Основні процеси, які характеризують дію ЕМП на біологічні тканини

Біологічні тканини складні за своєю природою. Склад­ність їх будови визначаєтья складністю функцій, які вони ви­­ко­нують. Деякі із тканин (м’язова, нервова) володіють ря­дом специфічних властивостей (наприклад, збудливістю, ско­рочуваністю тощо), основу яких становлять процеси, що ма­­ють електричну природу. У тканинах (особливо внутріш­ньо­го середовища) містяться заряджені частинки (це, як пра­­вило, іони), а також інші системи зарядів типу диполів, мульти­полів, цілі заряджені структури (в основному – мембрани).

Біологічні тканини не мають яскраво виражених маг­нітних властивостей, вони в основному є діамагнетиками (во­да, білки, вуглеводи тощо); для деяких біологічних молекулярних структур (вільні радикали, геми, що містять іони заліза, тощо) є характерним парамагнітний ефект при взаємодії із зовнішнім МП. Розглянемо коротко основні про­цеси, що характеризують дію зовнішнього ЕМП на БТ.