Організації трудового процесу та робочого місця

Забезпечення належних умов праці передбачає розв'язання широкого кола проблем — від правових форм, які впливають на продуктивність праці, до психофізіології трудової діяльності людини та обладнання приміщень і устаткування, що створює те матеріальне середовище, котре відображається на фізичній, інтелектуальній та психічній працездатності. Самопожертва в праці — це видатна і благородна річ, але лише тоді, коли вона раціональна і необхідна. Якщо ж самопожертва викликається лише поганою організацією і відсутністю самодисципліни, тоді вона є злочином і перед собою, і перед суспільством, тому що людина — це найдорожчий із усіх виробничих ресурсів.

Якщо ж самопожертва викликається лише поганою організацією і відсутністю самодисципліни, тоді вона є злочином і перед собою, і перед суспільством, тому що людина — це найдорожчий із усіх виробничих ресурсів.

Робота у вказаному напрямі передбачає забезпечення:

Ø достатніх розмірів робочих приміщень, їх раціонального планування, виділення ізольованих кабінетів з урахуванням характеру й форм праці, гігієнічних та естетичних вимог;

Ø достатньої кількості повітря, світла, правильного сполучення фарбування та інтер'єрів приміщень з їх освітленістю;

Ø нормального температурного режиму та вентиляції в приміщеннях;

Ø спокійної та безшумної в них обстановки в робочий час;

Ø зручного розміщення необхідних технічних засобів, документів, довідкових матеріалів;

Ø наявності в службових приміщеннях зручних меблів, пристосованих до характеру праці і фізичних даних працівника.

При реалізації цих загальних вимог широко використовуються положення фізіології та анатомії, психології, медицини, естетики й такої комплексної науки, як ергономіка, предметом якої є система "людина — знаряддя праці — виробниче середовище". Дані вимоги дістають специфічного розв'язання при створенні сприятливих умов праці окремих категорій працівників. Так, при обладнанні стаціонарного робочого місця слідчого необхідно мати на увазі, що суворість, утилітарність і офіційність обстановки його службового кабінету мають сполучатися з дотриманням естетичних вимог, сприяти створенню спокійної атмосфери, яка настроює на довірчу бесіду, викликає повагу до слідчого як представника державної влади.

Організацію трудового процесу й оцінку його ефективності необхідно здійснювати з урахуванням рекомендацій ряду наук, у числі котрих в першу чергу треба назвати фізіологію праці, психологію праці, інженерну психологію.

Кожному працівнику при виконанні своїх функціональних обов'язків доводиться вступати в контакт із співвиконавцями, керівниками, підлеглими, з представниками суміжних підрозділів та інших організацій. Обстановка, яка складається під час цих узагальнень, створює соціально-психологічний клімат колективу. Шляхи створення нормального соціально-психологічного клімату в колективі вивчаються соціальною психологією та психологією управління.

Робоче місце — це зона трудової діяльності одного чи декількох виконавців, оснащена необхідними засобами для виконання виробничих завдань (посадових обов'язків). Потрібно вказати, що воно має бути добре оснащене не тільки звичайними організаційно-технічними засобами, але й апаратурою зв'язку, звукозапису та іншими спеціальними приладами. Обладнання (оснащення) робочого місця підрозділяється на основне і допоміжне, постійне і тимчасове. Обладнання і оснащення, котрі не використовуються в основному трудовому процесі, належать до допоміжного (наприклад, шафа для одягу). Постійними предметами обладнання є все те, що знаходиться на робочому місці незалежно від виконуваних в даний момент трудових процесів і операцій. Тимчасовими предметами обладнання виступають різного роду пристосування, графіки, таблиці, діаграми, засоби оргтехніки і зв'язку, що застосовуються тільки для здійснення певного трудового процесу або конкретної операції. Підбір основного і допоміжного обладнання робочого місця співробітника слід проводити з урахуванням конкретних умов його діяльності, а також індивідуальних фізіологічних даних. В обладнання кабінетів осіб, які займаються розумовою працею, доцільно включати м'яке крісло для короткочасного відпочинку протягом робочого дня. Досвід багатьох людей свідчить про те, що 10–15 хв. відпочинку в розслабленому стані допомагає повністю усунути стомлення і відновити працездатність без вживання різних тонізуючих засобів, надлишковий прийом котрих є шкідливим для здоров'я.

На попередньому етапі організації робочого місця насамперед необхідне його правильне планування, тобто найбільш раціональне взаємне розміщення предметів і обладнання, оснащення засобами праці, а також оптимальне розташування самого працівника для успішного виконання ним своїх функціональних обов'язків, економії його розумових і фізичних зусиль.

Раціональне планування робочого місця полягає в тому, щоб звести до мінімуму зайві рухи та переміщення; створити такі умови праці, які б сприяли підвищенню її продуктивності та зниженню стомлюваності людини; економно використовувати наявні площі. Вказані цілі будуть досягнуті при погодженому плануванні робочих місць, яке враховує рухи взаємодіючих працівників, потоки інформації. Співробітники, які найбільш часто вступають в контакти між собою, мають розташовуватися поблизу один від одного.

