Бюджетна класифікація.
Бюджетна класифікація — це обов'язкове групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками з чіткою системою розміщення і присвоєння окремим підрозділам бюджету певних найменувань і порядкових номерів.
Чітка система розміщення і групування доходів та видатків дає змогу одержати необхідні уявлення про структуру бюджету, джерела його доходів, склад платників, цільове призначення бюджетного асигнування.
Бюджетна класифікація повинна відповідати вимогам здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування і проведення необхідного аналізу щодо організаційних, функціональних та економічних категорій.
Бюджетна класифікація України містить наступні розділи:
1) доходи бюджету;
2) видатки бюджету;
3) фінансування бюджету;
4) державний борг (рис.2.2).
Доходи бюджету складаються з п'яти основних груп, а саме: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти та державні цільові фонди. Зазначеним групам відповідає цифра восьмизначного коду класифікації доходів бюджету. Перша цифра вказує номер групи бюджетної класифікації. Наступна цифра відповідає номеру підгрупи бюджетної класифікації. Третя та четверта цифри відповідають розділу. П'ята та шоста цифри означають параграф конкретного розділу, який визначає різновид надходження. Сьома та восьма цифри віднесені на кодування бюджету (державний, обласний, міський, районний, селищний, сільський) для виокремлення платежу.
 |
Рис. 2.2 Бюджетна класифікація України
Новий підхід запроваджено у класифікації видатків, який дає змогу визначити не лише сам факт використання міністерствами та відомствами бюджетних коштів, а й пов'язати ці видатки з використанням програмних завдань держави та мірою відповідальності відомства.
Функціональна структура складається відповідно до основних функцій держави, які викладені у розділах видатків, конкретизованих низкою підрозділів.
Функції, що виконуються державою, можна поділити на три категорії. До першої категорії видатків належать державні послуги державного призначення. Ці послуги містять у собі діяльність державних органів, не пов'язану з наданням послуг окремим персон чи господарським одиницям.
До них належать:
1) державне управління (розділ 1);
2) судова влада (розділ 2);
3) міжнародна діяльність (розділ 3);
4) функціональні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу (розділ 4);
5) національна оборона (розділ 5);
6) правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави (розділ 6).
До другої категорії видатків належать суспільні та соціальні послуги, які містять в собі витрати на:
1) освіту (розділ 7);
2) охорону здоров'я (розділ 8);
3) соціальний захист і соціальне забезпечення (розділ 9);
4) житлово-комунальне господарство (розділ 10);
5) культуру та мистецтво (розділ 11);
6) засоби масової інформації (розділ 12);
7) фізичну культуру і спорт (розділ 13).
До третьої категорії видатків належать державні послуги, пов'язані з економічною діяльністю. До них включаються державні видатки на регулювання та підвищення ефективності господарської діяльності. У цих розділах відібрані такі державні завдання, як економічний розвиток, створення нових робочих місць, організація роботи транспорту, охорона навколишнього середовища, а саме;
1) промисловість та енергетика (розділ 14);
2) будівництво (розділ 15);
3) сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство (розділ 16);
4) транспорт, шляхове господарство, зв'язок, тепло комунікації й інформатика (розділ 17);
5) інші послуги, пов'язані з економічною діяльністю (розділ 18);
6) заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення (розділ 19);
7) охорона навколишнього природного середовища та ядерна енергетика (розділ 20);
8) попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій і наслідків стихійного лиха (розділ 21);
9) поповнення державних запасів і ресурсів (розділ 22).
Важливою відмінністю нової бюджетної класифікації є розмежування видатків за економічними ознаками, тобто видатки зведені до єдиної економічної категорії, що відображає розмежування коштів, спрямованих на поточні або капітальні видатки. Це детальніший розподіл коштів за їхніми предметними ознаками порівняно з існуючим порядком у частині розподілу бюджету на захищені та незахищені статті. Такий розподіл забезпечує єдиний підхід до всіх одержувачів з точки зору виконання бюджету.
Видатками є державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі, що не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки можуть передбачатись або на поточне споживання, або на капітальні витрати. Суми коштів бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товари чи послуги, або невідплатними (однорідними). Отже, категорія видатків не вміщує платежів у рахунок погашення державного боргу, які класифікуються як фінансування.
До поточних видатків належать видатки на товари і послуги.
До них відносять:
1) оплату праці працівників бюджетних установ (код 1110);
2) нарахування на заробітну плату (код 1120);
3) придбання предметів і матеріалів (код 1130);
4) видатки на відрядження (код 1140);
5) оплату послуг з утримання бюджетних установ (код 1150);
6) оплату комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160):
7) дослідження та розробки, державні програми (код 1170);
8) виплату процентів (1200);
9) субсидії та поточні трансфертні виплати (1300).
До капітальних видатків (код 2000) належать платежі з метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, землі, нематеріальних активів, або невідкладні платежі, що передаються одержувачам із метою придбання ними схожих активів, компенсації витрат, пов'язаних із руйнуванням чи ушкодженням основних фондів.
До них відносять:
1) придбання основного капіталу (код 2100);
2) створення державних запасів і резервів (код 2200);
3) придбання землі і нематеріальних активів (код 2300);
4) капітальні трансферти (код 2400).
Класифікація фінансування бюджету визначає джерела одержання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту, а також показує використання коштів, які утворилися завдяки перевищенню доходів над видатками. Класифікація фінансування бюджету вміщує два розділи:
- Фінансування за типом кредитора, тобто за категоріями кредиторів або власниками боргових зобов'язань.
- Фінансування за типом боргового зобов'язання, що відображає засади, які використовуються для фінансування дефіциту або розподілу фінансових ресурсів, що утворюються завдяки перевищенню доходів над видатками.
Класифікація боргу містить інформацію про усі непогашені борги органів управління для вивчення їх впливу на функціонування економіки держави.
Непогашений борг класифікується за типом кредитора і за типом боргового зобов'язання з розподілом на внутрішній та зовнішній борги.
Отже, бюджетна класифікація є цільовою і ґрунтується на галузях народного господарства і територіях, на яких здійснюються витрати і з яких надходять доходи, а також вказуються певні види видатків і доходів. [4]
return false">ссылка скрыта