Методи ціноутворення.

Правильний розрахунок ціни на товар є дуже важливим чинником успішної діяльності фірми на рину. Існує багато методів встановлення ціни :1)метод надбавок.2)метод доходу на капітал.3)ціноутворення за споживчими оцінками.4)ціноутворення на рівні поточних цін і ринкової конкуренції.5)ціноутворення на основі закритих торгів.1)Метод надбавок. Використовується в роздрібній торгівлі при виконанні державних замовлень і тоді, коли необхідні витрати передбачити дуже важко. Суть методу – до собівартості( або витрат) задають націнку з метою одержання прибутку. У мірі руху товару перед тим, як перепродати товар наступній ланці дає на нього націнку. Розміри націнок варіюють у широких межах залежно від виду товарів. Недоліком цього методу є те, що неврахов.поточна зміна попиті та конкурентне оточення , і все ж, це метод залишається популярним з низки причин:-по-перше, продавці більше знають про витрати ніж про попит, прив’язуючи ціни до витрат, продавець спрощує для себе проблему ціноутворення: йому не доводиться надто часто корегувати ціни залежно від попиту. –по-друге, якщо цим методом користуються всі фірми галузі, їх ціни будуть схожими, а тому цінова конкуренція буде зведена до мінімуму. –по-третє, багато хто вважає, що методику більш справедливою і щодо покупців, і щодо продавців(вона дозволяє відносно розподілений прибуток між продавцем і покупцем). Застосування цього методу доцільно у 2-х випадках:1)коли фірма є провідною на ринку.2)коли керівництво фірми задоволено отримуваними результатами.2) Метод доходу на капітал. Цей метод також основний на витратах і орієнтується на отримання цільового прибутку. Ціна встановлюється виходячи з бажаного розміру прибутку. Для відшкодування витрат підприємства необхідно, реалізувати певний обсяг продукції за даною ціною, або за вищою ціною але в меншій кількості. Використовуючи цей метод, фірма повинна розраховувати при якому рівні ціни будуть досягнуті обсяги продажу, які дозволять відшкодувати валові витрати і отримати цільовий прибуток. Методика розрахунків ціни ґрунтується на графіку без збитковості. Крім, графічного способу контрольна точка може бути знайдена і аналітичним обчисленням за спеціальною формулою. Цей метод використовують, коли мова йде про додаткові інвестиції або створення нових потужностей.3) Ціноутворення за споживчими оцінками. Розрахунок ціни на основі „від чуваної цінності товару” основан:на сприйнятті товару покупцем. Для того, щоб посилити цінність товару, продавець використовує нецінові заходи впливу:*надає сервісне обслуговування;*особливі гарантії покупцям;*право використання товарної марки фірми у разі перепродажу тощо. Ціна тільки підкріплює у свідомості покупця цінність товару. Для використання цього методу необхідно, виявити, які ціннісні уявлення є у свідомості споживачів про товари конкурентів. Ключове питання, при використанні цього методу, правильне визначення споживчої вартості товару. А для цього потрібне, якісно виконане маркетингове дослідження.4) Метод ціноутворення на основі поточних цін і ринкової конкуренції. При цьому методі фірма в основному відштовхує від цін конкурентів і звертає менше уваги на показники власних витрат або попиту. Вона може призначити ціну вищу або нижчу від рівня цін своїх конкурентів. Різниця між верхньою межею ціни, яка утворюється попитом, і нижньою межею, яка утворюється витратами – це і є поле гри, щодо установлення цін. Цей метод :є досить популярним, якщо підприємству складно спрогнозувати свої витрати або реакцію конкурентів, тоді розумним рішенням стає наслідування конкурентного лідера. Дотримуючись рівня поточних цін, можна зберегти нормальну рівновагу в рамках галузі.5) Метод ціноутворення на основі закритих торгів. Цей метод також орієнтований на конкурентів. Мета – виграти торги, або конкурс. Для чого необхідно, врахувати і визначити передбачуваних конкурентів. Для завоювання контракту потрібно, запросити ціну вищу ніж в інших. Але ця ціна не може бути нижчою від собівартості. Призначаючи ціну, фірма відштовхується від очікуваних цінових послуг конкурентів, а не від взаємовідносин між ціною і показниками власних витрат або попиту.