Принципи визначення порядку старшинства в міжнародних організаціях

У керівних органах міжнародних організацій уряди країн-членів мають рівні права. Відповідно, делегації розміщуються в алфавітному порядку. Кожна делегація отримує рівну кількість місць у першому ряду. Місця де­легацій зазначаються табличками з назвами країн. Алфавітний порядок також застосовується при розсадці представників держав під час офіцій­них церемоній. Керівники делегацій, якщо вони навіть не мають однакових рангів, користуються рівними правами, їм надаються однакові почесності.

Керує сесіями міжнародних організацій спеціальний орган. У статуті й установчих документах завжди містяться правила, які регулюють склад і порядок його виборів. Під час роботи сесії особливі переваги в питанні старшинства надаються членам виборного органу зборів.

На час сесій постійні представники країн-членів при міжнародних ор­ганізаціях включаються до складу своїх національних делегацій, і їхнє старшинство визначається залежно від того, чи є вони керівниками де­легацій своїх країн. Помічники постійних представників розміщуються відповідно до їхнього рангу й функцій, які вони виконують. Поза сесіями члени постійних представництв створюють своєрідний дипломатичний корпус, який підпорядковується особливим правилам. В ООН постійні представники країн-членів створюють неформальні регіональні групи (країн-членів Євросоюзу, латиноамериканських, африканських країн то­що), які представляють обрані на визначений термін голови. Старшинст­во між постійними представниками визначається хронологічним поряд­ком повідомлення про їхнє призначення. Це може бути здійснено у фор­мі вручення постійними представниками генеральному секретареві ор­ганізації повноважень або шляхом нотифікації. Старшинство між іншими членами делегацій визначається залежно від посади та дипломатичного рангу. У середині кожної категорії старшинство визначається датою при­значення на посаду, яку обіймають члени делегації.

При визначенні порядку протокольного старшинства в міжнародних організаціях слід враховувати існування колективного й індивідуального старшинства. Під час офіційних церемоній за відсутністю прийнятих у міжнародній організації правил можливий такий порядок старшинства.

Колективне старшинство:• головуючий зборів ради; постійний глава організації (генеральний секретар або генеральний директор);• віце-голови та інші члени обраного органу;• голова і, залежно від випадку, керівний орган постійної ради органі­зації, якщо рада складається виключно з представників урядів;• голови делегацій, які не входять до виборного органу, в алфавіт­ному порядку найменувань держав, члени делегацій;• голови департаментів організації, їхній персонал.

При визначенні індивідуального старшинства, при про­веденні прийомів із розсадкою, враховуються посадове становище та дипломатичний ранг голів і членів делегацій, співробітників постійних представництв та міжнародних посадових осіб. У межах однієї категорії враховується хронологічний порядок дати обіймання посади або при­значення на посаду, інколи - вік особи. Дворянські титули й почесні відзнаки також можуть змінити цю класифікацію. При однакових рангах члени делегацій завжди мають переваги в старшинстві перед співробі­тниками організації. Міжнародні посадові особи зазвичай займають місця перед консулами, старшинство міжнародних посадових осіб по­ширюється на їхніх дружин. Для уникнення протокольних складнощів глави дипломатичних представництв і керівники міжнародних організа­цій часто запрошуються окремо.