Б. Задачі для самоконтролю.

№ 1. Дівчинка 6 років знаходиться на лікуванні з приводу рецидивуючого бронхіту. При R-логічному обстеженні грудної клітки виявлена однорідна трикутна тінь 3 чіткими контурами.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити план лікування.

№ 2. Хлопчик 12 років захворів на гостру пневмонію, що протікала з дихальною недостатністю і затяжним перебігом з кашлем і хрипами. При R-логічному обстеженні грудної клітки виявлена деформація легеневого малюнку в нижніх частках лівої легені з компенсорною емфіземою сегментів ураженої легені.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити план лікування.

 

№ 3. Хворий 11р. скаржиться на постійний інтенсивний кашель з виділеням слизово-гнійного харкотиння, масивно вранці, підвищення температури тіла до 37,8ºС. Хворіє 5 років, стаціонарно лікується 1-2 рази а рік. Після виписки хворий сімейного лікаря не відвідував, рекомендації згідно виписки виконував не систематично. В анамнезі часті ГРВІ, хронічний правобічний гайморит, виявлений 2 роки тому бронхіт, двічі пневмонія. Госпіталізований через 5 днів після загострення зі скаргами на наростання кашлю з масивним харкотинням, підвищенням температури, нездужанням. Загальний стан середньої важкості, в’ялий, гіподинамічний, блідий. З боку грудної клітки: сплощення зліва, більше в нижніх відділах. В зоні ураження дихання дещо ослаблене, місцями жорстке, на фоні його постійні мілко- та середньо пухирцеві хрипи, вислуховуються поодинокі крепітуючі, поряд сухі, провідні. З боку серця – дещо ослаблені тони, систолічний шум, тахікардія. Живіт без особливостей. Печінка + 1,5 см. В загальному аналізі крові – помірний лейкоцитоз з нейтрофільозом, ШОЕ – 35 мм/год. На рентгенограмі: посилення і деформація малюнка легень. На ЕКГ – ознаки гіпертрофії правого шлуночка серця.

1. Виділити провідний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити тактику ведення.

№ 4.У дитини О., 8 р., після перенесеної ГРВІ розвинувся затяжний однобічний бронхіт, з наступною персистенцією вірусної інфекції і рецидивуванням бронхіту тричі за останні 7 місяців. Чергові епізоди супроводжувались наростанням задишки обумовленої прогресуючою облітерацією просвіту бронхіол. За даними визначення ФЗД констатована вентиляційна недостатність ІІ-ІІІ ст. по змішаному типу.

6. Виділити провідний синдром

7. Провести диференційну діагностику

8. Встановити клінічній діагноз.

9. Скласти план обстеження дитини.

10. Визначити тактику ведення.

 

№ 5.У хлопчика 5 місяців, що знаходиться на лікуванні у відділенні патології дітей раннього віку з явно вираженим обструктивним синдромом, що рецидивує з 2-місячного віку з лікувально-діагностичною ціллю була проведена трахеобронхоскопія результатом якої є: в середній та нижній третині трахеї та в обох головних бронхах слизовий м’який секрет білуватого кольору. Бронхомаляція відсутня. На межі середньої та нижньої третини трахеї трахеомаляція за рахунок задньої стінки. Знижена моторика бронхів та трахеї.

1. Виділити провідний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити тактику ведення.

№ 6.Дівчинка 8 міс., потрапила до стаціонару зі скаргами на малопродуктивний кашель, субфебрильну температуру тіла протягом тижня, одноразову блювоту, з часточками неперетравленої їжі. З анамнезу – протягом 8 місяців дитина часто хворіє на обструктивний бронхіт, тричі отримувала антибактеріальну терапію, після виписки зі стаціонару держиться кашель. При госпіталізації – млява, виражений кашель, обструктивний синдром. При огляді зів помірно гіперемований, чистий. Над легенями перкуторно – легеневий звук з коробковим відтінком, дихання жорстке, велика кількість вологих різнокаліберних хрипів, поодинокі сухі хрипи. Серце – без особливостей. Живіт м’який, печінка +3 см.

1. Виділити провідний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити тактику ведення.

№ 7.Хлопчик 4 років скаржиться на млявість, біль в грудній клітці, нудоту, кровохаркання. Загальний стан погіршився протягом останніх 2-х днів. З анамнезу відомо, що дитина часто хворіє на пневмонії та бронхіти, які супроводилися кровохарканням на протязі двох років. В сім’ї ще брат 5-ти років, який страждає на гемосидероз легень. При вступі до стаціонару загальний стан тяжкий, відмічається задишка: ЧД – 46 за 1 хв., тахікардія ЧСС – 90 уд/хв.., блідість шкіри, субіктеричність склер. Над легенями перкуторно ясний легеневий звук, аускультативно дихання послаблене, поодинокі вологі середньопухірцеві хрипи. На рентгенограмі ОГН – малюнок посилений; розсіяні вогнищеві інфільтративні тіні, корені легень розширені, із збільшеними лімфовузлами в коренях.

