Військові дії в 1915 році

Російське командування вступило в 1915 рік з твердим наміром завершити переможний наступ своїх військ в Галичині.

Йшли запеклі бої за оволодіння карпатськими проходами і Карпатським хребтом. 22 березня після шестимісячної облоги капітулював Перемишль з його 127-тисячним гарнізоном австро-угорських військ. Але вийти на угорську рівнину російським військам не вдалося.

У 1915 році Німеччина та її союзники скерували основний удар проти Росії, розраховуючи завдати їй поразки і вивести її з війни. До середини квітня німецьке командування встигло перекинути з Західного фронту кращі боєздатні корпусу, які разом з австро-угорськими військами утворили нову ударну 11-у армію під командуванням німецького генерала Макензена.

Зосередивши на головному напрямку контрнаступу війська, в два рази перевершували сили російських військ, підтягнувши артилерію, чисельно перевершувала російську в 6 разів, а по важких гармат - у 40 разів, австро-німецька армія 2 травня 1915 року прорвалося фронт в районі Горлиці.

Під напором австро-німецьких військ російська армія з важкими боями відступала з Карпат і з Галичини, наприкінці травня залишила Перемишль, а 22 червня здала Львів. Тоді ж, у червні, німецьке командування, маючи намір затиснути в "кліщі" російські війська, що билися в Польщі, розпочало удари своїм правим крилом між Західним Бугом і Віслою, а лівим - в низов'ях річки Нарев. Але й тут, як і в Галичині, російські війська, які не мали достатньо зброї, боєприпасів і спорядження, з важкими боями відступили.

До середини вересня 1915 наступальна ініціатива німецької армії вичерпалася. Російська армія закріпилася на лінії фронту: Рига - Двінська - озеро Нарочь - Пінськ - Тернопіль - Чернівці, і до кінця 1915 року Східний фронт тягнувся від Балтійського моря до румунського кордону. Росія втратила велику територію, але зберегла свої сили, хоча з початку війни російська армія до цього часу втратила у живій силі близько 3 млн. осіб, з них близько 300 тис. убитими.

У той час коли російські армії вели напружену нерівну війну з головними силами австро-німецької коаліції, союзники Росії - Англія і Франція - на Західному фронті протягом усього 1915 року організували лише кілька приватних військових операцій, які не мали істотного значення. У самий розпал кровопролитних боїв на Східному фронті, коли російська армія вела важкі оборонні бої, з боку англо-французьких союзників не було наступу на Західному фронті. Воно було прийнято лише наприкінці вересня 1915 року, коли на Східному фронті наступальні операції німецької армії вже припинилися.

Докори сумління від невдячності по відношенню до Росії з великим запізненням відчув Ллойд Джордж. У своїх мемуарах він пізніше писав: "Історія пред'явить свій рахунок військовому командуванню Франції та Англії, яке у своєму егоїстичному упертості прирекло своїх російських товаришів по зброї на загибель, тоді як Англія і Франція так легко могли врятувати росіян і таким чином допомогли б найкраще собі ".

Отримавши територіальний виграш на Східному фронті, німецьке командування, проте, не домоглося головного - воно не примусило царський уряд до висновку сепаратного миру з Німеччиною, хоча половина всіх збройних сил Німеччини та Австро-Угорщини була зосереджена проти Росії.

У тому ж 1915 році Німеччина спробувала завдати нищівного удару Англії. Вона вперше широко використовувала порівняно нове зброю - підводні човни, щоб припинити підвезення до Англії необхідної сировини і продовольства. Сотні судів були знищені, їхні команди і пасажири загинули. Обурення нейтральних країн змусило Німеччину не топити пасажирські кораблі без попередження. Англія же шляхом збільшення і прискорення будівництва судів, а також розробкою ефективних заходів боротьби проти підводних човнів подолала навислу над нею небезпеку.

Навесні 1915 року Німеччина вперше в історії воєн застосувала одне з найбільш нелюдських зброї - отруйні речовини, але це забезпечило лише тактичний успіх.

Невдача спіткала Німеччину і в дипломатичній боротьбі. Антанта обіцяла Італії більше, ніж могли обіцяти Німеччина і стикається з Італією на Балканах Австро-Угорщина. У травні 1915 року Італія оголосила їм війну і відвернула на себе деяку частину військ Австро-Угорщини та Німеччини.

Лише частково ця невдача була компенсована тим, що восени 1915 року болгарський уряд вступило у війну проти Антанти. В результаті утворився Четверний союз Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини і Болгарії. Безпосереднім наслідком цього стало наступ німецьких, австро-угорських та болгарських військ проти Сербії. Маленька сербська армія героїчно чинила опір, але була розчавлена ​​переважаючими силами противника. Надіслані на допомогу сербам війська Англії, Франції, Росії і залишки сербської армії утворили Балканський фронт.

У міру затягування війни у ​​країн учасниць Антанти росло підозра і недовіра один до одного. По секретному угоди Росії з союзниками в 1915 році у разі переможного закінчення війни Константинополь і протоки повинні були відійти до Росії. Побоюючись реалізації цієї угоди, з ініціативи Уїнстона Черчиля, під приводом удару по протоках та Константинополю нібито для підриву комунікацій німецької коаліції з Туреччиною була зроблена Дарданелльська експедиція з метою окупації Константинополя.

19 лютого 1915 англо-французький флот почав обстріл Дарданелл. Однак, зазнавши великих втрат, англо-французька ескадра через місяць припинила бомбардування Дарданелльська укріплень.

На Закавказькому фронті російські воску влітку 1915 року, відобразивши наступ турецької армії на алашкертском напрямку, перейшли в контрнаступ на Ванське напрямку. Тоді ж німецько-турецькі війська активізували військові дії в Ірані. Спираючись на спровоковане німецькими агентами в Ірані повстання бахтіарскіх племен, турецькі війська почали просуватися до районів нафтопромислів і до осені 1915 року зайняли Керманшах і Хамадан. Але незабаром прибули англійські війська відкинули турків і бахтіар від району нафтопромислів, і відновили зруйнований бахтіарамі нафтопровід.

Завдання очищення Ірану від турецько-німецьких військ лягла на російський експедиційний корпус генерала Баратова, що висадився в Жовтні 1915 року в Ензелі. Переслідуючи німецько-турецькі війська, загони Баратова зайняли Казвін, Хамадан, Кум, Кашан і підійшли до Ісфахані.

Влітку 1915 року англійські загони захопили німецьку Південно-Західну Африку. У січні 1916 року англійці змусили до капітуляції оточені в Камеруні німецькі війська.