Бруньки, їх будова й типи

Брунька є зачатковим, ще нерозвиненим пагоном. У середині бруньки знаходиться апекс, який утворений апікальною меристемою, що забезпечує формування й ріст усіх органів пагона.

Розрізняють вегетативні, генеративні (квіткові) та вегетативно-генеративні бруньки. Вегетативна брунька складається з серії зачаткових метамерів або зачаткових листків, які розміщені один над одним на зачатковій осі. З такої бруньки розвивається стебло з листками та новими бруньками. Зовнішні або нижні листкові зачатки всередині бруньки внаслідок нерівномірного росту більш-менш загнуті над внутрішніми або верхніми й прикривають їх і конус наростання пагона. Вузли в бруньці дуже зближені й у пазухах листкових зачатків уже можуть бути закладені зачатки бруньок наступного порядку. Генеративні бруньки містять у собі тільки зачатки суцвіття без зелених асиміляційних листків або одиночні квітки (в цьому випадку бруньку називають бутоном). У вегетативно-генеративній бруньці закладений ряд метамерів, а конус наростання перетворений у зачаткову квітку або суцвіття.

Бруньки також бувають відкритими та закритими. Закриті бруньки містять зовні спеціалізовані брунькові луски, що виконують захисну функцію – вберігають меристемні частини бруньки від висихання й пом’якшують негативний вплив різких перепадів температури. Закриті зимуючі бруньки формуються в дуба, берези, липи, ліщини, вільхи, бузини та деяких інших дерев і чагарників, а також в окремих видів багаторічних трав’янистих рослин (наприклад, грушанка, копитняк). Якщо бруньки позбавлені спеціально видозмінених лусок і зовнішні листкові зачатки мало відрізняються від внутрішніх, то їх називають відкритими. Такі бруньки мають весною та літом ростучі пагони тих дерев і чагарників, які зимою мають закриті бруньки, а також однорічні та багато багаторічних трав’янистих рослин. Відкриті бруньки мають, як правило, деревні рослини тропічних і субтропічних зон планети.

За розміщенням на стеблі пагона виділяють верхівкові та бічні бруньки. Бічні бруньки бувають пазушними, якщо розміщені в пазухах листків, і додатковими, якщо розміщені в будь-якому іншому місці пагона. Пазушні бруньки, що тривалий час не розвиваються, називаються сплячими. Пазушні бруньки можуть розміщуватись у вузлі поодиноко або групами. В останньому випадку виділяють серіальні або вертикально-рядкові бруньки, якщо вони розміщені в один ряд уздовж осі пагона (наприклад, у жимолості татарської, горіха грецького, робінії білої), колатеральні або горизонтально-рядкові бруньки, якщо вони розміщені в ряд упоперек пагона (наприклад, у вовчих ягід звичайних) та кільчасті, якщо вони розміщені колом (наприклад, у сливи домашньої).