Підходи до управління фінансовими ризиками підприємства

Управління фінансовими ризиками являє собою сукупність прийомів і методів, що зменшують імовірність появи цих ризиків або локалізації їхнього наслідку.

Оцінка фінансових ризиків проводиться з метою визначення ймовірності й розміру втрат, що характеризують величину (або ступінь) ризику. Вона може здійснюватися різними методами аналізу: якісним, кількісним або комплексним.

За допомогою якісного аналізу можна визначити можливі види ризику, фактори, що впливають на рівень ризику, а також потенційні області ризику.

Усі фактори, що впливають на ступінь ризику, можна розділити на зовнішні й внутрішні. До зовнішніх факторів відносяться політична й економічна ситуація в країні й за її межами, законодавчо-правова основа підприємницької діяльності, податкова система, конкуренція, стихійні лиха й ін.

До внутрішніх факторів можна віднести економічну стратегію фірми, ступінь використання ресурсів у виробничо-господарській діяльності, кваліфікацію працівників, якість менеджменту й ін.

У діяльності будь-якої фірми в умовах ринкової економіки можна виділити п'ять основних областей ризику:

1) безризикову область (фірма нічим не ризикує й одержує як мінімум розрахунковий прибуток);

2) область мінімального ризику (фірма ризикує частиною або всією величиною прибутку);

3) область підвищеного ризику ( у найгіршому разі фірма зробить покриття всіх витрат, у кращому — дістане прибуток набагато менше розрахункового);

4) область критичного ризику (фірма ризикує не тільки втратити прибуток, але й недоодержати передбачуваний виторг; масштаби її діяльності скорочуються, вона втрачає обігові кошти, улазить у борги);

5) область катастрофічного ризику (діяльність фірми приводить до банкрутства).

Управління фінансовими ризиками є одним з найважливіших напрямків діяльності фінансового менеджера, що вимагають глибоких знань економіки й фінансів підприємств, математичних і статистичних методів, страхової справи й т.п.

З погляду своєчасності ухвалення рішення по попередженню й мінімізації втрат можна виділити три підходи до куправління ризиками:

1) активний підхід означає максимальне використання менеджером заходів управління ризиками для мінімізації їх наслідків. При цьому підході всі господарські операції здійснюються після проведення заходів щодо попередження можливих фінансових втрат;

2) адаптивний підхід - заснований на обліку в процесі управління умов господарювання, а саме управління ризиками здійснюється в ході проведення господарських операцій. При цьому неможливо запобігти всьому збитку у випадку настання ризикової події, а можна уникнути лише частини втрат;

3) консервативний підхід припускає, що заходи впливу на фінансові ризики починаються після настання ризикової події, коли підприємством уже отриманий збиток.

У цьому випадку метою управління є локалізація збитку в рамках якої управлінгня фінансовими ризиками включає кілька етапів.

На першому етапі відбувається визначення тих видів ризиків, з якими може зіштовхнутися підприємство.

На другому — проводиться аналіз і кількісна оцінка ступеня ризику.

На третьому — здійснюється вибір методів управління ризиками.

На четвертому — дані методи застосовуються на практиці й оцінюються результати проведених заходів.