Визначення виробничого складу бетону

У виробничих умовах заповнювачі, що використовуються для бетону (пісок, щебінь), знаходяться у вологому стані. Волога, що міститься у заповнювачах, може істотно змінити величину водоцементного відношення та склад бетону, а отже й вплинути на важливі якості бетону ( наприклад, на щільність). Тому окрім визначення номінального складу бетону, потрібно визначити його виробничий склад, який враховує вологість заповнювачів.

Для визначення виробничого складу бетону діють наступним чином. Розраховують витрати заповнювачів на 1 м³ бетону з урахуванням їх природної вологості за формулами (10.24 и 10.25):

П₁ = П ( 1 + 0,01Wп ); (10.24)

Щ₁ = Щ ( 1+ 0,01W_щ ), (10.25)

де П₁ – кількість піску природної вологості, витраченого на 1 м³ бетону;

Щ₁ – кількість щебеню природної вологості, витраченого на 1 м³ бетону;

П – витрати сухого піску на 1 м³ бетону;

Щ – витрати сухого щебеню на 1 м³ бетону (П та Щ – величини, визначені у відповідності до вказівок попереднього розділу);

W_п та W_щ – відповідно природна вологість піску та щебеню, % (за завданням).

Кількість води, що містять у собі пісок та щебінь, можна визначити за формулами:

В_п = П₁ - П; (10.26)

В_щ = Щ₁ - Щ, (10.27)

де В_п - кількість води, що міститься у піску;

В_щ - кількість води, що міститься у щебені.

Інші показники ті ж самі, що наведені вище.

Тоді витрати води на 1 м³ бетону з урахуванням вологості заповнювачів можна визначити за формулою

В₁ = В – (В_п + В_щ), (10.28)

де В – витрати води на 1 м³ бетону при використанні сухих заповнювачів (з попереднього параграфа),

або за формулою

В₁ = В – (П₁ – П) + (Щ₁ - Щ) (10.29)

(позначення ті ж самі).

Витрати цементу на 1 м³ бетону залишаються без змін, оскільки цемент використовують тільки сухим, уникаючи зниження його активності.

Після визначення витрат матеріалів на 1 м³ бетону з урахуванням вологості заповнювачів П₁, Щ₁, В₁, та В, визначають виробничий склад бетону. Для цього записують відношення між складовими бетону:

Ц : П₁ : Щ₁ : В/Ц, (10.30)

яке призводять після до загальноприйнятного вигляду, ділячи кожний член відношення на Ц.

Позначаючи П₁/Ц – x₁, а Щ₁/Ц – y₁, одержують виробничий склад бетону у вигляді 1: x₁: y₁, де x₁ та y₁ підраховують з точністю до 0,01.

Виробничий склад бетону визначає кількість вагових частин піску (x₁) та кількість вагових частин щебеню (y₁), яке приходиться на одну вагову частину цементу з урахуванням вологості заповнювачів.

10.6 Визначення коефіцієнта виходу бетону та розрахунок дозування матеріалів на заміс бетонозмішувача

Коефіцієнт виходу бетону – це відношення об’єму свіже виготовленої бетонної суміші до суми об’ємів його складових. Цей коефіцієнт розраховується за формулою 10.31.

, (10.31)

де V_ц, V_п, V_щ – відповідно об’єми цементу, піску та щебеню, витрачені на 1 м³ бетону;

V_б – об’єм 1 м³ бетонної суміші, що дорівнює 1000 л.

Оскільки важкий бетон – матеріал вельми щільний, його об’єм завжди менше суми об’ємів його компонентів, а тому коефіцієнт завжди менше одиниці.

Паспортна місткість бетонозмішувача визначається сумою об’ємів складових, які завантажені на один заміс бетонозмішувача. Отже, об’єм бетону, добутого за результатом одного замісу,

 

V_Б= V_к × b, (10.32)

 

де V_к – об’єм ковша бетонозмішувача (паспортний об’єм).

Кількість компонентів на один заміс бетонозмішувача (кілограми) розраховують за наступними формулами:

Ц_к = Ц × V_б ;

Ц_к = (10.33)

П_к = або П_к = Ц_к × X₁. (10.34)

 

або ; (10.35)

, (10.36)

де Ц_к, П_к, Щ_к, В_к – відповідно кількість цементу, піску, щебеню, води на заміс;

Ц – витрати цементу на 1 м³ бетону;

П₁, Щ₁, В₁ – відповідно витрати піску, щебеню, води на 1 м³ бетону з урахуванням вологості заповнювачів;

x₁, y₁ – відповідно кількість вагових частин піску, щебеню, що приходяться на одну вагову частину цементу з урахуванням вологості заповнювачів (з виробничого складу бетону).