Протокольні особливості акредитації нового постійного представника при міжнародній організації.

Після видачі повноважень главі представництва, настає етап його акредитації при органах Організації. Ст. 11 Конвенції 1975 р. цей процес регламентує таким чином: по-перше, держава-член може вказати в повноваженнях, виданих її постійному представникові, що він уповноважений діяти як делегат в одному або декількох органах Організації; по-друге, якщо держава-член не вкаже іншого, її постійний представник може діяти як делегат у тих органах Організації, для яких не встановлено спеціальних умов щодо представництва. Й, нарешті, держава, яка не є членом Організації, може вказати в повноваженнях, виданих її постійному спостерігачеві, що він уповноважується діяти, якщо це допускається правилами Організації або відповідного органу, як делегат-спостерігач в одному чи декількох органах Організації. Як глава представництва, останній уповноважується укладати угоди з Організацією. Ст. 12 Конвенції 1975 р. містить дві норми, які визначають ці повноваження: «1. Глава представництва з огляду на свої функції і без пред’явлення повноважень вважається таким, що представляє свою державу з метою прийняття тексту договору між цією державою та Організацією. 2. Глава представництва не вважається з огляду на свої функції таким, що представляє державу з метою остаточного підписання договору або підписання договору ad referendum між цією державою та Організацією, якщо тільки із практики Організації або з інших обставин не випливає, що наміром сторін не було вимагати пред’явлення повноважень».