Література
1. Берлиоз Г. Несколько слов о трио и сонатах Бетховена //Избранные статьи. М., 1956.
2. Бузони Ферруччо. О пианистическом мастерстве. Избранные высказывания //Исполнительское искусстве зарубежных стран. Выпуск первый. М.,1982
3. Гольденвейзер А.Б. Тридцать две сонаты Бетховена. Исполнительские комментарии. М,. 1966.
4. Гуренко В. Исполнительство – искусство художественной интерпре-тации //Вопросы смычкового искусства. Сборник трудов (межвузов-ский). Выпуск 49. М.,1980.
5. Должанский А.Н. Об основании фуги //Избранные статьи. Л., 1973.
6. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. М., 1975.
7. Корредор Х.М. Беседы с Пабло Казальсом. Л., 1960.
8. Медушевский В.В. Человек в зеркале интонационной формы. С.М. 1980, №9.
9. Музыкальная энциклопедия. . М., 1974. Т.2.
10. Философский энциклопедический словарь. 2-е изд. М., 1989.
[1] “У науковій літературі терміном називається точна назва строго визначеного поняття” /6, с. 594/.
[2] „Комунікація (лат.communicatio) – акт спілкування, зв’язок між двома чи більшим числом індивідів, які основані на взаєморозумінні, повідомленні інформації однією особою іншій або декільком особам” /10, с.246/.
[3] Поняття – це “цілісна сукупність суджень, тобто думок, у яких що-небудь стверджується про відмітні ознаки досліджуваного об'єкта…” /6, с. 456/.
[4] Показово, що у назвах вітчизняних підручників та навчальних посібників з аналізу, що з’явилися в останні роки, фігурує саме „музична форма”, а не „музичний твір”.
[5] Версія (лат. versio – зворот, видозміна; франц. version – переклад, розтлумачення) – одне з декількох можливих, відмінних .одне від одного пояснень чи тлумачень якогось одного і того ж самого факту, явища, події” /6, с.85/.
[6] Методика (гр. methodikë) – «сукупність способів доцільного проведення якої-небудь роботи» / , /.
[7] Про редакторську інтерпретацію докладніше буде сказано у Четвертій лекції.
[8] Від лат.
[9] Цим терміном ми поєднуємо всі наявні на сьогоднішній день різновиди «аналізу музичної форми» та «аналізу музичних творів».