Сутність, завдання та основні витрати щодо створення сприятливих умов праці на підприємстві

 

В умовах ринкової економіки на всіх рівнях управління можна виділити економічні та соціально-психологічні завдання щодо поліпшення організації праці. Економічні завдання передбачають досягнення максимальної економії живої та уречевленої праці, підвищення продуктивності, зниження витрат у процесі виробництва продукції і надання послуг належної якості.

Соціально-психологічні завдання передбачають створення таких умов праці, які б забезпечували високий рівень працездатності зайнятих у виробництві. Крім того, працівники мають одержувати задоволення від роботи, яку виконують.

Вперше наукова теорія праці знайшла відображення в тейлоризмі (понад 100 років тому), і подальший її розвиток полягав у переході до концепцій “збагачення праці”, “автономних груп”, “гуманізації праці”, які потім продовжили свій розвиток у складі більш широких економіко-соціологічних і політико-ідеологічних теорій “демократії в промисловості”, “соціальної інтеграції” та інше.

Організація праці на підприємстві охоплює такі основні напрями:

Ø поділ і кооперація праці, що передбачають науково обґрунтований розподіл працівників за певними трудовими функціями, робочими місцями, а також об'єднання працівників у виробничі колективи;

Ø організація і обслуговування робочих місць, що сприяють раціональному використанню робочого часу;

Ø нормування праці, що передбачає визначення норм затрат праці виробництво продукції і надання послуг як основу для організації праці і визначення ефективності виробництва;

Ø організація підбору персоналу та його розвиток, тобто — планування персоналу, профорієнтація і профвідбір, наймання персоналу, підвищення його кваліфікації, планування кар'єри тощо;

Ø оптимізація режимів праці і відпочинку, встановлення найбільш раціонального чергування часу роботи та відпочинку протягом робочої зміни, тижня, місяця. Відпочинок, його зміст і тривалість максимально сприяти досягненню високої працездатності протягом робочого часу;

Ø раціоналізація трудових процесів, прийомів і методів праці на основі узагальнення прогресивного досвіду. Раціональним вважається такий спосіб роботи, який забезпечує мінімальні затрати часу;

Ø поліпшення умов праці, що передбачає зведення до мінімуму шкідливості виробництва, важких фізичних, психологічних навантажень, а також формування системи охорони і безпеки праці;

Ø зміцнення дисципліни праці, підвищення творчої активності працівників;

Ø мотивація й оплата праці.

Організація праці на підприємствах, в окремих галузях виробництва здійснюється в конкретних формах, різноманітність яких залежить від таких основних чинників: рівня науково-технічного прогресу, системи організації виробництва; психологічних факторів. Особливостей екологічного середовища; а також від низки чинників, умовлених характером завдань, які вирішуються в різних ланках системи управління. Організація праці змінюється, вдосконалюється залежно від зміни цих чинників.

Витрати на охорону праці Законом про прибуток віднесені до витрат подвійного призначення і тому вони можуть включатися до складу валових витрат. Ґрунтуючись на положеннях законодавчих (Закон про прибутки, Закон про охорону праці і КЗпП) і нормативно-правових актів, можна скласти перелік витрат подвійного призначення, що відносяться до охорони праці (рис. 11.2).

 

 

 

Рис. 11.2. Перелік витрат подвійного призначення

 

Витрати на охорону праці для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, що використовують найману працю, складають не менш 0,5% від суми реалізованої продукції і 0,2% від фонду оплати праці для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету.