Код МКХ 10: І10-І13

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Артеріальна гіпертензія (АГ) – це стійке підвищення систолічного та/або діастолічного артеріального тиску (АТ) до 140/90 та вище. При ІІІ стадії гіпертонічної хвороби (ГХ) є об’єктивні ознаки ураження органів-мішеней з порушенням їх функції: стенокардія, перенесені інфаркт міокарда та інсульт, хронічна серцева недостатність ІІА–ІІІ стадії, хронічна ниркова недостатність, хронічна гіпертонічна енцефалопатія ІІІ стадії. Для гіпертонічної хвороби ІІІ стадії характерні ускладнені гіпертонічні кризи в анамнезі: розвиток на фоні підвищеного АТ гострих коронарних синдромів, гострого порушення мозкового кровообігу, крововиливи (у мозок, сітківку), розшарування аорти.

Умови, в яких повинна надаватися медична допомога

Хворі з ГХ ІІІ стадії підлягають амбулаторному обстеженню та лікуванню за місцем проживання у районних поліклініках чи сімейними лікарями з обов’язковим залученням кардіолога (обстеження не рідше 1 раз на рік). За недостатньої ефективності амбулаторного лікування хворі підлягають стаціонарному лікуванню у терапевтичному або кардіологічному відділеннях за місцем проживання. У складних випадках для виключення симптоматичних (вторинних) АГ додаткове обстеження та уточнення діагнозу проводиться у міських кардіологічних, ендокринологічних, нефрологічних диспансерах або стаціонарах та діагностичних центрах. При розвитку ускладненого гіпертонічного кризу необхідна обов’язкова термінова госпіталізація у палату інтенсивної терапії відповідного профілю.

Діагностична програма

Обов’язкові дослідження:

1) збір скарг та анамнезу;

2) клінічний огляд;

3) вимірювання АТ на обох руках;

4) вимірювання АТ на нижніх кінцівках (при вперше виявленому підвищенні АТ в осіб віком менше 40 років);

5) вимірювання маси тіла та обхват талії;

6) лабораторне обстеження (загальні аналізи крові та сечі, креатинін, холестерин, тригліцериди, глюкоза, калій, натрій крові);

7) ЕКГ у 12 стандартних відведеннях;

8) ехокардіографія;

9) огляд очного дна;

10) Ro ОГК;

11) УЗД нирок.

Додаткові дослідження:

1) добовий моніторинг АТ при енцефалопатії і перенесеному ТІА/інсульті;

2) доплерівське дослідження екстракраніальних судин;

3) КТ та МРТ голови;

4) при супутній ІХС та наявності відповідних показань коронаровентрикулографія.

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

Комбінована терапія 2–4 антигіпертензивними препаратами І ряду (b-адреноблокатори, тіазидні або тіазидоподібні діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію1, антагоністи рецепторів до ангіотензину ІІ).

При ускладненому гіпертонічному кризі артеріальний тиск повинен бути знижений протягом 1 год з використанням внутрішньовенної терапії відповідно до показань і особливостей кризу. Застосовуються нітрогліцерин, натрій нітропрусид, b-адреноблокатори, фуросемід та ін.

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

1. Аспірин

2. При недостатній ефективності, або неможливості застосування препаратів І ряду в складі комбінованої терапії використовують антигіпертензивні препарати ІІ ряду (a1-адреноблокатори, поперед усе при супутній аденомі передміхурової залози, моксонідин, a-метилдопа, резерпін).

3. При гіпер- і дисліпідемії – терапія статинами

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Нормалізація АТ. Зменшення кількості та вираженості скарг хворого з боку серцево-судинної системи. Зменшення факторів ризику.

Тривалість лікування

Амбулаторне лікування проводиться безперервно протягом життя.

При ускладненому гіпертонічному кризі обов’язкове стаціонарне лікування тривалістю відповідно до профілю та виду ускладнення. Стаціонарне лікування потрібне при недостатній ефективності амбулаторного лікування, наявності ускладнень (енцефалопатія, серцева недостатність, хронічна ниркова недостатність). Тривалість стаціонарного лікування – 10–12 діб.

Критерії якості лікування

Стабілізація АТ у межах цільового. Відсутність нових ускладнень гіпертонічної хвороби з боку органів-мішеней та подальшого прогресування порушень їх функцій.

Можливі побічні дії і ускладнення

Можливі побічні дії антигіпертензивних препаратів згідно з їх фармакологічними властивостями.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Хворі повинні перебувати на диспансерному спостереженні за місцем проживання. Щорічне обов’язкове обстеження у рамках діагностичної програми, при необхідності – обстеження і корекція терапії частіше, ніж 1 раз на рік.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворі повинні отримувати дієту з обмеженням солі до 5 г на добу, обмежується вживання тваринних жирів, та продуктів, які містять холестерин. Рекомендується дієта, збагачена w-3-поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі.

При наявності шкідливих звичок – відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворі можуть направлятися на МСЕК у зв’язку з втратою працездатності. Рекомендовані обмежені дозовані фізичні навантаження під контролем фахівців з ЛФК. Не рекомендується перебування під прямими сонячними променями, переохолодження та перегрівання.

 

Директор Департаменту

організації та розвитку медичної

допомоги населенню Р.О. Моісеєнко