Пропускна спроможність

Пропускною спроможністю ліній називається найбільша кількість поїздів встановленої довжини (кількість вагонів), що може бути пропущена по ній за одиницю часу (прийнято за 1 годину).

Потрібною називається пропускна спроможність, що повинна забезпечувати пропуск заданих розмірів руху поїздів з урахуванням резерву.

Наявною – що може бути реалізована на даній лінії без будь-яких капітальних робіт.

Проектною – якою можна досягти при здійсненні необхідних реконструктивних або будівельних заходів.

Пропускна спроможність лінії залежить від пропускної спроможності її основних елементів: перегонів, станцій, з’єднувальних віток, оборотних колій та ін. Пропускна спроможність одного з них (найменша) визначає (лімітує) і пропускну спроможність лінії в цілому, так називаєму – результуючу.

Провізна спроможність лінії – кількість перевезених пасажирів за одиницю часу (1 год.) в одному напрямку.

Пропускною спроможністю перегону називається найбільша кількість поїздів, що може бути пропущено по кожному з його напрямків за одиницю часу (1 год.).

Проміжок часу між поїздами одного напрямку називається інтервалом.

Пропускною спроможністю станції називається найбільша кількість поїздів, що може бути пропущено через неї за одиницю часу (1 год.).

Характеристику і кількість елементів на шляху прямування пасажирів на станції, визначають розрахунком по величині 15 хвилинного місцевого пасажиропотоку в годину «пік» у відповідністю з пропускною і провізною спроможністю цих елементів.

Нормами рекомендуються наступні значення пропускної та провізної спроможності елементів станції:

· переходи та коридори на 1 м ширини:

§ при односторонньому русі – 4000 пасажирів на годину;

§ при двосторонньому русі – 3400 пасажирів на годину;

· сходи на 1 м ширини:

§ при односторонньому русі на спуск – 3500 пасажирів на годину;

§ при односторонньому русі на підйом – 3000 пасажирів на годину;

§ при двосторонньому русі – 3200 пасажирів на годину;

· полотно ескалатора зі сходинкою шириною 1м – 8200 пасажирів на годину;

· двері типу «Метро» – 4000 пасажирів на годину;

· квиткова каса (ручна) – 1000 пасажирів на годину;

· автоматичний пропускний пункт – 1200 пасажирів на годину;

· ручний пропускний пункт – 2000 пасажирів на годину.

За об’єктивної необхідності для збільшення пропускної спроможності станції, або її окремих елементів, можуть застосуватися методи організаційного і капітального характеру:

· зміна схеми підв’язки наземного транспорту до визначеної станції;

· будівництво додаткових пішохідних переходів і виходів;

· регулювання пасажиропотоку – направлення на більш вільний вестибюль;

· зміна режиму роботи ескалаторів;

· зміна порядку роботи квиткових кас (при їх наявності);

· тимчасове встановлення ручних кас-копилок;

· збільшення кількості елементів станції, лімітуючих пропускну спроможність (АКП, дверей типу «Метро» та інше).

В деяких випадках необхідно короткочасно примусово (штучно) зменшити пасажиропотік, що поступає на станцію. Для цього крім тактичної, але безперервної інформації по гучномовному оповіщенні може застосовуватися закриття частини дверей типу «Метро».