сильний - слабий - середній.

До кожного розділу роботи необхідно зробити висновки, на основі яких формулюють загальні висновки до всієї роботи в цілому.

Оперативно й в повному об’ємі зібрати матеріал, узагальнити його та систематизувати допоможе оволодіння студентом основними методами дослідження. Туристське країнознавство користується різноманітними методами - підходами, способами, операціями, які необхідно використовувати в певній послідовності для досягнення поставленої мети при вивченні явища або процесу. Правильний вибір методів дослідження обумовлює його ефективність. Туристське країнознавство оперує як традиційними так і новими методами.

Широко використовується в туристсько-країнознавчих дослідженнях метод систематизації, який дає можливість прослідити в досліджуваних аспектах певну систему, прискорити вивчення країн, швидше виявити їх внутрішні закономірності. До основних прийомів систематизації, відносяться класифікацію (групування досліджуваних об’єктів за сукупностями або класами, які відрізняються між собою переважно кількісними показниками) та типологію (групування об’єктів за якісними ознаками).

Туристське дослідження вимагає опису, аналізу й уточнення понятійного апарату конкретної галузі науки. Термінологічний принцип припускає вивчення історії термінів і позначених ними понять, розробку або уточнення змісту та об’єму понять, їх місця в понятійному апараті теорії, на базі якої ґрунтується дослідження. Вирішити це завдання допомагає метод термінологічного аналізу та метод операціоналізації понять.

Накопичуючи та систематизуючи факти, потрібно вміти визначити їх достовірність і типовість, найістотніші ознаки для наукової характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних матеріалів слід проводити в сукупності, з урахуванням всіх сторін туристської діяльності. Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в питаннях, які розглядаються, прослідити зміни, що відбулися, виявити закономірності, проаналізувати причини труднощів в їх функціонуванні, визначити тенденції й перспективи подальшого розвитку.

Загальнонауковими по суті є також кількісні методи: метод бальних оцінок (використовується при оцінюванні природно-ресурсного потенціалу території, аналізі екологічної ситуації в країні) і статистичний метод, який дає можливість оперувати різноманітною інформацією про соціально-економічні процеси в країні. У цьому випадку статистика є ефективним інструментом досліджень економічного та соціального стану певної території.

Традиційним для туристського країнознавства є порівняльно-географічний метод, покликаний виявити найістотніші ознаки подібності та відмінності у всіх аспектах різних країн і регіонів. Не менше важливим для туристського країнознавства є картографічний метод, який припускає використання та створення карт.

Історичний метод ґрунтується на розумінні території, територіальних об’єктів як просторово-часової реальності. Багато рис сучасного вигляду тієї або іншої країни, своєрідність її традицій, мистецтва, мови, народної творчості визначаються особливостями її історичного розвитку. Тому історичний розділ став обов’язковою складовою частиною туристської характеристики, а використання понять, термінів і деяких методів історичного дослідження - необхідною складовою частиною туристського вивчення країни.

Останнім часом збільшується значення культурологічного методу, який придбав статус загальнонаукової методології. Цей метод завдяки широкій палітрі поняття культура та пізнавальним можливостям культурології, дає можливість досліджувати безліч природних, соціальних, екологічних, економічних, інформаційних і інших об’єктів як культурологічного феномену.

Таким чином, широке використання відомих у науці методів у цілому дасть можливість виконати основне завдання курсового дослідження: з’єднати роз’єднані знання в цілісну систему, вивести певну закономірність, створити образ, визначити тенденції та перспективи розвитку туризму в тій або іншій країні.

Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмету та конкретних умов окремі методи можуть набути домінуючого значення.