Стаття 26

1. Під час періодичних виплат, до яких застосовна ця стаття, ставка допомоги, виплачуваної в охоплюваному випадку, збільшена на суму будь-якої родинної допомоги, виплачуваної під час охоплюваного випадку, становить відносно цього випадку для типового одержувача, визначеного в додатку до цього розділу, принаймні зазначений у цьому додатку відсоток від загальної суми колишнього доходу одержувача допомоги чи його годувальника і від суми будь-яких родинних допомог, виплачуваних особі, що підлягає забезпеченню, яка має однакові з типовим одержувачем родинні зобов’язання.

2. Колишні заробітки одержувача допомоги чи його годувальника обчислюються згідно з установленими правилами, і там, де особи, що підлягають забезпеченню, чи їхні годувальники поділяються на категорії за розмірами заробітку, розмір їхнього колишнього заробітку може обчислюватись, виходячи з базового заробітку тієї категорії, до якої вони належали.

3. Може бути встановлено максимальні межі для ставки допомоги або для розміру заробітку, який береться до уваги для обчислення допомоги, за умови, що ці максимальні межі встановлюються таким чином, щоб у тому разі, коли попередній заробіток одержувача допомоги або його годувальника дорівнює заробітній платі кваліфікованого робітника чоловічої статі або нижчий за неї, було дотримано положень параграфа 1 цієї статті.

4. Колишній заробіток одержувача допомоги або його годувальника, заробітна плата кваліфікованого робітника чоловічої статі, розмір допомоги та будь-які родинні допомоги обчислюються на основі одного й того самого періоду часу.

5. Для інших одержувачів розмір допомоги обчислюється у розумному співвідношенні з розміром допомоги типового одержувача.

6. Для потреб цієї статті кваліфікованим робітником чоловічої статі є:

a) або слюсар чи токар на машинобудівному підприємстві, за винятком електротехнічного машинобудування;

b) або особа, що вважається типовою для кваліфікованої праці, вибрана відповідно до положень наступного параграфа;

c) або особа, чия заробітна плата дорівнює або вища від заробітної плати 75 відсотків усіх осіб, що підлягають забезпеченню; така заробітна плата визначається, як це може бути встановлено, за рік або коротший період;

d) або особа, чия заробітна плата дорівнює 125 відсоткам середньої заробітної плати всіх осіб, які підлягають забезпеченню.

7. Типовим кваліфікованим працівником для потреб пункту b) попереднього параграфа вважається особа, зайнята в основній галузі економічної діяльності з найбільшою кількістю працівників (чоловіків), що підлягають забезпеченню в охоплюваному випадку, самодіяльного населення або, залежно від випадку, годувальників осіб, що підлягають забезпеченню, в категорії, яка охоплює найбільшу кількість таких осіб або їхніх годувальників; з цією метою використовується Міжнародна стандартна промислова класифікація всіх галузей господарської діяльності, прийнята Економічною та соціальною радою ООН на її 7-й сесії 27 серпня 1948 року і наведена з поправками 1958 року у додатку до цієї Конвенції, або та сама класифікація з будь-якими додатковими змінами, які можуть бути внесені до неї.

8. У разі, якщо ставка допомоги змінюється залежно від району, кваліфікований працівник (чоловік) може визначатися для кожного району відповідно до параграфів 6 і 7 цієї статті.

9. Заробітна плата кваліфікованого робітника (чоловіка)

визначається на основі ставок заробітної плати за нормальний робочий день, установлених або колективними договорами, або законодавством члена Організації чи на його підставі, залежно від випадку, або звичаєм, та включаючи надбавку на дорожнечу, якщо така передбачається; у разі, коли такі ставки розрізнюються по районах, але при цьому не застосовується параграф 8 цієї статті, береться середня ставка.