Застосування моноклональних антитіл у медицині

 

 

Моноклональні антитіла синтезують гібридоми — гібридні клітини, що утворені шляхом злиття лімфоцитів людини з клітинами мієломи мишей. Підраховано, іцо із 50 — 100 мишей можна отримати 1 г моноклональних антитіл. У процесі використання моноклональних антитіл як лікарських препаратів виникають побічні ефекти, пов’язані з ініціацією запального процесу. Це обумовлює необхідність створення моноклональних антитіл людини.

Під час одержання моноклональних антитіл людини шляхом традиційної гібридомної технології виникають певні труднощі:

- хромосоми людини нестабільні в гібридних клітинах, одержаних злиттям лімфоцитів людини з клітинами мієломи миші;

- не вдалося одержати ефективні клітинні лінії мієломи людини, що змогли б замінити клітини мієломи мишей;

- імунізація людини різними антигенами не здійснюється згідно з етичними нормами.

Таким чином, для одержання моноклональних антитіл людини необхідно використати інші підходи. Так, імунні стовбурові клітини людини вводять мишам з важким імунодефіцитом (Бсісі-миші). У відповідь на введення антигена в організмі мишей виробляються антитіла людини.Зроблені спроби ввести ембріонам мишей гени імуноглобулінів людини з метою створення трансгенних мишей, які у відповідь на імунізацію можуть виробляти антитіла людини. Обидва ці методи достатньо трудоємні, тому вчені намагаються розробити генно-інженерні методи одержання антитіл людини.