1. Виділити провідний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити тактику ведення.

 

8.Хворому Д. 17р.Сарги на стійкий кашель, який збільшується вдень, а далі вночі, слизове харкотиння, задишка з участю допоміжної мускулатури. Впродовж 4-х років наростає задишка, посилюється після навантаження, періодично стиснення в грудях. З факторів ризику: паління батька в квартирі, кухонний дим (квартира не провітрюється).Грудна клітка діжкоподібна. При огляді сплощення куполів діафрагми, ЧД – 36/хв. Аускультативно –послаблене дихання, свистячі хрипи при спокійному диханні. Hb – 104 г/л. На спірограмі незначне зменшення ОФВ1, ФЖЄЛ, порушення співвідношення ОФВ1 : ФЖЄЛ < 70%. Тінь відносної серцевої тупості зменшена. Тони серця ритмічні, ніжний систолічний шум на верхівці.R – гічно виражена емфізема, низьке стояння діафрагми, в верхній долі 2 емфізематозні були до 10 мм в діаметрі.

1. Виділити провідний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити тактику ведення.

 

№ 9.Дитина 6 місяців госпіталізована з підозрою на пневмонію. При проведенні R-логічного обстеження у верхній частині лівої легені виявлені чітко обкреслені одиночні прояснення з картиною запальної інфільтрації легеневої тканини.

1. Виділити провідний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити тактику ведення.

№ 10.У хворого 3-х років відмічається хронічний кашель з виділенням в’язкого харкотиння. З народження відмічаються диспепсичні явища. Дитина відстає у фізичному розвитку. У копрограмі визначена велика кількість нейтрального жиру.

1. Виділити провідний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити тактику ведення.

 

Література:

Основна:

  1. Детская пульмонология / под. ред.. Н.Л.Аряева.- К., Здоровье, 2005 – 608с.
  2. Катилов А.В., Дмитриев Д.В. и др. Клиническая пульмонология детского возраста. – Винница.: Нова книга, 2013. – 334 с.
  3. Наказ МОЗ України №18 від 13.01.2005р. «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча пульмонологія» стр.33-35 (додаток №2).
  4. Наказ МОЗ України №437 від 31.08.2004р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах» стр.4-5 (додаток №1).
  5. Наказ МОЗ України №767 від 27.12.2005р. «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча алергологія» стр.5-13
  6. Педиатрия: Учебник для студентов высших учебных заведений ІІІ – ІV уровней аккредитации. 2-е., испр. и доп. (В.Г Майданник. Харьков: «Фолио» с.140 – 153).

7.Педіатрія. Національний підручник /за ред. проф. Бережного/ Т. 1. – К., - 2013. – 1060с.

  1. Педіатрія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації/ За ред.проф. О.В. Тяжкої/ Видання друге.- Вінниця: Нова книга, 2008. – 1096с.
  2. Шабалов Н.П. Детские болезни: учебник 5-е изд. В двух томах Т.1.-СПб: Питер, 2006 - С. 435-440

Додаткова:

  1. Зайцева О.В. и др. // Атмосфера. Пульмонология и аллергология. – 2007. - №1. – С.28.
  2. Зайцева О.В. Бронхообструктивный синдром у детей // Педиатрия. – 2005.- №4 – С.94-104
  3. Педиатрия: Национальное руководство: в 2т.- М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009.- Т.2.-1024С
  4. Пульмонология: современные аспекты диагностики и лечения: учебное пособие для вузов – Д.И.Грухан – С.224
  5. Сенаторова Г.С., Логінова О.Л., Чужинська Н.Р. та ін.. Рецидивуючий обструктивний бронхіт у дітей: попередити чи лікувати?// Здоровье ребенка. – 2007.- №3(6)
  6. Сергиенко Д.В. Острый бронхит: проблемы диагностики и лечения // Новости медецины и фармации. – 2009. - №295. – С.41-44
  7. Синопальников А.И., Козлов Р.С., Внебольничная инфекция дыхательных путей. М., 2007 Премьер –РТ с.354
  8. Янковский Д.С., Дымент Г.С. Микрофлора и здоровье человека. – К.:Тов. «Червона Рута – Турс, 2008.- 552с.
  9. Nelson Textbook of Pediatrics, 18/E, 2008, Vol.2, 3147p.