Для нормального функціонування підрозділу важливо забезпечувати робочі місця необхідними засобами звязку: зоровою (світлова сигналізація); звуковою (дзвінок, телефонний і радіозв'язок); комбінованою. До засобів зв'язку і сигналізації пред'являються такі основні вимоги: час на подання сигналів має бути невеликим, а дії людини, яка реагує на них, — простими.

Для діяльності управлінського персоналу велике значення має дотримання принципу "вільного столу", тобто утримання робочого місця в такому стані, щоб ніщо не відволікало від питання, яке вирішується в даний момент.

Оскільки праця співробітників органів внутрішніх справ пов'язана із засвоєнням значної кількості текстової, графічної та іншої інформації, то напруга зору є однією з основних причин стомлюваності. Тому робоче місце, по можливості, має освітлюватися природним світлом. При проектуванні освітлення робочого місця необхідно враховувати: освітленість у різних площинах (горизонтальній і вертикальній), зміну світла в різний час дня і року, при різній погоді, а також пофарбування службових приміщень і предметів, що в них знаходяться.

Існує п'ять типів освітлення службових приміщень: пряме, напівпряме, пряме скісне, напівскісне, скісне. Для більшості приміщень найбільш придатне використання напівскісного освітлення, коли від 10 до 40% світла падає вниз і від 60 до 90% світла спрямовується вверх, відбиваючись потім від стелі. За допомогою цього досягається добре розсіювання світла, зменшується осліплюючий ефект. Для різного виду робіт потребується різне освітлення, але слід пам'ятати, що природне є найбільш сприятливим. При ньому вдається прочитувати на 5–10% більше сторінок друкованого тексту, ніж при штучному освітленні 18%.

return false">ссылка скрыта

Напруга зору залежить також від характеру роботи, колірної гами інтер'єру та здоров'я людини. Колір справляє психофізіологічний вплив на працездатність, швидкість реакції, стомлюваність співробітника та інші показники функціонального стану його організму. Колірне пофарбування інтер'єру сприяє задоволенню фізіологічних, психологічних та естетичних потреб людини. Перші з них передбачають пофарбування робочого місця в кольори, які володіють оптимальним коефіцієнтом відбиття світла. Другі передбачають зниження несприятливого впливу навколишнього середовища на працю людини. Треті спрямовані на "прив'язку" певної колірної гами до конкретного робочого місця. Проблеми колірного оформлення інтер'єру кабінетів рекомендується розв'язувати щодо конкретної людини, яка в ньому працює, оскільки психофізіологічний вплив колірної гами на людей виявляється по-різному. Він залежить від віку, статі людини, стану її нервової системи. Тому колірна гама пофарбування службового кабінету і предметів, що знаходяться в ньому, підбирається таким чином, щоб вона своїм впливом допомагала нейтралізувати вади психофізіологічного характеру, які має працівник, і підвищити його працездатність.

Працездатність співробітника органів внутрішніх справ багато в чому залежить від мікрокліматичних умов на його робочому місці. Поняття мікрокліматичних умов включає в себе три елементи: температуру, вологість і рух повітря. Вважається, що найбільш сприятливо займатися розумовою працею в приміщеннях з постійною температурою 18–20° С і вологістю приблизно 50–70%. При підвищенні або зниженні норм температури і вологості продуктивність праці людини знижується. Підвищення температури порушує дихання та серцево-судинну діяльність, а зниження температури притупляє увагу. Шкідливо впливати на організм людини може й забруднення повітря. Гранично допустима концентрація вуглекислоти в приміщенні — 0,46%.

Діяльність працівника міліції, як і будь-яка інша розумова праця, потребує зосередження уваги при сприйнятті, аналізі, переробці та оцінці інформації. За даними різних досліджень, шум підвищеної інтенсивності значно знижує продуктивність праці. Існує ряд думок відносно того, що позитивний вплив на підвищення трудової активності справляє музика. Цього не можна заперечувати, коли мова йде про фізичну роботу. Проте під час управлінської праці музика відволікає увагу, сприяє стомлюваності, знижує продуктивність праці. Безспірно, її позитивний, стимулюючий вплив виявляється тоді, коли вона звмузика відволікає увагу, сприяє стомлюваності, знижує продуктивність праці. Безспірно, її позитивний, стимулюючий вплив виявляється тоді, коли вона звучить перед початком роботи і в кінці робочого дня, в перервах, протягом відпочинку.

Всі питання наукової організації праці слід вирішувати на основі всебічного обліку можливостей людини, з'ясування умов для її швидкого "входження" в роботу і пошуку засобів попередження стомлюваності. Треба зважати на те, що подовження робочого часу не приводить автоматично до підвищення продуктивності праці. Навпаки, саме його скорочення при раціональній організації праці і відпочинку може привести до більшої ефективності діяльності. Оптимальні результати праці визначає доцільна пропорція між витратами сил на роботі та відпочинком.